03 червня 2021 р. Справа № 160/10552/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Луніної О.С.
при секретарі судового засідання Терентенко О.О.
за участю:
позивача ОСОБА_1
представника позивача Горобець Ю. В.
представника відповідача Камишникової Ю. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі питання про закриття провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
02.09.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Дніпровської міської ради (пр. Дмитра Яворницького, 75, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 26510514), в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської міської ради 18.12.2019 року № 261/52 «Про надання учаснику антитерористичної операції гр. ОСОБА_2 , дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) у районі пров. Касьянівського (Амур-Нижньодніпровський район)»;
- визнати протиправною бездіяльність Дніпровської міської ради з приводу не розгляду клопотання ОСОБА_1 вх. № 36/3251 від 23.06.2020 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і спору (присадибна ділянка) по АДРЕСА_2 ;
- зобов'язати Дніпровську міську раду повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 вх.№ 36/3251 від 23.06.2020 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і спору (присадибна ділянка) по АДРЕСА_2 .
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - повернуто позивачеві.
Разом із позовною заявою позивачу повернуто оригінал позовної заяви із додатками у відповідності до кількості осіб у справі, оригінал квитанції про сплату судового збору.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2020 року ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року у справі № 160/10552/20 скасовано, а матеріали справи направлено до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п'яти) днів з моменту отримання копії даної ухвали.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.01.2021 року, після усунення недоліків, відкрито провадження у справі № 160/10552/20 та призначено її до розгляду одноособово суддею Луніною О.С. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.03.2021 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - ОСОБА_2 .
Розглянувши позовну заяву, подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, при вирішенні питання про закриття провадження у справі, суд виходить з наступного.
Статтею 55 Конституції України проголошено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно ості до ч. 5 ст. 125 Конституції України, з метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин діють адміністративні суди.
Згідно з п. 1, 2 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
З умовами п. 1 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно із п. 18, 19 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Судом встановлено, що позивачем заявлено позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Дніпровської міської ради Дніпровської міської ради «Про надання учаснику антитерористичної операції гр. ОСОБА_2 , дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) у районі АДРЕСА_3 »; визнати протиправною бездіяльність Дніпровської міської ради з приводу не розгляду клопотання ОСОБА_1 вх. № 36/3251 від 23.06.2020 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і спору (присадибна ділянка) по АДРЕСА_2 та зобов'язати Дніпровську міську раду повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 вх.№ 36/3251 від 23.06.2020 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і спору (присадибна ділянка) по АДРЕСА_2 , визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
З наявної в матеріалах справи копії рішення Дніпровської міської ради 21.10.2020 року № 117/62 «Про передачу земельної ділянки у районі АДРЕСА_3 у власність гр. ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)», судом з'ясовано, що затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розроблений ФОП ОСОБА_3 та умови передачі земельної ділянки, визначені під час його погодження, і передано земельну ділянку площею 0,1000 га (кадастровий номер 1210100000:684:0013) у власність гр. ОСОБА_2 , для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у районі АДРЕСА_3 , код виду цільового призначення земель (КВЦПЗ) 02.01 (для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)).
У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до Дніпровської міської ради, ОСОБА_2 , Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, в якому просила суд:
- визнати незаконним та скасувати рішення Дніпровської міської ради № 117/62 від 21.10.2020 «Про передачу земельної ділянки у районі АДРЕСА_3 у власність гр. ОСОБА_2 , для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)»;
- скасувати і вилучити запис з Державного земельного кадастру про реєстрацію земельної ділянки площею 0,1000 га кадастровий номер 1210000000:01:684:0013 у районі провулку Касьянівського (Амур-Нижньодніпровський район), м. Дніпро за гр. ОСОБА_2 ;
- скасувати і вилучити запис з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2219179012101, право власності на яку зареєстровано 06.11.2020 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 55093706 від 12.11.2020, державний реєстратор Кучеренко Євген Анатолійович, Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради.
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 14.05.2021 року у справі № 199/8744/20 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, ОСОБА_2 , Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про визнання недійсним та скасування рішення та запису в реєстрі.
Станом на 03.06.2021 року вказане рішення суду не набрало законної сили.
Водночас, зі змісту рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 14.05.2021 року у справі № 199/8744/20, судом встановлено, що право власності на спірну земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_2 06.11.2020.
Також у судовому засіданні 03.06.2021 року представником позивача надано суду копію Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, згідно з яким, земельна ділянка кадастровий номер 1210100000:01:684:0013 належить на праві приватної власності ОСОБА_2 з 06.11.2020 року.
Тобто, звернення до суду з даним позовом обумовлено необхідністю захисту цивільного права позивача щодо оспорення права власності на земельну ділянку.
Виходячи із системного аналізу положень статті 2 ЦПК України та статті 2 КАС України, не є публічно-правовим і розглядається у порядку цивільного судочинства спір між органом державної влади та/або органом місцевого самоврядування (суб'єктом владних повноважень) як суб'єктом публічного права та суб'єктом приватного права, в якому управлінські дії суб'єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної (юридичної) особи. У такому випадку це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб'єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного законодавства.
Під час визначення предметної юрисдикції слід виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника.
Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин. Спір є приватноправовим також у тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень (органів місцевого самоврядування).
Отже, позивач звернулася до адміністративного суду з позовом щодо захисту її права у сфері цивільних відносин, що означає, що спірні правовідносини виникли поза межами публічно-правових відносин.
Таким чином, суд дійшов висновку, що у спірному випадку позивач прагне захистити право цивільне, а саме право власності на земельну ділянку.
Тому суд зважає, що спір у дійсності не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку владного суб'єкта, а стосується захисту його приватних інтересів, у зв'язку з чим не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Отже, якщо порушення своїх прав особа вбачає в наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язані з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.
Правовідносини, що склалися між сторонами у цій справі, є цивільно-правовими та не можуть бути предметом спору в адміністративному процесі, оскільки в цьому випадку є спір про право цивільне, а саме про визнання прав, свобод та інтересів, що виникають із відносин, пов'язаних з реалізацією права власності на земельну ділянку, користуванням і розпорядженням. І лише та обставина, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, не змінює правову природу спірних правовідносин та не робить цей спір публічно-правовим, оскільки вимоги позивача не стосуються захисту її прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин.
Такий висновок суду відповідає позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 07 серпня 2019 року у справі №200/16168/17 (провадження №2-а/200/1168/17).
З огляду на наведене та враховуючи суть спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що зазначена категорія спору не належить до юрисдикції адміністративних судів, а тому цей спір має вирішуватися в порядку цивільного судочинства, за правилами якого можливий одночасний розгляд вимог про визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу місцевого самоврядування, а також захисту приватного права позивача щодо земельної ділянки.
Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі № 826/631/15, від 21 березня 2018 року у справі №184/2470/13 та від 04 липня 2018 року у справі № 826/8018/17.
Крім того, суд зазначає, що оспорювання бездіяльності відповідача щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та зобов'язання Дніпровську міську раду повторно розглянути клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки згідно з поданим нею зверненням так чи інакше зачіпатиме право власності на цю ж земельну ділянку третьої особи ( ОСОБА_2 ) оформлене належним чином.
Контекст обставин цієї справи, окреслений позивачем предмет спору дає підстави для висновку про те, що спір у цій справі не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів.
Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові у справі № 605/567/17 від 09 жовтня 2019 року.
Також, суд звертає увагу що вимоги позивача щодо розгляду клопотання № 36/3251 від 23.06.2020 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, згідно вище вказаної практики Верховного Суду, підлягають розгляду разом із вимогою про визнання протиправним та скасування рішення Дніпровської міської ради 18.12.2019 року № 261/52 в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Враховуючи суть спірних правовідносин, провадження у даній справі слід закрити у зв'язку з тим, що цей спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Такий спір має вирішуватися судом за правилами ЦПК України.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 243, 238, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Провадження по адміністративній справі №160/10552/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - закрити.
Роз'яснити позивачеві, що заявлений спір підлягає розгляду Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст ухвали складено 04.06.2021 року.
Суддя О.С. Луніна