24 березня 2021 року Справа № 160/15763/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рищенка А.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) до Дніпровської митниці Держмитслужби (далі - відповідач), в якій позивач просить визнати протиправним та скасувати:
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA110000/2020/000235/2 від 03.06.2020, винесене Дніпровською митницею Держмитслужби з Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110160/2020/00098 від 04.06.2020, винесеною Дніпровською митницею Держмитслужби.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем надані відповідачу для митного оформлення усі документи оформленні відповідно до вимог МК України, які підтверджують заявлену митну вартість товарів, містять належні та повні відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Незважаючи на надані позивачем відомості, відповідачем було прийняте протиправне рішення про неможливість визначення митної вартості за першим методом (за ціною угоди), та керуючись ч. 6 ст. 54, статтями 57-64 МК України Дніпровською митницею Держмитслужби було прийняте рішення про коригування митної вартості оцінюваних товарів №UA110000/2020/000235/2 від 03.06.2020 та картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110160/2020/00098 від 04.06.2020.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.01.2021 відкрито провадження у справі № 160/15763/20 та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
23.02.2021 року на адресу суду від відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що під час митного оформлення в інспектора виник сумнів в заявлених декларантом відомостях, оскільки містились розбіжності і неточності в поданих документах. До митного оформлення не було подано ряд документів на підтвердження заявленої митної вартості, що в свою чергу свідчить про заявлення декларантом неповних даних, а також не всіх складових митної вартості. У цьому випадку наявні розбіжності в числових значеннях, а також не підтверджено числові значення складових митної вартості товару. Також, враховуючи відмову декларанта від надання додаткових документів, ненадання документів у спростування виявлених невідповідностей, що унеможливлює перевірити числове значення вартості заявленого товару, відсутність документального підтвердження повноти включення складових митної вартості, відсутність документального підтвердження ціни, що фактично сплачена, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований відповідно до п. 2 ст. 58 МК України, п. 6 ст. 54 МК України. Графа 33 Рішення містить причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), відмітку про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом. У графі 33 Рішення також відображено розгляд послідовного застосування методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-63, а також джерела використані при коригуванні митної вартості оцінюваного товару. Таким чином, на думку відповідача, посадові особи митниці при прийнятті спірного рішення про коригування митної вартості, заявленого позивачем товару, діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.
25.02.2021 року на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій було підтримано позицію, викладену в позовній заяві, та зазначено, що відзив відповідача є законодавчо необґрунтованим та таким, що не спростовує доводи, викладені в позовній заяві як підстави для задоволення позову.
05.03.2021 року представником відповідача надано до суду письмові заперечення проти відповіді на відзив, в яких було підтримано позицію, викладену у письмовому відзиві на позовну заяву, та зазначено, що міркування позивача ґрунтуються виключно на формальних запереченнях щодо встановлених порушень.
Згідно положень ст. 262 КАС України, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 19.12.2019 року між ФОП ОСОБА_1 та Hefei Craft Tableware Co., Ltd. (Продавець) було укладено зовнішньоекономічний договір - Контракт № 191219, відповідно якого Позивач придбав в останнього згідно тлумачення ІНКОТЕРМС-2010 товари в асортименті, за назвою, кількістю, якістю і цінами, котрі вказані у відповідних Специфікаціях до контракту.
Сторони також домовились про те, що товари мають бути відвантажені на умовах поставки FOB Shanghai, China, а оплата буде здійснюватися в доларах США шляхом прямого банківського переводу з валютного рахунку Покупця на валютний рахунок Продавця.
Відповідно до Додатку № 1 до Контракту від 19.12.2019 року та рахунку-фактури (Invoice) від 21.04.2020р. позивач придбає у Продавця товар вартістю 9 648,54 доларів США, а саме: дерев'яні виделки WN 1016 - 5 коробок; тарілка кругла - 7 коробок; тарілка прямокутна - 5 коробок; тарілка «лодка» - 3 коробки; палички для їжі з деревини бамбуку SC 1023 - 200 коробок; зубочистки з бамбукової деревини ВТС 1002 - 50 коробок.
01.06.2020 року позивачем з метою митного оформлення вищевказаного товару відповідачу було подано митну декларацію № UA 110160/2020/005482, в якій митну вартість товару було визначено за основним методом.
До митної декларації долучено пакет документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, а саме: Пакувальний лист (Packing list) ACAR 19073 від 21.04.2020р.; Рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) AC ARI 9073 від 21.04.2020р.; Домашній коносамент (House bill of lading) WMS20041130В від 21.04.2020р.; Автотранспортну накладну (Road consignment note) № 363101 від 30.05.2020р.; Декларацію про походження товару (Declaration of origin) ACAR 19073 від 21.04.2020р.; Банківський платіжний документ, що стосується товару № 24 від 03.01.2020р.; Банківський платіжний документ, що стосується товару № 30 від09.04.2020; Рахунок-фактуру про надання транспортно- експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги LS-4283526 від 22.05.2020р.; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 19.12.2019р.; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № 191219 від 19.12.2019р.; Договір (контракт) про перевезення № 9265 від 20.10.2016р. Копію митної декларації країни відправлення від 17.04.2020р.; Довідку № 337385 від 28.05.2020р.
Відповідач, за результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, з урахуванням положень статті 337 Кодексу, встановив, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості (п. 3 ст. 53 МКУ), а саме: 1) поставка товару заявлена до митного оформлення на підставі зовнішньоекономічного контракту від 19.12.2019 № 191219 між Hefei Craft Tableware Co., Ltd., та ФОП ОСОБА_1 , специфікації (додатку) від 19.12.2019 № 1, яка є невід'ємною частиною контракту, інвойсу від 21.04.2020 №ACAR19073. Враховуючи наявність посередника (експедитора) при здійсненні перевезення, відсутні відомості щодо повноти включення до заявленого рівня витрат відповідно до вимог ч.10 ст.58 МКУ (в т.ч. експедиційної винагороди). Інших документів, що містять відомості про вартість перевезення не надано; 2) відповідно до договору транспортно-експедиційного обслуговування від 20.10.2016 № 9265 пунктом 1.3 обумовлено що на кожну окрему поставку оформлюється заявка у якій обумовлюється найменування та кількість вантажу, маршрут перевезення та складається за 2 тижня до початку навантаження., пунктом 2.1.6 також обумовлено про складання акту виконаних робіт. Дані документи до митного оформлення не надавалися; 3) відповідно до договору транспортно-експедиційного обслуговування від 20.10.2016 № 9265 пунктом 4.1.3 підпункт а) обумовлена оплата про надані послуги з перевезення вантажу морським транспортом (фрахт) протягом 3 банківських днів з моменту складання рахунку про надання таких послуг № LS-4283526 від 22.05.2020. Таким чином послуги повинні бути оплачені. Документ підтверджуючий оплату надання таких послуг не надавався; 4) враховуючи інформацію «моніторингу оформлення контейнерів» ЄАІС Держмитслужби вантаж по коносаменту № WMS20041130В від 21.04.2020, а саме контейнер MRKU5755195 (за яким було здійснено поставку оцінюваної партії товару) прибув до Одеської митниці ДФС - 26.05.2020, а рахунок № LS-4283526 від 22.05.2020 складено до моменту фактичної поставки товару, що не дає можливості перевірити наявність додаткових витрат та включення їх до загальної вартості наданих послуг; 5) надана до митного контролю митна декларація країни експорту від 17.04.2020 № 223120200000949770 містить посилання на коносамент № 910602889А, який до митного контролю не надано. Зазначене може свідчити про наявність перевантажень, та не включення до вартості товару складових передбачених частиною десятою ст.58 МКУ. транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу; 6) у наданій до митного оформлення CMR у графі 5 «документи, що додаються» не вказані ідентифікаційні номери документів, що супроводжували вантаж, тому у митного органу не має змоги ідентифікувати наданий до митного оформлення товар відповідно до товаросупровідної документації. Тобто, на кожну партію товару, надається окремий пакет документів, декларантом зазначені контрактом умови не дотримані; 7) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару № 24 від 03.01.2020 та №30 від 09.04.2020 містять посилання на контракт від 19.12.2019 № 191219 між Hefei Craft Tableware Co., Ltd., та ФОП ОСОБА_1 , але не має посилання на специфікацію (додаток) від 19.12.2019 № 1, яка є невід'ємною частиною контракту, інвойс від 21.04.2020 № ACAR19073, що не кореспондуються з оцінюваною партією товару; 8) у ЕМД від 01.06.2020 №UA110160/2020/005482 заявлено, що виробником товару являється продавець, а саме «Hefei Craft Tableware Co., Ltd.». Однак, документального підтвердження щодо цього твердження не надано.
У зв'язку із виявленими розбіжностями Дніпровська митниця Держмитслужби зобов'язала позивача у 10-денний термін надати (за наявності) такі додаткові документи: документи передбачені пунктом 1.3; 2.1,6; 4.1.3 договору транспортно-експедиційного обслуговування від 20.10.2016 № 9265; бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару; каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні/вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
03.06.2020 року позивачем до Дніпровської митниці Держмитслужби були надані пояснення щодо зауважень, які виникли у відповідача до поданих документів, а також: прайс-лсит виробника - Hefei Craft TableWare Co. Ltd. від 01.12.2019 року та додатково повідомлено про неможливість подати інші документи протягом 10 календарних днів.
За результатами перевірки наданих відомостей щодо митної вартості товару, відповідачем було прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №UA110000/2020/000235/2 від 03.06.2020 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110160/2020/00098 від 04.06.2020.
За результатами контролю співставлення до товарів застосовано другорядний метод визначення митної вартості - резервний метод та винесено відповідні рішення про коригування митної вартості товару.
Коригування митної вартості товару проведені за рішенням про коригування митної вартості із застосуванням резервного методу, з використанням наявної у митного органу інформації, що наявна в ЦБД.
При цьому, судом також встановлено, що позивач протягом 80 днів з дня випуску Товару надав додатково відповідачу: заявку на транспортування та експедирування контейнерів від 01.04.2020р. акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 04.06.2020 №LS- 0004984; платіжне доручення від 27.05.2020 №6394 на оплату послуг морського перевезення вантажу; прайс-лист компанії «Hefei Craft Tableware Co., Ltd.» від 01.12.2019; калькуляцію ціни компанії Hefei Craft Tableware Co., Ltd. від 21.04.2020; сертифікат про походження товару від 10.06.2020 №20С3401М1215/00021.
Відповідно до ч. 8, 9 ст. 58 МКУ, митний орган листом від 19.08.2020 за №7.5-08-02-1/15/13/7767 відмовив позивачу у визнанні заявленої декларантом митної вартості товарів та скасуванні рішення про коригування митної вартості №UA110000/2020/000235/2 від 03.06.2020.
Відтак, правомірність винесеного відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів №UA110000/2020/000235/2 від 03.06.2020 та складеної картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110160/2020/00098 від 04.06.2020 є предметом розгляду даної адміністративної справи.
Вважаючи рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 1 статті 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
За змістом ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Пунктом 1 частини 3 статті 52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Як встановлено судом, поставка товару задекларованого у ВМД № UA110160/2020/005482 від 01.06.2020 здійснювалась відповідно до укладеного зовнішньоекономічного договору - Контракту № 191219 між ФОП ОСОБА_1 та Hefei Craft Tableware Co., Ltd.
У своєму Рішенні про коригування митної вартості митниця зазначає про наступні виявлені розбіжності, які унеможливили митне оформлення за основним методом і стали підставою для витребування додаткових документів та здійснення коригування: 1) поставка товару заявлена до митного оформлення на підставі зовнішньоекономічного контракту від 19.12.2019 № 191219 між Hefei Craft Tableware Co., Ltd., та ФОП ОСОБА_1 , специфікації (додатку) від 19.12.2019 № 1, яка є невід'ємною частиною контракту, інвойсу від 21.04.2020 №ACAR19073. Враховуючи наявність посередника (експедитора) при здійсненні перевезення, відсутні відомості щодо повноти включення до заявленого рівня витрат відповідно до вимог ч.10 ст.58 МКУ (в т.ч. експедиційної винагороди). Інших документів, що містять відомості про вартість перевезення не надано; 2) відповідно до договору транспортно-експедиційного обслуговування від 20.10.2016 № 9265 пунктом 1.3 обумовлено що на кожну окрему поставку оформлюється заявка у якій обумовлюється найменування та кількість вантажу, маршрут перевезення та складається за 2 тижня до початку навантаження., пунктом 2.1.6 також обумовлено про складання акту виконаних робіт. Дані документи до митного оформлення не надавалися; 3) відповідно до договору транспортно-експедиційного обслуговування від 20.10.2016 № 9265 пунктом 4.1.3 підпункт а) обумовлена оплата про надані послуги з перевезення вантажу морським транспортом (фрахт) протягом 3 банківських днів з моменту складання рахунку про надання таких послуг № LS-4283526 від 22.05.2020. Таким чином послуги повинні бути оплачені. Документ підтверджуючий оплату надання таких послуг не надавався; 4) враховуючи інформацію «моніторингу оформлення контейнерів» ЄАІС Держмитслужби вантаж по коносаменту № WMS20041130В від 21.04.2020, а саме контейнер MRKU5755195 (за яким було здійснено поставку оцінюваної партії товару) прибув до Одеської митниці ДФС - 26.05.2020, а рахунок № LS-4283526 від 22.05.2020 складено до моменту фактичної поставки товару, що не дає можливості перевірити наявність додаткових витрат та включення їх до загальної вартості наданих послуг; 5) надана до митного контролю митна декларація країни експорту від 17.04.2020 № 223120200000949770 містить посилання на коносамент № 910602889А, який до митного контролю не надано. Зазначене може свідчити про наявність перевантажень, та не включення до вартості товару складових передбачених частиною десятою ст.58 МКУ. транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу; 6) у наданій до митного оформлення CMR у графі 5 «документи, що додаються» не вказані ідентифікаційні номери документів, що супроводжували вантаж, тому у митного органу не має змоги ідентифікувати наданий до митного оформлення товар відповідно до товаросупровідної документації. Тобто, на кожну партію товару, надається окремий пакет документів, декларантом зазначені контрактом умови не дотримані; 7) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару № 24 від 03.01.2020 та №30 від 09.04.2020 містять посилання на контракт від 19.12.2019 № 191219 між Hefei Craft Tableware Co., Ltd., та ФОП ОСОБА_1 , але не має посилання на специфікацію (додаток) від 19.12.2019 № 1, яка є невід'ємною частиною контракту, інвойс від 21.04.2020 № ACAR19073, що не кореспондуються з оцінюваною партією товару; 8) у ЕМД від 01.06.2020 №UA110160/2020/005482 заявлено, що виробником товару являється продавець, а саме «Hefei Craft Tableware Co., Ltd.». Однак, документального підтвердження щодо цього твердження не надано.
Щодо тверджень митного органу про те, що відсутні відомості щодо повноти включення до заявленого рівня витрат відповідно до вимог ч. 10 ст. 58 МКУ (в т.ч. експедиційної винагороди), а інших документів, що містять відомості про вартість перевезення не надано, суд зазначає про таке.
Відповідно до ст. 58 МК України митною вартістю товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень ч. 10 цієї статті. До переліку витрат, які мають включатися до митної вартості товарів, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з п. 5 ч. 10 ст. 58 МК України входять витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. Відповідно до п. 2 ч. 11 ст. 58 МК України витрати на транспортування після ввезення не включаються до митної вартості за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню. Плата експедитору за надання ним послуг з організації та забезпечення перевезень імпортованих вантажів на умовах поставки, які передбачають оплату транспортних витрат за рахунок покупця товару, в тому числі в разі надання послуг на всьому шляху прямування вантажу від пункту відправлення до пункту його призначення, нерозділеної до та після перетину митного кордону України, є частина загальних витрат на транспортування, тому в межах вимог законодавства з питань державної митної справи (зокрема, ч. 4, 10 ст. 58 МК України) є обов'язковою для включення до бази оподаткування таких товарів.
Як встановлено судом, до митного оформлення надано рахунок-фактуру про надання транспортно- експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги LS-4283526 від 22.05.2020р.; Договір (контракт) про перевезення № 9265 від 20.10.2016р.; заявку на транспортування та експедирування контейнерів від 01.04.2020р. акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 04.06.2020 №LS- 0004984.
Так, суд зазначає, що твердження відповідача щодо повноти включення до заявленого рівня витрат відповідно до вимог ч.10 ст.58 МКУ є необґрунтованим, оскільки у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни за надані послуги не стосуються. У зв'язку з цим відомості про умови оплати експедиційних послуг не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
Щодо тверджень митного органу про те, що відповідно до договору транспортно-експедиційного обслуговування від 20.10.2016 № 9265 пунктом 4.1.3 підпункт а) обумовлена оплата про надані послуги з перевезення вантажу морським транспортом (фрахт) протягом 3 банківських днів з моменту складання рахунку про надання таких послуг № LS-4283526 від 22.05.2020. Таким чином послуги повинні бути оплачені. Документ підтверджуючий оплату надання таких послуг не надавався, суд зазначає про таке.
Як встановлено, судом на підтвердження оплати послуг з перевезення вантажу морським транспортом відповідно до договору транспортно-експедиційного обслуговування від 20.10.2016 № 9265 позивачем, як до суду так і до митного органу надано платіжне доручення від 27.05.2020 №6394 на оплату послуг морського перевезення вантажу, що спростовує зазначені вище твердження відповідача. А тому останні є необґрунтованими та безпідставними.
Щодо інших тверджень митного органу, які визначені як підстави для помилковості визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, суд зазначає про таке.
Надаючи оцінку таким доводам митного органу, суд виходить з того, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
Так, Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 року по справі № 1140/3242/18 вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв'язку з вказаним саме на митний орган покладається обов'язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.
Отже, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.
При цьому, такі посилання митного органу не заслуговують на увагу, оскільки визначаючи зазначені недоліки, відповідач не наводить посилань на розбіжності у числових значеннях складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари.
Не заперечуючи повноважень митного органу здійснювати контроль за правильністю визначення митної вартості товарів, суд звертає увагу на те, що згідно частини 6 статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
При розгляді справи митницею не обґрунтовано свій сумнів у правильності визначення митної вартості декларантом у декларації №UA 110160/2020/005482 від 01.06.2020.
Наявні матеріали справи свідчать, що у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно ч. 2 ст. 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів №UA110000/2020/000235/2 від 03.06.2020 відповідач посилається на іншу декларацію (№UA 500030/2020/205126 від 25.05.2020) за аналогічними товарами, які були пред'явлені до митного оформлення. Разом з цим у рішенні відсутні порівняння якісних та кількісних характеристик задекларованих позивачем товарів та характеристик товарів, ціна на які взята за основу при коригуванні митної вартості.
Враховуючи все викладене вище, суд дійшов висновку, що позивач надав всі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові. Натомість, контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, тобто не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню, відмінного від основного методу.
За таких обставин суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA110000/2020/000235/2 від 03.06.2020 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110160/2020/00098 від 04.06.2020 є протиправними та підлягають скасуванню.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 КАС України, суд,-
Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA110000/2020/000235/2 від 03.06.2020, винесене Дніпровською митницею Держмитслужби.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110160/2020/00098 від 04.06.2020, винесеною Дніпровською митницею Держмитслужби.
Стягнути з Дніпровської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43350935) за рахунок бюджетних асигнувань на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 2 102,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено 24.03.2021 року.
Суддя А. Ю. Рищенко