03.06.2021
справа №642/5217/19
провадження №1кс/642/1349/21
31 травня 2021 року слідчий суддя Ленінського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника третьої особи - адвоката ОСОБА_3 , розглянувши клопотання представника третьої особи - адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про зняття арешту з майна,-
До слідчого судді надійшло клопотання представника третьої особи - адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту на автомобіль марки «Mercedes-Benz» моделі «C 200», р.н. « НОМЕР_1 », 2008 року випуску, номер кузову НОМЕР_2 , який належить на праві приватної власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою виявлення та вилучення цього автомобіля, свідоцтва про реєстрацію цього транспортного засобу та ключів від даного автомобілю.
В обґрунтування клопотання зазначено, що ухвалами слідчих суддів Ленінського районного суду м. Харкова від 28.07.2020 та 22.09.2020 в рамках досудового розслідування кримінального провадження №42019220750000050 від 11.03.2019, за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, було накладено арешт на вказаний автомобіль, власником якого є ОСОБА_4 . Вважає ухвалу слідчого судді прийнятою з істотними порушенням вимог КПК України та за недоведеністю арешту майна, який при викладених у клопотанні слідчого обставинах явно порушує справедливий баланс між інтересами власника, гарантованих законодавством. Незважаючи на те, що досудове розслідування здійснюється протягом тривалого проміжку часу, стороною обвинувачення не надано доказів, які б свідчили про будь-які логічні та об'єктивні підстави для накладення арешту на вилучене майно, яке перебуває у власносте ОСОБА_4 . Підозра заявнику не пред'явлена, цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено. Версія сторони обвинувачення, що майно, на яке накладено арешт, відповідає ознакам визначених ст. 98 КПК України, тобто відповідає критеріям речових доказів у кримінального провадження, внесеного 11.03.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019220750000050, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 289 КК України, належним чином не досліджена та не підтверджена допустимими в розумінні ст. 86 КІІК України доказами та спростовується вищенаведеними обґрунтуваннями.
В судовому засіданні заявник доводи клопотання підтримав, прохав його задовольнити в повному обсязі.
Прокурор в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду клопотання повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі. Слідчий СВ ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 надав до суду пояснення, які просив врахувати при вирішенні клопотання, а саме те, що на даний час активно проводиться досудове розслідування, встановлено ймовірних три фігуранти осіб, причетних до даного злочину, витребувані на них «Форма-1», та на даний час готується проект підозри даним особам.
Автомобіль визнаний речовим доказом, арештований у законному порядку та являється ключовим речовим доказам по даному кримінальному провадженню, тому зняття арешту з вказаного автомобіля вважає недопустимим.
Вивчивши матеріали клопотання, вислухавши пояснення заявника, суд вважає клопотання таким, що задоволенню не підлягає на підставі наступного.
При застосуванні будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою, гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Арешт майна може бути скасовано повністю або частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування, якщо суб'єкт оскарження, доведе, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (ч.2 ст.174 КПК України).
Як вбачається з матеріалів справи, СВ відділом поліції № 2 ХРУП № 3 Головного управління Національної поліції в Харківській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019220750000050 від 11.03.2019 за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, за фактом того, що до військової прокуратури Харківського гарнізону надійшла заява від ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про те, що троє громадян України, за попередньою змовою групою осіб, вимагають із застосуванням погроз від нього грошові кошти, та при цьому незаконно заволоділи належним йому автомобілем, документами та мобільним телефоном.
В ході досудового розслідування було встановлено, що автомобіль марки «Mercedes-Benz» моделі «С 200», 2008 року випуску, номер кузову НОМЕР_3 , повна маса - 1990 кг., об'єм двигуна - 2148 см3, тип пального - дизель, колір - чорний, був незаконного відчужений у потерпілого ОСОБА_6 , про що свідчить висновок судово-почеркознавчої експертизи № СЕ-19/121-20/22564-ПЧ від 03.02.2021, у якому вказано, що підписи на документах, за якими продавали авто, не ОСОБА_6 .
Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 28.07.2020 було частково задоволено клопотання прокурора Холодногірського відділу Харківської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_7 про арешт майна по кримінальному провадженню за № 42019220750000050 від 11.03.2019, за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, накладено арешт на зазначене в клопотанні майно, шляхом позбавлення права на відчуження та розпорядження ним, а саме: на автомобіль марки «Mercedes-Benz» моделі «C 200», р.н. « НОМЕР_1 », 2008 року випуску, номер кузову НОМЕР_2 , який належить на праві приватної власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в іншій частині клопотання залишено без задоволення.
Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 22.09.2020 було задоволено клопотання прокурора Холодногірського відділу Харківської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_8 про арешт майна по кримінальному провадженню за № 42019220750000050 від 11.03.2019, за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, накладено арешт на зазначене в клопотанні майно, шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування ним, а саме на наступне майно яке було вилучено 17.09.2020 в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 : автомобіль марки «Mercedes-Benz» моделі «C 200», р.н. « НОМЕР_1 », 2008 року випуску, номер кузову НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію даного автомобілю серії НОМЕР_4 на ім'я ОСОБА_4 та ключ від даного автомобілю, право власності на які зареєстроване за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На даний час досудове розслідування триває.
Варто звернути увагу, що одним з принципів кримінального провадження, за нормами ст.16 КПК України, є недоторканність права власності, відповідно до якого позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Арештом майна, за нормами ч.1 ст.170 КПК України, є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
За нормами ч.1 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Правовою підставою для накладення арешту на автомобіль марки «Mercedes-Benz» моделі «C 200», р.н. « НОМЕР_1 », 2008 року випуску, номер кузову НОМЕР_2 , є те, що вказане майно є речовим доказом по даному кримінальному провадженню, оскільки являється безпосереднім предметом вчинення даного злочину, об'єктом кримінально протиправних дій та за цією ознакою відповідно до ч.1 ст.98 КПК України й являється речовим доказом по даному кримінальному провадженню.
Крім того, з метою не допущення приховування чи продажу автомобіля виникла необхідність у накладенні арешту на документи, а саме: свідоцтво про реєстрацію даного автомобілю серії НОМЕР_4 на ім'я ОСОБА_4 та ключі від даного автомобілю.
Надаючи оцінку доводам клопотання суд вважає, що арештоване майно відповідає ознакам речового доказу (ч.1 ст.98 КПК України).
Законним представником всупереч вимогам ч.1 ст.174 КПК України, не надано слідчому судді доказів на підтвердження того, що на теперішній час відпала потреба у подальшому застосуванні арешту на майно.
В цьому контексті слід враховувати, що згідно ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання учасниками кримінального провадження їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків. Отже, обов'язок з доведення відсутності подальшої потреби застосування арешту майна покладається саме на особу, яка просить скасувати такий арешт.
На теперішній час, в рамках кримінального провадження № 42019220750000050 від 11.03.2019, за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, проводяться необхідні слідчі дії.
Скасування арешту майна (автомобіля марки «Mercedes-Benz» моделі «C 200», р.н. « НОМЕР_1 », 2008 року випуску, номер кузову НОМЕР_2 ), може призвести до його зникнення, втрати, пошкодження або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя в ухвалі від 22.09.2020 врахував: що вже було накладено арешт ухвалою слідчого судді від 28.07.2020 шляхом позбавлення права на відчуження та розпорядження ним, вказаною ухвалою клопотання прокурора було задоволено без позбавлення права користування даним автомобілем, оскільки «…наразі невідомі цивільно-правові підстави набуття права власності ОСОБА_4 », проте подальшим досудовим розслідуванням вже було встановлено, що ОСОБА_4 вже не є фактичним володільцем даного автомобілю, та взагалі ще первинне відчуження даного автомобілю (коли вказаний автомобіль було реалізовано до ТОВ «ТБ Слобожанщина» 30.07.2019) відбулося незаконно, шляхом підробки відповідних документів за вказаних вище обставин, та будь-які подальші правочини щодо даного автомобілю відповідно є незаконними, а також були укладені без дотримання належної передбаченої законодавством процедури, в зв'язку із чим виникла необхідність у накладенні арешту на даний автомобіль ще й шляхом позбавлення права користування даним автомобілем будь-якими особами, оскільки лише такий спосіб, з огляду на усі вищевказані обставини неодноразового фактичного відчуження даного автомобілю без укладення будь-яких документів, являється єдиним дієвим способом збереження даного автомобілю як речового доказу.
Негативних наслідків арешту майна, згідно ухвали слідчого судді від 22.09.2020 для ОСОБА_4 не встановлено.
За правовою позицією, висловленою у листі ВСС України «Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження» від 05.04.2013 №223-559/0/4-13, у п.13 абз.3, зауважується, що слідчий суддя скасовує заходи забезпечення кримінального провадження лише у випадках надходження клопотання про скасування повністю або частково арешту майна, якщо суб'єкти оскарження: не були присутні під час розгляду питання про арешт майна; доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу минула потреба; доведуть, що арешт накладено необґрунтовано.
Таким чином, клопотання представника третьої особи - адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту на майно не підлягає до задоволення, оскільки не встановлено обставин, які б свідчили, що застосування заходу у вигляді арешту майна в даному випадку є необґрунтованим, та в подальшому в застосуванні цього заходу минула потреба.
Керуючись ст. ст. 2,7,9,110,174,309,369,370,376 КПК України, слідчий суддя -
У задоволенні клопотання представника третьої особи, адвоката ОСОБА_3 про зняття арешту з майна - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1