вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"26" травня 2021 р. Справа № 911/1115/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельно-проектна Фірма Україна”, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка
до Держаного підприємства “Центр капітального будівництва”, м. Ірпінь
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державного підприємства “Інженерно-технічний центр Міністерства охорони здоров'я України”, м. Київ
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державної фіскальної служби України, м. Київ
про стягнення 1350815,14 грн.
Суддя Лопатін А.В.
за участю секретаря судового засідання Рябоконь О.О.
за участю представників згідно з протоколом судового засідання.
встановив:
У провадженні господарського суду Київської області перебувала справа № 911/1115/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельно-проектна Фірма Україна” до Держаного підприємства “Центр капітального будівництва”, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державного підприємства “Інженерно-технічний центр Міністерства охорони здоров'я України”, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державної фіскальної служби України, про стягнення 1350815,14 грн.
Рішенням господарського суду Київської області від 09.06.2015 р. позов задоволено частково, стягнуто з Держаного підприємства “Центр капітального будівництва” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельно-проектна Фірма Україна” - 916525,34 грн. основного боргу, 503981,76 грн. інфляційних втрат, 108538,65 грн. пені, 27161,54 грн. 3% річних та 31124,15 грн. судового збору, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
На примусове виконання рішення суду видано судовий наказ.
31.03.2021 р. на поштову адресу суду стягувачем подано заяву про видачу дублікату виконавчого документа та поновлення строку пред'явлення такого виконавчого документа у справі № 911/1115/15.
Ухвалою господарського суду Київської області від 01.04.2021 р. розгляд заяви стягувача про видачу дублікату виконавчого документа та поновлення строку пред'явлення такого виконавчого документа призначено на 07.04.2021 р.
У зв'язку з перебуванням судді Лопатіна А.В. на лікарняному, судове засідання у справі № 911/1115/15, призначене на 07.04.2021 р. не відбулось.
Ухвалою господарського суду Київської області від 16.04.2021 р. розгляд заяви стягувача про видачу дублікату виконавчого документа та поновлення строку пред'явлення такого виконавчого документа призначено на 26.05.2021 р.
В судовому засіданні, розглянувши подану заяву про видачу дубліката виконавчого документа, враховуючи, що відповідно до приписів частини другої ст. 329 Господарського процесуального кодексу України неявка учасників справи не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку, судом встановлено наступне:
Рішенням господарського суду Київської області від 09.06.2015 р. позов задоволено частково, стягнуто з Держаного підприємства “Центр капітального будівництва” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельно-проектна Фірма Україна” - 916525,34 грн. основного боргу, 503981,76 грн. інфляційних втрат, 108538,65 грн. пені, 27161,54 грн. 3% річних та 31124,15 грн. судового збору, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
На примусове виконання рішення господарського суду Київської області від 09.06.2015 р. у даній справі 13.07.2015 р. було видано відповідний наказ.
Зокрема, наказ господарського суду Київської області від 13.07.2015 р., відповідно до якого підлягає стягненню із Держаного підприємства “Центр капітального будівництва” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельно-проектна Фірма Україна” - 916525,34 грн. основного боргу, 503981,76 грн. інфляційних втрат, 108538,65 грн. пені, 27161,54 грн. 3% річних та 31124,15 грн. судового збору, стягувачем було пред'явлено до виконання.
Разом з тим, Ірпінський міський відділ ДВС Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) листом від 25.02.2021 р. № 5752/6 повідомив, що 18.04.2019 р. старшим державним виконавцем Ботнєвою Н.Г. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 7 ст. 37 ЗУ “Про виконавче провадження”.
Крім того, листом від 24.03.2021 р. № 8233/6 Ірпінський міський відділ ДВС Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) повідомив, що інформацію про відправку оригіналу виконавчого документа № 911/1115/15 від 13.07.2015 р. разом з постановою про повернення виконавчого документа стягувачу № 48191897 від 18.04.2019 р. відділ не має можливості так як реєстри пошти знищено за терміном зберігання.
Проте, як зазначає стягувач, наказ господарського суду київської області від 13.07.2015 р. на суму стягнення 1587331,44 грн. на адресу ТОВ “Будівельно-проектна Фірма Україна” не надходив, відповідно наказ господарського суду Київської області від 13.07.2015 р. на суму стягнення 1587331,44 грн. на виконанні в органах ДВС не перебуває, повторно пред'явлено його не було. Тому, на думку стягувача, наказ господарського суду Київської області від 13.07.2015 р. на суму стягнення 1587331,44 грн. на сьогодні втрачено органами ДВС.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи стягувача, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з п. 19.4. Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.
Слід зазначити, що відповідно до статті 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до частини першої статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 р. № 18-рп/2012).
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження, сукупністю дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до правовик висновків, викладених в постановах Верховного Суду від 15.08.2018 р. у справі № 6/256 та від 21.03.2019 р. у справі № 11/477-ПД-08 Господарський процесуальний кодекс України не надає права відмовити у задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов'язує стягувача наводити причини втрати наказу. За встановлення факту невиконання судового рішення, видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов'язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі, містити й дату його видачі. Натомість відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права.
Водночас обов'язковою умовою видачі дубліката наказу є звернення до суду із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред'явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 22 Закону України від 21.04.1999 р. № 606-XIV "Про виконавче провадження" (у редакції, чинній на час пред'явлення наказу суду до примусового виконання та відкриття виконавчого провадження з виконання цього виконавчого документа, далі - Закон України "Про виконавче провадження" № 606-XIV) виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.
У пункті 1 частини другої цієї статті зазначено, що строк для виконання судових рішень встановлюється з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.
Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті (пункт 1 частини другої статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV).
Отже, виконавчий документ (наказ суду), виданий 13.07.2015 р. у справі № 911/1115/15, підлягав пред'явленню стягувачем до примусового виконання протягом року з дня набрання рішенням законної сили.
Норми інституту процесуальних строків, що містяться у ГПК України, не передбачають, що процесуальний строк може перериватися. Утім, такі норми передбачені законодавством про виконавче провадження.
Згідно із пунктом 1 частини першої, частиною другою статті 23 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються пред'явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.
Відповідно до частини другої статті 23 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.
У справі, що розглядається, виконавчий документ пред'явлено стягувачем до примусового виконання до Ірпінського МВ ДВС ГТУЮ у Київській області 22.07.2015 р. Зважаючи на це відповідно до статті 23 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV строк пред'явлення цього виконавчого документа до виконання перервався.
Водночас 05.10.2016 р. набрав чинності Закон України "Про виконавче провадження" № 1404-VIІI, яким збільшено строк пред'явлення виконавчих документів до виконання до трьох років з наступного дня після набрання рішенням законної сили (частини перша, друга статті 12 цього Закону).
У пункті 5 Розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII визначено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
Отже, законодавець збільшив до трьох років після набрання рішенням законної сили строк пред'явлення до виконання як наказів суду, виданих після набрання чинності 05.10.2016 р. Законом України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII, так і наказів суду, які були видані на виконання судових рішень до 05.10.2016 р. та строк пред'явлення яких до виконання не сплинув станом на 05.10.2016 (аналогічний висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.12.2018 р. у справі № 910/11424/15, від 20.05.2019 р. у справі № 904/10285/15, від 30.07.2019 р. у справі № 922/3137/15, від 26.12.2019 р. у справі № 10/339/10).
За приписами ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред'явлення виконавчого документа до виконання. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.
Оскільки у цій справі на момент набрання чинності Законом України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII строк пред'явлення наказу Господарського суду Київської області від 13.07.2015 р. не сплинув (з огляду на переривання строку у зв'язку з пред'явленням наказу до виконання 22.07.2015 р.), з урахуванням положень пункту 5 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" та частини першої статті 12 цього Закону на цей наказ поширюється вимога про збільшення строку для його пред'явлення до виконання до трьох років.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 29.10.2020 р. у справі № 916/922/16.
Крім того, суд також встановив, що в матеріалах господарської справи № 911/1115/15 відсутній оригінал наказу господарського суду Київської області від 13.07.2015 р., відтак зазначений наказ вважається таким, що втрачений.
З огляду на викладене, за відсутності в матеріалах справи доказів, що свідчать про повне виконання рішення, суд дійшов висновку про необхідність видачу дублікату наказу.
Керуючись ст. 234, пп. 19.4 п. 19 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельно-проектна Фірма Україна” про видачу дубліката наказу задовольнити.
2. Видати Товариству з обмеженою відповідальністю “Будівельно-проектна Фірма Україна” дублікат наказу господарського суду Київської області від 13.07.2015 р. про стягнення з Держаного підприємства “Центр капітального будівництва” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельно-проектна Фірма Україна” - 916525,34 грн. основного боргу, 503981,76 грн. інфляційних втрат, 108538,65 грн. пені, 27161,54 грн. 3% річних та 31124,15 грн. судового збору.
Дана ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Дата підписання: 03.06.2021 р.
Суддя А.В. Лопатін