Справа № 183/3529/21
№ 3/183/1611/21
01 червня 2021 року суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Березюк В.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з військової частини НОМЕР_1 , відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новомосковська Дніпропетровської області, громадянина України, військовослужбовця, стрільця помічника гранатометника 1 парашутно-десантного відділення 3 парашутно-десантного взводу 7 парашутно-десантної роти 3 парашутно-десантного батальйону військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 ,
за ч. 4 ст. 172-11 КУпАП,
12.05.2021 року старший сержант військової служби ОСОБА_1 , діючи всупереч інтересам військової служби, самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 , розташовану за адресою: АДРЕСА_3 , та незаконно перебував поза її розташуванням до 19.05.2021 року, вчинивши вказане правопорушення в умовах особливого періоду.
В суді ОСОБА_1 пояснив, що обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, не оспорює та повністю визнає себе винним у скоєному. У вчиненому щиро кається.
Суд вважає встановленою вину ОСОБА_1 у вчинені ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-11 КУпАП, на підставі наступних доказів, досліджених судом: пояснень самого ОСОБА_1 , наданими в судовому засіданні; протоколу про адміністративне правопорушення; витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 29.05.2020 року № 106 про зарахування солдата військової служби ОСОБА_1 до списків особового складу частин; рапорту командира 3 парашутно-десантного батальйону ОСОБА_2 від 12.05.2021 року про те, що на ранковому шикуванні 12.05.2021 року був виявлений факт відсутності солдата ОСОБА_1 ; рапорту командира 3 парашутно-десантного батальйону ОСОБА_2 від 19.05.2021 року про те, що 19.05.2021 року був доставлений у військову частину солдат ОСОБА_1 ; письмових пояснень ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про те, що на ранковому шикуванні 12.05.2021 року був відсутній солдат ОСОБА_1 . На телефонні дзвінки не відповідав, сам не телефонував; письмового пояснення ОСОБА_5 про те, що 19.05.2021 року о 16.00 годині в медичний пункт 3 парашутно-десантного батальйону, був доставлений солдат ОСОБА_1 з виявленими синцями на тілі. Після чого, о 17.00 годині 19.05.2021 року вона направила солдата ОСОБА_1 до медичної роти військової частини НОМЕР_1 ; письмового пояснення ОСОБА_6 про те, що вона є матір'ю солдата ОСОБА_1 12.05.2021 року їй зателефонував командир військової частини НОМЕР_1 , та повідомив, що її син солдат ОСОБА_1 не прибув на службу. Після чого, вона почала телефонувати своєму синові, однак останній не брав слухавку, а лише надіслав смс -повідомлення, що він знаходиться у свого знайомого товариша. 19.05.2021 року вона на своєму власному автомобілі разом з військовослужбовцями поїхала до товариша свого сина у м. Дніпро. При зустрічі її син був весь у синцях. ОСОБА_1 , розповів їй, що його побили незнайомці на автовокзалі у м. Дніпро; письмового пояснення самого ОСОБА_1 про те, що він дійсно 12.05.2021 року залишив військову частину та проводив весь час на власний розсуд до 19.05.20121 року; копії контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу, відповідно до якого солдат ОСОБА_1 підписав контракт строком на три роки; копії паспорту громадянина України на ім'я ОСОБА_1 .
Таким чином, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-11 КУпАП, а саме, самовільне залишення військової частини військовослужбовцем (крім строкової військової служби) тривалістю до десяти діб в умовах особливого періоду.
Обставиною, яка пом'якшує відповідальність, суд визнає щире розкаяння винного, яке ґрунтується на належній критичній оцінці ОСОБА_1 своєї протиправної поведінки, визнанні вини та готовності підлягати відповідальності за адміністративне правопорушення.
Обставин, як обтяжують відповідальність, судом не встановлено.
При накладенні стягнення, суд, керуючись ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан і обставини, що пом'якшують та обтяжують його відповідальність. За таких обставин, суд дійшов висновку, що до ОСОБА_1 повинно бути застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу на рівні мінімальної межі санкції ч. 4 ст. 172-11 КУпАП, що у відповідності до ст. 23 КУпАП, буде достатньою мірою відповідальності, яка досягне мети у вихованні правопорушника в дусі додержання Законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
З цих же підстав суд не вбачає необхідності піддавати ОСОБА_1 адміністративному стягненню в межах найбільшої санкції ч. 4 ст. 172-11 КУпАП.
Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Разом з тим, відповідно до п. 12 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Таким чином, ОСОБА_1 повинен бути звільнений від сплати судового збору.
Керуючись статтями 33, 34, 35, 40-1, 172-11, 279, 280 КУпАП, суд
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-11 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 145 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто у сумі 2465 гривень 00 копійок.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п. 12 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір».
Постанова може бути оскаржена протягом 10 дів з дня її винесення.
Постанова підлягає пред'явленню протягом трьох місяців
Суддя В.В. Березюк