79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
25.05.2021р. справа № 914/809/18
Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Іванчук С.В., суддів Кітаєва С.Б. та Коссак С.М., секретар судового засідання Пукач М.В., розглянувши матеріали справи за позовом: Прокурора Львівської області, м.Львів в інтересах держави в особі позивача-1: Кабінету Міністрів України, м.Київ
позивача-2: Міністерства аграрної політики та продовольства України, м.Київ
до відповідача-1: Виконавчого комітету Стрийської міської ради, м.Стрий Львівської області
до відповідача-2: Стрийської міської ради, м.Стрий Львівської області
до відповідача-3: Публічного акціонерного товариства “Державна продовольчо-зернова корпорація України”, м.Київ
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Комунальне підприємство Львівської обласної ради “Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації”, м.Стрий Львівської області
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Філія Публічного акціонерного товариства “Державна продовольчо-зернова корпорація України” “Стрийський комбінат хлібопродуктів №2”, м.Стрий Львівської області
про визнання незаконними та скасування рішень, визнання недійсними та скасування свідоцтв про право власності, визнання права власності.
За участю представників:
від прокуратури: Лука Галина Володимирівна - прокурор;
від позивача 1: Курса Ольга Сергіївна - представник;
від позивача 2: не з'явився;
від відповідача 1: не викликався;
від відповідача 2: не викликався;
від відповідача 3: Перевозник Павло Миколайович - представник;
від третьої особи 1: не викликався;
від третьої особи 2: не викликався.
Заяв про відвід не поступало.
Розгляд справи судом.
На розгляд Господарського суду Львівської області поступив позов Прокурора Львівської області в інтересах держави в особі позивача-1: Кабінету Міністрів України, позивача-2: Міністерства аграрної політики та продовольства України до відповідача-1: Виконавчого комітету Стрийської міської ради, відповідача-2: Стрийської міської ради, до відповідача-3: Публічного акціонерного товариства “Державна продовольчо-зернова корпорація України” за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Комунального підприємства Львівської обласної ради “Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації”, третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Філії Публічного акціонерного товариства “Державна продовольчо-зернова корпорація України” “Стрийський комбінат хлібопродуктів №2” про визнання незаконними та скасування рішень, визнання недійсними та скасування свідоцтв про право власності, визнання права власності.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 29.05.2018р. у справі №914/809/18 позовну заяву прокурора Львівської області та додані до неї документи із заявою №05/1-316вих-18 від 18.05.2018р. (вх.№17903/18 від 21.05.2018р.) з доданими до неї документами повернуто заявнику.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20.08.2018р. у справі № 914/809/18 ухвалу господарського суду Львівської області від 29.05.2018 року скасовано та справу №914/809/18 передано на розгляд господарського суду Львівської області.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 10.09.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та підготовче засідання призначено на 09.10.2018 року.
Ухвалою суду від 28.09.2018 року зупинено провадження у справі №914/809/18 до набрання законної сили судовим рішенням Касаційного господарського суду у складі Верховного суду з розгляду касаційної скарги Публічного акціонерного товариства “Державна продовольчо-зернова корпорація України”, матеріали справи №914/809/18 направлено Львівському апеляційному господарському суду для долучення до касаційної скарги та скерування на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного суду.
Постановою Верховного Суду від 14.12.2018 року касаційну скаргу ПАТ “Державна продовольчо-зернова корпорація України” залишено без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.08.2018 року у справі №914/809/18 залишено без змін.
Ухвалою суду від 14.01.2019 року провадження у справі №914/809/18 поновлено, підготовче засідання призначено на 05.02.2019 року. Ухвалою суду від 05.02.2019 року відкладено підготовче засідання на 26.02.2019 року.
Враховуючи ту обставину, що справа є складною, потребує додаткового з'ясування обставин та дослідження великого об'єму доказів у справі, враховуючи встановлені строки розгляду справи, у зв'язку з необхідністю подання доказів учасниками справи в підтвердження позовних вимог та заперечень, ухвалою суду від 19.03.2019 року призначено колегіальний розгляд справи №914/809/18 у складі трьох суддів. На підставі розпорядження керівника апарату господарського суду Львівської області та згідно із протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 26.03.2019р., проведено автоматизований розподіл та визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Іванчук С.В., суддя Рим Т.Я. та суддя Манюк П.Т.
Ухвалою суду від 26.03.2019 року прийнято справу №914/809/18 до розгляду колегіально у складі головуючої судді Іванчук С.В., суддів Рим Т.Я. та Манюк П.Т., підготовче засідання призначено на 15.05.2019р. Ухвалами Господарського суду Львівської області від 15.05.2019р. та від 04.06.2019р. підготовче засідання відкладалось. У зв'язку з відпусткою судді Рима Т.Я., на підставі розпорядження керівника апарату господарського суду Львівської області, автоматизованою системою документообігу суду (протокол від 24.06.2019 року) визначено новий склад колегії, відповідно до якого суддю Рима Т.Я. замінено суддею Король М.Р.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 26.06.2019 року задоволено клопотання Публічного акціонерного товариства “Державна продовольчо-зернова корпорація України”, м.Київ вх.№1744/19,1757/19 від 26.06.19р. про зупинення провадження у справі, зупинено провадження у справі №914/809/18 до закінчення перегляду справи №587/430/16-ц Великою Палатою Верховного Суду та зобов'язано учасників справи надати суду копії процесуальних документів за результатами розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №587/430/16-ц.
Ухвалою суду від 04.11.2019 року провадження у справі №914/809/18 поновлено, підготовче засідання призначено на 03.12.19 р.
Колегією суддів у складі головуючої судді Іванчук С.В., суддів Король М.Р. та Манюк П.Т., постановлено ухвалу суду від 03.12.2019 року, якою зупинено провадження у справі №914/809/18 до перегляду справи №912/2385/18 Великою Палатою Верховного Суду.
У зв'язку з відпусткою судді Манюка П.Т., на підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду Львівської області, автоматизованою системою документообігу суду (протокол від 03.09.2020 року) визначено новий склад колегії, відповідно до якого суддю Манюка П.Т. замінено суддею Кітаєва С.Б. Ухвалою суду від 04.09.2020р. прийнято справу №914/809/18 до розгляду колегіально у складі головуючої судді Іванчук С.В., суддів Кітаєва С.Б. та Король М.Р., провадження у справі №914/2184/19 поновлено та підготовче засідання призначено на 06.10.2020р.
З метою забезпечення реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав та обов'язків, враховуючи розумні строки розгляду справи, клопотання відповідача 3, великий об'єм матеріалів які долучені до справи та підлягають дослідженню судом та враховуючи необхідність подання доказів учасниками справи, які мають значення для розгляду справи по суті, ухвалами суду від 06.10.2020р., від 03.11.2020р., від 01.12.2020р. строк розгляду підготовчого провадження у справі продовжено та розгляд справи відкладався до 16.12.2020р. У зв'язку із тимчасовою втратою працездатності судді Король М.Р. з 15.12.2020р., на підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду Львівської області та згідно із протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 16.12.2020р., визначено новий склад колегії, відповідно до якого суддю Король М.Р. замінено суддею Коссаком С.М.
Ухвалою суду від 17.12.2020р. прийнято справу №914/809/18 до розгляду колегіально у складі головуючої судді Іванчук С.В., суддів Кітаєва С.Б. та Коссак С.М. та призначено підготовче засідання на 03.02.2021р. Враховуючи клопотання учасників справи, зокрема відповідача 3 про відкладення розгляду справи, з метою забезпечення реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав та обов'язків, розумні строки розгляду, ухвалами Господарського суду Львівської області від 03.02.2021р., від 03.03.2021р. строк підготовчого провадження у справі продовжено та розгляд справи відкладено до 23.03.2021р. Ухвалою суду від 23.03.2021р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні 21.04.2021р. В судовому засіданні 21.04.21р. розгляд справи відкладено до 25.05.2021р. Ухвалою суду від 20.05.2021р. клопотання відповідача 3 про участь у судовому засіданні по справі №914/809/18 в режимі відеоконференції задоволено, постановлено судове засідання 25.05.2021р. у справі № 914/809/18 провести в режимі відеоконференції.
В судове засідання 25.05.2021р. прокурор явку забезпечив, який надав пояснення по справі та позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві. Прокурором подано відповіді на відзиви за вх.№44019/18 від 15.11.2018р., за вх.№9754/19 від 06.03.2019р., пояснення за вх.№18980/19 від 11.05.2019р., за вх.№22442/19 від 30.05.2019р., додаткові пояснення за вх.№25421/19 від 19.06.2019р., за вх.№3785/21 від 17.02.2021р.
В судове засідання 25.05.2021р. позивач 1 явку повноважного представника забезпечив, який надав пояснення по справі. Від позивача 1 подано пояснення за вх.№28719/20 від 05.10.2020р.
В судове засідання 25.05.2021 року представник відповідача 3 в режимі відеоконференції явку забезпечив, який надав пояснення по справі та позовні вимоги заперечив. Відповідачем 3 подано відзив за вх.№36211/18 від 28.09.2018р. на позовну заяву, заперечення на додаткові пояснення за вх.№22966/19 від 03.06.2019р., додаткові пояснення за вх.№50360/19 від 03.12.2019р.
В судове засідання 25.05.2021р. позивач 2, відповідачі 1, 2 та треті особи 1, 2 явки повноважних представників не забезпечили. Судом належно виконано обов'язок щодо повідомлення усіх учасників справи про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується реєстром вихідної кореспонденції, внесенням до Єдиного державного реєстру судових рішень ухвали суду від 21.04.2021р., поштовою рекомендованою кореспонденцією №7901413866750, №7901413866769, №7901413866726, №7901413866785, №7901413866793. Згідно із відстеженням вказаних поштових відправлень на офіційному сайті АТ “Укрпошта”, поштова кореспонденція отримана адресатами (позивачем 2, відповідачами 1, 2 та третіми особами 1, 2).
Позивачем 2 подано пояснення за вх.№7655/21 від 31.03.2021р. щодо неможливості забезпечення явки представника позивача 2.
Відповідачами 1, 2 подано відзив за вх.№8189/19 від 25.02.2019р. на позовну заяву.
Відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. З врахуванням належного виконання обов'язку суду щодо повідомлення про час та місце проведення судового розгляду усіх учасників судового процесу, судом забезпечено учасникам судового процесу рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, визнання явки повноважних представників відповідачів 1, 2 та третіх осіб 1, 2 не обов'язковою, та те, що неявка представників відповідачів 1, 2, третіх осіб 1, 2 не перешкоджає розгляду спору по суті, а також враховуючи пояснення позивача 2 щодо неможливості забезпечення явки представника та вимоги ст. 202 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників позивача 2, відповідачів 1, 2, третіх осіб 1, 2 та за наявними у справі матеріалами.
Позиції учасників справи.
Прокурор обґрунтовує позовні вимоги наступним. Прокурор зазначає, що Постановою Кабінету Міністрів України №764 від 11.08.2010 «Про заходи з утворення державного підприємства «Державна продовольчо-зернова корпорація України», утворене ДП «Державна продовольчо-зернова корпорація України» з віднесенням його до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства, відповідно до п.5 якої, статутний капітал державного підприємства формується шляхом передачі до нього цілісних майнових комплексів дочірніх підприємств Державної акціонерної компанії «Хліб України», що ліквідуються, з подальшим утворенням на їх базі відокремлених підрозділів товариства. Згідно додатку до цієї постанови, Стрийський комбінат хлібопродуктів №2 (код ЄДРПОУ 00952054) включений до Переліку дочірніх підприємств державної акціонерної компанії «Хліб України», які припиняються шляхом ліквідації. Прокурор зазначає, що на підставі акту приймання-передачі цілісного майнового комплексу ДП ДАК «Хліб України» «Стрийський комбінат хлібопродуктів №2» від 30.03.2011 №39 комісією з ліквідації ДП «ДАК «Хліб України» «Стрийський комбінат хлібопродуктів №2» передано ДП «Державна продовольчо-зернова корпорація України» цілісний майновий комплекс із загальною вартістю необоротних активів в розмірі 8658286,00 грн., що підтверджується звітом про оцінку майна від 04.03.2011. складеного СПД Снєгурова Ю.Б. та аудиторським висновком від 10.03.2011. На підставі акту приймання- передачі ЦМК від 31.03.2011 №39, ДП «Державна продовольчо-зернова корпорація України» передала, а Філія ДП державна продовольчо-зернова корпорація України» «Стрийський комбінат хлібопродуктів №2» прийняла попередньо сформований головним підприємством цілісний майновий комплекс вартістю 8 658 286,00 грн. Таким чином, як зазначає прокурор, статутний капітал новоствореного ДП «Державна продовольчо-зернова корпорація України» сформований шляхом передачі до нього цілісних майнових комплексів дочірніх підприємств ДАК «Хліб України», що ліквідуються, з подальшим утворенням на їх базі відокремлених підрозділів товариства, в тому числі і шляхом передачі майна ДП ДАК «Хліб України «Стрийський комбінат хлібопродуктів № 2». Прокурор зазначає, що усе майно ДП «ДАК «Хліб України» «Стрийський комбінат хлібопродуктів №2» та у подальшому ДП «Державна продовольчо- зернова корпорація України» перебувало у власності держави, при цьому дане майно закріплено за вказаними державними підприємствами на праві господарського відання, тобто без права розпорядження.
У подальшому, постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2011 №593 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.2010 № 764» погоджено пропозицію Міністерства аграрної політики та продовольства щодо перетворення державного підприємства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» у державне публічне акціонерне товариство «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (надалі ДПАТ), повноваження з управління корпоративними правами якого здійснює Міністерство аграрної політики та продовольства. Пунктом 2 зазначеної постанови передбачено, що 100 відсотків акцій ДПАТ, які випускаються на величину його статутного капіталу, залишаються у державній власності до прийняття окремого рішення Кабінету Міністрів України. ДПАТ не може вчиняти дії стосовно майна, переданого до його статутного капіталу, наслідком яких може бути відчуження майна, у тому числі передача його до статутного капіталу інших господарських організацій, передача в заставу тощо. Відповідно до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства країни від 07.07.2011 №325 «Про реорганізацію шляхом перетворення ДП «Державна продовольчо-зернова корпорація України» реорганізовано державне підприємство «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (код ЄДРПОУ 37243279, адреса: м.Київ, вул.Саксаганського,1) шляхом його перетворення у публічне акціонерне товариство «Державна продовольчо-зернова корпорація України», яке є правонаступником його майнових прав та обов'язків. Також, п.4 передбачено, що статутний фонд товариства формується на базі майна ДП «Державна промислово-зернова корпорація України».
Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 17.11.2011 №634 «Про деякі питання діяльності публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» створено Публічне акціонерне товариство «Державна продовольчо-зернова корпорація України», здійснено емісію 8 677 170 простих іменних акцій на весь розмір його статутного капіталу (867717000,00 грн.) у документарній формі, номінальною вартістю 100 грн. кожна. Також, даним наказом затверджено Статут Відповідача 3, п.п. 1.4, 1.6 якого визначено, що засновником товариства є держава, в особі Кабінету Міністрів України, а товариство є правонаступником всіх прав та обов'язків ДП «Державна продовольчо-зернова корпорація України». Пунктом 6.6 Статуту передбачено, що до прийняття окремого рішення Кабінету Міністрів України 100 відсотків акцій товариства, які випускаються на величину його статутного капіталу, є власністю держави.
Прокурор зазначає, що рішенням виконавчого комітету Стрийської міської ради від 23.02.2012 №40 «Про оформлення та реєстрацію права власності на об'єкти нерухомого майна» за відповідачем 3 оформлено право приватної власності та видано свідоцтво про право власності на будівлі і споруди, а саме на цілісні майнові комплекси за адресами: м. Стрий, вул. Болехівська, 26; м. Стрий, вул. Болехівська. 26а, м.Стрий, вул. Крива, 20. У подальшому рішенням виконавчого комітету Стрийської міської ради від 21.06.2012 №146 внесено зміни у вищевказане рішення в частині посилання на додатки №1 (найменування будівель та споруд за адресою: м.Стрий, вул.Болехівська,26), №2 (найменування будівель та споруд за вдресою: м.Стрий, вул.Болехівська, 26а) та №3 (найменування будівель та споруд за адресою: м.Стрий, вул.Крива, 20).
Прокурор стверджує, що два вищевказані рішення виконавчого комітету прийняті на підставі звернень відповідно від 21.02.2012 та від 24.05.2012 директора філії ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація» «Стрийський комбінат хлібопродуктів №2», та на підставі довіреності від 30.12.2011 №373. 05.07.2012р. Стрийською міською радою видано відповідачу 3 свідоцтво про право власності НОМЕР_1 на будівлі та споруди за адресою: м. Стрий, вул. Болехівська,26, а згідно поданої директором філії заяви реєстратором Стрийського МБТІ 06.07.2012 прийнято рішення про Державну реєстрацію права приватної власності на будівлі та споруди за вказаною адресою із присвоєнням реєстраційного номера №37060067 (порядковий номер заяви в журналі обліку заяв про державну реєстрацію прав №1278 від 26.06.2012). Згідно зведеної інформації на об'єкт нерухомого майна №37060067 від 06.07.2012 загальна площа будівель і споруд становить 29503.4 кв.м, інвентаризаційна вартість - 53 341 075 грн.
Аналогічно на підставі виданого 12.07.2012 Стрийською міською радою відповідачу 3 свідоцтва про право власності НОМЕР_2 , САЕ № 117102 на нежитлові будівлі і споруди за адресами: м. Стрий, вул. Болехівська, 26а, м. Стрий, вул. Крива, 20, реєстратором Стрийського МБТІ 13.07.20:2 прийнято рішення про державну реєстрацію права приватної власності на будівлі та споруди за вказаними адресами, з присвоєнням реєстраційних номерів №37121336 (порядковий номер заяви в журналі обліку заяв про державну реєстрацію прав №1417 від 12.07.2012), №37121942 (порядковий номер заяви в журналі обліку заяв про державну реєстрацію прав №1417 від 12.07.2012).
Згідно зведеної інформації на об'єкт нерухомого майна №37121336 від 13.07.2012 загальна площа нежитлової будівлі становить 117.9 кв.м, інвентаризаційна вартість - 201098 грн.; на об'єкт нерухомого майна №37121942 від 13.07.2012 загальна площа нежитлових будівель і споруд становить 1606,1кв.м., ринкова вартість - 20373 грн.
Таким чином, як зазначає прокурор, на підставі зазначених документів змінено форму власності нерухомого майна, що перебувало у господарському віданні ДП «ДАК «Хліб України» «Стрийський комбінат хлібопродуктів №2», а в подальшому відповідача 3.
Прокурор зазначає, що проведення корпоратизації державного товариства у акціонерне товариство не є приватизацією такого державного підприємства, а тому віднесення майна до статутного фонду такого корпоратизованого товариства не може розглядатися як підстава для зміни форми власності на державне майно. Тому, до завершення процедури приватизації в установленому законодавством порядку це майно залишається об'єктом права державної власності.
Прокурор зазначає, що згідно додатку до Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» від 07.07.1999, Стрийський комбінат хлібопродуктів №2 (код ЄДРПОУ 00952054) включений до «Переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації». Також, у «Переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизовані», зазначене підприємство відсутнє. Отже, на думку прокурора, майно вказаного підприємства не може бути приватизоване або корпоратизоване. Всупереч наведеному, за відповідачем 3, засновником якого є держава в особі Кабінету Міністрів України і 100 відсотків акцій якого перебувають у державній власності, оформлено право приватної власності на вищевказані об'єкти нерухомого майна. Як вбачається з положень статуту відповідач 3 є правонаступником всіх прав та обов'язків ДП «Державна продовольчо-зернова корпорація України», за яким спірне майно - комплекс будівель і споруд було закріплене на праві господарського відання. За приписами Законів України «Про управління об'єктами державної власності» та «Про Кабінет Міністрів України» повноваження щодо управління державним майном здійснює Кабінет Міністрів України. Отже, як зазначає прокурор, власником спірного нерухомого майна є держава Україна в особі Кабінету Міністрів України.
Прокурор зазначає, що згідно листа заступника Державного секретаря Кабінету Міністрів України №11357/0/2-17 від 29.12.2017 отриманої на запит прокуратури Львівської області №05/1-1113 вих-17 від 22.11.2017, в Секретаріаті Кабінету Міністрів України була відсутня інформація щодо реєстрації за відповідачем 3 права приватної власності на вищезазначені будівлі та споруди та про зазначені факти стало відомо лише із запиту прокуратури області. Також, з інформації Міністерства аграрної політики та продовольства України № 37-27-15/6898 від 22.02.2018, наданої на запит прокуратури Львівської області, вбачається, що Міністерству не було відомо про обставини розпорядження відповідачем 3 спірними будівлями і спорудами. Як наслідок, спірне майно незаконно вибуло із володіння держави за відсутності рішення уповноваженого органу про зміну правового режиму та форми власності цього майна. Прокурор враховуючи викладене, а також те, що рішення про зміну правового режиму та форми власності спірного майна уповноваженим на це органом держави не приймалося, оспорювані рішення виконавчого комітету Стрийської міської ради порушують інтереси держави, як власника майна, у зв'язку із чим підлягають визнанню незаконними та скасуванню.
Прокурор у відповіді на відзив за вх.№44019/18 від 15.11.2018р. зазначає, що незаконне оформлення права приватної власності на об'єкти нерухомого майна за ПАТ «ДПЗКУ» та вибуття цих об'єктів з державної власності порушує інтереси держави у сфері реалізації прав власника об'єкта державної власності, пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням ним. Зазначений об'єкт має стратегічне значення для забезпечення продовольчої безпеки в області, повноти функціонування аграрного сектору, розвитку сільських територій, належної діяльності сільськогосподарських підприємств, фермерських господарств. Вказані обставини, на думку прокурора, є підставою для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом пред'явлення цього позову. Внаслідок неправомірного набуття ПАТ «ДПЗКУ» права приватної власності на державне майно, порушено право держави Україна в особі Кабінету Міністрів України, як власника цього майна, тому позовна вимога про визнання за державою в особі Кабінету Міністрів України права власності на нерухоме майно - на будівлі і споруди, а саме на цілісні майнові комплекси за адресами: м.Стрий, вул. Болехівська, 26; м. Стрий, вул. Болехівська, 26а, м.Стрий, вул. Крива, 20 підлягає задоволенню.
Щодо відсутності правових підстав у органів прокуратури для представництва інтересів держави відповідно до ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор зазначає, що ні Кабінетом Міністрів України, ні Міністерством аграрної політики та промисловості України на час подання позову не вжито заходів щодо усунення порушень законодавства, що призвели до вибуття з державної власності нежитлових спірних об'єктів, що свідчить про невиконання уповноваженими органами своїх обов'язків з належного управління, ефективного використання та збереження державного майна, що й стало підставою для звернення прокуратури до суду для захисту порушених інтересів держави.
В запереченнях на заяву про застосування наслідків спливу позовної давності за вх.№44020/18 від 15.11.2018р. прокурор зазначає, що з наданих в прокуратуру Львівської області інформацій Секретаріату Кабінету Міністрів України (№11357/0/2-17 від 29.12.2017) та Міністерства аграрної політики та продовольства України (№37-27-15/6898 від 22.02.2018), що скеровані на запити прокуратури, у яких порушувалось питання стосовно інформування про обізнаність вказаних органів з приводу зазначених порушень, не вбачається, що їм було відомо про ці порушення до моменту інформування прокуратурою. Кабінет Міністрів України і Міністерство аграрної політики та продовольства України згоду на зміну форми власності спірного майна з державної на приватну не надавали, відповідне рішення не приймали, відтак, свою волю з цих питань не висловлювали і про вказані порушення щодо державного майна позивачам раніше не було і не могло бути відомо. Прокурор зазначає, що оскаржувані рішення виконавчого комітету Стрийської міської ради від 23.02.2012 №40 «Про оформлення та реєстрацію права власності на об'єкти нерухомого майна» та від 21.06.2012 №146, яким внесено зміни у вищевказане рішення в частині посилання на додатки №1 (найменування будівель та споруд за адресою: м.Стрий, вул.Болехівська,26), №2 (найменування будівель та споруд за адресою: м.Стрий, вул.Болехівська, 26а) та №3 (найменування будівель та споруд за адресою: м.Стрий, вул.Крива, 20) прийнято без відома власника майна та органу управління майном.
Також, прокурор стверджує, що у звіті про результати ревізій у системі Міністерства аграрної політики та продовольства України, оприлюдненому на сайті Державної аудиторської служби України, на який покликається ПАТ «ДПЗКУ», не йдеться про спірні об'єкти нерухомого майна, відповідно, не зазначено коли проводилась ревізія та які об'єкти нерухомості у ході її проведення досліджувались та немає жодного згадування про оскаржувані рішення виконавчого комітету Стрийської міської ради , оскаржувані свідоцтва про право власності. Доказів отримання Кабінетом Міністрів України аналітично-статистичного збірника ПАТ «ДПЗКУ» не надано, а на адресу Міністерства аграрної політики та продовольства України такий збірник не надсилався. Вказана відповідачем 3 інформація не свідчить про обізнаність Кабінету Міністрів України та Міністерства агарної політики та продовольства України про прийняття виконавчим комітетом Стрийської міської ради рішень від 23.02.2012 №40 та від 21.06.2012 №146 та видачу Стрийською міською радою свідоцтв про право власності від 05.07.2012 САЕ № 116977 на будівлі та споруди за адресою: м. Стрий, вул. Болехівська, 26; від 12.07.2012 САЕ № 117101 на нежитлову будівлю за адресою: м. Стрий, вул. Болехівська, 26а та від 12.07.2012 САЕ № 117102 на нежитлові будівлі та споруди за адресою: м. Стрий, вул.Крива, 20, а саме на спірні об'єкти нерухомого майна, які не підлягають приватизації.
Прокурор стверджує, що безпідставними є доводи про застосування наслідків спливу позовної давності у частині того, що Кабінету Міністрів України в особі Міністерства юстиції України було відомо або могло бути відомо про реєстрацію права приватної власності на підставі спірних рішень, виходячи з того, що державна реєстрація прав є публічною. Так, державна реєстрація прав не передбачала повідомлення попереднього власника про внесені зміни та проведені реєстраційні дії, а на позивачів не покладено обов'язок здійснення моніторингу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. В той же час, лише з 06.10.2015 , на підставі постанови Кабінету Міністрів України №786 від 30.09.2015, Державний реєстр речових прав на нерухоме майно став відкритий. Прокурор зазначає, що ПАТ «ДПЗКУ» не доведено належними та допустимими доказами як факту повідомлення позивачів про спірні рішення та оформлення товариством права приватної власності на майно, так і факту того, що про наявність таких обставин останні могли дізнатися, в тому числі, із наданих товариством листів. Враховуючи вищевикладене, на думку прокурора, ПАТ «ДПЗКУ» не доведено пропуск строку позовної давності, у зв'язку з чим, підстави для задоволення заяви про застосування позовної давності відсутні.
У відповіді на відзив за вх.№9754/19 від 06.03.2019р. прокурор зазначає, що безпідставними є обґрунтування відповідачами 1, 2 законності оскаржуваних рішень з покликанням на копію листа Фонду державного майна Украйні від 08.12.2006 №10-28-17939, оскільки такий жодним чином не стосується спірного майна чи сторін у даній справі.
В поясненнях за вх.№28719/20 від 05.10.2020р. позивач 1 зазначає, що даний спір, що виник, зачіпає економічні інтереси держави. Згідно інформації яка міститься у позовній заяві та в додатках до позовної заяви, Кабінету Міністрів України не було відомо «про видачу свідоцтва про право приватної власності на будівлі та споруди цілісного майнового комплексу № 40 від 23.02.2012 та № 146 від 21.06.2012 в м. Стрию...» так як приймалось без участі позивача - 1. Про порушення вимог законодавства при прийняті оскаржуваних рішень відповідачем - 1 та при видачі відповідачем - 2 оскаржуваних свідоцтв про право власності на нерухоме майно, Кабінету Міністрів України (позивачу - 1) стало відомо після отримання листа від Прокуратури Львівської області від 22.11.2017 № 05/1-1113 вих-17. Підставою представництва інтересів держави в суді прокуратурою у даній справі, як зазначає позивач 1, стало те, що правовідносини, пов'язані з вибуттям майна із державної власності.
Відповідачі 1, 2 у відзиві на позов за вх.№8189/19 від 25.02.2019р. зазначають, що згідно рішення виконавчого комітету Стрийської міської ради №40 від 23.02.2012р., із змінами внесеними рішенням виконавчого комітету Стрийської міської ради №146 від 21.06.2012р. оформлено право власності та видано свідоцтва про право власності на будівлі та споруди, а саме: цілісні майнові комплекси за адресами в м.Стрий по вул.Болехівська, 26, вул.Болехівська, 26А, вул. Крива, 20 на праві власності за ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України". Вказані рішення прийняті в результаті розгляду заяви філії ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України” "Стрийський КХП №2" та доданих документів, в тому числі витяг зі Статуту ПАТ "ДПЗКУ", копія Положення про філію ПАТ "ДПЗКУ" "Стрийський КХП №2", копія листа Фонду державного майна України від 08.12.2006р. №10-28-17939. Відповідачі 1, 2 зазначають, що в листі Фонду державного майна України від 08.12.2006р. №10-28-17939 зазначено, якщо 100% акцій акціонерного товариства належить державі, то майно, що передано такому господарському товариству є об'єктом права приватної власності господарського товариства, оскільки держава не може одночасно бути власником акцій товариства та майна, яке було передано до його статутного фонду в якості сплати за акції. Згідно із п.5.1 Статуту ПАТ "ДПЗКУ" від 17.11.2011р. Статутний капітал Товариства формується за рахунок вартості майна, переданого йому засновником. Тобто, на думку відповідачів 1, 2, до статутного капіталу ПАТ "ДПЗКУ" належало все нерухоме майно на праві власності, а не на праві оперативного управління чи господарського відання. Держава в особі Кабінету Міністрів України передала до Статутного капіталу ПАТ "ДПЗКУ" об'єкти, перелік яких визначено в Постанові КМУ від 11.08.2010р. №764 та набула право власності на 100% акцій Товариства, а ПАТ "ДПЗКУ" набуло право власності на передане йому майно. Отже, як зазначають відповідачі 1, 2, все майно, передане до статутного капіталу ПАТ "ДПЗКУ" у тому числі цілісний майновий комплекс філії ПАТ "ДПЗКУ" "Стрийський КХП №е2" є власністю Товариства. З огляду на вищевикладене відповідачі 1, 2 просять в задоволенні позову відмовити.
Відповідач 3 у відзиві на позов за вх.№36211/18 від 28.09.2018р. зазначив, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.2010 року №764 «Про заходи з утворення державного підприємства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» створено Державне підприємство «Державна продовольчо-зернова корпорація України», пунктом 5 якої визначено, що статутний капітал підприємства формується шляхом передачі до нього цілісних майнових комплексів дочірніх підприємств компанії ДАК «Хліб України», що ліквідуються. На виконання вищезазначеної постанови, згідно відповідних Актів приймання-передачі до статутного капіталу Державного підприємства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» передані цілісні майнові комплекси дочірніх підприємств компанії ДАК «Хліб України» в т.ч. і дочірнього підприємства ДАК «Хліб України» «Стрийський комбінат хлібопродуктів №2». 06.06.2011р. Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 593 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 серпня 2010 р. №764» (далі - Постанова № 593) якою погодився з пропозицією Міністерства аграрної політики та продовольства щодо перетворення державного підприємства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» у державне публічне акціонерне товариство «Державна продовольчо-зернова корпорація України». При цьому, як зазначає відповідач 3, вказано, що повноваження з управління корпоративними правами ПАТ «ДПЗКУ» здійснює зазначене Міністерство та встановлено, що - 100 відсотків акцій державного публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України», які випускаються на величину його статутного капіталу, залишаються у державній власності до прийняття окремого рішення Кабінету Міністрів України. На виконання Постанови № 593 Міністерством аграрної політики та продовольства України 07.07.2011 видано наказ № 325 «Про реорганізацію шляхом перетворення державного підприємства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (далі - Наказ № 325), яким зокрема вирішено реорганізувати державне підприємство «ДПЗКУ» шляхом його перетворення у публічне акціонерне товариство «ДПЗКУ». Пунктом 4 зазначеного Наказу 325 встановлено, що статутний капітал товариства формується на базі майна державного підприємства «Державна продовольчо-зернова корпорація України». ПАТ «ДПЗКУ» зазначає, що відповідно до додатку 1 Закону України від 07.07.1999 №847-ХІV в редакції від 06.08.2011 Державне підприємство «Державна продовольчо-зернова корпорація України», на базі майна якого створене ПАТ «ДПЗКУ», не було включене до переліку об'єктів державної власності, що не підлягають приватизації.
Відповідач 3 зазначає, що згідно із п.5.1 Статуту ПАТ «ДПЗКУ» від 17.11.2011 Статутний капітал Товариства становить 867 717 000,00 гривень. Статутний капітал Товариства формується за рахунок вартості майна, переданого йому засновником. Отже, як зазначає відповідач 3, до статутного капіталу ПАТ «ДПЗКУ» було передано спірне нерухоме майно саме на праві власності, а не на праві управління, господарського відання, користування тощо. Таким чином, у повній відповідності до вимог чинного законодавства України, на весь розмір статутного капіталу ПАТ «ДПЗКУ» (у т.ч. на цілісний майновий комплекс філії ПАТ «ДПЗКУ» «Стрийський КХП №2») Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку проведено реєстрацію випуску акцій Товариства, що підтверджується свідоцтвом № 529/1/11 від 06.12.2011 та Актом оцінки майна державного підприємства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» від 26.09.2011. Тобто, як зазначає відповідач 3, держава в особі Кабінету Міністрів України передала до статутного капіталу ПАТ «ДПЗКУ» об'єкти, перелік яких визначено в постанові Кабінету Міністрів України від 11.08.2010 року № 764 та набула право власності на 100 % акцій товариства, а ПАТ «ДПЗКУ», відповідно, набула право власності на передане їй майно.
Відповідач 3 стверджує, що акт приймання-передачі майна, майнових прав та обов'язків від державного підприємства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» до ПАТ «ДПЗКУ» від 18.11.2011 є актом приймання-передачі об'єкта нерухомого майна або статутного (складеного) капіталу (статутного Фонду) юридичної особи, а наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 07.07.2011 № 325 є рішенням про внесення нерухомого майна до статутного (складеного) капіталу (статутного Фонду) юридичної особи, прийнятим повноважним органом управління такої юридичної особи. ПАТ «ДПЗКУ». як публічне акціонерне товариство, володіє майном, переданим йому як вклад до статутного капіталу, на праві власності, оскільки в даному випадку Держава передала майно до статутного капіталу ПАТ «ДПЗКУ». Таким чином, на думку відповідача 3, передане згідно акту приймання-передачі майна, майнових прав та обов'язків до Товариства, затвердженого Міністерством аграрної політики та продовольства України 18 листопада 2011 на виконання Постанови КМУ №593 та Наказу МінАПК №325, є майновим внеском держави у статутний капітал акціонерного товариства.
Відповідач 3 вказує, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 06.06.2011 №593 «Про внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 серпня 2010 р. №2764» щодо перетворення державного підприємства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» у державне публічне акціонерне товариство «Державна продовольчо-зернова корпорація України» встановлено, що державне публічне акціонерне товариство «Державна продовольчо-зернова корпорація України» не може вчиняти дії стосовно майна, переданого до його статутного капіталу, наслідком яких може бути відчуження майна, у тому числі передача його до статутного капіталу інших господарських організацій, передача в заставу тощо. Однак, на думку відповідача 3, прокуратурою не надано та матеріали справи не містять належних доказів порушення ПАТ «ДПЗКУ», встановленого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2011 №593, обмеження щодо розпорядження майном, в тому числі ЦМК «Стрийський КХП №2», переданим до статутного капіталу ПАТ «ДПЗКУ», та прокурор звернувся до суду з позовом за відсутності порушень будь-яких інтересів держави. Також відповідач 3 зазначає про відсутність правових підстав у органів прокуратури для представництва інтересів держави відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру». З огляду на вищевказане відповідач 3 просить в задоволенні позову відмовити.
В заяві за вх.№36462/18 від 28.09.2018р. про застосування строків позовної давності відповідач 3 зазначає, що на офіційному сайті Державної аудиторської служби України 29 листопада 2013 року опубліковано Звіт про результати ревізії у системі Міністерства аграрної політики та продовольства за 2010-2012 та І квартал 2013 року в якому зазначено, що «..корпорацією узаконено право приватної власності на майно, передане їй до статутного капіталу..». Державною аудиторською службою України листом від 26.02.2018 №07-14/115 повідомлено ПАТ «ДПЗКУ», що Звіт про результати ревізії у системі Міністерства аграрної політики та продовольства за 2010-2012 та І квартал 2013 року Державною аудиторською службою України листом від 31.10.2013 №02-12/1314 була надіслана Кабінету Міністрів України. Отже, як зазначає відповідач 3, після отримання листа Державної аудиторської служби України від 31.10.2013 №02-12/1314 Кабінет Міністрів України був проінформований та мав об'єктивну можливість знати про нібито порушення свого майнового права - оформленням ПАТ «ДПЗКУ» права власності на ЦМК «Стрийський КХП №2». Відповідач зазначає, що на виконання доручення Прем'єр Міністра України від 10.04.2014р. №13021/0/1-14 проведено перевірку окремих питань фінансово-господарської діяльності (фінансово-майновий стан, залишки товарно-матеріальних цінностей) ПАТ «ДПЗКУ, за результатами якої складено довідку №07-21/74 від 21.07.2014р. В даній довідці вказано: перевіркою наявності документів, які посвідчують право власності на нерухоме майно, яке увійшло до статутного капіталу ПАТ «ДПЗКУ» встановлено, що згідно зі свідоцтвами про право власності на нерухоме майно, які видані місцевими органами виконавчої влади за місцем його фактичного розташування, та витягом з реєстру права на нерухоме майно про реєстрацію права власності власником майна за місцем розташування 34-х філій корпорації є ПАТ «ДПЗКУ» (форма власності - приватна). Довідка, як зазначає відповідач 2, відповідно до супровідного листа Державної фінансової інспекції була надіслана Кабінету Міністрів України 21.07.2014р., та отримана позивачем-1 22.07.2014р., а позивачем-2 - 30.07.2014, відповідно до штампу вхідної кореспонденції. З огляду на вказане, відповідач 3 зазначає, що Кабінет Міністрів України з 22.07.2014р., Міністерство аграрної політики та продовольства України з 30.07.2014 були обізнані про порушення своїх прав, якщо вони їх такими вважали.
Окрім того, відповідач 3 зазначає, що згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 857 від 13.08.2012 «Питання надання у 2012 році державних гарантій для фінансування проектів у сфері сільського господарства» та Гарантійної угоди від 27.12.2012, укладеної між КМУ та Експортно-Імпортним банком Китаю, Державою схвалено залучення ПАТ «ДПЗКУ» від Експортно-імпортного банку Китаю кредиту в сумі 24 000 000 000 грн. під державні гарантії для фінансування проектів у сфері сільського господарства в рамках виконання вимог Меморандуму про взаєморозуміння щодо співпраці в реалізації пріоритетних проектів у галузі сільського господарства. Кабінет Міністрів України та Міністерство аграрної політики та продовольства України (Наказ Міністерства №799 від 21.12.2012 «Про укладення договорів між ПАТ «ДПЗКУ» та Експортно-імпортним банком Китаю»), як зазначає відповідач 3, ознайомлені з умовами Кредитного договору. Отже, як зазначає відповідач 3, строк у межах якого особа могла звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу стосовно визнання незаконним та скасування рішення Виконавчого комітету Стрийської міської ради №40 від 23.02.2012 є 23.02.2015, визнання незаконним та скасування рішення Виконавчого комітету Стрийської міської ради №146 від 21.06.2012, яким внесено зміни у рішення виконавчого комітету №40 від 23.02.2012 є 21.06.2015р. визнання недійсними свідоцтва серії НОМЕР_1 від 05.07.2012 є 05.07.2015, серії НОМЕР_3 від 12.07.2012 є 12.07.2015, серії НОМЕР_4 від 12.07.2012 є 12.07.2015р. Відповідач зазначає, що прокурор звернувся до суду з позовною заявою № 05/1-251 вих-18 від 02.05.2018, тобто після спливу строку у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Обставини, встановлені судом.
Згідно із ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.
Вимогами ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 року у справі №1-1/99 з урахуванням того, що “інтереси держави” є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави можуть збігатись повністю, частково або не збігатись зовсім з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді.
Як вбачається із матеріалів справи, позов заявлено Прокурором Львівської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Міністерства аграрної політики та продовольства України. Прокурор у відповіді на відзив за вх.№44019/18 від 15.11.2018р. зазначає, що незаконне оформлення права приватної власності на об'єкти нерухомого майна за ПАТ «ДПЗКУ» та вибуття цих об'єктів з державної власності порушує інтереси держави у сфері реалізації прав власника об'єкта державної власності, пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням ним. Зазначений об'єкт має стратегічне значення для забезпечення продовольчої безпеки в області, повноти функціонування аграрного сектору, розвитку сільських територій, належної діяльності сільськогосподарських підприємств, фермерських господарств. Вказані обставини, на думку прокурора, є підставою для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом пред'явлення цього позову. Внаслідок неправомірного набуття ПАТ «ДПЗКУ» права приватної власності на державне майно, порушено право держави Україна в особі Кабінету Міністрів України, як власника цього майна. Щодо відсутності правових підстав у органів прокуратури для представництва інтересів держави відповідно до ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор зазначає, що ні Кабінетом Міністрів України, ні Міністерством аграрної політики та промисловості України на час подання позову не вжито заходів щодо усунення порушень законодавства, що призвели до вибуття з державної власності нежитлових спірних об'єктів, що свідчить про невиконання уповноваженими органами своїх обов'язків з належного управління, ефективного використання та збереження державного майна, що й стало підставою для звернення прокуратури до суду для захисту порушених інтересів держави. Прокурором у позові зазначено, що з врахуванням вимог ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокуратурою області повідомлено Кабінет Міністрів України та Міністерство аграрної політики та продовольства України про вжиття заходів представницького характеру (копії повідомлень №05/1-252вих-18 від 02.05.2018р., №05/1-253вих-18 від 02.05.2018р. долучено до матеріалів справи).
Прокурор Львівської області звертався до заступника Генерального прокурора із листом №05/1-179вих-18 від 26.03.2018р., яким на виконання вимог абз.3 ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" направляв для погодження проект позовної заяви прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Міністерства аграрної політики та продовольства України до Виконавчого комітету Стрийської міської ради, Стрийської міської ради, Публічного акціонерного товариства “Державна продовольчо-зернова корпорація України”, з участю третіх осіб: Комунального підприємства Львівської обласної ради “Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації”, Філії Публічного акціонерного товариства “Державна продовольчо-зернова корпорація України” “Стрийський комбінат хлібопродуктів №2” про визнання незаконними та скасування рішень, визнання недійсними та скасування свідоцтв про право власності, визнання права власності. У відповідь на лист №05/1-179вих-18 від 26.03.2018р. заступник Генерального прокурора зазначив, що оскільки надані матеріали свідчать про необхідність застосування представницьких повноважень в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, пред'явлення вказаного позову відповідно до ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" доручається прокуратурі Львівської області.
Суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, дані обставини є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020р. у справі №912/2385/18).
З огляду на викладене, а також враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постанові від 26.05.2020р. у справі № 912/2385/18 щодо питань представництва прокурором інтересів держави в особі позивача в суді, обставини справи, суд дійшов до висновку, що прокурором доведено підставність звернення з відповідним позовом.
11.08.2010р. Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 764 "Про заходи з утворення Державного підприємства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (далі - постанова КМУ № 764 від 11.08.2010), відповідно до якої ліквідовано дочірні підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" та утворено Державне підприємство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" з віднесенням його до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України. Відповідно до пункту 5 постанови КМУ № 764 від 11.08.2010р. установлено, що статутний капітал ДП "Державна продовольчо-зернова корпорація України" формується шляхом передачі до нього цілісних майнових комплексів дочірніх підприємств ДАК "Хліб України", що ліквідуються, з подальшим утворенням на їх базі відокремлених підрозділів підприємства. Згідно із Переліком дочірніх підприємств ДАК "Хліб України", які припиняються шляхом ліквідації, що є додатком до постанови № 764 від 11.08.2010, зокрема, припиняється шляхом ліквідації Стрийський комбінат хлібопродуктів №2.
На виконання пункту 3 постанови КМУ № 764 від 11.08.2010р. згідно із актом приймання-передачі цілісного майнового комплексу ДП ДАК "Хліб України" "Стрийський комбінат хлібопродуктів №2" № 39 від 30.03.2011р. комісією з ліквідації Дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" "Стрийський комбінат хлібопродуктів №2" передано, а ДП "Державна продовольчо-зернова корпорація України" прийнято цілісний майновий комплекс Дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" "Стрийський комбінат хлібопродуктів №2" (Т.4, арк.160). Згідно до даного акту приймання-передачі вартість необоротних активів складає 8658286,00грн., що підтверджується звітом про оцінку майна від 04.03.2011р. складеного СПД Снєгурова Ю.Б. та аудиторським висновком від 10.03.2011р.
Постановою Кабінету Міністрів України № 593 від 06.06.2011р. внесено зміни до постанови КМУ №764 від 11.08.2010, та у п. 1 вказано, що вирішено погодитися з пропозицією Міністерства аграрної політики та продовольства щодо перетворення державного підприємства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" у державне публічне акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України", повноваження з управління корпоративними правами якого здійснює зазначене Міністерство.
Згідно із пунктом 2 постанови КМУ № 593 від 06.06.2011, 100 відсотків акцій Державного ПАТ "ДПЗКУ", які випускаються на величину його статутного капіталу, залишаються у державній власності до прийняття окремого рішення КМУ; Державне ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" не може вчиняти дії стосовно майна, переданого до його статутного капіталу, наслідком яких може бути відчуження майна, у тому числі передача його до статутного капіталу інших господарських організацій, передача в заставу тощо. Цією ж постановою доручено Міністерству здійснити у встановленому порядку заходи, пов'язані з перетворенням ДП "Державна продовольчо-зернова корпорація України".
На виконання постанови КМУ № 593 від 06.06.2011 Міністерством аграрної політики та продовольства України видано наказ № 325 від 07.07.2011 "Про реорганізацію шляхом перетворення Державного підприємства "Державна продовольчо-зернова корпорація України", яким реорганізовано ДП "Державна продовольчо-зернова корпорація України" шляхом його перетворення у Публічне акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України". Установлено, що статутний капітал товариства формується на базі майна ДП "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (пункт 4 Наказу № 325 від 07.07.2011). Відповідно до акта оцінки майна ДП "Державна продовольчо-зернова корпорація України" від 26.09.2011, його статутний капітал станом на липень 2011 року складає 867 717 000,00 грн.
Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 634 від 17.11.2011 "Про деякі питання діяльності Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" створено Публічне акціонерне товариство «Державна продовольчо-зернова корпорація України» шляхом перетворення ДП "ДПЗКУ" та затверджено його Статут; здійснено емісію акцій ПАТ "ДПЗКУ" на весь розмір його статутного капіталу 867 717 000,00 грн; вирішено випустити 8 677 170 простих іменних акцій у бездокументарній формі номінальною вартістю 100,00 грн кожна; створити філії ПАТ "ДПЗКУ" згідно з додатком.
Відповідно до переліку філій ПАТ "ДПЗКУ", що створюються, який є додатком до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України № 634 від 17.11.2011, створено філію "Стрийський комбінат хлібопродуктів №2". На підставі акта приймання-передачі майна, майнових прав та обов'язків від 18.11.2011 ДП "ДПЗКУ" передано, а ПАТ "ДПЗКУ" прийнято станом на 18.11.2011 майновий комплекс відповідно до додатків.
Згідно із пунктами 1.1, 1.4, 1.6, 4.4, 5.1, 6.6, 7.1 Статуту ПАТ "ДПЗКУ" останнє створено шляхом перетворення ДП "ДПЗКУ" відповідно до постанови КМУ від 06.06.2011 № 593 "Про внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.2010 №764" та наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 07.07.2011 № 325 "Про реорганізацію шляхом перетворення Державного підприємства "Державна продовольчо-зернова корпорація України". Засновником товариства є держава в особі КМУ. Повноваження з управління корпоративними правами товариства відповідно до постанови КМУ № 593 від 06.06.2011 "Про внесення зміни до постанови Кабінету міністрів України від 11.08.2010 № 764" здійснює Міністерство аграрної політики та продовольства України. Товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків ДП "ДПЗКУ". Товариство має право володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном, вчиняючи стосовно нього будь-які дії, що не суперечать законодавству, цьому статуту та меті діяльності товариства, зокрема з продажу, безоплатної передачі, дарування, пожертви, обміну, передачі в лізинг, оренду, позику чи заставу засобів виробництва, майна, матеріальних цінностей або майнових прав, використання та відчуження їх в інший спосіб юридичним та фізичним особам, списувати його з балансу та здійснювати інші дії, що не суперечать чинному законодавству України та цьому статуту. Статутний капітал товариства становить 867 717 000,00 грн та формується за рахунок вартості майна, переданого йому засновником. До прийняття окремого рішення КМУ 100% акцій товариства, які випускаються на величину його статутного капіталу, є власністю держави. Акціонерами товариства є, зокрема, держава в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України - до прийняття в установленому порядку рішення про приватизацію акцій товариства та в особі Фонду державного майна України - після передачі йому акцій товариства, визначених для продажу згідно з прийнятим у встановленому порядку рішення про їх приватизацію.
21.02.2012р. Філія Публічного акціонерного товариства “Державна продовольчо-зернова корпорація України” “Стрийський комбінат хлібопродуктів №2” звернулася до міського голови міста Стрий із заявою від 21.02.2012 прийняти рішення про оформлення права власності на майновий комплекс будівель і споруд, що знаходяться за адресою: м.Стрий, вул.Болехівська, 26, м.Стрий, вул.Болехівська, 26а, м.Стрий, вул.Крива, 20 з приватною формою власності.
23.02.2012р. Виконавчим комітетом Стрийської міської ради Львівської області прийнято рішення № 40 "Про оформлення права власності та реєстрацію права власності на об'єкти нерухомого майна", яким вирішено оформити право власності та видати свідоцтво про право власності будівлі і споруди, а саме на цілісні майнові комплекси за адресами: м.Стрий, вул.Болехівська, 26, м.Стрий, вул.Болехівська, 26а, м.Стрий, вул.Крива, 20 на праві приватної власності за Публічним акціонерним товариством “Державна продовольчо-зернова корпорація України”.
25.05.2012р. Філія Публічного акціонерного товариства “Державна продовольчо-зернова корпорація України” “Стрийський комбінат хлібопродуктів №2” звернулася до міського голови міста Стрий із заявою №381 від 24.05.2012 про внесення змін до рішення виконкому від 23.02.2012 №40 "Про оформлення права власності та реєстрацію права власності на об'єкти нерухомого майна", доповнивши його такими словами: згідно з додатками №1,2,3 додається.
21.06.2012р. Виконавчим комітетом Стрийської міської ради Львівської області прийнято рішення № 146 "Про оформлення права власності та реєстрацію права власності на об'єкти нерухомого майна", яким з врахуванням заяви №381 від 24.05.2012, вирішено оформити право власності та видати свідоцтво про право власності будівлі і споруди, а саме: на цілісні майнові комплекси за адресами: м.Стрий, вул.Болехівська, 26, м.Стрий, вул.Болехівська, 26а, м.Стрий, вул.Крива, 20 на праві приватної власності за Публічним акціонерним товариством “Державна продовольчо-зернова корпорація України”, згідно з додатками №1,2,3.
На підставі рішення №40 від 23.02.2012р. Виконавчим комітетом Стрийської міської ради видано ПАТ "ДПЗКУ" свідоцтва серії: НОМЕР_1 від 05.07.2012р. на будівлі і споруди за адресою м.Стрий, вул.Болехівська, 26; САЕ №117101 від 12.07.2012р. на будівлі і споруди за адресою м.Стрий, вул.Болехівська, 26а; САЕ №117102 від 12.07.2012р. на будівлі і споруди за адресою м.Стрий, вул.Крива, 20.
13.07.2012р. Комунальним підприємством Львівської обласної ради “Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації” прийнято рішення про державну реєстрацію прав ПАТ "ДПЗКУ" на зазначені об'єкти нерухомого майна (реєстраційні номера об'єктів №37060067, №37121336, №37121942) та сформовано відповідні витяги.
Предметом спору у даній справі є матеріально-правові вимоги про визнання незаконними та скасування рішень виконавчого комітету Стрийської міської ради №40 від 23.02.2012, №146 від 21.06.2012, визнання недійсними та скасування виданих Стрийською міською радою свідоцтв про право власності від 05.07.2012р. САЕ №116977, від 12.07.2012р. САЕ №117101, від 12.07.2012р. САЕ №117102 ПАТ “Державна продовольчо-зернова корпорація України” та визнання за державою в особі Кабінету Міністрів України право власності спірне нерухоме майно. Підставою для звернення до суду з позовом прокурор визначив неправомірну, за відсутності рішення та волі власника нерухомого майна - держави, зміну правового режиму майна з державної власності на приватну.
Згідно із ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно із ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Частиною 2 статті 325 ЦК України передбачено, що фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.
Згідно із частиною 3 статті 86 ГК України забороняється використовувати для формування статутного (складеного) капіталу товариства бюджетні кошти, кошти, одержані в кредит та під заставу, векселі, майно державних (комунальних) підприємств, яке відповідно до закону (рішення органу місцевого самоврядування) не підлягає приватизації, та майно, що перебуває в оперативному управлінні бюджетних установ, якщо інше не передбачено законом.
Отже внесення майна державного підприємства, яке відповідно до закону не підлягає приватизації, як вкладу до статутного (складеного) капіталу, забороняється.
Згідно із ч.ч.1,2,5 ст.141 ГК України до державного майна у сфері господарювання належать цілісні майнові комплекси державних підприємств або їх структурних підрозділів, нерухоме майно, інше окреме індивідуально визначене майно державних підприємств, акції (частки, паї) держави у майні суб'єктів господарювання різних форм власності, а також майно, закріплене за державними установами і організаціями з метою здійснення необхідної господарської діяльності, та майно, передане в безоплатне користування самоврядним установам і організаціям або в оренду для використання його у господарській діяльності. Держава через уповноважені органи державної влади здійснює права власника також щодо об'єктів права власності Українського народу, зазначених у частині першій статті 148 цього Кодексу. Управління об'єктами державної власності відповідно до закону здійснюють Кабінет Міністрів України і, за його уповноваженням, центральні та місцеві органи виконавчої влади. У випадках, передбачених законом, управління державним майном здійснюють також інші суб'єкти. Види майна, що може перебувати виключно у державній власності, відчуження якого недержавним суб'єктам господарювання не допускається, а також додаткові обмеження щодо розпорядження окремими видами майна, яке належить до основних фондів державних підприємств, установ і організацій, визначаються законом.
За змістом частин 2, 3, 4 статті 145 ГК України зміна правового режиму майна суб'єкта господарювання здійснюється за рішенням власника (власників) майна у спосіб, передбачений цим Кодексом та прийнятими відповідно до нього іншими законами, крім випадків, якщо така зміна забороняється законом. Правовий режим майна суб'єкта господарювання, заснованого на державній (комунальній) власності, може бути змінений шляхом приватизації майна державного (комунального) підприємства відповідно до закону або шляхом здачі цілісного майнового комплексу підприємства або майнового комплексу його структурного підрозділу в оренду.
Судом встановлено, що на виконання постанови КМУ № 764 від 11.08.2010р. було утворено ДП "ДПЗКУ", в статутний капітал якого за актом приймання-передачі від 20.01.2011р. передано, зокрема, цілісний майновий комплекс дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" “Стрийський комбінат хлібопродуктів №2”. Згідно із постановою КМУ від 06.06.2011р. № 593 Мінагрополітики видано наказ від 07.07.2011р. № 325 про реорганізацію ДП "ДПЗКУ" шляхом його перетворення у ПАТ "ДПЗКУ", яке є правонаступником майнових прав та обов'язків державного підприємства.
Враховуючи вимоги ч. 3 ст. 86, ч.ч. 2, 3, 4 ст. 145 ГК України цілісний майновий комплекс колишнього ДП «Державна продовольчо-зернова корпорація України», до складу якого входить і спірне нерухоме майно, не міг бути відчужений чи корпоратизований на користь суб'єкта права приватної власності без попереднього виключення цього майна із переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації.
Згідно додатку до Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» від 07.07.1999р., Стрийський комбінат хлібопродуктів №2 включений до «Переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації». Також у «Переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизовані» вказане підприємство відсутнє. Відтак, майно Стрийського комбінату хлібопродуктів №2 не може бути приватизоване або корпоратизовано.
Основи управління об'єктами державної власності визначає Закон України «Про управління об'єктами державної власності», відповідно до статті 1 якого управління об'єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.
Відповідно до ст.5 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» Кабінет Міністрів України є суб'єктом управління, що визначає об'єкти управління державної власності, стосовно яких виконує функції з управління, а також об'єкти управління державної власності, повноваження з управління якими передаються іншим суб'єктам управління, визначеним цим Законом. Здійснюючи управління об'єктами державної власності, Кабінет Міністрів України: визначає органи виконавчої влади та державні колегіальні органи, які здійснюють функції з управління об'єктами державної власності; встановлює порядок передачі об'єктів державної власності суб'єктам управління, визначеним цим Законом; визначає умови створення та діяльності господарських структур; приймає рішення про створення, реорганізацію та ліквідацію господарських структур і визначає уповноважені органи управління, які здійснюють контроль за їх діяльністю; виконує відповідно до законів інші функції щодо об'єктів державної власності.
Згідно з приписами ч.9 ст. 11 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» нерухоме майно об'єктів державної власності, що не підлягають приватизації, не може бути відчужене, передане до статутного капіталу господарських організацій і щодо такого майна не можуть вчинятися дії, наслідком яких може бути їх відчуження.
Отже, враховуючи встановлене вище, власником спірного нерухомого майна є держава Україна в особі Кабінету Міністрів України. Рішення власника про зміну правового режиму майна ДП "ДПЗКУ" з державної власності у приватну не приймалося, доказів протилежного не представлено. Відтак, спірне майно передане ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» залишається об'єктом права державної власності.
Згідно із ст.24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Частиною 1 ст. 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Згідно із ч. 1 ст. 393 Цивільного кодексу України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.
Відповідно до статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції станом на момент ухвалення оскаржуваних рішень виконавчого комітету) територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
За змістом статей 4, 5 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" та статті 2 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" повноваження щодо управління об'єктами державної власності здійснює Кабінет Міністрів України.
Отже, оскільки власником об'єктів нерухомого майна будівель та споруд філії за адресами: м.Стрий, вул.Болехівська, 26, м.Стрий, вул.Болехівська, 26а, м.Стрий, вул.Крива, 20, є держава Україна в особі Кабінету Міністрів України, то Виконавчий комітет Стрийської міської ради не міг здійснювати правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права державної власності.
Відповідачем-1 не підтверджено, що при ухваленні оспорюваних рішень було надано документи, які свідчать про внесення спірних об'єктів нерухомого майна до статутного фонду ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» на праві приватної власності. Таким чином, у Відповідача-1 були відсутні законні підстави для прийняття рішень №40 від 23.02.2012, №146 від 21.06.2012 в частині оформлення права приватної власності ПАТ «ДПЗКУ» на об'єкти нерухомого майна будівлі та споруди філії ПАТ «ДПЗКУ» «Стрийський комбінат хлібопродуктів №2».
Таким чином, оскільки рішення виконавчого комітету Стрийської міської ради №40 від 23.02.2012 «Про оформлення та реєстрацію права власності на об'єкти нерухомого майна» та №146 від 21.06.2012 яким внесено зміни у рішення виконавчого комітету Стрийської міської ради №40 від 23.02.2012 відповідно до якого ПАТ “Державна продовольчо-зернова корпорація України” оформлено право власності на будівлі і споруди прийнято з перевищенням повноважень та за відсутності рішення власника (держави Україна) про зміну правового статусу державного майна, вони є незаконними та підлягають скасуванню.
Щодо вимоги про визнання недійсним та скасування свідоцтв про право приватної власності суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.15, ст.16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, відновлення становища, яке існувало до порушення.
Відновленням становища, яке існувало до порушення, в обставинах конкретного спору може вважатись і визнання недійсними свідоцтв про право власності, позаяк такі свідоцтва посвідчують право власності і невизнання їх недійсними істотно утруднює, навіть унеможливлює захист порушених прав особи, яка звернулась до суду з відповідним позовом, адже їх чинність як правовстановлюючих документів залишає відносини зацікавлених осіб у стані правової невизначеності.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»( в редакції чинній на момент спірних правовідносин) свідоцтво про право власності є правовстановлюючим документом, на підставі якого здійснюється державна реєстрація права власності.
Враховуючи викладене, та встановлення обставин, що рішення №40 від 23.02.2012р., №146 від 21.06.2012 виконавчого комітету Стрийської міської ради прийняті, поза межами компетенції та за відсутності рішення власника (держави Україна) про зміну правового режиму державного майна, а отже оспорювані свідоцтва серії САЕ №116977 від 05.07.2012, САЕ №117101 від 12.07.2012, САЕ №117102 від 12.07.2012 видані товариству на підставі незаконного рішення, є недійсними і підлягають скасуванню .
Вказані висновки суду узгоджуються з правовими позиціями Верховного Суду, викладеними в постановах від 14.02.2018 у справі № 920/1077/16, від 28.03.2018 у справі № 925/792/17, від 08.05.2018 у справі № 925/875/17, від 22.05.2018 у справі № 915/1021/16, від 30.05.2018 у справі № 915/825/16, від 05.07.2018 у справі № 915/826/16, від 11.10.2018 у справі № 906/916/16, від 06.11.2018 у справі № 925/473/17, від 20.03.2019 у справі № 927/735/16, від 13.11.2019 у справі № 916/665/18, від 10.09.2020 у справах № 923/197/18 і № 923/576/18.
Держава Україна відповідно до ч. 2 ст. 2 Цивільного кодексу України є учасником цивільних відносин та має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ст. 15 Цивільного кодексу України).
Стаття 321 Цивільного кодексу України гарантує непорушність права власності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно зі ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Неправомірне набуття ПАТ "ДПЗКУ" на праві приватної власності спірного майна свідчить про невизнання ним права держави Україна, як законного власника цього майна.
Оскільки, відповідно до вищезазначених положень Закону України "Про управління об'єктами державної власності" повноваження по управлінню державним майном здійснює Кабінет Міністрів України, порушене право держави підлягає захисту шляхом визнання за державою Україна в особі Кабінету Міністрів України права власності на будівлі і споруди, а саме цілісні майнові комплекси за адресами: Львівська область, м.Стрий, вул.Болехівська, 26, 26а та вул. Крива, 20.
Щодо заяви відповідача-3 про застосування наслідків спливу позовної давності у цій справі, суд зазначає наступне.
Стаття 256 ЦК України визначає позовну давність як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Отже, позовна давність - це строк, протягом якого особа може реалізувати належне їй право на отримання судового захисту порушеного цивільного права чи інтересу шляхом пред'явлення в належному порядку нею чи іншою уповноваженою особою позову до суду.
Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Статтею 267 ЦК України встановлено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.
Відповідно до частини першої статті 261 ЦК України за загальним правилом перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (частина 3 статті 267 Цивільний кодекс України).
При цьому, як у випадку пред'явлення позову самою особою, право якої порушене, так і в разі пред'явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, відлік позовної давності обчислюється з одного й того самого моменту, а саме коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила.
Положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів. Для правильного застосування частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України при визначенні початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а й об'єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав. До подібних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.11.2018 у справі № 372/1036/15-ц (провадження N 14-252цс18).
Отже, підставами для відмови в позові у зв'язку з пропуском позивачем строку позовної давності є наступні факти: доведеність порушення цивільного права або інтересу, за захистом якого особа звернулася до суду, закінчення перебігу встановленого законодавством строку звернення до суду, відсутність поважних причин його пропуску, заява сторони у справі про застосування позовної давності.
Суд зазначає, що тягар доказування пропуску строку позовної давності відповідно до ч.1 ст. 74 ГПК України покладається на особу, яка заявила про застосування позовної давності.
На підтвердження обізнаності позивачів про те, що цілісний майновий комплекс Філії ПАТ “Державна продовольчо-зернова корпорація України” “Стрийський комбінат хлібопродуктів №2” оформлений на праві приватної власності за ПАТ “Державна продовольчо-зернова корпорація України”, відповідач 3 покликається зокрема на такі документи: - довідку від 17.09.2012 №24/321 за наслідками перевірки окремих питань діяльності ПАТ «ДПЗКУ» за 1-е півріччя 2012 року ; загальну довідку №07-21/74 від 21.07.2014 перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності (фінансово-майновий стан, залишки товарно-матеріальних цінностей) ПАТ «ДПЗКУ», проведену на виконання доручення Премєр-міністра України від 10.04.2014 №13021/0/1-14; аналітично-статистичний збірник за результатами діяльності Державної фінансової інспекції України та її територіальних органів за січень-вересень 2013 року; схвалення залучення ПАТ «ДПЗКУ» від Експортно-імпортного банку Китаю кредиту в сумі 24 000 000 000 грн. під державні гарантії для фінансування проектів у сфері сільського господарства в рамках виконання вимог Меморандуму про взаєморозуміння щодо співпраці в реалізації пріоритетних проектів у галузі сільського господарства . Відповідач -3 зазначає, що строк у межах якого особа могла звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу стосовно визнання незаконним та скасування рішення Виконавчого комітету Стрийської міської ради №40 від 23.02.2012 є 23.02.2015р. визнання незаконним та скасування рішення Виконавчого комітету Стрийської міської ради №146 від 21.06.2012, яким внесено зміни у рішення виконавчого комітету №40 від 23.02.2012 є 21.06.2015р. визнання недійсними свідоцтва серії НОМЕР_1 від 05.07.2012 є 05.07.2015, серії НОМЕР_3 від 12.07.2012 є 12.07.2015, серії НОМЕР_4 від 12.07.2012 є 12.07.2015р., та позовна заява № 05/1-251 вих-18 від 02.05.2018, подана після спливу строку позовної давності.
Позивач 1, зазначив , що згідно відповіді на запит прокуратури Львівської області №05/1-1113 вих-17 від 22.11.2017, заступника Державного секретаря Кабінету Міністрів України №11357/0/2-17 від 29.12.2017, в Секретаріаті Кабінету Міністрів України була відсутня інформація, щодо реєстрації за ПАТ «ДПЗКУ» права приватної власності на вищезазначені будівлі та споруди та про зазначені факти стало відомо лише із запиту прокуратури Львівської області . Секретаріат Кабінету Міністрів України дізнався про вище викладені факти, отримавши запит прокуратури Львівської області № 05/1-1113 вих-17 від 22.11.2017 (копія додається), щодо надання інформації про обставини розпорядження ПАТ «ДПЗКУ» нежитловими будівлями і спорудами (за адресами: Львівська область, м. Стрий, вул. Болехівська, 26 і 26а та Львівська область, м. Стрий, вул. Крива, 20).
Як вбачається із матеріалів справи, зазначеними відповідачем 3 доказами підтверджено лише інформування позивачів про вчинення дій, щодо реєстрації права власності та отримання правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна філій ПАТ «ДПЗКУ», однак, вказані відповідачем 3 документи не містять повідомлення про реєстрацію права приватної власності та отримання правовстановлюючих документів саме на спірні об'єкти нерухомого майна філії ПАТ «ДПЗКУ» «Стрийський комбінат хлібопродуктів №2». Доказів скерування позивачам оспорюваних рішень, копій свідоцтв, чи надіслання інформації щодо реквізитів оспорюваних документів, щодо об'єктів нерухомого майна, які є предметом спору, суду не представлено. Так, зокрема із довідки від 17.09.2012 №24/321 за наслідками перевірки окремих питань діяльності ПАТ «ДПЗКУ» за 1-е півріччя 2012 року, та довідки від 21.07.2014 N 07-21/74, складеної за результатами окремих питань фінансово-господарської діяльності ПАТ "ДПЗКУ" на виконання доручення Прем'єр Міністра України від 10.04.2014 N 13021/0/1-14, яка як зазначає позивач отримана позивачами, то у даних документах міститься інформація загального характеру та відсутні конкретні дані, щодо вибуття з державної власності саме спірного майна, не вказано перелік майна на яке отримано свідоцтва, не зазначено про зміну правового режиму майна з державної власності на приватну власність, не вказано реквізитів первинних документів, які зокрема є предметом оскарження. Стосовно обізнаності Мінагрополітики зі складеним 29.11.2013р. звітом Держаудитслужби про результати ревізій у системі Мінагрополітики за 2010-2012р. та 1 квартал 2013 року, згідно з яким було встановлено факти реєстрації за ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" права приватної власності на майно, передане до статутного капіталу Товариства, то як зазначено вище, за змістом статей 4,5 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" та статті 2 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" повноваження щодо управління об'єктами державної власності здійснює інший позивач - КМУ. Доказів скерування листа від 31.10.13р. №02-12/1314 позивачу -1, даного листа, та доказів отримання позивачем1 останнього до заяви вх.36462/18 від 28.09.18р. не додано.
Оскаржувані рішення виконавчого комітету Стрийської міської ради від 23.02.2012 № 40 «Про оформлення та реєстрацію права власності на об'єкти нерухомого майна» та від 21.06.2012 №146 про внесення змін у вищевказане рішення в частині посилання на додатки №1 (найменування будівель та споруд за адресою: м.Стрий, вул.Болехівська,26), №2 (найменування будівель та споруд за адресою: м. Стрий, вул. Болехівська, 26а) та №3 (найменування будівель та споруд за адресою: м. Стрий, вул. Крива, 20) видача свідоцтв про право приватної власності прийняті без відома власника майна та органу управління майном та без його участі.
В розумінні ч.1ст.21 ЦК України спірні рішення є правовим актом індивідуальної дії, спрямовані на регулювання прав і обов'язків конкретного суб'єкта господарювання - ПАТ «ДПЗКУ», на позивачів не покладено обов'язок контролювати діяльність органів місцевого самоврядування та перевіряти їх рішення на предмет дотримання вимог законодавства. Доказів оприлюднення оспорюваних рішень та наявність у них ознак публічної загальнодоступної інформації зважаючи на те, що в розумінні частини 1статті 21 ЦК ці рішення є суто правовими актами індивідуальної дії, спрямовані на регулювання прав і обов'язків конкретного суб'єкта господарювання -ПАТ "ДПЗКУ", не представлено.
Листи від 13.06.2013 №130-2-116/1-9/2156, від 26.09.2013 №130-10-252/1-9/3908, від 14.03.2014 №130-2-49/1-9/741, скеровані Мінагрополітики та не містять інформації щодо реєстрації права приватної власності та отримання правовстановлюючих документів на спірні об'єкти нерухомого майна.
Дані обставини, також встановлені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.10.20р. у справі № 91/1672/18; від 10.09.20р. у справі № 923/576/18.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем-3 не надано належних доказів на підтвердження обізнаності позивачів - Кабінету Міністрів України та Міністерства аграрної політики та продовольства України про порушення інтересів держави у зв'язку з оформленням ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» права приватної власності на спірне майно до одержання відповідних повідомлень від прокуратури Львівської області №05/1-1113 вих.17 та №05/1-1114 вих.17 від 22.11.2017р. про надання відповіді Кабінетом Міністрів України - 29.12.2017р., Міністерством аграрної політики та продовольства України - 22.02.2018) на повідомлення прокуратури Львівської області, оскільки в останніх вперше повідомлено про оформлення відповідачем 3 на спірні об'єкти права приватної власності, зазначено про видачу свідоцтв та проведення державної реєстрації приватної власності на дані об'єкти та запитувалась інформація, щодо поінформованості, щодо вказаних у листі обставин, та щодо проведення претензійно позовної роботи з метою повернення нерухомого майна.
Враховуючи викладене, позов прокурора Львівської області в даній справі заявлений в межах трирічного строку без пропуску строків позовної давності, а тому заява відповідача-3 про застосування наслідків спливу строків позовної давності залишено судом без задоволення. Разом з цим, суд зазначає про відсутність підстав для оцінки поважності причин пропуску строків позовної давності за клопотанням прокурора та позивачів.
Згідно із ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч.1 ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Статтею 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).
З огляду на вищевикладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що зазначені у позовній заяві обставини, що є предметом доказування у справі, визнаються судом встановленими та доведеними та позовні вимоги до відповідачів є обґрунтованими, не спростованими, підтверджені належними доказами та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідачів пропорційно задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задоволити.
Визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Стрийської міської ради №40 від 23.02.2012 «Про оформлення та реєстрацію права власності на об'єкти нерухомого майна» відповідно до якого ПАТ “Державна продовольчо-зернова корпорація України” оформлено право власності на будівлі і споруди, а саме цілісні майнові комплекси за адресами: Львівська область, м.Стрий, вул.Болехівська, 26 і 26а та вул. Крива, 20.
Визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Стрийської міської ради №146 від 21.06.2012, яким внесено зміни у рішення виконавчого комітету Стрийської міської ради №40 від 23.02.2012 «Про оформлення та реєстрацію права власності на об'єкти нерухомого майна» в частині посилання на додатки №1 (найменування будівель та споруд за адресою: м.Стрий, вул.Болехівська, 26), №2 (найменування будівель та споруд за адресою: м.Стрий, вул.Болехівська, 26а) та №3 (найменування будівель та споруд за адресою: м.Стрий, вул.Крива, 20).
Визнати недійсним та скасувати видане Стрийською міською радою свідоцтво про право власності від 05.07.2012р. САЕ №116977 ПАТ “Державна продовольчо-зернова корпорація України” на будівлі та споруду за адресою: м.Стрий, вул.Болехівська, 26.
Визнати недійсним та скасувати видане Стрийською міською радою свідоцтво про право власності від 12.07.2012р. САЕ №117101 ПАТ “Державна продовольчо-зернова корпорація України” на нежитлову будівлю за адресою: м.Стрий, вул.Болехівська, 26а.
Визнати недійсним та скасувати видане Стрийською міською радою свідоцтво про право власності від 12.07.2012р. САЕ №117102 ПАТ “Державна продовольчо-зернова корпорація України” на нежитлові будівлі та споруди за адресою: м.Стрий, вул.Крива, 20.
Визнати за державою в особі Кабінету Міністрів України право власності на будівлі і споруди, а саме цілісні майнові комплекси за адресами: Львівська область, м.Стрий, вул.Болехівська, 26 і 26а та вул. Крива, 20.
Стягнути з Виконавчого комітету Стрийської міської ради (82400, Львівська область, м.Стрий, вул.Шевченка, 71, ідентифікаційний код 04055943) на користь Прокуратури Львівської області (79000, м. Львів, пр. Шевченка, буд. 17-19; ідентифікаційний код 02910031) 3524,00грн. - судового збору.
Стягнути з Стрийської міської ради (82400, Львівська область, м.Стрий, вул.Шевченка, 71, ідентифікаційний код 26256903) на користь Прокуратури Львівської області (79000, м. Львів, пр. Шевченка, буд. 17-19; ідентифікаційний код 02910031) 5286,00грн. - судового збору.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Державна продовольчо-зернова корпорація України” (01033, м.Київ, вул.Саксаганського, 1, ідентифікаційний код 37243279) на користь Прокуратури Львівської області (79000, м. Львів, пр. Шевченка, буд. 17-19; ідентифікаційний код 02910031) 616700,00грн. - судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку і строки передбачені ст.ст. 241, 256, 257 ГПК України та може бути оскаржено в порядку визначеному розділом IV ГПК України.
Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Повне рішення складено 04.06.2021р.
Головуючий суддя С.В. Іванчук
Суддя С.М.Коссак
Суддя С.Б.Кітаєва