31.05.2021 року Справа № 904/1950/21
м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал засідань 511
Центральний апеляційний господарський суд у складі
судді - доповідача: Широбокової Л.П., суддів Кузнецової І.Л., Подобєда І.М.
секретар судового засідання Грачов А.С.
представники сторін в судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 09.03.2021 у справі №904/1950/21 (суддя Загинайко Т.В.)
за позовом Керівника Дніпродзержинської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Кам'янської міської ради, м. Кам'янське Дніпропетровської області
до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "С.Н.Транссервіс", м. Київ
відповідача-2: ОСОБА_1 , м. Кам'янське Дніпропетровської області
відповідача-3: ОСОБА_2 , м. Кам'янське Дніпропетровської області
відповідача-4: ОСОБА_3 , м. Кам'янське Дніпропетровської області
про скасування державної реєстрації права власності, визнання недійсними договорів купівлі-продажу, зобов'язання повернути земельну ділянку шляхом знесення самочинно збудованого автомобільного комплексу
У лютому 2021 року керівник Дніпродзержинської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Кам'янської міської ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "С.Н.Транссервіс", відповідача-2: ОСОБА_1 , відповідача-3: ОСОБА_2 , відповідача-4: ОСОБА_3 , в якому просив:
1. Скасувати державну реєстрацію права власності на автомобільний газозаправочний комплекс, що розташований у АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 982863812104), проведену за ОСОБА_3 на підставі рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Черниш Є.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер - 30646871 від 27.07.2016 з одночасним припиненням речових прав за ОСОБА_3 на автомобільний газозаправочний комплекс (номер запису про право 15594481).
2. Визнати недійсним укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 договір купівлі-продажу 1/2 частини на автомобільний газозаправочний комплекс, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Кам'янського міського нотаріального округу Моісєєнко Д.О. 01.08.2016 за реєстраційним №662 від 28.07.2016.
3. Скасувати державну реєстрацію права власності на автомобільний газозаправочний комплекс, що розташований у АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 982863812104), проведену на підставі укладеного договору-купівлі продажу 1/2 частини №662 автомобільного газозаправочного комплексу, що розташована у АДРЕСА_1 між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Кам'янського міського нотаріального округу Моісєєнко Д.О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер - 30718759 від 01.08.2016 з одночасним припиненням речових прав за ОСОБА_2 на автомобільний газозаправочний комплекс (номер запису про право 15671616).
4. Визнати недійсним укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 договір купівлі-продажу 1/2 частини на автомобільний газозаправочний комплекс, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Кам'янського міського нотаріального округу Моісєєнко Д.О. 01.08.2016 за реєстраційним №678 від 01.08.2016.
5. Скасувати державну реєстрацію права власності на автомобільний газозаправочний комплекс, що розташований у АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 982863812104), проведену на підставі укладеного договору-купівлі продажу 1/2 частини №678 автомобільного газозаправочного комплексу, що розташований у АДРЕСА_1 , між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Кам'янського міського нотаріального округу Моісєєнко Д.О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер - 30760528 від 03.08.2016 з одночасним припиненням речових прав за ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) на автомобільний газозаправочний комплекс (номер запису про право 15716919).
6. Визнати недійсним укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 договір купівлі-продажу автомобільного газозаправочного комплексу, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Кам'янського міського нотаріального округу Прожуган М.А. 15.06.2020 за реєстраційним №531, від 15.06.2020.
7. Скасувати державну реєстрацію права власності на автомобільний газозаправочний комплекс, що розташований у АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 982863812104), проведену на підставі укладеного договору-купівлі продажу №531 автомобільного газозаправочного комплексу, що розташований у АДРЕСА_1 , між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Кам'янського міського нотаріального округу Прожуган М.А. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер - 52655412 від 15.06.2020 з одночасним припиненням речових прав за ОСОБА_1 на автомобільний газозаправочний комплекс (номер запису про право 36887589).
8. Визнати недійсним, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ “С.Н.ТРАНССЕРВІС”, договір купівлі-продажу автомобільного газозаправочного комплексу, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Кам'янського міського нотаріального округу Прожуган М.А. 08.07.2020 за реєстраційним №664 від 08.07.2020.
9. Скасувати державну реєстрацію права власності на автомобільний газозаправочний комплекс, що розташований у АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 982863812104), проведену на підставі укладеного договору-купівлі продажу №664 автомобільного газозаправочного комплексу, що розташований у АДРЕСА_1 , між ОСОБА_1 та ТОВ “С.Н.ТРАНССЕРВІС”, посвідчений приватним нотаріусом Кам'янського міського нотаріального округу Прожуган М.А. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер - 53020187 від 08.07.2020 з одночасним припиненням речових прав за ТОВ “С.Н.ТРАНССЕРВІС” на автомобільний газозаправочний комплекс (номер запису про право 37220030).
10. Зобов'язати ТОВ “С.Н.ТРАНССЕРВІС” повернути Кам'янській міській раді земельну ділянку, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , з приведенням у придатний для використання стан шляхом знесення самочинно збудованого автомобільного газозаправочного комплексу загальною площею 13,4 кв.м.
11. Стягнути на користь Дніпропетровської обласної прокуратури понесені судові витрати в розмірі сплаченого судового збору.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням інтересів держави, які полягали у вибутті з володіння і користування територіальної громади земельної ділянки під розміщення самочинно збудованої автозаправки без отримання дозволів ДАБК, всупереч установленого законом порядку. Також прокурор вказав на незаконність набуття фізичними та юридичними особами права власності на автомобільний газозаправочний комплекс, який використовується саме для господарської діяльності, оскільки рішення суду, на підставі якого за ОСОБА_3 було зареєстровано право власності на автомобільний заправочний комплекс, скасовано, тому укладення договорів купівлі - продажу з іншими фізичними та юридичними особами не можуть породжувати будь - яких правових наслідків.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.03.2021 у справі №904/1950/21 (суддя Загинайко Т.В.) у відкритті провадження у справі за позовом Керівника Дніпродзержинської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Кам'янської міської рада до Товариства з обмеженою відповідальністю "С.Н.Транссервіс", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про скасування державної реєстрації права власності, визнання недійсними договорів купівлі-продажу, зобов'язання повернути земельну ділянку шляхом знесення самочинно збудованого автомобільного комплексу відмовлено на підставі п. 1 ч.1 ст. 175 ГПК України.
Ухвала суду мотивована тим, що подана прокурором позовна заява містить вимоги, що стосуються укладених договорів купівлі - продажу саме фізичними особами, що унеможливлює вважати, що дана справа відноситься до юрисдикції господарських судів та має розглядатися в порядку господарського судочинства. Суд роз'яснив, що спірна справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Не погодившись із зазначеною ухвалою суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив ухвалу суду скасувати, справу передати на розгляд до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга обґрунтована наступним:
- суд першої інстанції дійшов до необґрунтованого висновку про застосування у даній справі правил суб'єктної підсудності;
- порушені норми процесуального права, а саме: ст. ст. 20, 236 ГПК України;
- предметом розгляду у справі є незаконність набуття фізичними та юридичними особами права власності на автомобільний заправочний комплекс, який використовується саме для господарської діяльності.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 07.04.2021 для розгляду зазначеної апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П., суддів Подобєда І.М., Кузнецової І.Л.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.04.2021 (головуючий суддя - Широбокова Л.П., судді Кузнецова І.Л., Подобєд І.М.) після усунення недоліків апеляційної скарги відкрито апеляційне провадження, розгляд справи призначено в судовому засіданні на 26.05.2021. Запропоновано позивачу, відповідачу у строк до 17.05.2021 надати відзив на апеляційну скаргу.
18.05.2021 від ТОВ “С.Н.ТРАНССЕРВІС” до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін. Зазначив, що між позивачем (скаржником) та відповідачами не існує та ніколи не існувало господарських відносин, пов'язаних зі спірною АЗС. Тому, спір виник з інших підстав. Крім того, матеріали справи не містять доказів, що скаржник попередньо звертався з аналогічним позовом до визначених осіб в порядку цивільного судочинства та йому було відмовлено у відкритті провадження у справі. Відповідно до ст. 21 ГПК України не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
26.05.2021 у зв'язку з відсутністю енергопостачання в будівлі Центрального апеляційного господарського суду, у зв'язку з чим не було можливості провести засідання в режимі звукозапису за допомогою звукозаписувального технічного засобу “Діловодство спеціалізованого суду”, про що складений акт від 26.05.2021, судове засідання не відбулося.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.05.2021 розгляд справи №904/1950/21 призначений в судовому засіданні на 31.05.2021 на 10.00 год. в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду за адресою: м.Дніпро, пр. Дмитра Яворницького,65, зал засідань №511.
У судове засідання 31.05.2021 сторони явку повноважних представників не забезпечили.
У зв'язку з припиненням відправлення поштової кореспонденції в Центральному апеляційному господарському суді, про що складений акт від 23.11.2020, копії ухвал Центрального апеляційного господарського суду від 21.04.2021 та від 27.05.2021 у цій справі сторонам поштою не надсилалися, були надіслані електронною поштою на відомі суду електронні адреси, про що складені списки розсилки процесуальних документів від 23.04.2021 та від 28.05.2021.
Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, а також те, що явка повноважних представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалася, апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників учасників справи, жодних клопотань від яких до суду не надходило.
За результатами розгляду скарги у судовому засіданні 31.05.2021 оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Дослідивши матеріали справи, обґоворивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.
Відповідно до ч. ч. 2, 3, 4 ст.11 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У справі «Плахтєєв та Плахтєєва проти України» (заява №20347/03, рішення від 12.03.2009) Європейський суд з прав людини зазначив, що у п.1 ст.6 Конвенції втілено «право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження у суді за цивільним позовом (див. рішення у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» від 21.02.1975, серія А,N 18, сс 17-18, пп. 35-36). Однак це право не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Тим не менше, право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (див. v. France рішення від 29.07.1998, Reports of Judgment and Decisions 1998-V, c.1867, параграф 37).
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.
За змістом пункту 1 частини 1 статті 20 (справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів) Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Прокурор у позовній заяві та апеляційній скарзі посилається на те, що відповідачі ТОВ «С.Н. Транссервіс», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 у період з 18.04.2016 по теперішній час незаконно набули право власності на спірний автомобільний заправочний комплекс, який за своїми характеристиками та у силу вимог чинного законодавства може використовуватися виключно для здійснення підприємницької діяльності.
Критеріями належності справи до господарського судочинства за загальними правилами є одночасно суб'єктний склад учасників спору та характер спірних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Ознаками господарського спору є, зокрема: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих ЦК України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Кожна фізична особа має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (стаття 42 Конституції України). Це право закріплено й у статті 50 ЦК України, у якій передбачено, що право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.
Тобто фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур за жодних умов не втрачає і не змінює свого статусу фізичної особи, якого вона набула з моменту народження, а лише набуває до нього нової ознаки - підприємця.
Відповідно до частини другої статті 50 ЦК України фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.
Фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур не позбавляється статусу фізичної особи, а набуває до свого статусу фізичної особи нової ознаки - суб'єкта господарювання. Вирішення питання про юрисдикційність спору залежить від того, виступає фізична особа - сторона у відповідних правовідносинах - як суб'єкт господарювання чи ні, та від визначення цих правовідносин як господарських.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватися і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, відповідач 2 - ОСОБА_1 був зареєстрований як фізична особа-підприємець з 19.02.2019. Проте, починаючи з 01.09.2020 ОСОБА_1 припинив свою підприємницьку діяльність, про що у реєстрі було зроблено запис 2002230060002026400.
Тобто, на момент звернення скаржника з позовом (27.02.2021) ОСОБА_1 припинив свою підприємницьку діяльність.
Крім того, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, видами діяльності ОСОБА_1 у період, коли він мав статус ФОП були наступні: надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у. (основний, 63.99); дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки (73.20); консультування з питань комерційної діяльності й керування (70.22).
Отже, хоча ОСОБА_1 і здійснював підприємницьку діяльність у період з 19.02.2019 по 01.09.2020, проте ті види діяльності, якими він займався, є абсолютно відмінними від господарської діяльності, яка могла здійснюватися у будівлі автомобільного газозаправочного комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Більше того, спірна АЗС перебувала у власності ОСОБА_1 лише протягом 22 днів - з 15.06.2020 по 07.07.2020. 08 липня 2020 року вказана АЗС була продана ТОВ «С.Н.Транссервіс». Тому, твердження скаржника про те, що ОСОБА_1 використовував спірну АЗС для ведення своєї господарської діяльності, а саме - для зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, є абсолютно безпідставними.
Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_1 не здійснював у спірній АЗС будь-якої господарської діяльності упродовж тих 22 днів, коли він був її власником, зважаючи, що на момент звернення скаржника до суду з позовною заявою ОСОБА_1 уже не мав статусу ФОП, спір у справі за його участі як відповідача не може розглядатися у господарському суді, а підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства, про що суд першої інстанції зробив правильний висновок в оскаржуваній ухвалі.
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Відповідач 3 - ОСОБА_2 та Відповідач 4 - ОСОБА_3 взагалі ніколи не були зареєстровані як фізичні особи-підприємці.
Прокурор у позовній заяві також зазначив, що на спірному об'єкті підприємницьку діяльність здійснює ТОВ «Скайторг», а не відповідачі у справі. Існування між сторонами у справі господарських відносин не доведено. Спір стосується відносин щодо набуття - відчуження права власності на об'єкт нерухомого майна, яке має фізична особа, а не фізична особа - підприємець.
З огляду на викладене, подана прокурором позовна заява містить вимоги, що стосуються укладення договорів купівлі - продажу саме фізичними особами, що відповідно до п.1 ч.1 ст. 20 ГПК України виключає розгляд позовних вимог в порядку господарського судочинства як за суб'єктивним складом, так і не доведеністю існування між сторонами у справі, зокрема із позивачем, господарських відносин.
Тому, суд першої інстанції правомірно застосував у справі положення п.1 ч.1 ст. 175 ГПК України, роз'яснивши керівнику Дніпродзержинської місцевої прокуратури Дніпропетровської області про право звернення із даним позовом до суду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З огляду на викладене, ухвала суду першої інстанції від 09.03.2021 у справі №904/1950/21 як така, що прийнята з дотриманням норм процесуального права, підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись ст. ст. 269, 271, 275, 276, 282-284, 287 - 291 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 09.03.2021 у справі №904/1950/21 залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 09.03.2021 у справі №904/1950/21 залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за розгляд цієї апеляційної скарги покласти на апелянта - Дніпропетровську обласну прокуратуру.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів з дня складання повної постанови.
Повна постанова складена 04.06.2021 року.
Головуючий суддя Л.П. Широбокова
Суддя І.Л. Кузнецова
Суддя І.М. Подобєд