вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"13" травня 2021 р. м. Київ Справа № 911/3163/20
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Фруктімпекс.юей» (81100, Львівська область, м. Пустомити, вул. Вигадівка, буд. 2)
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Айватрейд» (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Героїв Небесної сотні, буд. 32, оф.5)
Про стягнення 307775,07 грн.
Суддя Третьякова О.О.
Секретар судового засідання Капля Є.В.
Представники:
Від позивача: не з'явились
Від відповідача: не з'явились
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фруктімпекс.юей» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом, заявивши вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Айватрейд» (далі - відповідач) 307775,07 грн, з яких 279795,52 грн основного боргу та 27979,55 грн штрафу.
Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем грошових зобов'язань покупця за договором поставки від 20.01.2020 щодо своєчасної та повної оплати поставленого позивачем товару.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.11.2020 №911/3163/21 зазначений позов залишено без руху в порядку ст.174 Господарського процесуального кодексу України для усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк.
На виконання вимог ухвали Господарського суду Київської області від 09.11.2020 №911/3163/20 позивач надав суду письмові уточнення до позовної заяви з документами на усунення недоліків позовної заяви, якими усунув недоліки зазначеного позову. Разом з поданими документами на усунення недоліків позовної заяви позивачем подано заяву про поновлення пропущеного строку у справі №911/3163/20, яка відповідно до ст.119 Господарського процесуального кодексу України задоволена судом.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.01.2021 відкрито провадження у справі № 911/3163/20, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 11.02.2021, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу - строк для подання відповіді на відзив.
08.02.2021 до Господарського суду Київської області надійшло клопотання позивача від 06.02.2021 про проведення підготовчого засідання, призначеного на 11.02.2021, без участі його представника. Водночас позивач у своєму клопотанні зазначає, що довіряє складу суду та підтримує позовні вимоги та клопотання про витребування доказів в повному обсязі.
У підготовчому засіданні 11.02.2021 судом з'ясовано, що при зверненні до суду позивачем до матеріалів позовної заяви додано клопотання про витребування доказів, відповідно до якого він просить суд витребувати у Головного управління Державної податкової служби у Київській області відомості щодо того, чи скористалося Товариство з обмеженою відповідальністю «Айватрейд» податковим кредитом у зв'язку із здійсненням господарських операцій з придбання у Товариства з обмеженою відповідальністю «Фруктімпекс.юей» товарів: 29.01.2020 на загальну суму 223600,01 грн (в т.ч. ПДВ - 37266,66 грн); 03.02.2020 на загальну суму 133159,51 грн (в т.ч. - 22193,25 грн).
Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.02.2021 клопотання позивача про витребування доказів задоволено та відповідно зобов'язано Головне управління Державної податкової служби у Київській області у п'ятиденний строк з дня отримання даної ухвали надати суду відомості про включення відповідачем у 2020 році до податкового обліку податкового кредиту згідно з оформленими та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних позивачем податковими накладними: №63 від 29.01.2020 на суму 223600,01 грн (в т.ч. ПДВ - 37266,66 грн) та №7 від 03.02.2020 на суму 133159, 51 грн (в т.ч. ПДВ - 22193,25 грн); підготовче засідання у справі №911/3163/21 відкладено на 04.03.2021.
22.02.2021 до Господарського суду Київської області надійшло клопотання позивача від 18.02.2021 про проведення підготовчого засідання, призначеного на 04.03.2021, без участі його представника, в якому позивач повідомив суд, що клопотань про відвід складу суду не має та в повному обсязі підтримує позовні вимоги.
04.03.2021 підготовче засідання у справі №911/3163/21 відкладено на 25.03.2021, про що повідомлено сторін ухвалою Господарського суду Київської області від 04.03.2021 в порядку ст.120-121 Господарського процесуального кодексу України.
18.03.2021 до Господарського суду Київської області надійшов лист Головного управління Державної податкової служби у Київській області, в якому на виконання ухвали Господарського суду Київської області від 11.02.2021 зазначено наступні відомості.
За даними інформаційних систем контролюючого органу встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Айватрейд» (код ЄДРПОУ 40315552) в Таблиці 2 «Операції з придбання з податком на додану вартість, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та ставкою 7 %» Розділу ІІ «Податковий кредит» Додатку 5 Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)» до податкових декларацій ПДВ за січень 2020 року (від 15.02.2020 реєстраційний №9026812645) та лютий 2020 року (від 14.03.2020 №9053589769) відображено взаємовідносини з постачальником Товариством з обмеженою відповідальністю «Фруктімпекс.юей» (код ЄДРПОУ 40169049, індивідуальний податковий номер 401690413258). Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 №159/28289 (із змінами та доповненнями) передбачено що до розділу ІІ «Податковий кредит» (рядки 10, 11, та 13 декларації) включаються обсяги придбання (виготовлення, будівництва, спорудження, створення) з податком на додану вартість (рядки 10.1 та 10.2) або без податку на додану вартість (рядок 10.3) товарів/послуг необоротних активів на митній території України, ввезених на митну територію України товарів, необоротних активів (рядки 11.1 та 11.2), отриманих на митній території України від нерезидента послуг (рядок 13). При заповненні рядків 10.1 та/або 10.2 обов'язковим є подання (Д5) (додаток 5), що заповнюється в розрізі контрагентів. Так, в таблиці 2 додатку 5 декларації за січень 2020 року відображено взаємовідносини з контрагентом Товариством з обмеженою відповідальністю «Фруктімпекс.юей» на загальну суму податку на додану вартість 37266,67 грн, в таблиці 2 додатку 5 декларації за лютий 2020 року на загальну суму податку на додану вартість 22193,25 гривень.
У підготовчому засіданні 25.03.2021, вчинивши всі передбачені процесуальним законодавством дії за ст. 182-183 Господарського процесуального кодексу України, суд на місці без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу з занесенням до протоколу судового засідання про закінчення підготовчого провадження у справ №911/3163/21 та призначення справи до судового розгляду по суті на 15.04.2021.
29.03.2021 до Господарського суду Київської області надійшло клопотання позивача від 26.03.2021 про розгляд справи без участі його представника з повідомленням про відсутність клопотань та відводів складу суду і підтримання позову у повному обсязі.
13.04.2021 до Господарського суду Київської області надійшов лист позивача від 09.04.2021 з доказами понесення витрат на професійну правничу допомогу адвоката, попередній (орієнтовний) розрахунок яких було наведено у позові.
15.04.2021 судове засідання у справі не відбулося у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.04.2021 судове засідання для розгляду спору по суті у справі №911/3163/20 призначено на 13.05.2021.
23.04.2021 до Господарського суду Київської області надійшло клопотання позивача від 21.04.2021 про розгляд справи без участі його представника за наявними матеріалами, в якому позивач повідомляє суд, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, складу суду довіряє.
Відповідач жодного разу в засідання суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, відповідно заявлені до нього вимоги не заперечив та не спростував.
Вчинення судом процесуальних дій 11.02.2021, 04.03.2021, 25.03.2021 та 13.05.2021 відбувалося за відсутності у засіданнях представника відповідача в порядку приписів ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ч.1 ст. 183, ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідач вважається належним чином повідомленим про факт заявлення до нього позовних вимог і прийняття судом до розгляду позовної заяви з позовними вимогами до нього, а також про дату, час і місце розгляду справи, адже процесуальні документи направлялися за його місцезнаходженням своєчасно та в установленому законодавством порядку, незважаючи на те, що поштові відправлення поверталися до суду через закінчення термінів їх зберігання відділенням поштового зв'язку, а відповідно до даних трекінгу з офіційного сайту АТ «Укрпошта» поштове відправлення №0103277956520 (ухвала Господарського суду Київської області від 20.04.2021) відповідачу під час доставки не вручено.
Крім того, щодо належного повідомлення відповідача суд зазначає таке.
Частиною 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст.242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч.4 ст.120 цього Кодексу.
Відповідно до ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з ч.4 ст.89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.
За приписами ч.1 ст.7 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань” Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала про відкриття провадження у справі від 19.01.2021 та подальші процесуальні документи у цій справі направлялися судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на актуальну адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Частиною 6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Як вказувалося вище, кореспонденцію суду відповідач не отримував (копії ухвал повернулися без вручення адресату у зв'язку із закінчення термінів зберігання).
За приписами ч.1 ст.9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України “Про доступ до судових рішень” усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч.1, 2 ст.3 Закону України “Про доступ до судових рішень” для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України “Про доступ до судових рішень”).
Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Згідно з ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач, який належним чином повідомлявся про наявність у провадженні суду справи з позовними вимогами до нього, у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, спір підлягає вирішенню за наявними матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, проаналізувавши позовні вимоги, з'ясувавши всі фактичні обставин справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши наявні докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд
20.01.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фруктімпекс.юей», в якості постачальника, та Товариство з обмеженою відповідальністю «Айватрейд», в якості покупця, уклали договір поставки (далі - договір), за яким постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар у повному розмірі на умовах та в порядку, визначених цим договором (п.1.1. договору).
Відповідно до п.1.2. договору постачальник зобов'язується поставляти товар окремими партіями в кількості і асортименті, визначених у письмових або усних заявках-замовленнях покупця переданих усно або письмово представнику постачальника. Ціна товару зазначається у видаткових накладних.
В п.1.3. договору визначено, що загальна вартість даного договору визначається вартістю товару, отриманого протягом дії цього договору згідно накладних, що є невід'ємними частинами даного договору. Асортимент та ціна на товар, що поставляється, визначаються на підставі видаткових накладних.
Відповідно до п.4.1. договору поставка товарів здійснюється постачальником в межах наявного у нього асортименту протягом дії договору або самовивозом, відповідно до попереднього замовлення покупця, в якому визначається асортимент (вид) та обсяг товару (кількість), ціна за одиницю товару (відповідно до підписаної сторонами специфікації), загальна ціна партії товару та інші умови. Замовлення може проводитись шляхом листування, телеграмою, через телефонний або факсимільний зв'язок, по електронній пошті e-mail або надаватися усно через представника постачальника.
Згідно з п.4.2. договору замовлення покупця на поставку товарів є обов'язковим для постачальника. При здійсненні замовлення покупець вказує або зазначає усно місце і час поставки товару.
Поставка замовленого товару здійснюється постачальником або само вивозом протягом не більше ніж трьох днів з моменту отримання відповідного замовлення або протягом іншого строку, визначеного у самому замовленні (п. 4.3. договору).
Пунктом 4.4. договору визначено, що моментом здійснення поставки товарів постачальнику є їх отримання покупцем з відповідною відміткою в супроводжувальній первинній обліково-видатковій документації (товарно-транспортна накладна, видаткова накладна).
Відповідно до п.4.5. договору право власності на товар, а також ризик випадкової загибелі товару, переходять до покупця в момент підписання відповідальною особою покупця видаткової (та/або товарно-транспортної) накладної, що є підтвердженням належного виконання постачальником умов даного договору. Підписанням представником покупця видаткової накладної та скріплення печаткою або штампом (у разі наявності) підпису представника покупця на видаткові накладній засвідчує належне виконання постачальником умов даного договору по поставці товару та засвідчує узгодження з покупцем асортименту, кількості, якості та вартості (ціни) товару зазначеної в видатковій накладній.
Покупець оплачує поставлені товари за цінами, вказаними у товаросупроводжувальній документації (видатковій накладній, податковій накладній), на умовах даного договору в порядку і формах, які не суперечать чинному законодавству України (п.5.1 договору).
Як зазначено у п.5.2. договору, розрахунки за поставлений постачальником товар здійснюються протягом п'яти календарних днів з моменту поставки товару або у інший строк, попередньо домовлений між сторонами, про що сторонами укладається додаткова угода до даного договору.
Днем здійснення платежу вважається день, в який сума, що підлягає сплаті, поступає на розрахунковий рахунок або до каси постачальника (п. 5.4. договору).
Згідно з п.6.3. договору покупець зобов'язаний прийняти та оплатити поставлені товари відповідно до вимог даного договору.
Пунктом 7.3. договору визначено, що у випадку несвоєчасної оплати товару понад 10 календарних днів, покупець зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 10% від вартості неоплаченого товару.
Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2020 (п. 8.1. договору).
На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 356759,52 грн, в підтвердження чого до позову додані видаткові накладні №63 від 29.01.2020, №74 від 03.02.2020. Зазначені видаткові накладні підписані в односторонньому порядку представником позивача та скріплені печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фруктімпекс.юей», а їх завірені копії залучені до матеріалів справи.
Також, на підтвердження додержання Товариством з обмеженою відповідальністю «Фруктімпекс.юей» договірних зобов'язань до матеріалів справи залучені завірені копії податкових накладних №63 від 29.01.2020 та №7 від 03.02.2020.
Як вбачається з відповіді Головного управління Державної податкової служби у Київській області на запит суду, відповідачем включено до податкового обліку податковий кредит згідно з оформленими та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних позивачем податковими накладними: №63 від 29.01.2020 на суму 223600,01 грн (в т.ч. ПДВ - 37266,66 грн) та №7 від 03.02.2020 на суму 133159, 51 грн (в т.ч. ПДВ - 22193,25 грн). Так, Товариством з обмеженою відповідальністю «Айватрейд» в Таблиці 2 «Операції з придбання з податком на додану вартість, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та ставкою 7 %» Розділу ІІ «Податковий кредит» Додатку 5 Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)» до податкових декларацій ПДВ за січень 2020 року (від 15.02.2020 реєстраційний №9026812645) та лютий 2020 року (від 14.03.2020 №9053589769) відображено взаємовідносини з постачальником Товариством з обмеженою відповідальністю «Фруктімпекс.юей». Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 №159/28289 (із змінами та доповненнями) передбачено що до розділу ІІ «Податковий кредит» (рядки 10, 11, та 13 декларації) включаються обсяги придбання (виготовлення, будівництва, спорудження, створення) з податком на додану вартість (рядки 10.1 та 10.2) або без податку на додану вартість (рядок 10.3) товарів/послуг необоротних активів на митній території України, ввезених на митну територію України товарів, необоротних активів (рядки 11.1 та 11.2), отриманих на митній території України від нерезидента послуг (рядок 13). При заповненні рядків 10.1 та/або 10.2 обов'язковим є подання (Д5) (додаток 5), що заповнюється в розрізі контрагентів. В таблиці 2 додатку 5 декларації за січень 2020 року відображено взаємовідносини з контрагентом Товариством з обмеженою відповідальністю «Фруктімпекс.юей» на загальну суму податку на додану вартість 37266,67 грн., в таблиці 2 додатку 5 декларації за лютий 2020 року на загальну суму податку на додану вартість 22193,25 гривень.
Крім того, відповідач здійснив часткову оплату поставленого позивачем за договором товару в загальній сумі 77000,00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи завіреними копіями виписок АТ «Кредобанк» по рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Фруктімпекс.юей», а саме: 31.01.2020 в сумі 40000,00 грн (№78), 03.02.2020 в сумі 13000,00 грн (№80), 05.02.2020 в сумі 14000,00 грн (№85), 11.02.2020 в сумі 10000,00 грн (№95), що додатково засвідчує факт вчинення сторонами господарських операцій за договором.
Як вбачається з матеріалів справи позивач направляв відповідачу вимогу вих. №1/В від 06.10.2020 про сплату боргу та підписання документів, яка останнім залишена без відповіді та задоволення.
Позивач стверджує, що відповідач оплату за поставлений товар за договором поставки від 20.01.2020 в повному обсязі та своєчасно не здійснив, чим порушив умови договору, а відтак просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 279795,52 грн основного боргу та 27979,55 грн штрафу.
Згідно з ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як встановлено ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Нормами ст.173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визначається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншими учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Приписами ч.1 ст.175 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, яка кореспондується зі ст.526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона-постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні-покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Правило, визначене відповідною нормою, також викладене у ст.712 Цивільного кодексу України, відповідно до якої за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 1 ст.692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
В установлений судом строк для подання відзиву на позовну заяву відповідач не представив доказів належного виконання обов'язку з оплати поставленого позивачем товару за договором, так само як і доказів відсутності заявлених до стягнення суми основного боргу або ж доказів її перерахування на користь позивача.
Суд вважає, що відсутність підписів відповідача на видаткових накладних №63 від 29.01.2020, №74 від 03.02.2020 є недоліком в оформленні первинних документів, що не спростовує наявності господарської операції по поставці товару на загальну суму 356759,52 грн, вчинення якої підтверджено іншими доказами в справі в їх сукупності, зокрема зазначеними вище відповідними податковими накладними, оформленими позивачем, та частковою оплатою відповідача товару, відображеного в зазначених видаткових накладних.
Враховуючи, що відповідач свої грошові зобов'язання за укладеним договором в повному обсязі та своєчасно не виконав, сума основного боргу відповідачем в повному обсязі не сплачена, доказів протилежного матеріали справи не містять, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми 279795,52 грн основного боргу підлягають задоволенню.
Крім суми основного боргу позивач просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 27979,55 грн.
Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки
Статтею 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 ст.216 Господарського процесуального кодексу України передбачено господарсько-правову відповідальність учасників господарських відносин, яку останні несуть за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Господарськими санкціями ст. 217 Господарського процесуального кодексу України визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, як-то відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Штрафні санкції визначаються ч.1 ст. 230 Господарського процесуального кодексу України як господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Як встановлено вище, пунктом 7.3. договору визначено, що у випадку несвоєчасної оплати товару понад 10 календарних днів, покупець зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 10% від вартості неоплаченого товару.
Перевіривши проведений позивачем розрахунок штрафу у розмірі 27979,55 грн, суд вважає його таким, що відповідає вказаним нормам законодавства та умовам укладеного між позивачем та відповідачем договору, а тому вимога в цій частині позову підлягає задоволенню.
Згідно з ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
При цьому, суд вважає за доцільне послатися на норми процесуального законодавства, які, серед іншого, передбачають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України). Чинне господарське процесуальне законодавство ґрунтується на принципі змагальності сторін, а у ч.2 ст.74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи. У ч.3 ст.80 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву.
Згідно з ч.2 ст.76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
За таких обставин суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 279795,55 грн основного боргу та 27979, 55 грн штрафу є правомірними, обґрунтованими, документально підтвердженими, відповідачем не запереченими та належним чином не спростованими, отже такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Зважаючи на задоволення позову, витрати зі сплати судового збору у розмірі 4616,03 грн покладаються на відповідача відповідно до вимог ст.129 Господарського процесуального кодексу України.
Також, позивач просить суд покласти на відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн.
Відповідно до ст.123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, але не виключно, витрати на професійну правничу допомогу.
За приписами ст.126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що втрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Частиною 8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Тобто, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення або необхідність понесення таких витрат учасником справи.
Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Згідно з ст.30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
В обґрунтування зазначених витрат до матеріалів справи позивачем залучено: копію договору №29/07/20 від 29.07.2020 про надання правової допомоги, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фруктампекс.юей» та адвокатом Котягіним Андрієм Сергійовичем, копію рахунку №1 від 06.08.2020, копію платіжного доручення №668 від 23.09.2020, копію акту приймання-передачі наданих послуг за договором №29/07/20 від 29.07.2020 про надання правової допомоги, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю№3800/10 від 20.11.2008, а також ордер серії КС№560015 від 01.11.2020.
Оскільки віднесення вищевказаних витрат до складу судових витрат передбачено законодавством, надання послуг адвокатом та оплата їх позивачем підтверджується відповідними доказами, наявними в матеріалах справи, такі витрати пов'язані з розглядом справи, їх розмір є обґрунтованим, пропорційним до предмета спору, співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони та відповідачем неоспореним, суд дійшов висновку про включення витрат позивача на професійну правничу допомогу до складу судових витрат у даній справі, що підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача відповідно до вимог ст.129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.2, 7, 8, 11, 13, 14, 18, 20, 73-80, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фруктімпекс.юей» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Айватрейд» про стягнення 307775,07 грн, з яких 279795,52 грн основного боргу та 27979,55 грн штрафу задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Айватрейд» (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Героїв Небесної сотні, буд.32 офіс 5, ідентифікаційний код 40315552) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фруктімпекс.юей» (81100, Львівська область, м. Пустомити, вул. Вигадівка, буд. 2, ідентифікаційний код 40169049) 279795 (двісті сімдесят дев'ять тисяч сімсот дев'яносто п'ять) грн 52 коп. основного боргу, 27979 (двадцять сім тисяч дев'ятсот сімдесят дев'ять) грн 55 коп. штрафу, 4616 (чотири тисячі шістсот шістнадцять) грн 03 коп. витрат зі сплати судового збору та 20000 (двадцять тисяч) грн витрат на професійну правничу допомогу.
3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд Київської області протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 03.06.2021.
Суддя О.О. Третьякова