вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"24" травня 2021 р. Справа№ 910/10318/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Алданової С.О.
суддів: Зубець Л.П.
Мартюк А.І.
при секретарі судового засідання Позюбан А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "І ДЖІ ЕФ ТРЕЙДІНГ" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.01.2021
у справі № 910/10318/20 (суддя Чебикіна С.О.)
за первісним позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча Компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Енергоатом-Трейдинг" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча Компанія "Енергоатом"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "І ДЖІ ЕФ ТРЕЙДІНГ"
про стягнення 778 183,20 грн. штрафу
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "І ДЖІ ЕФ ТРЕЙДІНГ
до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча Компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Енергоатом-Трейдинг" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча Компанія "Енергоатом"
про розірвання договору та визнання припиненим зобов'язання,
за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання
ДП "Національна атомна енергогенеруюча Компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Енергоатом-Трейдинг" ДП "Національна атомна енергогенеруюча Компанія "Енергоатом" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "І ДЖІ ЕФ ТРЕЙДІНГ" про стягнення штрафу у сумі 778 183,20 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач належним чином не виконав обов'язки щодо своєчасної оплати 2 етапу періоду постачання за договором №65-150-SD-20-00092 від 07.04.2020 року, а тому позивач у відповідності до умов п. 5.1.1 договору призупинив продаж (відпуск) електричної енергії відповідачу (покупцю) та на підставі п. 6.2. договору відповідач зобов'язаний сплатити позивачу штраф у розмірі, що дорівнює 15% від вартості обсягу електричної енергії (з урахуванням ПДВ), продаж якого було призупинено позивачем (продавцем).
До Господарського суду міста Києва ТОВ "І ДЖІ ЕФ ТРЕЙДІНГ" подано зустрічний позов до ДП "Національна атомна енергогенеруюча Компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Енергоатом-Трейдинг" ДП "Національна атомна енергогенеруюча Компанія "Енергоатом" про розірвання з 16 квітня 2020 року договору №65-150-SD-20-00092 купівлі-продажу електричної енергії від 07 квітня 2020 року внаслідок істотної зміни обставин, та про визнання припиненими з 16 квітня 2020 року зобов'язання за договором №65-150-SD-20-00092 купівлі-продажу електричної енергії від 07 квітня 2020 року у зв'язку з істотною зміною обставин на підставі ст. 652 ЦК України.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.01.2021 у справі № 910/10318/20 первісний позов задоволено повністю.
Стягнуто з ТОВ "І ДЖІ ЕФ ТРЕЙДІНГ" на користь ДП "Національна атомна енергогенеруюча Компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Енергоатом-Трейдинг" ДП "Національна атомна енергогенеруюча Компанія "Енергоатом" 778 183, 20 грн штрафу та 11 672, 75 грн судового збору.
В зустрічному позові відмовлено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ "І ДЖІ ЕФ ТРЕЙДІНГ" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 11.01.2021 у справі № 910/10318/20 та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні первісного позову, а зустрічний позов задовольнити та стягнути з позивача за первісним позовом на користь відповідача за первісним позовом 23815, 13 грн судового збору за подання апеляційної скарги та 4 204, 00 грн судового збору за подання зустрічного позову, 55 000, 00 грн за отримання висновку Торгово-промислової палати України про істотну зміну обставин.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення прийнято місцевим господарським судом при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи з порушенням норм матеріального і процесуального права. Так, апелянт стверджує, що судом першої інстанції безпідставно не було враховано того, що наявність форс-мажорних обставин, що звільняють апелянта від встановленої в договорі відповідальності за порушення його умов, підтверджено висновком Торгово-промислової палати. Крім того, апелянт зазначає, що при зверненні з зустрічним позовом про розірвання договору та визнання припиненими зобов'язань в порядку ст. 652 ЦК України стороною відповідача за первісним позовом доведено наявність усієї сукупності умов, необхідних для розірвання правочину за рішенням суду.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.03.2021, апеляційна скарга у справі № 910/10318/20 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Мартюк А.І., Зубець Л.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2021 поновлено ТОВ "І ДЖІ ЕФ ТРЕЙДІНГ" пропущений строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 11.01.2021; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "І ДЖІ ЕФ ТРЕЙДІНГ" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.01.2021; розгляд справи призначено на 12.04.2021; запропоновано учасникам справи подати відзив, заперечення на апеляційну скаргу та інші заяви/клопотання та повідомлено строки на їх подання.
В межах встановлених судом процесуальних строків від позивача за первісним позовом надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому сторона просить рішення Господарського суду міста Києва від 11.01.2021 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Заперечуючи проти доводів апелянта, позивач за первісним позовом у відзиві зазначає, що оскаржуване рішення є законним, обґрунтованим, ухваленим у відповідності до вимог матеріального права з дотриманням норм процесуального права, на підставі повного і всебічного з'ясування обставин, що мають значення для справи. Так позивач за первісним позовом зазначає, що укладений між сторонами договір купівлі-продажу електроенергії не містить посилань на те, що електроенергія придбавається саме для експортування її ЗАТ «Energijos kodas» на виконання Рамкового та Індивідуального договору. За доводами позивача за первісним позовом, апелянт, як суб'єкт господарювання, є вільним у виборі ним контрагентів та в укладенні з ними договорів. Відтак не позбавлений можливості здійснити перепродаж електроенергії, придбаної за договором, що укладений між сторонами у цій справі, іншим учасникам ринку електроенергетики. Крім того, позивач за первісним позовом, посилаючись на приписи ст. 511 ЦК України, зазначає, що неможливість виконання апелянтом зобов'язань за Рамковим та Індивідуальним договорами не може створювати обов'язку для осіб, які не є його учасниками.
В судове засідання 12.04.2021 після надання присутніми представниками сторін пояснення по суті спору оголошено перерву до 24.05.2021, про що останні були повідомлені під розписку.
Представник відповідача за первісним позовом в судове засідання 24.05.2021 не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином. Клопотань та заяв до початку судового розгляду справи від даного учасника справи не надходило, про поважність причин неприбуття в судове засідання не повідомлялось.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Згідно з п. 3 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення, зокрема, є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
За змістом ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції, з метою дотримання процесуальних строків розгляду апеляційної скарги на рішення суду, враховуючи те, що явка представників сторін судом обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, зважаючи на відсутність обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача за первісним позовом, який належним чином повідомлений про судовий розгляд справи апеляційним господарським судом.
Представник позивача за первісним позовом в судовому засіданні 24.05.2021 заперечив проти доводів апелянта з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу та просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення присутнього представника відповідача та пояснення представника позивача, що був присутній в судовому засіданні 12.04.2021, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги в межах викладених скаржником доводів та вимог, виходячи з наступного.
Місцевим господарським судом на підставі наявних в матеріалах справи документів вірно встановлено, що 07.04.2020 року між Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча Компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу «Енергоатом-Трейдинг» Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча Компанія "Енергоатом" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "І ДЖІ ЕФ ТРЕЙДІНГ" (покупець) був укладений договір №65-150-SD-20-00092 купівлі-продажу електричної енергії (далі - договір).
У відповідності до п. 2.1 договору продавець зобов'язаний продати електричну енергію покупцю, а покупець зобов'язаний купити (прийняти та оплатити) електричну енергію в обсягах та за ціною, що визначаються за результатами електронного аукціону на підставі відповідного аукціонного свідоцтва та на умовах, що визначені у цьому договорі.
Купівля-продаж електричної енергії за цим договором здійснюється в Об'єднаній енергетичній системі України (ОЕС України).
Згідно п. 3.1 договору періодом постачання електричної енергії є календарні дати з 00:00 год першого календарного дня по 24:00 год останнього календарного дня такого періоду (далі - період постачання), що зазначаються у додатковій угоді для періоду постачання за результатами проведеного електронного аукціону.
Відповідно до п. 4.1 договору купівля-продаж електричної енергії здійснюється за ціною, яка визначається за результатами проведеного аукціону на підставі відповідного аукціонного свідоцтва та зазначається у додатковій угоді для періоду постачання.
Згідно п. 4.2 договору вартість електричної енергії визначається як арифметичний добуток обсягу електричної енергії на ціну за 1 (один) МВт*год, та зазначається у додатковій угоді для періоду постачання.
Як передбачено п. 4.3 договору оплата за електричну енергію здійснюється у формі попередньої оплати. Покупець оплачує вартість електричної енергії до початку періоду постачання у строки та у розмірі відповідно до умов додаткової угоди для періоду постачання.
Відповідно до п.2 додаткової угоди №1 від 07.04.2020 року (далі - додаткова угода) періодом постачання електричної енергії є календарні дати з 00:00 годин 10 квітня 2020 року по 24:00 годин 30 квітні 2020 року.
Згідно п.3 додаткової угоди обсяг електричної енергії, що купується та продається у періоді постачання відповідно до умов цієї додаткової угоди становить 5 040 МВт*год.
Пунктом 5 додаткової угоди загальна вартість електричної енергії становить 7 263 043,20 грн.
Відповідно до п.6 додаткової угоди оплата за електричну енергію здійснюється у формі попередньої оплати.
Покупець забезпечує надходження грошових коштів за електричну енергію на банківський рахунок продавця за 2 (два) робочі дні до початку відповідного етапу періоду постачання у розмірі не меншому, ніж вартість електричної енергії, що підлягає відпуску/відбору в цілому за такий етап у періоді постачання.
Період постачання складається з таких етапів:
I етап: 10-15 квітня 2020 року, тривалістю 6 (шість) торгових днів (діб постачання);
II етап: 16-20 квітня 2020 року, тривалістю 5 (п'ять) торгових днів (діб постачання);
III етап: 21-25 квітня 2020 року, тривалістю 5 (п'ять) торгових днів (діб постачання);
IV етап: 26-30 квітня 2020 року, тривалістю 5 (п'ять) торгових днів (діб постачання).
Продавець продає, а покупець купує електричну енергію за графіком, що додається до цієї додаткової угоди до цього договору.
Згідно п. 4.5 договору якщо покупець, у строки, визначені у додатковій угоді періоду постачання, не здійснив оплату вартості електричної енергії, що підлягає відпуску/відбору, продавець має право в односторонньому порядку зменшити продаж (відпуск) електричної енергії покупцю електричної енергії до обсягу, що відповідає сумі фактично здійсненої оплати.
Зменшення продажу (відпуску) електричної енергії покупцю здійснюється у порядку, передбаченому у розділі 5 цього договору.
Відповідно до пп. 5.1.1 п. 5.1 договору продавець має право призупинити повністю або частково продаж (відпуск) електричної енергії покупцю та звільняється від виконання зобов'язань за цим договором на час призупинення, у разі, зокрема, порушення покупцем строку оплати будь-якого платежу за цим договором.
Цей договір вступає в силу з дати його підписання сторонами та діє до 31.12.2020 включно. В частині виконання фінансових зобов'язань договір діє до їх повного виконання (п. 11.1 договору).
Позивачем за первісним позовом (продавцем) 15.04.2020 року направлено відповідачу за первісним позовом (покупцю) повідомлення №50-02/483, в якому вказано, що станом на 09:00 15.04.2020 року відсутня оплата по 2 етапу періоду постачання у зв'язку із чим повідомлено про призупинення продажу (відпуску) електричної енергії, з 00:00 годин 16.04.2020 року по 24:00 годин 30.04.2020 року.
27.04.2020 року позивачем за первісним позовом (продавцем) направлено покупцю повідомлення №50-02/537 про порушення умов договору, в якому він повідомив відповідача за первісним позовом (покупця) про нарахування йому штрафу на підставі п. 6.2. договору у розмірі 15% від обсягу електричної енергії (з урахуванням ПДВ), продаж якого було призупинено, а саме - 778 183,20 грн.
Таким чином спір у даній справі за первісним позовом стосується встановлення обставин наявності/відсутності підстав для нарахування позивачем неустойки за порушення умов договору купівлі-продажу електроенергії.
Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до ст. 173 ГК України, що кореспондується зі ст. 509 ЦК України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст. 714 ЦК України, зміст якої кореспондується з положеннями ст. 275 ГК України, за договором постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму їх використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За змістом ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Як вбачається зі змісту укладеної між сторонами додаткової угоди, сторонами узгоджено здійснення оплати за електричну енергію на умовах попередньої оплати, зокрема, відповідач зобов'язаний здійснити перерахування коштів на рахунок позивача за два дні до початку відповідного етапу постачання електроенергії (п. 6 додаткової угоди).
Відповідач за первісним позовом у встановлений в додатковій угоді строк (за 2 дні до початку 2 етапу постачання - 16-20 квітня 2020, початок 2 етапу) свої зобов'язання з внесення передплати за електроенергію не здійснив, посилаючись на наявність форс-мажорних обставин.
Відповідно до п. п. 9.2, 9.3 договору у випадку виникнення форс-мажорних обставин, що унеможливлюють виконання сторонами своїх зобов'язань, сторони звільняються від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) своїх зобов'язань на час дії зазначених обставин. Єдиним належним та допустимим документом, що підтверджує настання форс-мажорних обставин, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань за цим договором, є підтверджуючий документ Торгово-промислової палати України.
Таким чином, при укладенні вказаного договору сторонами було узгоджено умову щодо особливого порядку підтвердження наявності форс-мажорних обставин, а саме - засвідчення цих обставин Торгово-промисловою палатою України.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідач за первісним позовом заперечуючи проти задоволення позову зазначив, що невиконання ним умов договору щодо невнесення передплати за електроенергію за 2 етап постачання відбулося через настання обставин надзвичайного характеру, які він не міг передбачити на час укладення договору, а саме встановлення з 12 березня 2020 року в Україні карантину згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» та прийняття Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг постанови «Про дії учасників ринку електричної енергії у період дії карантину та обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 08.04.2020 № 766, якою заборонено здійснення виконання операцій з експорту електричної енергії через митний кордон України. На підтвердження наявності форс-мажорних обставин відповідачем надано висновок Торгово-промислової палати про істотну зміну обставин від 27.07.2020.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", торгово-промислова палата є недержавною неприбутковою самоврядною організацією, яка об'єднує юридичних осіб, які створені і діють відповідно до законодавства України, та громадян України, зареєстрованих як підприємці, та їх об'єднання.
Згідно ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Згідно п. 6.2 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого Рішенням президії ТПП України 15.07.2014 № 40(3), форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за заявою зацікавленої особи по кожному окремому договору, контракту, угоді тощо, а також по податкових та інших зобов'язаннях/обов'язках, виконання яких настало згідно з законодавчим чи іншим нормативним актом або може настати найближчим часом і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.
З огляду на вищевикладені норми чинного законодавства, підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України, тому суд першої інстанції дійшов підставного висновку про те, що надані відповідачем за первісним позовом докази не є свідченням існування обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), які звільняють від відповідальності за невиконання умов договору купівлі-продажу, а саме стягнення неустойки, нарахованої у зв'язку з призупиненням постачання електроенергії з підстав невнесення покупцем попередньої оплати (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.05.2020 року у справі №918/289/19).
Доводи апеляційної скарги в частині підтвердження ним належними засобами доказування наявності форс-мажорних обставин не спростовують вірних висновків суду та, відповідно, відхиляються судовою колегією.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з статтями 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частинами 1 і 2 статті 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до приписів ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 ЦК України унормовано, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Нормами ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Частиною 1 статті 216 ГК України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Як вже зазначалось у даній постанові, в пп. 5.1.1 п. 5.1 договору сторонами узгоджено, що за порушення строків поставки продукції, визначених відповідно до пунктів 5.1., 5.5., 5.6. цього договору, та/або недопоставку продукції постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% вартості несвоєчасно поставленої та/або недопоставленої продукції за кожен день прострочення, а у випадку, якщо прострочення поставки складає більше 30 днів, постачальник додатково сплачує покупцю штраф у розмірі 7% вказаної вартості.
Згідно п. 6.2 договору у разі призупинення продавцем продажу (відпуску) електричної енергії, відповідно до розділу 5 цього договору, у тому числі при зменшенні продажу (відпуску) електричної енергії покупцю відповідно до п. 4.5 цього договору, покупець зобов'язаний сплатити продавцю штраф у розмірі, що дорівнює 15 % від обсягу електричної енергії (з урахуванням ПДВ), продаж якого було призупинено/зменшено продавцем.
Зобов'язання покупця щодо сплати продавцю штрафу (згідно з п. 6.2 договору) виникають у перший торговий день (добу постачання), щодо якого продавцем було призупинено/зменшено продаж (відпуск) електричної енергії.
Північний апеляційний господарський суд, здійснивши перевірку правильності нарахування позивачем розміру штрафу, встановив, що він є арифметично вірним та таким, що відповідає матеріалам справи, а тому висновок місцевого господарського суду про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача 778 183,20 грн штрафу, нарахованого на підставі п. 6.2 договору, - є правомірним.
Апелянтом переконливих аргументів щодо наявності підстав для відмови в задоволенні позовних вимог первісного позову не наведено.
Щодо вимог зустрічного позову про розірвання з 16 квітня 2020 року договору №65-150-SD-20-00092 купівлі-продажу електричної енергії від 07 квітня 2020 року внаслідок істотної зміни обставин, та про визнання припиненими з 16 квітня 2020 року зобов'язання за договором №65-150-SD-20-00092 купівлі-продажу електричної енергії від 07 квітня 2020 року у зв'язку з істотною зміною обставин на підставі ст. 652 ЦК України, судова колегія виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Частиною 2 статті 652 ЦК України передбачено, що якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною 4 цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Таким чином, закон пов'язує можливість розірвання чи зміни договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з одночасною наявністю чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України, при істотній зміні обставин.
Водночас згідно з ч. 4 ст. 652 ЦК України зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
Істотна зміна обставин є оціночною категорією, яка полягає у зміні договірного зобов'язання таким чином, що його виконання для однієї зі сторін договору стає більш обтяженим, ускладненим чим суттєво змінюється рівновага договірних стосунків.
Отже, під час вирішення спору про внесення змін до договору у зв'язку з істотною зміною обставин, суди, окрім сукупності передумов, передбачених ч. 2 ст. 652 ЦК України, також мають встановити наявність виняткового випадку, а саме коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
Подібний за змістом правовий висновок щодо застосування положень ч. 2 ст. 652 ЦК України викладено Верховним Судом у постановах від 08.12.2020 у справі №910/11888/19, від 13.06.2018 у справі №910/17259/17, від 15.08.2018 у справі №910/21804/17, від 05.09.2019 у справі №910/1338/19, від 21.02.2018 у справі №910/14628/17 та від 25.09.2018 у справі №910/2659/18.
В обґрунтування зустрічного позову позивач за зустрічним позовом посилається на те, що в момент укладання договору між ТОВ "І ДЖІ ЕФ ТРЕЙДІНГ" та ДП «НАЕК «Енергоатом» він не міг передбачити, що в Україні запровадять карантин, що зумовить неможливість виконання ним умов договору через заборону виконання операцій з експорту електричної енергії через митний кордон України, оскільки договір №65-150-SD-20-00092 купівлі-продажу електричної енергії від 07 квітня 2020 року був укладений ним для виконання зобов'язань перед ЗАТ «Energijos kodas» за Рамковим та Індивідуальним договором.
Наведені доводи не можуть бути визнані судом як істотна зміна обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, оскільки зі змісту договору купівлі-продажу електроенергії не вбачається, що його було укладено саме з метою експорту електричної енергії, як і відсутні умови щодо придбання її саме для компанії ЗАТ «Energijos kodas» на виконання Рамкового та Індивідуального договору.
Крім того, апеляційна інстанція зазначає, що наявні між сторонами у справі правовідносини не забороняли відповідачу за первісним позовом здійснювати перепродаж придбаної електроенергії на будь-якому іншому сегменті ринку електроенергії, а відтак обставин порушення співвідношення майнових інтересів сторін при виконанні цього договору та позбавлення заінтересованої сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору (п. 3 ч. 2 ст. 652 ЦК України), - не встановлено.
До того ж, як вірно зауважено місцевим господарським судом, відповідно до ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а згідно вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно приписів ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Зважаючи на те, що здійснення юридичною особою господарської діяльності засновано на принципах, зокрема, власного економічного ризику, а тому, укладаючи спірний договір 07 квітня 2020 року (в період коли вже був запроваджений карантин на території України згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19»), як вірно зауважено місцевим господарським судом, відповідач за первісним позовом повинен був об'єктивно оцінити можливість виконання ним своїх зобов'язань за договором.
Таким чином, судова колегія вважає, що місцевий господарський суд, надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, дійшов правильного висновку про недоведення відповідачем за первісним позовом одночасної наявності чотирьох умов, визначених в ч. 2 ст. 652 ЦК України, як необхідної передумови для розірвання правочину.
Підсумовуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги про те, що оскаржуване рішення прийнято місцевим господарським судом при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи з порушенням норм матеріального та процесуального права, - не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення Господарського суду міста Києва від 11.01.2021 у справі № 910/10318/20 відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, а тому передбачених законом підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення в розумінні приписів ст. 277 ГПК України не вбачається. Скаржником не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.
Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "І ДЖІ ЕФ ТРЕЙДІНГ" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.01.2021 підлягає залишенню без задоволення.
Судові витрати, в порядку ст. 129 ГПК України, покладаються на апелянта (відповідача за первісним позовом у даній справі).
Керуючись ст. ст. 129, 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "І ДЖІ ЕФ ТРЕЙДІНГ" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.01.2021 у справі №910/10318/20 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.01.2021 у справі №910/10318/20 залишити без змін.
3. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 11.01.2021 у справі №910/10318/20.
4. Судовий збір, сплачений у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "І ДЖІ ЕФ ТРЕЙДІНГ".
5. Справу №910/10318/20 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя С.О. Алданова
Судді Л.П. Зубець
А.І. Мартюк
Повний текст постанови складено 04.06.2021