Справа № 396/1717/20
Провадження № 2/396/124/21
Іменем України
03.06.2021 року м. Новоукраїнка
Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді Русіної А.А.,
за участю секретаря судового засідання Очеретньої М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м.Новоукраїнка Кіровоградської області цивільну справу 396/1717/20 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Представник позивача звернувся з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, свої позовні вимоги мотивує тим, що з метою отримання банківських послуг відповідач підписав Анкету-заяву б/н від 28.09.2013 року, згідно якої отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з “Умовами та правилами надання банківських послуг”, та “Тарифами Банку”, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві, та те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, який в будь-який момент може змінити кредитний ліміт. Відповідно умов договору сторони визначили відповідальність за порушення строків сплати платежів.
У зв'язку з порушеннями кредитних зобов'язань за відповідачем станом на 09.11.2020 року рахується заборгованість за кредитом в розмірі 39945,53 грн., яку представник позивача просить стягнути з відповідача, а також судові витрати в розмірі 2102 грн.
Ухвалою судді від 22.12.202 року відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін у зв'язку з віднесенням даної категорії справ до малозначних.
При подачі позову представник позивача просив проводити розгляд справи за його відсутністю, позов підтримує у повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідно до вимог п.2 ч.7 ст.128 ЦПК України, ухвала про відкриття провадження у справі разом з додатками надсилалася відповідачу за адресою його місця реєстрації, які відповідач, що підтверджується повернутим повідомленням з відміткою про отримання 06.02.2021 року, крім того відповідач повідомлявся шляхом розміщення оголошення на веб-сайті «Судова влада».
Ухвалою суду від 02.02.2021 року здійснено перехід з розгляду справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін до розгляду справи в порядку спрощеного провадження з повідомленням.
03.06.2021 року від представника відповідача - адвоката Єльнікової Н.О. надійшов відзив, відповідно до якого відповідач визнав позов частково в розмірі 25000 грн тіла кредиту, а не 39603,81 грн, як заявляє позивач, оскільки позивачем відповідачу було надано кредитний ліміт не більше 25000 грн. Також просив застосувати правову позицію Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року у справі №342/180/17, оскільки умови та правила надання банківських послуг відповідачем не були підписані.
Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.
Згідно ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному зясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Дослідивши матеріали справи, керуючись нормами закону та постановою Великої Палати Верховного Суду у справі №342/180/17 від 03 липня 2019 р., суд вбачає наступне.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до частин першої, четвертої статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
За змістом статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Судом встановлено, що з метою отримання банківських послуг відповідач підписав Анкету-заяву б/н від 28.09.2013 року, згідно якої отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок (а.с. 44).
В заяві вказано, що позичальник згоден з умовами, що анкета-заява разом з “Умовами та правилами надання банківських послуг”, "Правилами користування платіжною карткою" та “Тарифами Банку”, складає між ним та банком договір та, що позичальник ознайомлений з Умовами та правилами надання банківських послуг.
Згідно з Витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» (а.с.45), Витягу з Умов та правил надання банківських послуг, які надані позивачем до матеріалів справи (а.с.46-75), вбачається, що ними передбачено умови, щодо зміни кредитного ліміту, визначено відсоткову ставку за користування кредитними коштами та визначено обов'язки позичальника щодо погашення заборгованості за кредитом, відсотками а також оплачувати комісії на умовах договору та сплата штрафів і пені відповідно до Витягу з тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна".
Згідно розрахунку позивача (а.с.18,19 ), станом на 09.11.2020 року за відповідачем рахується заборгованість за договором б/н від 28.09.2013 року в розмірі 39945,53 грн., яка складається з наступного: 39603,81 грн. - заборгованість за тілом кредиту; в т.ч.: 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредита, 39603,81 грн. - заборгованість за просточеним тілом кредита; 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 341,72 грн.- заборгованість за простроченими відсотками; 0,00 грн. -заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625; 0,00 грн. - нарахована пеня; 0,00 грн. - нарахована комісія.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Натомість, у Анкеті-заяві позичальника від 28.09.2013 року не зазначена процентна ставка, відсотки, відповідальність за прострочені відсотки.
За загальними положеннями ЦПК України обов'язок суду під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Дослідивши Умови та правила надання банківських послуг та Витяг з тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна", суд встановив на них відсутній підпис відповідача ОСОБА_1 , що свідчить про те що, банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші, також, що саме з цими Тарифами банку був ознайомлений відповідач ОСОБА_1 під час підписання Анкети-Заяви, а не з іншими.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме з наданими позивачем до справи Умовами та правилами надання банківських послуг та Витягом з тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна" відповідач був ознайомлений і погодився на їх умови, або ж, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили вказані умови, зокрема й щодо сплати відсотків за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені), та в зазначених в документах доданих банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.
Велика Палата Верховного Суду у справі №342/180/17 від 03 липня 2019 р. вказала, що «Анкета-заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку» не можуть розцінюватись як стандартна (типова) форма кредитного договору», оскільки вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (28.09.2013 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (30.11.2020 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За зазначених обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у Анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII«Про захист прав споживачів» (далі - Закон №1023-XII).
Велика Палата Верховного Суду у справі №342/180/17 від 03 липня 2019 р. також зауважує, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем ОСОБА_1 представник АТ КБ «ПриватБанк» дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за прострочені відсотки в розмірі 341,72 грн - задоволенню не підлягають.
Крім того, судом встановлено, що згідно довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ОСОБА_1 (а.с.42) останньому було підвищеного кредитний ліміт 21.04.2018 року в розмірі 25000, 00 грн. Інформацію про інше збільшення кредитного ліміту матеріали справи не містять.
Згідно розрахунка станом на 09.11.2020 року (а.с.19 зворотня сторона), вбачається, що відповідачем заборгованість за тілом кредиту погашалася в розмірі 21344,59 грн, крім того ним погашена заборгованість за простроченим тілом кредиту в розмірі 2847,43 грн, погашена заборгованість за нарахованими відсотками в розмірі 848,40 грн та погашена заборованість за простроченими відсотками в розмірі 13152,04 грн.
За таких обставин, враховуючи часткове визнання позову відповідачем на суму 25000,00 грн (тіла кредиту) та отримання кредитного ліміту відповідачем який не перевищував 25000,00 грн (а.с.42), що і вважається тілом кредиту, позов підлягає частковому задоволенню в розмірі 25000,00 грн, оскільки фактично отримані та використані кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» в розмірі 25000,00 грн не повернуті.
Крім того, відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню відшкодування судових витрат понесених позивачем пропорційно сумі задоволення позовних вимог, в розмірі 1315,54 грн (25000,00/39945,53х2102).
На підставі ст. ст. 526, 527, 530, 634, 1050, 1054 ЦК України, постанови Великої Палати Верховного Суду у справі №342/180/17 від 03 липня 2019 р., та керуючись ст.ст.12, 13, 81, 89, 141, 263 - 265, 280 - 289 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований по АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (р/р НОМЕР_2 , МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість, яка виникла по Анкеті-заяві б/н від 28.09.2013 року, в розмірі 25000 (двадцять п'ять тисяч) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судові витрати у розмірі 1315 (одна тисяча триста п'ятнадцять ) грн 54 коп.
Всього підлягає стягненню 26315 (двадцять шість тисяч триста п'ятнадцять) грн 54 коп.
В частині позовних вимог - відмовити за необгрунтованістю позовних вимог.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Кропивницького апеляційного суду через Новоукраїнський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Головуючий: А. А. Русіна