03 червня 2021 року ЛуцькСправа № 140/2926/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Мачульського В.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Луцької міської ради про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся в суд з позовом до Луцької міської ради (далі - відповідач) про визнання протиправною відмову оформлену листом від 24.12.2020 №6.1-7/4334/2020 та зобов'язання повторно розглянути заяву позивача від 08.12.2020 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,10 га, та за наслідками розгляду прийняти рішення у відповідності до вимог Конституції України, Земельного кодексу України.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 було подано до Луцької міської ради заяву про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,10 га, яка розташована в районі АДРЕСА_1 . Проте Луцькою міською радою відмовлено в задоволенні клопотання листом від 24.12.2020 №6.1-7/4334/2020, в якому зазначено, що вказана на схемі земельна ділянка розміщена за межами існуючих меж міста Луцька, які відображені в Генеральному плані міста та розміщена в адміністративних околицях межах колишньої Княгининівської об'єднаної територіальної громади. Позивач 08.12.2020 звернувся до Княгининівської сільської ради із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,10 га, яка розташована в районі АДРЕСА_1 , детальніше вказано в графічних матеріалах). На давну заяву Луцька міська рада повідомила ОСОБА_1 , що відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 №708-р визначено адміністративні центри та затверджено території територіальних громад Волинської області, згідно якого Княгининівська територіальна громада увійшла до складу Луцької територіальної громади. Також в даному листі зазначено, що згідно постанови Луцької міської територіальної виборчої комісії Луцького району Волинської області від 23.11.2020 №124, перша сесія Луцької міської ради Луцького району Волинської області відбулась 27.11.2020, відповідно повноваження Княгининівської сільської ради були припиненні. Відтак заява позивача яка надійшла 08.12.2020 до Княгининівської сільської ради вже після припинення її повноважень залишилась без розгляду. Запропоновано повторно звернутись з клопотанням до Департаменту «Центру надання адміністративних послуг у місті Луцьку».
Позивач вказує, що рішення про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки оформляється розпорядчим індивідуальним правовим актом (рішення, наказ, розпорядження. Відповідно, такі рішення не можуть оформлятися листами у відповідь на клопотання заявника.
Крім того вказує, що передача (надання) земельної ділянки у власність є завершальним етапом визначеної процедури безоплатної приватизації земельних ділянок, при цьому отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 29.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (а.с.18).
У відзиві на позовну заяву від 15.04.2021 №3-8/14/2021 відповідач заперечив пред'явлені позовні вимоги та просив відмовити в їх задоволенні. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що вказане у доданій заяві схемі місце розташування земельної ділянки, відповідно до Генерального плату міста, затвердженого рішенням Луцької міської ради від 24.06.2009 №42/1, не входить в існуючі межі міста Луцька, а відноситься до території Княгининівської територіальної громади (територія с. Зміїнець). Крім того, на той час землевпорядна та містобудівна документація населених пунктів ново приєднаних територіальних громад до луцької міської ради не передані. Враховуючи вищевикладені обставини гр. ОСОБА_1 листом від 24.12.2020 №6.1-7/4334/2020 було надано роз'яснено щодо відсутності можливості розглянути дану заяву.
16.04.2021 на адресу суду електронним зв'язком надійшла відповідь на відзив, у якій позивач не погодився із доводами відповідача, та підтримав свою позицію викладену у позовній заяві. Додатково зазначив, що Земельним кодексом визначено вичерпний перелік підстав для надання відмови і той факт, що відповідні документи до Луцької міської ради не передані не є законодавчо визначеною підставою для надання відмови (а.с.26-27).
Інших заяв по суті справи від сторін не надходило.
Сторони скористались свої правом щодо подачі заяв по суті справи.
Відповідно до частини другої статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Згідно із частиною першою статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відтак, справу розглянуто по суті відповідно до вимог частини першою статті 258 та частини другої статті 262 КАС України.
У зв'язку із перебування головуючого судді Мачульського В.В. на онлайн семінарі з підготовки голів та заступників голів судів у період з 31.05.2021 по 02.06.2021, справа розглядається у перший робочий день судді 03.06.2021.
Перевіривши письмовими доказами доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
Судом встановлено, що 08.12.2020 ОСОБА_1 звернувся до Луцької міської ради з листом, у якому просив надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, орієнтовною площею 0,10 га, яка розташована в районі АДРЕСА_1 , детальніше вказано в графічних матеріалах). До заяви було додано графічний матеріал, на якому зазначено бажане місце розташування земельної ділянки та копія документа, що посвідчує особу (а.с.9).
За результатами розгляду заяви Луцька міська рада листом від 24.12.2020 №6.1-7/4334/2020 повідомила позивача, що вказана на схемі земельна ділянка розміщена за межами існуючих меж міста Луцька, які відображені в Генеральному плані міста, який затверджений рішення Луцької міської ради від 24.06.2009 №42/1 та розміщена в адміністративних околицях межах колишньої Княгининівської об'єднаної територіальної громади (а.с.8).
08.12.2020 ОСОБА_1 звернувся до Княгининівської сільської ради із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,10 га, яка розташована в районі АДРЕСА_1 , детальніше вказано в графічних матеріалах).
Луцька міська рада листом від 08.02.2021 №40-1/2/2021повідомила ОСОБА_1 , що відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 №708-р визначено адміністративні центри та затверджено території територіальних громад Волинської області, згідно якого Княгининівська територіальна громада увійшла до складу Луцької територіальної громади. Також в даному листі зазначено, що згідно постанови Луцької міської територіальної виборчої комісії Луцького району Волинської області від 23.11.2020 №124, перша сесія Луцької міської ради Луцького району Волинської області відбулась 27.11.2020, відповідно повноваження Княгининівської сільської ради були припиненні. Відтак заява позивача яка надійшла 08.12.2020 до Княгининівської сільської ради вже після припинення її повноважень залишилась без розгляду. Запропоновано повторно звернутись з клопотанням до Департаменту «Центру надання адміністративних послуг у місті Луцьку».
Не погоджуючись з такими діями відповідача, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Правовідносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються, зокрема, Земельним кодексом України (надалі - ЗК України), а також прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами.
Статтею 3 ЗК України встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, вказаним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Згідно з пунктами «а», «б» статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Як визначено пунктом «б» частини першої статті 81 ЗК України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
Частинами першою, другою статті 116 ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема, у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (пункт «в» частини третьої статті 116 ЗК України).
Пунктом «г» частини першої статті 121 ЗК України передбачено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам. Зокрема, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в місті - не більше 0,10 гектара.
Згідно з статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради, серед інших, вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.
Відповідно до статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рішення місцевої ради приймаються у формі відповідних рішень, прийнятих на сесії місцевої ради та рішень виконавчого комітету.
Як встановлено судом та не заперечується відповідачем по справі Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 №708-р визначено адміністративні центри та затверджено території територіальних громад Волинської області, згідно якого Княгининівська територіальна громада увійшла до складу Луцької територіальної громади.
Отже, у даному випадку Луцька міська рада має виключні повноваження на вирішення питання про надання або відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за рахунок земель комунальної власності відповідної територіальної громади.
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами України визначено у статті 118 ЗК України. Відповідно до положень частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Згідно з положеннями частини сьомої наведеної статті відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Отже, чинним законодавством чітко визначено, що орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
При цьому чинним законодавством не передбачено права суб'єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27 лютого 2018 року у справі №545/808/17.
Суд звертає увагу, що системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку, що ЗК України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. У такому випадку відмова може бути визнана обґрунтованою лише тоді, коли компетентним суб'єктом владних повноважень встановлюється невідповідність місця розташування об'єкта вимогам, зазначеним у ЗК Україні, які повинні бути затверджені у встановленому законом порядку або вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно - правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко - економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно - територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
За приписами частин сьомої-одинадцятої статті 118 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін. У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність. Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.
Аналіз наведених норм права, якими врегульовано процедуру безоплатного отримання земельних ділянок, свідчить про те, що всі дії відповідних суб'єктів земельно-правової процедури є взаємопов'язаними, послідовними і спрямовані на досягнення результату у вигляді отримання земельної ділянки у власність. Визначена законом процедура є способом дій відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування у відповідь на звернення громадян щодо того чи іншого земельного питання. У світлі вимог частини другої статті 19 Конституції України дотримання відповідним органом встановленої законом процедури є обов'язковим.
Суд наголошує, що положення статей 118, 122 ЗК України надають відповідачу повноваження на вирішення питання про надання або відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та зобов'язують мотивувати відмову у наданні такого дозволу, а також визначають підстави, з яких така відмова, може бути прийнята.
Отже, отримавши лист позивача від 08.12.2020 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, орієнтовною площею 0,10 га, яка розташована в районі АДРЕСА_1 , відповідач згідно зі статтею 118 ЗК України повинен був у місячний строк дати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надати позивачу мотивовану відмову у наданні дозволу.
Натомість, відповідач за результатами розгляду заяви позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність надіслав лист від 24.12.2020 №6.1-7/4334/2020, яким повідомив позивача, що вказана на схемі земельна ділянка розміщена за межами існуючих меж міста Луцька, які відображені в Генеральному плані міста та розміщена в адміністративних околицях межах колишньої Княгининівської об'єднаної територіальної громади.
Таким чином, відповідач фактично відмовив позивачу у розгляді заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою з підстав, не передбачених нормами ЗК України.
З огляду на наведене вище та з урахуванням встановлених обставин справи і наведених норм права, які регулюють спірні правовідносин, суд дійшов до висновку, що, відмовляючи позивачу в надані дозволу на розроблення проекту землеустрою, відповідач діяв всупереч вимог Конституції України та Земельного кодексу України, не на підставі та не у межах повноважень передбачених законом, а також без урахування всіх обставин по справі.
На думку суду, відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо належного розгляду листа позивача від 08.12.2020 року та у встановлений законодавством строк не прийняв відповідного рішення.
Відтак, з метою ефективного захисту та відновлення порушених прав позивача, а також з врахуванням повноважень, наданих суду відповідно до статті 245 КАС України позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 від 08.12.2020 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, орієнтовною площею 0,10 га, яка розташована в районі АДРЕСА_1 та зобов'язання відповідача повторно розглянути дану заяву у відповідності до вимог Конституції України, Земельного кодексу України.
Відповідно до статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Як визначено частинами першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як слідує з матеріалів справи позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір в сумі 908,00 грн., що підтверджується квитанцією від 23.03.2021 №0.0.2063572595.1 (а.с.8).
Відтак, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 908,00 грн.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Земельного кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Луцької міської ради щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 від 08.12.2020 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, орієнтовною площею 0,10 га, яка розташована в районі АДРЕСА_1 .
Зобов'язати Луцьку міську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.12.2020 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, орієнтовною площею 0,10 га, яка розташована в районі АДРЕСА_1 та за наслідками розгляду прийняти рішення, з урахуванням висновків суду.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Луцької міської ради (43025, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Богдана Хмельницького, 19, код ЄДРПОУ 04051327) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 908,00 грн. (дев'ятсот вісім гривень нуль копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий
Суддя В.В. Мачульський