03.06.2021
Справа № 642/3321/21
н/п 1-кс/642/1507/21
03 червня 2021 року м. Харків
Ленінський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря- ОСОБА_2 ,
заявника ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Ленінського районного суду м. Харкова скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого про відмову у визнанні потерпілим, в порядку ст.303 КПК України,-
встановив:
Заявник ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді зі скаргою на постанову слідчого про відмову у визнанні потерпілим, в порядку ст.303 КПК України, в якій просив скасувати невмотивовану, незаконну, необґрунтовану постанову про відмову у визнанні його потерпілим від 03.05.2021 року, винесену слідчим ОСОБА_4 по кримінальному провадженню № 42019220000000633.
В обґрунтування скарги заявник вказав, що він в порядку вимог ст.ст.55,220 КПК України звернувся до слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, з клопотанням про допит його в якості потерпілого на виконання вимог ст.55 КПК України в рамках кримінальних проваджень №42019220000000633.
Проте, слідчий ОСОБА_5 неправомірно, 25.05.2021 року своєю незаконною, необґрунтованою постановою відмовила у визнанні ОСОБА_3 потерпілим у кримінальному провадженні №42019220000000633, чим порушила його конституційні права.
У судове засідання заявник ОСОБА_3 з'явився, просив задовольнити його скаргу.
Слідчий, прокурор до суду повторно не з'явилися, про розгляд скарги повідомлені належним чином.
Відсутність слідчого, прокурора, відповідно до положень ст.306 КПК України, не є перешкодою для розгляду скарги.
Вислухавши заявника, дослідивши матеріали скарги, суд вважає за необхідне скаргу задовольнити з наступних підстав.
Пунктом 5 ч. 1ст. 303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення слідчого про відмову у визнанні потерпілим.
Відповідно до ч. 1ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
При цьому, права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про злочин або заяви про залучення її до провадження як потерпілого (ч. 2ст. 55 КПК України).
Згідно ч. 3 ст. 55 КПК України потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.
Правилами частини 5 статті 55 КПК України визначено, що за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до кримінального провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної в частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Судом встановлено, що в провадженні Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, перебуває кримінальне провадження № 42019220000000633 за ч.1 ст.367 КК України.
25.05.2021 року постановою слідчого Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_6 в кримінальному провадженні № 42019220000000633 за ч.1 ст.366, ч.1 ст.367, ч.2 ст.382 КК України, фактично відмовлено у визнані потерпілим ОСОБА_3 .
Згідно постанови слідчого, ОСОБА_3 у своєму клопотанні не наведено обґрунтування спричинення йому моральної, фізичної або майнової шкоди, не долучено жодних документів та не вказано джерела отримання доказів підтвердження спричинення такої шкоди, що не відповідає вимогам ст.55 КПК України, а відтак слідчий уповноважений вважати, що заява про залучення до провадження як потерпілого, подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у ч.1 ст.55 КПК України.
Відповідно дост. 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин- надсилається їй.
Постанова слідчого в кожному випадку має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати вимогам кримінального процесуального закону, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Так, виходячи з змісту п.2 ч.5 ст.110, ч.2 ст.220 КПК України, постанова слідчого про відмову в задоволенні клопотання повинна бути вмотивована та обґрунтована, з зазначенням змісту обставин, які є підставами для її прийняття, мотивів її прийняття, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
Згідно ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Наявність чи відсутність моральної чи матеріальної шкоди, розмір такої шкоди підлягають доведенню під час досудового розслідування, під час якого заявник повинен користуватися всіма правами потерпілого: заявляти клопотання, оскаржувати процесуальні рішення, приймати участь в дослідженні доказів щодо заподіяної шкоди, тощо.
Отже, винесена слідчим постанова невмотивована та в ній не наведено обґрунтування висновків, тому заявлені по скарзі вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в частині скасування постанови про відмову у задоволенні клопотання.
Згідно постанови Пленуму ВССУ від 03 червня 2016 року «Про практику вирішення слідчими суддями питань, пов'язаних із слідчими (розшуковими) діями» зазначено, що здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні є обов'язком слідчого судді та про те, що відповідно до ч. 2 ст.307 КПК слідчий суддя за результатами розгляду скарги може постановити ухвалу про: 1) скасування рішення слідчого, прокурора; 2) зобов'язання вчинити певну дію; 3) зобов'язання припинити певну дію; 4) відмову в задоволенні скарги.
Враховуючи наведене, слідчий суддя вважає оскаржувану постанову слідчого такою, що містить в собі лише формальні ознаки процесуального рішення без відповідної мотивації.
Доводи скаржника в ході розгляду справи спростовані не були, а тому слід скасувати постанову слідчого Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_6 від 25.05.2021 року про відмову у задоволенні клопотання про визнання потерпілим; зобов'язати слідчого Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, повторно розглянути клопотання ОСОБА_3 від 03.05.2021 року.
Частиною 3 ст.307 КПК України передбачено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.220,303-307,309,372,ст.376 КПК України, слідчий суддя, -
ухвалив:
Скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 42019220000000633 від 01.10.2019, в порядку ст.303 КПК України - задовольнити.
Скасувати постанову слідчого Другого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, Осадчої Оксани від 25.05.2021 року в кримінальному провадженні № 42019220000000633 від 01.10.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366,ч.1 ст.367, ч.2 ст.382 КК України, про відмову у задоволенні клопотання про визнання потерпілим.
Зобов'язати слідчого Другого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві Осадчу Оксану, повторно розглянути клопотання ОСОБА_3 від 03.05.2021 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1