03.06.2021 м. Дніпро Справа № 908/3564/19
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Вечірко І.О. (доповідач), судді Верхогляд Т.А., Білецька Л.М., розглянувши заяву Компанії "Хрімасо Компані ЛТД" про забезпечення позову у справі № 908/3564/19 за позовом Компанії "Хрімасо Компані ЛТД", Республіка Кіпр, м. Нікосія до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Р", м. Запоріжжя; 2. Державного реєстратора Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Мелкумяна Олександра Олександровича, м. Запоріжжя; 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Х&C Моторс", Республіка Польща, м. Вроцлав, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "ПІК Еволюшин", м. Дніпро, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2 - Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради, м. Запоріжжя про визнання недійсними рішення загальних зборів учасників юридичної особи, договору купівлі-продажу та скасування реєстраційних дій
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 16.03.2021р. позовні вимоги задоволено. Визнано недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ "Авто-Р", які були проведені 27.12.2017р. та оформлені протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Авто-Р" № 2017/12/27 від 27.12.2017р. Визнано недійсним договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Авто-Р" від 27.12.2017р., укладеного між Компанією "Хрімасо Компані ЛТД" та ТОВ "ПІК Еволюшин". Скасовано державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи, складу або інформації про засновників ТОВ "Авто-Р", номер запису 11031050025007554 від 28.12.2017р., проведену Державним реєстратором Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Мелкумяном Олександром Олександровичем. Скасовано державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи, складу або інформації про засновників ТОВ "Автор-Р", номер запису 11031050026007554 від 12.01.2018р., проведену Державним реєстратором Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Мелкумяном Олександром Олександровичем. Стягнуто з ТОВ "Х&C Моторс" на користь Компанії "Хрімасо Компані ЛТД" витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 842,00 грн. Стягнуто з Державного реєстратора Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Мелкумяна О.О. на користь Компанії "Хрімасо Компані ЛТД" витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 842,00 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Авто-Р" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 16.03.2021р., у задоволенні позовних вимог відмовити.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.05.2021р. (головуючий суддя - Вечірко І.О., судді - Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б.) відкрито апеляційне провадження у справі, розгляд апеляційної скарги призначено у судовому засіданні на 14.06.2021р.
31.05.2021р. на адресу апеляційного господарського суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просить:
- вжити заходи забезпечення позову;
- накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно і заборонити вчиняти будь-які дії, пов'язані із обтяженням, реєстрацією та відчуженням майна, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Авто-Р";
- заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (окрім дій, пов'язаних з виконанням даної ухвали) стосовно об'єктів рухомого та нерухомого майна, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Авто-Р";
- накласти арешт та заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (окрім дій, пов'язаних з виконанням даної ухвали) стосовно об'єкту нерухомого майна - автосалону (літ. А.), реєстраційний номер 122811223101, розташованого за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Глісерна, буд. 16;
- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Авто-Р" приймати будь-які рішення щодо укладення правочинів, які можуть призвести до переходу права власності на рухоме та нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Р".
Вказана заява мотивована тим, що позивач вважає, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді арешту на все рухоме та нерухоме майно та заборони вчиняти будь-які дії, пов'язані з обтяженням, реєстрацією та відчуженням майна, що належить ТОВ "Авто-Р" у даній справі в разі задоволення позовних вимог неодмінно ускладнить ефективне відновлення порушених прав позивача. Предметом спору у даній справі є визнання недійсним рішення загальних зборів учасників юридичної особи, які оформлені Протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Авто-Р" № 2017/12/27 від 27.12.2017р., на підставі якого Державним реєстратором Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Мелкумяном О.О. 28.12.2017р. та 12.01.2018р. було здійснено державну реєстрацію зміни складу учасників ТОВ "Авто-Р". Позовні вимоги мотивовані тим, що рішення загальних зборів ТОВ "Авто-Р" від 27.12.2017р. та договір купівлі-продажу від 27.12.2017р. були вчинені без волевиявлення позивача, а реєстраційні дії та записи від 28.12.2017р. та 12.01.2018р. стосовно позивача та відповідача-3, які були внесені на підставі відповідних рішень державного реєстратора - відповідача-2, на підставі яких внесено незаконні зміни - є незаконними, а тому є недійсними в силу приписів ст. ст. 203, 215 ЦК України, у зв'язку з чим підлягають скасуванню, оскільки порушують корпоративні права позивача, як учасника вказаного товариства. Після звернення до місцевого господарського суду із даним позовом незаконні учасники ТОВ "Авто-Р" - ТОВ "Х&C Моторс" вчинили дії щодо відчуження майнових активів ТОВ "Авто-Р", знецінення корпоративних прав та унеможливлення витребування відчужених активів. Позивач буде змушений після набрання законної сили судовим рішенням у даній справі звертатись до суду із позовом про витребування незаконно відчужених майнових активів ТОВ "Авто-Р". При цьому, з метою ускладнення відновлення позивача у складі учасників ТОВ "Авто-Р", відповідачем ініційовано вчинення ряду інших реєстраційних дій щодо обтяження майна ТОВ "Авто-Р", що в свою чергу є беззаперечним доказом того, що відповідачем вже вчинено дії, які унеможливлюють ефективний захист в межах даної справи. Не зважаючи на ті обставини, що позивач оскаржує у судовому порядку рішення зборів та проведені реєстраційні дії, таке оскарження не зупиняє дію рішень цих зборів на час розгляду справи, що не позбавляє інших учасників ТОВ "Авто-Р" права здійснювати управління справами товариства на свій розсуд та свою користь, приймати рішення загальними зборами, у тому числі і щодо розпорядження майном, без урахування волі позивача, фактично позбавленого можливості впливати на діяльність товариства. За наявності у решти учасників ТОВ "Авто-Р" розміру частки у статутному капіталі, достатнього для прийняття будь-яких рішень загальними зборами (у тому числі і щодо розпорядження майном ТОВ "Авто-Р"), існує ймовірність прийняття рішень загальними зборами, які в подальшому утруднять відновлення позивачем свого становища (неодноразова зміна учасників товариства, відчуження активів, набуття значних майнових зобов'язань, вирішення юридичної долі тощо) та у випадку відчуження майна ТОВ "Авто-Р" порушить право позивача на отримання дивідендів та при виході з товариства - вартості частини майна ТОВ "Авто-Р", пропорційної його частці у статутному капіталі - частці, яка належала позивачу, до незаконних дій, які оспорюються у судовому порядку, у разі задоволення судом відповідного позову. Предмет позову у справі та заходи забезпечення позову, які просить вжити позивач є взаємопов'язаними, зокрема, направленими на усунення можливості вчинити неправомірні дії з розпорядження ТОВ "Авто-Р" нерухомим майном, що вже вчинялися ТОВ "Авто-Р", та у зв'язку з чим, на думку позивача, є об'єктивні підстави побоювання вчинення таких дій в подальшому. Позивач повідомляє про недоцільність застосування заходів зустрічного забезпечення, оскільки обраний позивачем спосіб забезпечення позову не може спричинити збитків відповідачам та третім особам, та не спричинить не відновлюваної шкоди відповідачам та третім особам. Вжиття заходів забезпечення позову, на думку позивача, жодним чином не обмежить права та законні інтереси Товариства. Зазначені заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер та не позбавляють Товариства його конституційних прав на підприємницьку діяльність, отримання доходів, а також не перешкоджають займатися господарською діяльністю як такою взагалі. Вжиття заходів забезпечення позову забезпечує збереження балансу інтересів сторін та узгоджується із критеріями розумності, обґрунтованості та адекватності. Застосування заходів забезпечення позову є тимчасовим заходом, не призведе до втручання у звичайну діяльність ТОВ "Авто-Р", а лише запровадить дії, наявність яких дозволить створити належні умови для запобігання перешкод у виконанні рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Зміна складу колегії суддів відбулась на підставі розпорядження керівника апарату суду від 02.06.2021р. у зв'язку із участю у підготовці голів та заступників голів апеляційних судів для підтримання кваліфікації в онлайн режимі судді Паруснікова Ю.Б.
Відповідно до ч. 1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд апеляційної інстанції враховує наступне.
Згідно із ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 ГПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Пунктами 1, 2 та 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема:
- накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;
- забороною відповідачу вчиняти певні дії;
- забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Таким чином, забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.
Положення вказаної статті пов'язують вирішення питання про забезпечення позову з обґрунтуванням необхідності такого забезпечення у контексті положень ст. 73 ГПК України, яке (забезпечення) застосовується як гарантія задоволення вимог позивача.
При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наступних умов:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв'язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги;
- ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, ймовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованими для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на можливість в майбутньому чи припущення щодо можливості вчинення відповідачем дій, спрямованих на утруднення виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.
Таким чином, аналіз приписів норм, які регулюють порядок та підстави вжиття заходів забезпечення позову, свідчить, що забезпечення є правом суду, що розглядає спір. Заходи по забезпеченню позову застосовуються судом, виходячи з обставин справи та змісту заявлених позовних вимог. Вибір способу захисту забезпечення позову залежить від суті позовних вимог.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звернувся до суду, вартості майна, щодо якого він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших учасників (акціонерів) юридичної особи. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.11.2020р. у справі № 910/7596/20.
Відповідно до правових висновків Верховного Суду, викладених в постановах від 15.01.2019р. у справі № 915/870/18, від 05.09.2019р. у справі № 911/527/19, від 16.10.2019р. у справі № 911/1530/19, від 25.09.2020р. у справі № 925/77/20, під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно або грошові кошти суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи керуватися та розпоряджатися грошовими коштами або майном, тому може застосовуватись у справі, в якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів. При цьому, піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватися майна, що належить до предмета спору.
Вирішуючи питання про забезпечення позову та виходячи з вимог ст. ст. 13, 15, 74 ГПК України (змагальність сторін та пропорційність у господарському судочинстві, обов'язок доказування і подання доказів), господарський суд також має здійснити оцінку обґрунтованості доводів протилежної сторони (відповідача) щодо відсутності підстав та необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову з урахуванням, зокрема, того, чи порушує вжиття відповідних заходів забезпечення позову (у вигляді арешту або заборони третім особам вчиняти певні дії щодо предмета спору тощо) права відповідача або вказаних осіб, а відповідно чи порушується при цьому баланс інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу та яким чином; чи спроможний відповідач фактично (реально) виконати судове рішення в разі задоволення позову, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав та чи спроможний позивач захистити їх в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, якщо захід забезпечення позову не буде вжито судом.
Аналогічні висновки Верховного Суду викладені в постановах від 15.01.2019р. у справі № 915/870/18, від 09.10.2019р. у справі № 910/1986/19.
У випадку звернення особи до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню. В такому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18.02.2019р. у справі № 922/3010/18 та постанові Верховного Суду в складі суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018р. у справі № 910/1040/18.
Предметом позову у даній справі є позовні вимоги про:
- визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Авто-Р", які були проведені 27.12.2017р. та оформлені протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Авто-Р" № 2017/12/27 від 27.12.2017р.;
- визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Авто-Р" від 27.12.2017р., укладеного між Компанією "Хрімасо Компані ЛТД" та ТОВ "ПІК Еволюшин";
- скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, складу або інформації про засновників ТОВ "Авто-Р", номер запису 11031050025007554 від 28.12.2017р., проведеної Державним реєстратором Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Мелкумяном Олександром Олександровичем;
- скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, складу або інформації про засновників ТОВ "Автор-Р", номер запису 11031050026007554 від 12.01.2018р., проведеної Державним реєстратором Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Мелкумяном Олександром Олександровичем.
У даній справі позивач просить забезпечити позов, зокрема, шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, що належить відповідачу-1, а також накладення арешту на об'єкт нерухомого майна - автосалон, право власності на який зареєстровано 22.01.2021р. за Товариством з обмеженою відповідальністю "Х-ГРУП", що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав.
У п. 6.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016р. № 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" зазначено, що під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, які не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору. Зокрема, не допускається винесення ухвал про накладення арешту на все майно підприємства. Якщо у господарського суду є підстави вважати, що діями виконавчого органу або іншого органу, рішення про обрання якого оспорюється, може бути погіршено фінансовий стан юридичної особи або доведено його до стійкої неплатоспроможності, суд має право забезпечити позов шляхом заборони відчуження основних засобів, нерухомого майна та іншого майна товариства, чітко визначивши в ухвалі про забезпечення позову перелік майна, відчуження якого забороняється.
Заява позивача про забезпечення позову не містить переліку майна, відчуження якого позивач просить заборонити.
Враховуючи, що майнові вимоги у даній справі не заявлялися, і позивач, як учасник Товариства, не був та не є власником майна цього Товариства, апеляційний господарський суд вважає, що обраний позивачем вид забезпечення позову - накладення арешту на все майно Товариства та заборона його відчуження не є співмірним із заявленими позовними вимогами.
Щодо накладення арешту та заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно об'єкту нерухомого майна - автосалону, яке на момент розгляду заяви вже зареєстровано на праві власності за іншою особою - ТОВ "Х-ГРУП" колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що накладення арешту на вказане майно та заборона вчиняти реєстраційні дії може порушити права особи, яка не є учасником даної справи.
Разом з тим, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Обрані позивачем види забезпечення позову шляхом заборони вчиняти реєстраційні дії стосовно об'єктів рухомого та нерухомого майна, що належать відповідачу-1 та заборони відповідачу-1 приймати будь-які рішення щодо укладення правочинів, які можуть призвести до переходу права власності на рухоме та нерухоме майно відповідача-1, не перебувають у безпосередньому зв'язку з корпоративним спором, що розглядається, призводить до невиправданого обмеження майнових прав відповідача-1. Зокрема, крім випадків, передбачених ч. 9 ст. 137 ГПК України, заборона вчиняти дії має стосуватися лише акцій або корпоративних прав, безпосередньо пов'язаних з предметом спору.
У постанові від 26.07.2018р. у справі № 911/396/18 Верховний Суд зазначив, що заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову, а особа, яка заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом, зобов'язана довести зв'язок між неприйняттям таких заходів і утрудненням чи неможливістю виконання судового акту. Прийняття зазначених позивачем заходів по своїй суті направлено на забезпечення інших позовних вимог, підстави виникнення яких можуть виникнути або виникнуть у майбутньому, тобто подія порушення законних прав позивача або охоронюваних інтересів ще не відбулася (її виникнення носить ймовірний характер).
Крім цього, апеляційний господарський суд враховує, що ухвалою Господарського суду Запорізької області від 26.12.2019р. у справі № 908/3564/19 було заборонено державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які уповноважені відповідно до законодавства України проводити реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у тому числі, нотаріусам, іншим акредитованим та посадовим особам вчиняти/здійснювати/проводити реєстраційні дії відносно/щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Р" (код ЄДРПОУ 31533653, адреса: 69002, м. Запоріжжя, вулиця Глісерна, будинок 16), а саме реєстрацію, внесення змін до установчих документів, перереєстрацію, реорганізацію будь-яким шляхом, реєстрацію припинення діяльності, проводити передачу реєстраційної справи товариства, а також вносити інші зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, які стосуються зміни складу та часток засновників товариства, розміру статутного капіталу та виключення учасників товариства.
Відповідно до ч. ч. 7, 8 ст. 145 ГПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішення законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження - вказані заходи забезпечення діють до повного виконання судового рішення.
Враховуючи вищевикладене, виходячи з вимог процесуального закону, який регулює підстави забезпечення позову та заходи забезпечення позову, зокрема, з вимог ст. ст. 136, 137 ГПК України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні поданої позивачем заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст. ст. 136, 137, 140, 234, 235 ГПК України, апеляційний господарський суд -
Відмовити у задоволенні заяви Компанії "Хрімасо Компані ЛТД" про забезпечення позову у справі № 908/3564/19.
Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 235 ГПК України. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя І.О. Вечірко
Суддя Л.М. Білецька
Суддя Т.А. Верхогляд