17 травня 2021 року Справа № 915/125/21
м. Миколаїв
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Харківський проектно-
конструкторський інститут “Теплоелектропроект “Союз”,
61033, вул. Шевченко, 233, корпус Б, м.Харків;
до відповідача ДП НАЕК “Енергоатом”, 01032, м.Київ, вул. Назарівська, 3,
в особі ВП “Южно-Українська АЕС”,
55001, Миколаївська область, м.Южноукраїнськ, промзона;
про стягнення коштів у розмір 1035386 грн. 30 коп.,-
Суддя С.М.Коваль
За участі секретаря судового засідання Сьянової О.С.
Представники:
Від позивача: не присутні,
Від відповідача: не присутні,
Товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “Харківський проектно-конструкторський інститут “Теплоелектропроект “Союз” пред'явлено позов до ДП НАЕК “Енергоатом” в особі “Южно-Українська АЕС” про стягнення з останнього грошових коштів у загальній сумі 1035386 грн. 30 коп., з яких: 1019081 грн. 00 коп. - основний борг; 16305 грн. 30 коп. - пеня, з посиланням на неналежне невиконання відповідачем грошового зобов'язання щодо оплати виконаних робіт за укладеним між ними договором від 08.06.2018 р. № 305-16, внаслідок чого утворився основний борг у спірній сумі, а на суми прострочень позивачем нараховано пеню у відповідності п. 6.2 договору.
Крім того, позивач просить про стягнення грошових коштів на відшкодування судових витрат, зокрема, з оплати позовної заяви судовим збором.
За такими вимогами ухвалою від 24.02.2021 відкрито провадження в даній справі.
У наданому відзиві відповідач просить суд зменшити розмір стягуваної пені на 90%.
Обставини справи.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю “Харківський проектно-конструкторський інститут “Теплоелектропроект “Союз” (Виконавець) та Державним підприємством ДП НАЕК “Енергоатом” в особі “Южно-Українська АЕС” (Замовником) 27 червня 2018 року був укладений договір №305-16/2-123-11-18-04473 (далі-договір), за умовами якого ДП НАЕК “Енергоатом” в особі “Южно-Українська АЕС” доручав та зобов'язувався оплатити, а ТОВ Харківський проектно-конструкторський інститут “Теплоелектропроект “Союз” приймав на себе виконання проектних робіт з розробки проектно-кошторисної документації на тему : «Енергоблок №3 ВП ЮУАЕС. Модернізація СНЕ ВБ ТВ підсистеми КВП (включаючи СКМВТ), ТЗБ та С, CAP та ДУ. Стадія Робоча документація.» (п.п. 1.1, 1.2)
Вартість робіт відповідно до протоколу погодження договірної ціни (додаток №2 до договору), що є невід'ємною частиною цього договору, складає: 1 998 608 грн. 67 коп. без ПДВ.
Відповідно п.2.2 договору, оплата виконаних робіт здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця протягом 45 банківських днів з дати підписання акту здачі-приймання виконаних робіт.
30.10.2020 р. між сторонами підписано акти здачі-приймання робіт №2. Вказані послуги з порушенням строків, встановлених Договором, не були оплачені відповідачем.
Позивач 06.0.1.2021 звертався з претензією за № 14 до ДП НАЕК “Енергоатом” в особі “Южно-Українська АЕС”, яку отримано останнім 11.01.2021, проте відповідач в порушення умов договору за надані послуги не розрахувався.
Станом на дата звернення до суду, відповідач свої зобов'язання по договору не виконав, грошові кошти не сплатив.
Позивач просить стягнути з відповідача:
- 1019081 грн. 00 коп. - основний борг;
- 16305 грн. 30 коп. - пеня.
Відповідач, як вже вище вказано, відзив надав у якому просить зменшити розмір стягуваної пені на 90%.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд дійшов до такого висновку.
Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до ч.1 ст.901 та ч.1 ст.903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату,замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Борг відповідача перед позивачем станом на час розгляду справи становить 1019081 грн. 00 коп, що підтверджується матеріалами справи.
Таким чином, позивачем доведено, що ним виконані послуги (роботи) за договором №305-16/2-123-11-18-04473 від 27.06.2018 року на суму 1 998 608 грн. 67 коп. без ПДВ. боргу. Це підтверджується актами здачі -прийомки виконаних робіт та іншими матеріалами справи.
Отже, позовна вимога щодо стягнення 1 998 608 грн. 67 коп. без ПДВ. боргу, є обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.
Суд також вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача нарахувань на суму основного боргу: пені.
Такі нарахування узгоджуються з положеннями чинного законодавства, якими передбачено, що у разі порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Господарськими санкціями визнаються штрафні санкції у вигляді грошової суми, зокрема, штраф, пеня (ч.1 ст.230 ГК України).
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань установлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України). Законом України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань (зі змінами та доповненнями) передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. ст. 1, 3 Закону). У відповідності до ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не передбачено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконаним.
Умовами договору визначено, що в разі порушення строків оплати поставленого товару покупець сплачує продавцю пеню в розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше 7% від вартості простроченого платежу (п. 6.3 договору), проте так як визначена позивачем згідно умов договору сума пені 16305 грн. 30 коп. (1019081 грн. * 0,1% *16 днів) є більшою, ніж сума пені 5360 грн. 65 коп. за подвійною обліковою ставкою Національного банку України, розрахована позивачем, виходячи з вищевказаних приписів законодавства, то позивачем не обґрунтовано заявлено до стягнення пеню в сумі 16305 грн. 30 коп., а тому в частині стягнення 10944 грн. 65 коп. надмірно нарахованої пені належить відмовити.
Щодо зменшення розміру пені.
Частина 3 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Відповідачем не доведено, що розмір штрафних санкцій (пені) надмірно великий порівняно із розміром збитків позивача, а також не доведено незадовільний майновий стан .
Отже, позов Товариством з обмеженою відповідальністю “Харківський проектно-конструкторський інститут “Теплоелектропроект “Союз” належить задовольнити частково.
Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат, зокрема, витрат на оплату позовної заяви судовим збором, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України).
Отже, витрати ТОВ “Харківський проектно-конструкторський інститут “Теплоелектропроект “Союз” на оплату позовної заяви судовим збором, належить у сумі 15366 грн. 62 коп. відшкодувати за рахунок відповідача.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 232, 233, 236, 238, ГПК України, суд, -
1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю “Харківський проектно-конструкторський інститут “Теплоелектропроект “Союз” задовольнити частково.
2. Стягнути з державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд.3, код ЄДРПОУ 24584661,) в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (55001, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ, код ЄДРПОУ 20915546) на користь товариством з обмеженою відповідальністю “Харківський проектно-конструкторський інститут “Теплоелектропроект “Союз” (61033, вул. Шевченко, 233, корпус Б, м.Харків, ідентифікаційний код 35349333), грошові кошти в загальній сумі 10244441 грн. 65 коп., із яких: 13230 грн. 60 коп. - основний борг; 5360 грн. 65 коп. -- пеня, а також грошові кошти на відшкодування судових витрат у справі зі сплати судового збору в сумі 15366 грн. 62 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Оформлене відповідно до статті 238 цього Кодексу, рішення підписано 27.05.2021.
Суддя С.М. Коваль.