01 червня 2021 р. Справа № 160/8486/21
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Врона О.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Адміністрації Малоархангельського району Орловської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Адміністрації Малоархангельського району Орловської області, в якій просить зобов'язати відповідача з рахунку і за рахунок республіканського бюджету Російської Федерації банківським переказом виплатити ОСОБА_1 , грошову компенсацію в українських гривнях за курсом: одна гривня - один рубль на картковий рахунок НОМЕР_1 4 746 400 (чотири мільйони сімсот сорок шість тисяч чотириста) грн. В тому числі: 100 РМОТ 1 279200 (один мільйон двісті сімдесят дев'ять тисяч двісті п'ятдесят) грн. - вартість будинку з госпбудівлями, два земельні паї в селі Кам'янка Малоархангельського району. 1 308 000 (мільйон триста вісім тисяч) грн. - вартість неодержаних пільгових автомобілів 880 000 (вісімсот вісімдесят тисяч) грн. - витрати на судову тяжбу. 100 РМОТ 1 279 200 (один мільйон двісті сімдесят дев'ять тисяч двісті п'ятдесят) грн. - з 01.05.1982 р. безстроковий інвалід другої групи, безстроковий в'язень психлікарень.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно пункту 1 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
За змістом пункту 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Частиною 5 статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Велика палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 у справі №803/3/18 дійшла висновку, що адміністративні суди можуть розглядати вимоги про відшкодування шкоди лише за наявності таких умов: вимоги мають стосуватися шкоди, завданої лише суб'єктом владних повноважень; такі вимоги мають бути поєднані з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. В іншому випадку спірні відносини з приводу відшкодування шкоди (стягнення збитків, у тому числі й на користь держави) мають приватноправовий характер та, як наслідок, не можуть бути предметом справи, віднесеної до адміністративної юрисдикції.
Однак, позивачем ОСОБА_1 заявлена лише вимога про виплату грошової компенсації, без вимоги щодо вирішення публічно-правового спору.
Таким чином, суд дійшов висновку, що компетентним судом для вирішення вказаних правовідносин є цивільний суд, розгляд справи в порядку адміністративного судочинства суперечить ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України, якою визначені межі компетенції адміністративних судів.
Зважаючи на вищевикладене, суд відмовляє у відкритті провадження у даній справі.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Керуючись статтями 2, 4, 19, 21, 170, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Малоархангельського району Орловської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Роз'яснити позивачу, що вирішення даного спору здійснюється в порядку цивільного судочинства.
Роз'яснити позивачу, що повторне звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, не допускається.
Копію ухвали разом із адміністративним позовом та доданими матеріалами надіслати позивачу за зазначеною в адміністративному позові адресою.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду у п'ятнадцятиденний строк з дня її складення через Дніпропетровський окружний адміністративний суд.
Суддя О.В. Врона