ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
19.05.2021Справа № 910/3955/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н. І., розглянувши у спрощеному провадженні без виклику сторін господарську справу За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" (вул. Юрія Іллєнка, буд. 31, м. Київ, 04050, код ЄДРПОУ 41916045) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Київкомбікорм" (вул. Кирилівська, буд. 98, м. Київ, 04080, код ЄДРПОУ 42341390) про стягнення 609 003, 04 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю "КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Київкомбікорм" (далі - відповідач) про стягнення 609 003, 04 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що всупереч взятим на себе зобов'язанням за договором 45318019ПВ про постачання електричної енергії споживачу від 30.05.2019 відповідач не повністю розрахувався за отриманий обсяг електроенергії в період з 01.11.2020 по 31.12.2020, у зв'язку з чим з останнього позивачем нараховано до стягнення 580 065, 51 грн основного боргу, 3 455, 36 грн 3% річних, 11 573, 68 грн інфляційних втрат та 13 908, 49 грн пені. Ухвалою від 19.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, визначено сторонам строк для надання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та доказів в обґрунтування своєї позиції.
Згідно положень ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України. розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Частиною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що якщо до розгляду справи у порядку спрощеного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, ухвала суду від 19.03.2021 отримана позивачем - 26.03.2021. Вказана ухвала суду від 19.03.2021 була надіслана відповідачу рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження відповідача, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: вул. Кирилівська, буд. 98, м. Київ, 04080. Однак поштове відправлення не було вручене відповідачу та було повернуте до суду з приміткою: «адресат відсутній за вказаною адресою» про що свідчить реєстр відстеження поштової кореспонденції 0105477301300.
Разом з цим суд зазначає, що у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України, відповідачу був встановлений строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався.
За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Згідно положень ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Таким чином, суд, враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи, визначений процесуальний строк для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, вбачає за можливе здійснити розгляд справи за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
30.05.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" (далі-позивач; постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю" Завод Київкомбікорм" (далі - відповідач; споживач) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №54318019ПВ (далі - Договір), за умовами пункту 2.1 якого Постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Так, пунктом 5.1 договору передбачено, що споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком №2 до цього договору (далі - комерційна пропозиція).
У відповідності до п. 1. комерційної пропозиції ціна на електричну енергію (грн. за 1 кВТ*год, без ПДВ), у тому числі диференційовані ціни та критерії диференціації для споживача, розраховуються за формулою: Ц=Ц.1.1.+Т.1.2.+Ц.1.3., де Ц1 - ціна закупівлі електричної енергії на оптовому ринку постачальником, Т.1.2. - тариф оператора системи розподілу та Ц.1.3. - ціна додаткових послуг, пов'язаних з постачанням електричної енергії споживачу - 0,01 грн/кВт*год.
Рішення регулятора про встановлення тарифів та ставок підлягають оприлюдненню шляхом розміщення на офіційному веб-сайті НКРЕКП.
Компоненти ціни Ц.1.1. та Т.1.2. є такими, що не залежать від постачальника та можуть бути змінені без додаткового повідомлення споживача. Компонент ціни Ц.1.3. є таким, що встановлюється постачальником. Про її зміну споживач повідомляється у спосіб, передбачений договором про постачання електричної енергії споживачу.
Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (пункт 5.5. договору).
Згідно з п. 5.6. договору розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на поточний рахунок постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього договору. Поточний рахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни.
Оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений в рахунку, який не може бути меншим 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання його споживачем, або протягом 5 (п'яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем (пункт 5.7. договору).
В той же час, у п. 5.1. комерційної пропозиції визначено, що остаточний розрахунок здійснюється не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.
Якщо споживач не здійснив оплату за цим договором у строки, передбачені комерційною пропозицією або не допустив представників постачальника до розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що розташовані на території споживача, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ. У разі порушення споживачем строків оплати за цим договором, постачальник має право вимагати сплату пені. Споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, нарахованої протягом всього періоду прострочення зобов'язання, якщо інше не встановлено в комерційній пропозиції, яка є додатком до цього договору. При розрахунку пені використовуються розміри облікових ставок НБУ, що діяли у період прострочки, за який сплачується пеня (пункт 5.8. договору).
У відповідності до п. 6.2. договору споживач зобов'язується забезпечити своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору.
Згідно з п.7.1. постачальник має право отримувати від споживача плату за поставлену електричну енергію.
Припинення електропостачання не звільняє споживача від обов'язку сплатити заборгованість постачальнику за цим договором (пункт 8.2 договору).
Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами. Договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач. Умови цього договору починають виконуватись з дати сплати рахунку (квитанції) постачальника. Цей договір в частині виконання зобов'язань споживача щодо оплати діє до повного виконання споживачем таких зобов'язань (пункт 13.1. договору).
Як зазначає позивач, на підставі отриманих від оператора системи розподілу - Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» даних комерційного обліку, позивачем формувалися та видавалися рахунки на оплату фактично спожитої електричної енергії в період з листопада 2020 по грудень 2020 на загальну суму 676 748, 61.
Однак відповідач, у визначені договором та комерційною пропозицією строки оплату за фактично спожиту електричну енергію у повному обсязі не здійснив, сплативши лише 96 683, 10 грн, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 580 065, 51 грн.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором №45318019 ПВ та з метою досудового врегулюваня спору, позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу від 22.01.2021 року №25/4/7/20/1998 щодо сплати заборгованості за електричну енергію.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, розглянувши надані документи і матеріали, на яких ґрунтуються позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ", об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами статей 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За приписами частини 1 статті 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.
Відповідно до частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України «Про ринок електричної енергії».
Приписами частини 1, 2 статті 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) №312 від 14.03.2018 затверджені Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - Правила або ПРРЕЕ), якими врегульовані взаємовідносини, що виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.
Так, згідно пункту 1.2.15 глави 1.2 розділу I Правил, на роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.
Відповідно до пункту 1.2.8 глави 1.2 розділу I Правил постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який є публічним договором приєднання та зміст якого визначається постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (додаток 6 до цих Правил), та укладається в установленому цими Правилами порядку. Постачальник універсальної послуги не може відмовити побутовому споживачу, малому непобутовому споживачу або іншому споживачу, який відповідно до законодавства має право на отримання універсальних послуг, електроустановки якого розташовані на території діяльності постачальника універсальної послуги, в укладенні такого договору за умови наявності у споживача чинного договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії.
Пунктом 3.1.7 глави 3.1 розділу III Правил встановлено, що договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку. Якщо сторони досягли згоди щодо укладення договору на інших умовах, відмінних від тих, які містяться у комерційних пропозиціях, розміщених на офіційному сайті електропостачальника, договір укладається у паперовій формі. При цьому сторони можуть за взаємною згодою оформлювати додатки до договору, в яких узгоджуються організаційні особливості постачання електричної енергії. Такі додатки оформлюються у паперовій формі та підписуються обома сторонами.
Пунктом 4.3 розділу IV вище вказаних Правил передбачено, що дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.
При цьому, за пунктом 10 постанови НКРЕКП №312, до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний ОСР.
Як вбачається з матеріалів справи, оператором системи розподілу/передачі, відповідно до Комерційної пропозиції постачальника електричної енергії є Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі».
Як встановлено судом на підставі наявних в матеріалах справи доказів, позивачем поставлено електричну енергію у період з листопада 2020 року по грудень 2020 року в обсязі 257 529 кВт.год, що підтверджується листом №3/01/3/4959 від 18.02.2021 Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі».
Так, на виконання умов договору, позивачем сформовано, рахунки на загальну суму 580 065, 51 грн, зокрема рахунок №54318019/11/1 від 01.12.2020 року на суму 439 682, 72 грн та рахунок №54318019/12/1 від 01.01.2021 року на суму 140 382,79 грн.
Відповідно до абз. 2 п. 4.24 ПРРЕЕ при відсутності у платіжному документі у реквізиті призначення платежу посилань на період, за який здійснюється оплата або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані споживачем за електричну енергію, електропостачальник має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості цього споживача з найдавнішим терміном її виникнення. Враховуючи вищевикладене, оскільки оплати за попередні рахункові періоди, що не ввійшли до позовного періоду, здійснені з чітким призначенням платежу, однак з перевищенням суми, їх надлишок на загальну суму 96 683, 10 грн зараховано в рахунок погашення нарахуваня за розрахунковий період "листопад 2020". Однак, відповідач своїх зобов'язань за договором в частині оплати фактично спожитої електричної енергії у повному обсязі не здійснив, сплативши лише 96 683,10 грн, що підтверджується довідкою про надходження коштів від Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Комбікорм" в погашення основного боргу за спожиту від Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" електроенергію.
Тоді як, частина 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відтак, з урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт порушення відповідачем своїх зобов'язань в частині повної та своєчасної оплати спожитої електричної енергії, підтверджений матеріалами справи та не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог в частині стягнення основного боргу у розмірі 580 065, 51 грн.
Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача суми пені, 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов наступного висновку.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 ГК України, також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).
Пунктом 5.8 договору, сторони погодили, що споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, нарахованої протягом всього періоду прострочення зобов'язання, якщо інше не встановлено в комерційній пропозиції, яка є додатком до цього договору. При розрахунку пені використовуються розміри облікових ставок НБУ, що діяли у період прострочки, за який сплачується пеня.
Відтак, оскільки відповідач допустив прострочення оплати за спожиту електричну енергію, на підставі наведених вище норм чинного законодавства та п. 5.8 договору, позивачем нараховано пеню у загальному розмірі 13 908, 49 грн.
Здійснивши власний розрахунок суми пені, суд встановив, що обґрунтованою сумою, що підлягає стягненню є 13 916, 78 грн, що становить суму більшу, ніж заявлена позивачем до стягнення.
Відповідно до ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.
Зважаючи на те, що суд обмежений в праві вийти за межі позовних вимог, позовна вимога про стягнення інфляційних втрат у розмірі 13 908, 49 грн. підлягає задоволенню в сумі заявленій позивачем.
Окрім цього, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, позивачем нараховано 3% річних в сумі 3 455, 36 грн та інфляційні втрати у розмірі 11 573, 68 грн.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду №910/12604/18 від 01.10.2019 та у постанові Верховного Суду України у постанові №3-12г10 від 08.11.2010).
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, тому вимоги позивача у цій частині підлягають задоволенню.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, враховуючи положення статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 86, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позовні вимоги задовольнити повністю. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Комбікорм" (вул. Кирилівська, буд. 98, м. Київ, 04080, код ЄДРПОУ 42341390 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" (вул. Юрія Іллєнка, буд.31, м. Київ, 04050, код ЄДРПОУ 41916045) суму основного боргу у розмірі 580 065 (п'ятсот вісімдесят тисяч шістдесят п'ять) грн 51 коп., пеню у розмірі 13 908 (тринадцять тисяч дев'ятсот вісім) грн 49 коп, 3% річних у розмірі 3 455 (три тисячі чотириста п'ятдесят п'ять) грн 36 коп., суму інфляційних втрат у розмірі 11 573 (одинадцять тисяч п'ятсот сімдесят три) 68 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 9 135 (дев'ять тисяч сто тридцять п'ять) грн 05 коп. 3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом IV ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 31.05.2021
Суддя Н.І. Ягічева