вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
26.05.2021м. ДніпроСправа № 904/78/21
Суддя господарського суду Дніпропетровської області Панна С.П. при секретарі судового засідання Савенко О.О. розглянувши матеріали
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бюлер Сервіс", м. Київ
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Потоки", м. Дніпро
про стягнення 201 310, 78 грн.
Представники сторін:
від позивача: Шишковський Б.Л.
від відповідача: Сандул В.А.
ТОВ "Бюлер Сервіс" (позивач) звернувся з позовом до ТОВ "Потоки" (відповідач) про стягнення 201 310, 78 грн. (в т.ч.: 155 777, 64 грн. - основна заборгованість; 31 231, 14 грн. - інфляційних втрат та 14 302, 00 грн. - 3% річних) заборгованості, що виникла внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань зі своєчасної оплати поставленого позивачем товару за договором, укладеним між сторонами у спрощений спосіб, за видатковою накладною №501 від 08.12.17р.
Ухвалою суду від 11.01.2021р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
До суду від відповідача надійшла заява про застосування строків позовної давності, в якій просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, обґрунтовуючи тим, що строк позовної давності щодо вимоги про оплату поставленого товару сплив 08.12.2020р., а позовну заяву було подано 30.12.2020р.
Ухвалою суду від 15.02.2021р. здійснено перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 904/78/21 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 16.03.21р.
22.02.2021р. до суду від позивача надійшла заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відповідно до вимог ст.ст.126, 129 ГПК України.
05.04.2021р. до суду від відповідача надійшло клопотання від відповідача про залишення позовної заяви без розгляду. 27.04.2021р. до Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання від позивача про залишення без розгляду клопотання ТОВ «ПОТОКИ» про залишення позовної заяви без розгляду, обґрунтовуючи наступним чином, що таке клопотання не стосується предмету спору, подане відповідачем виключно з метою спроби недопущення належного розгляду справи судом. Клопотання відповідача обґрунтоване тим, що на момент видачі ТОВ «БЮЛЕР СЕРВІС» довіреності на представника Шишковського Б.Л., він не мав статусу адвоката, оскільки свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю йому було видано пізніше на два тижні ніж довіреність 21.12.2020р., тому позовну заяву підписано неуповноваженою особою. Клопотання відповідача не підлягає задоволенню, оскільки на момент підписання позовної заяви 30.12.2020р. у позивача було свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, про що було винесено протокольну ухвалу від 27.04.2021р.
30.04.2021р. до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якій просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог у зв'язку зі спливом позовної давності. Позивачем в своїй позовній заяві не зазначено жодної обставини та не надано належного, допустимого та достовірного доказу про борг з поставлений товар.
18.05.2021р. до суду від позивача надійшла відповідь на відзив в якій повідомив, що продовження строку позовної давності на період дії карантину є безумовним і застосовується в силу Закону № 540-IX і не залежить від жодних інших обставин. Також відповідач в своєму відзиву на позовну заяву не заперечував щодо поставлення йому товару. Відповідач порушив своє зобов'язання та не здійснив оплату за поставлений товар на даний час.
Ухвалами суду від 16.03.2021р., 06.04.2021р., 27.04.2021р., 30.04.2021р. відкладено підготовче засідання по справі на 06.04.2021р., 27.04.2021р., продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче засідання по справі на 27.04.2021р., на 30.04.2021р., на 18.05.2021р..
В судовому засіданні 18.05.2021р. оголошено перерву до 26.05.2021р.
26.05.2021р. до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив. В своїх заперечення відповідач зазначає, що позивачем не наведено фактів виникнення обставин, встановлених ч.1 ст.263 ЦК України, для зупинення перебігу позовної давності, не надало доказів наявності вказаних обставин.
Ухвалою суду від 26.05.2021р. закрито підготовче провадження та призначено розгляд по суті на 26.05.2021р.
В судовому засіданні 26.05.2021р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд
08.12.2017р. ТОВ "Бюлер Сервіс" поставив ТОВ "Потоки" шлюзовий пристрій МРSJ-LР 28/30 (надалі - «Товар»), що підтверджується видатковою накладною № 501 на суму 251 514,97грн.
Вказана видаткова накладна була підписана уповноваженими представниками позивача - фінансовим менеджером Післюковою А.С. та відповідача - Комірник О.П. на підставі довіреності № ОД00000340 від 30.11.2017р.
20.12.2017р. між позивачем та відповідачем було укладено Акт про коригування вартості до Видаткової накладної № 501 від 08.12.2017р., відповідно до якого було погоджено зменшення вартості Товару з урахуванням ПДВ на 95 737,33 грн.
Остаточна сума, яку мав сплатити Відповідач становить 155 777,64 грн.
У зв'язку з тим, що відповідачем не було сплачено заборгованості на суму 155 777,64грн., позивач нарахував 3 % річних в період з 09.12.2017р. по 30.12.2020р. у розмірі 14 302,00грн. та інфляційні втрати у розмірі 31 231,14грн.
Відповідач заперечує щодо заявлених вимог, обґрунтовуючи наступним.
Відповідно до ч.1 ст.257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). (п.1 ч.2 ст.258 ЦК України)
Згідно з нормами ч.1 ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо). (ч.1 ст.266 ЦК України)
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. (ч.ч.3, 4 ст.267 ЦК України)
Оскільки позивачем заявлено вимог про стягнення з відповідача суми заборгованості за товар, що був поставлений 08.12.2017р. та підлягав сплаті у той же строк, загальний строк позовної давності сплив 08.12.2020р. Позовна заява була подана позивачем 30.12.2020р.
З врахуванням викладеного, відповідач також не погоджується з нарахуванням 3 % річних та інфляційних втрат, оскільки строк позовної давності щодо таких стягнення також сплив до моменту звернення із позовною заявою.
Суд не погоджується з доводами відповідача та зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки у спрощеній формі шляхом виконання замовлення відповідача, виставлення рахунку на оплату Товару та надання видаткових накладних на підтвердження здійснення поставки.
Підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і фіксує факт здійснення господарської операції та встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.
Таким чином, після здійснення поставки Товару позивачем та його отримання відповідачем, у останнього виник обов'язок з оплати поставленого Товару відповідно до вимог законодавства.
Факт поставлення товару за накладною № 501 від 08.12.2017р. відповідачем не спростовано.
Відповідного ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Оскільки сторонами укладено договір поставки у спрощений спосіб і з урахуванням ст.692 ЦК України відповідач як покупець був зобов'язаний оплатити вартість товару після отримання його від позивача, то строк оплати Товару є таким, що настав 08.12.2017р.
Відповідно до ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами. (ч.3 ст.692 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом».
Позивачем було направлена на адресу відповідача лист № 2020/06-133 від 16.06.2020р. з вимогою про погашення заборгованості. Відповідачем не сплачено заборгованість.
30.12.2020р. позивачем було направлено до суду позовну заяву.
Щодо заяви відповідача про пропуск позивачем строків позовної давності в межах якої можливо звернутись з даною позовною вимогою, варто зазначити наступне.
Позовна давність як цивільно-правова категорія наділена такими ознаками: має юридичний склад; означає сплив строку; має правоприпиняючий характер, оскільки припиняє право на позов у матеріальному розумінні (право на задоволення позову); застосовується у випадках порушення цивільних прав та інтересів особи; встановлюється щодо вимог, які мають майновий характер, і деяких нематеріальних благ, передбачених законом; застосовується лише за ініціативою сторони спору.
Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Отже, початком перебігу строку позовної давності для юридичної або фізичної особи є днем, коли особа дізналась/могла довідатись про оспорюваний правочин, тобто в даному випадку початком перебігу строку позовної давності є - 08.12.2017р.
За змістом ч.5 ст.267 ЦК України, якщо суд визнає поважними причини пропуску позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом ч. 5 ст.267 ЦК України позивач має право отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності. Закон не наводить переліку поважних причин, за наявності яких може бути поновлено строк позовної давності, і покладає розв'язання цього питання безпосередньо на юрисдикційний орган - суд, який розглядає судову справу по суті заявлених вимог з врахуванням всіх обставин справи на підставі здійсненої оцінки поданих сторонами доказів. Водночас питання щодо поважності причин пропуску позовної давності, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.
Отже, до поважних причин пропуску позовної давності мають бути віднесені обставини, що виникли незалежно від волі особи, яка мала право відповідної вимоги та об'єктивно унеможливили звернення цієї особи за судовим захистом у період дії позовної давності.
Так, позивачем за текстом позовної заяви визначено, що дана позовна заява подана в межах тривалості загальної позовної давності, продовженої на строк дії карантину.
Відповідно до статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Загальна позовна давність встановлюється ст. 257 ЦК України тривалістю у три роки.
Практика Європейського суду з прав людини при застосуванні положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує кожному право на звернення до суду, акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992).
Водночас, згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-ІХ від 30.03.2020 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню корона вірусної хвороби (COVID-19) строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 нього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.»
З огляду на той факт, що зазначений вище Закон України набув чинності 02.04.2020, а дія встановленого на території України карантину ще продовжується, відповідно на дату подання позивачем позову до суду (30.12.2020) строк позовної давності, ще не сплинув.
Також, перевіривши розрахунки надані позивачем, судом встановлено, що 3 % річних за період з 09.12.2017р. по 30.12.2020р. складає 14 301,70грн., яка і підлягає стягненню.
Перевіривши розрахунки інфляційних втрат за період з 09.12.2017р. по 30.12.2020р. судом встановлено, що вона складає 32 914,35грн., однак суд не може вийти за межі позовних вимог, тому до стягнення підлягає сума заявлена позивачем в розмірі 31 231,14грн.
Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно із ч.6 ст.231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
З огляду на вищевстановлені судом обставини, оскільки відповідачем не спростовано належними доказами обставин, викладених у позові, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог.
Враховуючи вищенаведене, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, на день розгляду справи, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача зі стягненням з відповідача основний борг в сумі 155 777,64 грн., інфляційні втрати в розмірі 31 231,14грн., 3 % річних в сумі 14 301,70грн. В іншій частині заявлених вимог слід відмовити.
Судовий збір відповідно до вимог ст.129 ГПК України покладається на відповідача у розмірі 3 019,66грн.
Керуючись ст.ст.2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Потоки" (49074, м.Дніпро, вул. Байкальська, буд. 9, код ЄДРПОУ 40832205) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бюлер Сервіс" (02098, м.Київ, вул. Шумського Юрія, буд. 1-А, код ЄДРПОУ 38013718) основний борг в сумі 155 777,64 грн., інфляційні втрати в розмірі 31 231,14грн., 3 % річних в сумі 14 301,70грн. та судовий збір у розмірі 3 019,66грн.
В іншій частині заявлених вимог відмовити.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.
Повне рішення складено 04.06.2021
Суддя С.П. Панна