Справа № 183/858/21
№ 1-кп/183/945/21
02 червня 2021 року м. Новомосковськ
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянув у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12021047080000007 відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Петрівка Красноградського району Харківської області, громадянина України, не працюючого, не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
До Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області 16 лютого 2021 року надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12021047080000007 відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України.
Прокурор ОСОБА_4 вважає за необхідне призначити обвинувальний акт до судового розгляду.
Захисник ОСОБА_5 просив повернути обвинувальний акт прокурору.
Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав думку свого захисника.
Дослідивши обвинувальний акт, вислухавши думку учасників процесу, суд дійшов висновку про повернення обвинувального акту прокурору у зв'язку з невідповідністю його вимогам КПК України, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, в підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам Кодексу.
Отже, повернення обвинувального акта прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акту вимогам закону, а наявність в ньому і таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.
Рішення про повернення обвинувального акту прокурору суд приймає у тому випадку, якщо без усунення виявлених недоліків кримінальне провадження не може бути призначене до судового розгляду.
Частиною 6 ст. 9 КПК України передбачено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
До загальних засад кримінального провадження, згідно ст. 7 КПК України віднесено законність, якою встановлюється обов'язок слідчого, прокурора та суду неухильно додержуватись вимог Конституції України, КПК України, інших актів законодавства.
Той факт, що повернення обвинувального акту має здійснюватися не лише в разі невідповідності його вимогам ст. 291 КПК України, а й в інших випадках, передбачених КПК України, підтверджується і висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України № 5-111кс15 від 25.06.2015 року.
Згідно з ч.4 ст.110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт серед іншого має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими.
Так в обвинувальному акті відносно ОСОБА_3 зазначено, що 14.01.2021 року о 16 годині 15 хвилин до чергової частини Перещепинського ВП Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області надійшло повідомлення від особи, яка не вказала свої анкетні дані про те, що поблизу будинку АДРЕСА_3 знаходиться чоловік, який при собі може зберігати наркотичні речовини.
Всупереч зазначеному, згідно наданого суду рапорту чергового Перещепинського ВП Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області про отримання заяви, яку зареєстровано за № 142 від 14.01.2021 року, встановлено, що 14.01.2021 року о 16 годині 03 хвилини надійшло повідомлення зі служби 102, що 14.01.2021 року о 16 годині 02 хвилини за адресою: Новомосковський район, м. Перещепине по вул. Шевченка, заявник, який представився активістом, зазначив інформацію щодо кримінального правопорушення.
Окрім цього, згідно наданого суду витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №12021047080000007 у розділі "Дата реєстрації провадження" зафіксовано дату та час внесення відповідної інформації, а саме: "14.01.2021, 16:00:55", також у графі "дата та час внесення до ЄРДР відомостей про заяву, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення" зазначено аналогічну інформацію: "14.01.2021, 16:00:55".
Відповідно до ч.5 ст.214 КПК України у Єдиному реєстрі досудових розслідувань автоматично фіксується дата внесення інформації та присвоюється номер кримінального провадження.
Згідно постанови про визначення групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у кримінальному провадженні №12021047080000007 зазначено дату "11 січня 2021 року", що свідчить про те, що вказане процесуальне рішення прокурора було прийнято до моменту надходження повідомлення про вчинення кримінального правопорушення і подальшої реєстрації кримінального провадження у Єдиному реєстрі досудових розслідувань.
На підставі наданого суду протоколу огляду від 14.01.2021 року, встановлено, що дана слідча дія розпочата о 16 годині 10 хвилин, і закінчена о 16 годині 25 хвилин, що відповідно не випереджує час, коли фактично надійшло повідомлення про вчинення кримінального правопорушення до чергової частини Перещепинського ВП Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, однак очевидно відрізняється від моменту фіксації повідомлення про кримінальне правопорушення, описаного у обвинувальному акті.
Вказані протиріччя є суттєвими та свідчать про те, що зазначені у обвинувальному акті обставини кримінального правопорушення не відповідають наданим суду матеріалам кримінального провадження.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт, має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
У своїй постанові Верховний Суд України від 24.11.2016 справа № 5-328кс16, висловив правову позицію щодо фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, так, важливим є виклад саме фактичних обставин кримінального правопорушення, бо правильне їх відображення має суттєве значення не тільки для аргументації висновків слідчого, але і для дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення в суді та для реалізації права на захист. Фабула обвинувачення є фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.
Що стосується обвинувального акта відносно ОСОБА_3 , то наведені в ньому фактичні дані в своїй сукупності не дають повне уявлення стосовно елементів об'єктивної сторони кримінального правопорушення, що, у свою чергу, не дає можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.
Таким чином суд, не оцінюючи доведеність обвинувачення, а лише перевіряючи його з приводу виконання вимог ст. 291 КПК України, вважає, що обвинувальний акт містить суттєві протиріччя у викладі фактичних обставин справи, які прокурор вважає встановленими.
Згідно ст.277 КПК України, письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором. Відповідно до ч.1 ст.278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Неможливо залишити поза увагою і те, що з наданих суду матеріалів кримінального провадження № 12021047080000007, а саме з повідомлення про підозру, яке складено 12.02.2021 року, встановлено, що зазначений процесуальний документ складено дізнавачем Перещепинського ВП Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 та погоджений процесуальним керівником - прокурором ОСОБА_4 . Вручено дане повідомлення про підозру також дізнавачем ОСОБА_6 .
Щодо даного факту, суд дійшов висновку, що повідомлення про підозру відносно ОСОБА_3 складено неналежним процесуальним суб'єктом, всупереч вимогам ст. 277, 278 КПК України.
При цьому під обвинуваченням,у сенсі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Європейський суд з прав людини розуміє не лише офіційне повідомлення про обвинувачення, а й інші заходи, у тому ж рахунку й процесуальні, пов'язані з підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, які спричиняють серйозні наслідки або істотним чином позначаються на становищі підозрюваного.
Так, у рішенні «Ващенко проти України», Європейський суд з прав людини нагадує, що поняття «обвинувачення» для цілей пункту 1 статті 6 може бути визначене як офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про вчинення цією особою правопорушення, яке нормою загального характеру визнається осудним і за яке встановлюється відповідальність карного та попереджувального характеру (див. «Фоті та інші проти Італії» (Foti and Others v. Italy), серія А № 56, п. 53, рішення від 10 грудня 1982 року, та «Озтурк проти Німеччини» (Ozturk v. Germany), серія А № 73, п. 53, рішення від 21 лютого 1984 року).
Отже, стадія складення та вручення особі повідомлення про підозру має одне з вирішальних значень, як на етапі досудового розслідування, так для кримінального провадження в цілому.
До таких висновків суд прийшов не вдаючись до оцінки встановлених органом досудового розслідування обставин, а лише посилаючись на ті, обставини, які зазначені в обвинувальному акті, та за результатом вивчення доданих до нього матеріалів.
Допущені органами досудового розслідування недоліки унеможливлюють всебічний, повний та об'єктивний розгляд кримінального провадження та ухвалення законного і обґрунтованого рішення у справі, підлягають безумовному усуненню в установленому законом порядку і є підставою для повернення обвинувального акту прокурору.
На підставі викладеного, керуючись статтями 110, 291, 314, 376 КПК України, суд,
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 309 - повернути прокурору Новомосковської окружної прокуратури як такий, що не відповідає вимогам КПК України.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1