"04" червня 2021 р. Справа153/1810/19
Провадження1-кс/153/176/21-к
у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області у місті Ямпіль Вінницької області
Ямпільський районний суд Вінницької області
у складі головуючого слідчого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
учасник процесу: скаржник ОСОБА_3
розглянувши скаргу ОСОБА_3 на постанову про закриття кримінального провадження від 05 травня 2021 року винесену дізнавачем СД ВП №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_4 ,
Скаржник звернувся до слідчого судді із даною скаргою. Вказав, що дізнавач СД ВП №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_4 виніс постанову про закриття кримінального провадження, згідно якої кримінальне провадження №12019020370000328 від 05.12.2019 розпочате по його заяві, закрито у зв'язку із відсутністю події кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.171 КК України. Скарга мотивована тим, що оскаржувана постанова від 05.05.2021 є незаконною та підлягає скасуванню. Так, всупереч закону, оскаржувана постанова майже повністю скопійована з раніше скасованих судом двох таких самих постанов - слідчого ОСОБА_5 та того ж дізнавача СД ВП №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_6 . Відтак, попередні ухвали Ямпільського районного суду щодо усунення недоліків в розслідуванні і дізнанні не виконані. Поліція знову свідомо не виконала судових рішень. Третій розгляд в суді його скарг про незаконне закриття кримінального провадження виглядає, як фарс, як наруга над судом. Адже він, по суті, втретє змушений розглядати більш, як на 90% один і той самий текст вищевказаних постанов слідчого і дізнавача. Дізнавач ОСОБА_7 вдруге не вжив усіх заходів для отримання доказів по справі. Він, фактично, її не розслідував. Ніяких додаткових доказів він не зібрав. В поліції йому представили кілька аркушів не пронумерованих паперів, не підшитих, які він в той день відмовився визнавати, як матеріали кримінального провадження. На другий день їх пронумерували і підшили, але суті від того не змінилося. Йому фактично показали копію вже скасованої судом постанови про закриття кримінального провадження, тим же ОСОБА_7 не так давно. Дізнавач не вжив всіх заходів для отримання належних доказів, які мають відношення до показань очевидців, свідків, доказів, технічної експертизи технічного стану фотоапарату. Він зробив усе, що ОСОБА_8 не було оголошено підозру, щоб вона проходила по справі лише як свідок, і щоб не була притягнута до кримінальної відповідальності. Дізнавач таємно від нього проводив слідчі дії, не повідомив коли завершив слідство, жодного разу не дав ознайомитися з матеріалами кримінального провадження до винесення постанови про його закриття. Дізнавач і на цей раз приховав той факт, що він журналіст, який акредитований. Закриваючи кримінальне провадження, дізнавач взагалі не взяв до уваги висновок за результатами проведення товарознавчої експертизи у кримінальному провадженні №12019020370000328 від 02.11.2020, що має суттєве значення для справи та оцінки показань свідків. Дізнавач провів неповне, не об'єктивне, як велить законодавство, а вибіркове, одностороннє розслідування. Дізнавач не встановив належності відбитків пальців та руки на фотоапараті. Проведене досудове розслідування не було ретельним, безстороннім і сумлінним - не вжито усіх можливих заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події кримінального правопорушення, а також усіх необхідних процесуальних дій, не проведено перехресного допиту за участю скаржника та свідків, не проведено експертизу щодо пошкодження фотоапарату, а також ряду похідних процесуальних дій. Тому, скаржник просить скасувати постанову про закриття кримінального провадження від 05 травня 2021 року винесену дізнавачем - інспектором СД Ямпільського ВП Могилів-Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_4 , згідно якої кримінальне провадження №12019020370000328 від 05.12.2019 розпочате за його заявою, закрито у зв'язку із відсутністю події кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.171 КК України, а також ухвалити окрему ухвалу щодо вжиття заходів до припинення протиправних дій при досудовому розслідуванні кримінального провадження №12019020370000328 від 05.12.2019 та систематичного невиконання судових ухвал.
У судовому засіданні скаржник ОСОБА_3 скаргу підтримав, пояснив, що слідчим не проведено досудове розслідування належним чином, не зібрано всіх достатніх доказів. Зазначив, що не було зібрано документів, що він є журналістом; не було проведено перехресного допиту його зі свідками; не було проведено слідчого експерименту зі свідками; не було надано йому жодного разу матеріалів кримінального провадження для ознайомлення. Просив скаргу задовольнити.
Дізнавач СД відділення поліції №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області старший лейтенант ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду скарги повідомлявся належним чином. Про причини неявки не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за його відсутності до суду не надійшло.
Відповідно ч.3 ст.306 КПК України відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Заслухавши пояснення скаржника, дослідивши матеріали скарги, суд приходить до наступного висновку:
Відповідно до ч.1 ст.306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.
Згідно з ч.1, 2 ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
В ч.1 ст.303 КПК України визначено рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на оскарження. Так, відповідно до п.3 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Постановою дізнавача СД ВП №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 від 05.05.2021 кримінальне провадження №12019020370000328 від 05.12.2019 за ч.1 ст.171 КК України було закрите у зв'язку із відсутність події кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.171 КК України.
У ст.284 КПК України чітко визначені підстави до закриття кримінального провадження.
Відповідно до вимог ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; 6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; 7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
За загальним правилом, визначеним в ч.1 ст.92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
Згідно ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно п.111 рішення Європейського суду з прав людини від 22 лютого 2005 року у справі «Новоселецький проти України» суд вказав, що прокуратура є державним органом правової держави, діяльність якого сприяє здійсненню правосуддя і у випадку недотримання зобов'язань, покладених на цей орган, права, гарантовані Конвенцією, були б позбавлені їх «конкретного та ефективного» сенсу. Одне з таких зобов'язань передбачає те, що сторона, яка постраждала, може сподіватись на уважний та ретельний розгляд її скарг.
Відповідно до п.42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» розтлумачено, що за статтею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод держава зобов'язана «гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені у Конвенції», що також опосередковано вимагає наявності будь-якої форми ефективного розслідування. Розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покаранні. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів, експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Згідно ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Суд вважає, що дізнавач не забезпечив ефективне розслідування у кримінальному провадженні №12019020370000328 від 05.12.2019. Проведене ним досудове розслідування не було ретельним, безстороннім і сумлінним. Тобто, дізнавач не вжив усіх можливих заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події кримінального правопорушення, а також усіх необхідних процесуальних дій, зокрема не встановлено належність відбитків пальців на фотоапараті скаржника, не дав належної оцінки показанням свідків, не провів слідчого експерименту за участю потерпілого, не провів перехресного допиту за участі потерпілого та свідків, не вжив достатніх заходів для встановлення наявності чи відсутності у ОСОБА_3 акредитації, не проведено ряд похідних процесуальних дій, що привело до передчасного закриття кримінального провадження.
Тому дізнавач, на думку суду, не вжив всіх передбачених законом заходів по зібранню та оцінці доказів відповідно до вимог ст.94 КПК України, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а в сукупності з іншими доказами - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, виходячи із положення ст.2 КПК України.
Постанова про закриття кримінального провадження дізнавачем не вмотивована, не містить зміст встановлених фактичних обставин та проведених процесуальних дій та в ній не викладені всі підстави, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття. Оскільки дізнавачем не проведено слідчого експерименту за участі скаржника, не проведено перехресного допиту за участі скаржника та свідків, не проведено експертизу щодо пошкодження фотоапарату, а також ряд похідних процесуальних дій.
Частиною 3 ст.307 КПК України передбачено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, скарги на відмову слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, визначених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру та відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.
Враховуючи те, що дізнавач СД відділення поліції №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області не спростовує обставини викладені в скарзі, тому суд приходить до висновку, що викладені у скарзі обставини, на які посилається скаржник, є доведеними у судовому засіданні. Тому, слідчий суддя приходить до висновку, що на теперішній час постанова дізнавача СД відділення поліції №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 від 05.05.2021 про закриття кримінального провадження є необґрунтованою, а тому скаргу ОСОБА_3 слід задовольнити, скасувати постанову про закриття кримінального провадження від 05 травня 2021 року.
Що стосується вимоги скаржника ухвалити окрему ухвалу щодо вжиття заходів до припинення протиправних дій при досудовому розслідуванні кримінального провадження №12019020370000328 від 05.12.2019 та систематичного невиконання судових ухвал, то суд вважає, що в цій частині скарги необхідно відмовити, так як осилання скаржника на систематичне невиконання судових ухвал не заслуговують на увагу, як встановлено у судовому засіданні ухвалу слідчого судді Ямпільського районного суду Вінницької області №153/1810/19 від 02.04.2021 було виконано та проведено досудове розслідування, однак воно не було ретельним, безстороннім і сумлінним.
Окрім того, суд вважає за необхідне роз'яснити скаржнику, що чинний Кримінальний процесуальний кодекс України не передбачає ухвалення ні слідчим суддею, ні судом такого процесуального рішення, як окрема ухвала, з підстав, наведених скаржником.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303-307, 369, 370, 371, 372 КПК України, слідчий суддя
Скаргу ОСОБА_3 на постанову про закриття кримінального провадження від 05 травня 2021 року винесену дізнавачем СД відділення поліції №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Скасувати постанову про закриття кримінального провадження від 05 травня 2021 року винесену дізнавачем СД відділення поліції №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_4 в кримінальному провадженні №12019020370000328 від 05.12.2019 за ч.1 ст.171 КК України.
В іншій частині скарги - відмовити.
Копію ухвали направити до відділення поліції №1 Могилів-Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області для проведення досудового розслідування.
Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
Головуючий слідчий суддя ОСОБА_1