02.06.2021 Справа № 490/498/21
нп 1-кс/490/2406/2021
Центральний районний суд м. Миколаєва
02 червня 2021 року м. Миколаїв
Слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_4 погоджене з прокурором відділу Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вознесенськ, Миколаївської області, громадянина України, офіційно не працюючого, не одруженого, із середньо - спеціальною освітою, що мешкає АДРЕСА_1 , раніше судимого:
12.05.2003 року Вознесенським міським судом Миколаївської області за ч.2 ст.296, 71 КК України до 2 років 4міс позбавлення волі;
30.01.2006 року Вознесенським міським судом Миколаївської області за ч.5 ст.185, ч.1 ст.121, ч.2 ст.185, ч.2 ст.190 КК України до 8 років позбавлення волі;
07.06.2018 року Центральним районним судом м. Миколаєва за ч.2 ст.303, ч.2 ст.369, ч.1 ст.70 КК України до 4 років 1міс позбавлення волі ;
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -
27.05.2021р. до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшло клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_4 погоджене з прокурором відділу Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 ..
Згідно вказаного клопотання вбачається, що СУ ГУНП в Миколаївській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020150000000297 від 10.10.2020р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255-1, ч. 2 ст. 307 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, ОСОБА_7 , розробив злочинний план, щодо незаконного придбання, зберігання з метою збуту та незаконного збуту особливо небезпечного наркотичного засобу - канабіс, серед числа засуджених, що відбувають покарання в Державній установі «Вознесенська виправна колонія № 72».
Розуміючи, що лише його зусиль буде недостатньо для організації та вчинення вказаного кримінального правопорушення, за невстановлених в ході досудового розслідування обставин, ОСОБА_7 вирішив залучити до вказаної протиправної діяльності ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який за вказівкою ОСОБА_7 та за попередньою змовою з останнім, незаконно придбавав, зберігав та здійснював дії, щодо забезпечення постачання наркотичного засобу на територію державної установи «Вознесенська виправна колонія № 72», у визначені місця та час, шляхом залучення невстановлених в ході досудового розслідування осіб, для безпосереднього перекидання наркотичного засобу через огорожу установи.
Для заходів безпеки учасники групи підтримували зв'язок за допомогою мобільних телефонів, використовуючи в спілкуванні заздалегідь обумовлені фрази та слова, зміст яких зрозумілий лише вищевказаним особам.
Відповідно до розробленої схеми ОСОБА_7 , перебуваючи в умовах ДУ «Вознесенська виправна колонія № 72», зв'язувався, використовуючи мобільний зв'язок, з ОСОБА_6 та надавав останньому вказівки щодо місця придбання наркотичних засобів, а також час та місце перекидання наркотичних засобів на територію виправної колонії. В подальшому ОСОБА_6 , діючи відповідно до вказівок ОСОБА_7 , залучав невстановлених в ході досудового розслідування осіб, які відповідно до вказівок, разом з ОСОБА_6 прибували до державної установи «Вознесенська виправна колонія № 72» та в подальшому здійснювали перекидання наркотичного засобу на територію колонії.
При цьому, ОСОБА_6 та іншими невстановленими особами, для забезпечення перевезення наркотичного до території ДУ «Вознесенська виправна колонія № 72», з метою подальшого перекидання використовували автомобіль марки «HondaAccord» д/н НОМЕР_1 , який перебуває у користуванні у ОСОБА_6 .
Так, 18.11.2020 року у невстановлений слідством час ОСОБА_7 за попередньою змовою з ОСОБА_6 та іншими невстановленими особами, переслідуючи корисливий мотив, вирішив здійснити незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту наркотичних засобів у місця позбавлення волі та незаконний збут наркотичних засобів.
Реалізуючи вказаний злочинний умисел, ОСОБА_7 цього ж дня, у невстановлений час, перебуваючи в ДУ «Возенсенська виправна колонія № 72», діючи в межах спільного з ОСОБА_6 та іншими невстановленими слідством особами злочинного умислу, у ході телефонних розмов з ОСОБА_6 обговорив обставини незаконного придбання, зберігання та збуту наркотичних засобів у місце позбавлення волі, із залученням невстановленої в ході досудового розслідування особою, якій була відведена роль перекидання наркотичного засобу на територію колонії.
У свою чергу ОСОБА_6 , діючи у подальшому за чіткими телефонними вказівками ОСОБА_7 , 18.11.2020 у невстановлений час та місці, незаконно придбав у невстановленої особи особливо наркотичний засіб - канабіс, масою не менше 44,040 г та незаконно зберігав вказані наркотичні засоби з метою збуту у місця позбавлення волі.
Цього ж дня, ОСОБА_6 за вказівкою ОСОБА_7 , діючи в межах спільного злочинного умислу, незаконно зберігаючи при собі раніше придбаний наркотичний засіб, разом з невстановленою в ході досудового розслідування особою, на автомобілі марки «HondaAccord» д/н НОМЕР_1 , який перебуває у користуванні ОСОБА_6 , прибули до ДУ «Вознесенська виправна колонія № 72».
В подальшому невстановлена особа, діючи відповідно до наданих вказівок ОСОБА_7 та ОСОБА_6 та за попередньою змовою з останніми, перебуваючи біля огорожі ДУ «Вознесенська виправна колонія № 72», розташована за адресою: Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Київська 300, здійснила перекидання наркотичного засобу через огорожу установи.
У подальшому, 18.11.2020 на огорожі ДУ «Вознесенська виправна колонія № 72», під час огляду працівниками поліції було виявлено та вилучено пакунок, в якому містився особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, маса якого в перерахунку на суху речовину складає 44,040 г.
Таким чином, ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 , та невстановленою в ході досудового розслідування особою, за вищевикладених обставин, незаконно придбали, зберігали, перевезли, а також незаконно збули в місця позбавлення волі наркотичний засіб - канабіс, масою 44,040 г.
Крім того, 27.11.2020 року в невстановлений слідством час у ОСОБА_7 , повторно виник злочинний умисел щодо незаконного придбання, зберігання, перевезення з метою збуту наркотичних засобів у місця позбавлення волі та незаконний збут наркотичних засобів.
Реалізуючи вказаний злочинний умисел, ОСОБА_7 цього ж дня, у невстановлений час, перебуваючи в ДУ «Возенсенська виправна колонія № 72», діючи в межах спільного з ОСОБА_6 та іншими невстановленими слідством особами злочинного умислу, у ході телефонних розмов з ОСОБА_6 обговорив обставини незаконного придбання, зберігання та збуту наркотичних засобів у місце позбавлення волі, із залученням невстановленої в ході досудового розслідування особою, якій була відведена роль перекидання наркотичного засобу на територію колонії.
У свою чергу ОСОБА_6 , діючи у подальшому за чіткими телефонними вказівками ОСОБА_7 та за попередньою змовою з останнім, 27.11.2020 у невстановлений час та місці, повторно незаконно придбав у невстановленої особи особливо наркотичний засіб, масою не менше 111,1 грам та незаконно зберігав вказані наркотичні засоби з метою збуту у місця позбавлення волі.
Після цього, ОСОБА_6 діючи відповідно до вказівок наданих ОСОБА_7 , керуючись злочинним умислом, залучив до вказаної протиправної діяльності невстановлену особу, якій була відведена роль перекидання наркотичного засобу через паркан виправної колонії.
Цього ж дня, ОСОБА_6 за вказівкою ОСОБА_7 , діючи в межах спільного злочинного умислу, незаконно зберігаючи при собі вказаний наркотичний засіб, разом з невстановленою в ході досудового розслідування особою, на автомобілі марки «HondaAccord» д/н НОМЕР_1 , який перебуває в користуванні у ОСОБА_6 , прибули до ДУ «Вознесенська виправна колонія № 72».
В подальшому невстановлена особа, діючи відповідно до наданих вказівок ОСОБА_7 та ОСОБА_6 та за попередньою змовою з останніми, перебуваючи біля огорожі ДУ «Вознесенська виправна колонія № 72», розташована за адресою: Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Київська 300, здійснила перекидання наркотичного засобу через огорожу установи.
В подальшому 27.11.2020 на внутрішній території ДУ «Вознесенська виправна колонія № 72», під час огляду працівниками поліції було виявлено та вилучено пакунок, в якому містився особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, маса якого в перерахунку на суху речовину складає 111,1 г.
Таким чином, ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 , та невстановленою в ході досудового розслідування особою, за вищевикладених обставин, незаконно придбали, зберігали, перевезли, а також незаконно збули в місця позбавлення волі наркотичний засіб - канабіс, масою111,1 г.
12.03.2021р. ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.
Підозрюваний та його захисник проти задоволення клопотання заперечували, зважаючи на його необґрунтованість, у зв'язку з чим просили застосувати більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою або зменшити розмір застави.
Вислухавши доводи учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.
Згідно з визначеним Європейським судом прав людини поняття, обґрунтована підозра - це добровільне припущення про вчинення особою певного діяння, ґрунтується на об'єктивних відомостях, які можна перевірити у судовому розгляді та які спонукали б неупереджену та розумну людину вдатися до практичних дій, щоб з'ясувати, чи є така підозра обґрунтованою.
Підозра, виходячи з постанови Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 24.11.2016р. № 5 - 328 кс 16, є обґрунтованим припущенням про вчинення особою кримінального правопорушення.
У відповідності до норм КПК України, на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду провадження по суті, а саме питань пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи не винною у вчиненні злочину.
Підозра ОСОБА_7 у вчиненні вказаних вище кримінальних правопорушеннях є обґрунтованою, оскільки ґрунтується на доказах, здобутих під час досудового розслідування, зокрема: протоколами проведення негласних слідчих розшукових дій; протоколом огляду відеозапису з камер спостереження «Вознесенської виправної колонії № 72» за 10.12.2020р.; протоколами за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії за 25.01.2021р.; рапортом чергового Вознесенської виправної колонії від 18.11.2020р.; протоколом огляду місця події від 18.11.2020р.; висновком експерта № 2270 від 26.11.2020р.; рапортом чергового Вознесенської виправної колонії від 27.11.2020р.; протоколом огляду місця події від 27.11.2020р.; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ; висновком експерта № СЕ-19/115-20/16181-МВР від 10.12.2020р.; протоколом огляду відеозапису з камер спостереження «Вознесенської виправної колонії № 72» за 10.02.2021р.; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ; протоколом затримання ОСОБА_10 в порядку ст. 208 КПК України, безпосередньо після факту збуту; протоколом обшуку в умовах «Вознесенської виправної колонії № 72»; протоколом обшуку автомобіля «Opel Omega» д/н НОМЕР_2 ; протоколом огляду предмету з використанням тест системи виробника IDenta IDT 3000; іншими зібраними у кримінальному провадженні доказами у своїй сукупності.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні "Мюррей проти Об'єднаного Королівства" зазначив, що факти які викликають підозру не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.
За такого, слідчий суддя, приходить до висновку про обґрунтованість підозри по кримінальному провадженню № 12020150000000297 від 10.10.2020р. відносно ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.
У своєму клопотанні слідчий зазначив як ризики задля запобігання яких необхідне застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою те, що ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні; може вчинити ін. кримінальне правопорушення.
На їх наявність вказує те, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення у сфер обігу наркотичних засобів, яке передбачає покарання до 10 років позбавлення волі, не має міцних соціальних зв'язків, раніше судимий, не має законних джерел прибутку, в якості джерела доходу обрав для себе діяльність, пов'язану із незаконним збутом психотропних речовин та зазначена протиправна діяльність підозрюваного була припинена лише завдяки діям правоохоронних органів, використовував засоби конспірації.
У той же час, таким ризикам не зможуть запобігти інші передбачені ст. 176 КПК України, запобіжні заходи, крім тримання під вартою, а саме: - особисте зобов'язання, оскільки, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого кримінального правопорушення, не працює, тож не має законного джерела доходів, фактично його діяльність пов'язана з незаконним збутом наркотичних засобів і є його єдиним джерелом доходу, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, тому він не може заслуговувати на довіру суду; - особиста порука, оскільки, відсутні дані щодо осіб, які заслуговують на довіру та які можуть поручитись за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків; - домашній арешт, оскільки, ОСОБА_6 знаходячись за місцем проживання зможе вільно користуватися мобільним телефоном та Інтернетом, через який зможе впливати на свідків; - застава, оскільки, під час розгляду клопотання сторонами по справі не вказано даних про можливість внесення застави підозрюваним у розмірах, передбачених ст. 182 КПК України, та не надано доказів про реальну можливість внесення застави.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його не можливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі « Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001р. ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суду з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Таким чином, прокурором під час розгляду клопотання, відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, доведено недостатність для запобігання вказаним ризикам застосування до підозрюваного більш м'яких ніж тримання під вартою запобіжних заходів, а це у свою чергу, враховуючи обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307 КК України, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від дев'яти до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна, що є підставою для застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Враховуючи те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчинення тяжкого та особливо тяжкого кримінального правопорушення, яке посягає та підриває встановлений законодавством України порядок обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та їх прекурсорів, також вчиняється з корисливих мотивів, то слідчий суддя приходить до висновку, що застава в розмірі 181 600 грн. зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_6 обов'язків, передбачених цим Кодексом.
На підставі вище викладеного та керуючись ст. ст. 182, 183, 193, 194, 196, 197, 309 КПК України,-
Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_4 погоджене з прокурором відділу Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_10 - задовольнити.
Строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,- продовжити до 31.07.2021р. включно.
Визначити розмір застави у 181600 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот) гривень, за умови внесення якої на призначений для цього депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області, ОСОБА_6 слід негайно звільнити з - під варти.
У разі внесення вказаної застави покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , на строк до 31.07.2021р. включно наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою;
- не відлучатись з населеного пункту в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду (в залежності від стадії кримінального провадження);
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд (в залежності від стадії кримінального провадження) про зміну свого місця проживання;
- утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними, свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
У разі порушення підозрюваним ОСОБА_6 вказаних обов'язків, а також його процесуальних обов'язків підозрюваного з явки за першою вимогою слідчого, прокурора чи суду, або не повідомлення ним про зміну місця свого проживання слідчому, прокурору чи суду, внесену заставу, ким би її не було внесено, буде звернуто у доход держави, та вирішено питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого більш суворого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
На ухвалу протягом п'яти днів з моменту її оголошення до Миколаївського апеляційного суду може бути подано апеляцію, яка не зупиняє дії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1