Справа № 277/522/21
іменем України
"03" червня 2021 р. смт Ємільчине
Ємільчинський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого-судді ОСОБА_1
при секретарі с/з ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Ємільчине клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду Кобринського району Брестської області Республіки Білорусь від 11.12.2018 року у відповідність із законодавством України відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Броди, Ратнівського району, Волинської області, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
засудженого 11 грудня 2018 року вироком суду Кобринського району Брестської області Республіки Білорусь за ст.ст. 14 ч.1 167 ч.2, 166 ч.2, 72 ч.3 КК Республіки Білорусь до одинадцяти років позбавлення волі з відбуванням покарання у виправній колонії в умовах посиленого режиму, -
До Ємільчинського районного суду Житомирької області надійшло клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду Республіки Білорусь у відповідність із законодавством України відносно засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання мотивоване тим, що 23 квітня 2021 року наказом Міністерства юстиції України №1479/5 прийнято рішення про прийняття в Україну засудженого вироком білоруського суду громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до ст. 606 КПК України, ст.4 Договору між Україною та Республікою Білорусь про передачу осіб, засуджених до позбавлення волі, для подальшого відбування покарання, пунктів 7, 8, 12 Розділу ХІІ Інструкції про порядок здійснення міжнародного співробітництва з питань взаємної правової допомоги, видачі правопорушників (екстрадиції), передачі (прийняття) засуджених осіб, виконання вироків та інших питань міжнародного судового співробітництва у кримінальному провадженні під час судового провадження та на підставі запиту Генеральної прокуратури Республіки Білорусь від 25.02.2021 року за №12-22-2021/314.
ОСОБА_4 засуджено вироком суду Кобринського району Брестської області від 11.12.2018 року до покарання у вигляді 11 років позбавлення волі за вчинення злочинів, передбачених ч.1 ст.14 ч.2 ст.167 КК Республіки Білорусь (замах на вчинення інших дій сексуального характеру, вчинені всупереч волі потерпілої, із застосуванням насильства, у відношенні завідомо неповнолітньої), ч.2 ст.166 КК Республіки Білорусь (статеві зносини всупереч волі потерпілої із застосуванням насильства та загрозою його застосування до жінки (згвалтування), вчинене особою, яка раніше вчинила дії, передбачені ст.167 КК Республіки Білорусь, у відношенні завідомо неповнолітньої), що також є караними діяннями відповідно до законодавства України про кримінальну відповідальність.
ОСОБА_4 відбуває покарання у виправній установі «Виправна колонія №5» управління виконання Департаменту виконання покарань МВС Республіки Білорусь по Брестській області, кінець відбуття строку покарання - 23.08.2029 року.
Останнє відоме місце проживання ОСОБА_4 в Україні: АДРЕСА_1 .
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 609 КПК України Міністерство юстиції України в разі прийняття рішення щодо прийняття громадянина України, засудженого судом іноземної держави, для подальшого відбування покарання на території України звертається до суду з клопотанням про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України.
Відповідно до ч. 1 ст. 610 КПК України клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України розглядає суд першої інстанції за останнім відомим місцем проживання засудженої особи в Україні або за місцем знаходження Міністерства юстиції України.
Враховуючи викладене, Міністерство юстиції України просить визначити за Кримінальним кодексом України правову кваліфікацію діянь, у вчиненні яких ОСОБА_4 визнано винним вироком суду Кобринського району Брестської області від 11.12.2018 року; визначити строк позбавлення волі, що підлягає відбуванню засудженим ОСОБА_4 на підставі вироку суду Кобринського району Брестської області від 11.12.2018 року.
У судове засідання представник Міністерства юстиції не з'явився, у клопотанні просить розглянути справу без його участі.
В судовому засіданні прокурор не заперечив проти задоволення клопотання Міністерства юстиції України про приведення у відповідність із законодавством України вироку суду Кобринського району Брестської області Республіки Білорусь від 11.12.2021 року, просив привести вирок суду іноземної держави відносно громадянина України ОСОБА_4 у відповідність із законодавством України та визначити норми Кримінального кодексу України, якими передбачена відповідальність за кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_4 визнано винним та засуджено вироком суду Кобринського району Брестської області від 11.12.2018 року до покарання у виді 11 років позбавлення волі, за вчинення злочинів, передбачених ст.ст. 14 ч.1 167 ч.2, 166 ч.2, 72 ч.3 КК Республіки Білорусь.
Суд, вислухавши думку прокурора, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, вважає, що клопотання Міністерства юстиції України про приведення у відповідність із законодавством України вироку іноземного суду, винесеного відносно громадянина України ОСОБА_4 підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд зобов'язаний неухильно додержуватись вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Законом України «Про приєднання України до Європейської конвенції про передачу засуджених осіб, 1983 рік» № 337/95-ВР від 22 вересня 1995 року, Україна приєдналась до цієї Конвенції, чим прийняла на себе зобов'язання по виконанню умов Конвенції.
Статтею 3 Європейської конвенції «Про передачу засуджених осіб» від 11 березня 1983 року та ч. 1 ст. 606 Кримінального процесуального кодексу України, визначаються наступні умови передачі засуджених іноземним судом осіб для відбування покарання в Україні:
1) якщо ця особа є громадянином держави виконання вироку;
2) якщо вирок набрав законної сили;
3) якщо на час отримання запиту про передачу засуджений має відбувати покарання упродовж якнайменш шести місяців або якщо йому ухвалено вирок до ув'язнення на невизначений строк;
4) якщо на передачу згоден засуджений або з урахуванням його віку або фізичного чи психічного стану на це згоден законний представник засудженого;
5) якщо кримінальне правопорушення, внаслідок вчинення якого було ухвалено вирок, є злочином згідно із законодавством держави виконання вироку або було б злочином у разі вчинення на її території, за вчинення якого може бути призначено покарання у виді позбавлення волі;
6) якщо відшкодовано майнову шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, а в разі наявності - також процесуальні витрати;
7) якщо держава ухвалення вироку і держава виконання вироку згодні на передачу засудженого.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 609 КПК України Міністерство юстиції України в разі прийняття рішення щодо прийняття громадянина України, засудженого судом іноземної держави, для подальшого відбування покарання на території України звертається до суду з клопотанням про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України.
Згідно ч.1 ст. 610 КПК України клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України, відповідно до ч. 3 ст. 609 цього Кодексу, розглядає суд першої інстанції за останнім відомим місцем проживання засудженої особи в Україні або за місцем знаходження Міністерства юстиції України протягом одного місяця з моменту його надходження.
Суд, виконуючи вищевказані вимоги, а також положення ч. 3 ст. 603 КПК України, якою на суд покладено обов'язок встановити, чи дотримані умови, передбачені міжнародним договором, або відповідними положеннями КПК України, встановив:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією довідки Державної міграційної служби України, та копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 30 червня 2016 року Ємільчинським РС УДМС України в Житомирській області (а.с.46-47).
ОСОБА_4 засуджено вироком суду Кобринського району Брестської області від 11.12.2018 року до покарання у вигляді 11 років позбавлення волі за вчинення злочинів, передбачених ст.14 ч.1 ст.167 ч.2 КК Республіки Білорусь (замах на вчинення інших дій сексуального характеру, вчинені всупереч волі потерпілої, із застосуванням насильства, у відношенні завідомо неповнолітньої) та ч.2 ст. 166 КК Республіки Білорусь (статеві зносини всупереч волі потерпілої із застосуванням насильства та загрозою його застосування до жінки (згвалтування), вчинене особою, яка раніше вчинила дії, передбачені ст.167 КК Республіки Білорусь, у відношенні завідомо неповнолітньої), що також є караними діяннями відповідно до законодавства України про кримінальну відповідальність (а. с. 23-26).
Вирок набрав законної сили 01 березня 2019 року (а. с. 26, 34).
Останнє відоме місце проживання ОСОБА_4 в Україні: АДРЕСА_1 (а. с. 46).
ОСОБА_4 відбуває покарання у виправній установі «Виправна колонія №5» управління Департаменту виконання покарань МВС Республіки Білорусь по Брестській області; кінець відбуття строку покарання - 23 серпня 2029 року (а. с. 41).
Згідно заяви ОСОБА_4 від 10.02.2021 року засуджений просить направити його до України для подальшого відбування покарання в Україні (а. с. 39).
Згідно довідки начальника виправної установи «Виправна колонія №5» управління Департаменту виконання покарань МВС Республіки Білорусь по Брестській області станом на 12.02.2021 року відбута частина покарання ОСОБА_4 складає 2 роки 5 місяців 19 днів, не відбута частина покарання складає 8 років 6 місяців 11 днів (а. с. 40).
Таким чином судом встановлено, що засуджений ОСОБА_4 є громадянином України, який зареєстрований на адміністративній території Ємільчинського району, Житомирської області, Україна, вирок суду Кобринського району Брестської області від 11.12.2018 року набрав законної сили, тобто є остаточним, до закінчення строку відбування призначеного цим вироком покарання залишилось більше ніж шість місяців, передбачених п. «с» ч. 1 ст. 3 Європейської Конвенції «Про передачу засуджених осіб» від 11 березня 1983 року та п.3 ч.1 ст. 606 КПК України, ОСОБА_4 наполягає на передачі його для відбування покарання на території України.
Згідно ч.3 ст.610 КПК України під час розгляду клопотання Міністерства юстиції України суд визначає статті (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність, яким передбачена відповідальність за кримінальне правопорушення, вчинене засудженим громадянином України, і строк позбавлення волі, визначений на підставі вироку іноземної держави.
Судом встановлено, що відповідальність за злочини, вчинені громадянином України на території Республіки Білорусь, також передбачена Кримінальним кодексом України.
Відповідно до ст. 3 КК України законодавство України про кримінальну відповідальність становить Кримінальний кодекс України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права.
Кримінальна протиправність діяння, а також його караність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки цим Кодексом. Застосування закону про кримінальну відповідальність за аналогією заборонено.
Відповідно до ч. 4 ст. 10 КК України виконання в Україні вироку іноземного суду чи міжнародної судової установи можливо, якщо діяння, внаслідок вчинення якого було ухвалено вирок, згідно з цим Кодексом визнається кримінальним правопорушенням або було б кримінальним правопорушенням у разі його вчинення на території України.
Як вбачається з вироку суду Кобринського району Брестської області Республіки Білорусь від 11 грудня 2018 року ОСОБА_4 визнано винним в замаху на вчинення інших дій сексуального характеру, вчинені всупереч волі потерпілої, із застосуванням насильства, у відношенні завідомо неповнолітньої, і в статевих зносинах всупереч волі потерпілої із застосуванням насильства та загрозою його застосування до жінки (зґвалтування), вчинене особою, яка раніше вчинила дії, передбачені ст.167 КК Республіки Білорусь, у відношенні завідомо неповнолітньої, за ст.ст. 14 ч.1 167 ч.2, 166 ч.2 КК Республіки Білорусь.
Призначено йому покарання за ст.ст.14 ч.1 167 ч.2 КК Республіки Білорусь у виді позбавлення волі на строк шість років, за ст.166 ч.2 КК Республіки Білорусь у виді позбавлення волі на строк десять років.
Відповідно до ст.72 ч.3 КК Республіки Білорусь за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань призначено ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк одинадцять років з відбуванням у виправній колонії в умовах посиленого режиму.
Згідно ч.4 ст.610 КПК України при визначенні строку покарання у виді позбавлення волі, що підлягає відбуванню на підставі вироку суду іноземної держави, суд дотримується тривалості призначеного таким вироком покарання, крім таких випадків:
1) якщо законом України про кримінальну відповідальність за кримінальне правопорушення максимальний строк позбавлення волі є меншим, ніж призначений вироком суду іноземної держави, суд визначає максимальний строк позбавлення волі, передбачений кримінальним законом України;
2) якщо строк покарання, призначений вироком суду іноземної держави, є меншим, ніж мінімальний строк, передбачений санкцією статті Кримінального кодексу України за відповідне кримінальне правопорушення, суд дотримується строку, визначеного вироком суду іноземної держави.
Дії, передбачені ст.ст. 14 ч.1 167 ч.2 КК Республіки Білорусь відповідають діям, передбаченим ч.2 ст.15 ч.3 ст. 153 КК України, як закінчений замах на сексуальне насильство щодо неповнолітньої особи, санкція якої передбачає покарання у виді позбавлення волі строком від п'яти до семи років.
Дії, передбачені ст.166 ч.2 КК Республіки Білорусь відповідають діям, передбаченим ч.3 ст.152 КК України, як зґвалтування неповнолітньої особи, санкція якої передбачає покарання у виді позбавлення волі строком від семи до дванадцяти років.
Таким чином, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ч.2 ст.15 ч.3 ст. 153 КК України, ч.3 ст.152 КК України.
Остаточне покарання ОСОБА_4 у виді позбавлення волі строком на 11 років призначено відповідно до вироку суду Кобринського району Брестської області від 11 грудня 2018 року з урахуванням положень ч. 3 ст. 72 КК Республіки Білорусь (за сукупністю злочинів шляхом часткового складання).
Вказаний принцип призначення покарання відповідає ч. 1 ст. 70 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
Передача засуджених для відбування покарання з однієї держави в іншу регулюється Конвенцією про передачу засуджених осіб від 21 березня 1983 року.
У відповідності до ч. 1 ст. 9 цієї Конвенції компетентні органи держави виконання вироку продовжують виконання вироку одразу або на основі судової чи адміністративної постанови згідно з положеннями ст. 10 Конвенції, яка передбачає у разі продовження виконання вироку держава виконання вироку дотримується характеру і тривалості покарання, призначеного державою винесення вироку.
Однак, якщо це покарання за своєю природою або тривалістю є несумісним із законодавством держави виконання вироку або якщо її законодавство цього вимагає, ця держава може на основі судової або адміністративної постанови співвіднести призначену міру покарання з покаранням чи заходом, передбаченим її власним законодавством за вчинення аналогічного злочину. За своїм характером таке покарання або такий захід повинні у міру можливості відповідати покаранню або заходу, призначеному у вироці для виконання. Покарання чи захід за своїм характером або своєю тривалістю не може бути більш суворим, ніж міра покарання, призначена в державі винесення вироку, і не може перевищувати максимальні строки позбавлення волі, передбачені законодавством держави виконання вироку.
Також, відповідно до положень п. «с» ч.1 ст.11 Конвенції про передачу засуджених осіб від 21.03.1983 року, компетентний орган повинен зарахувати у строк покарання весь період, впродовж якого засуджена особа була позбавлена волі, в зв'язку з чим ОСОБА_4 строк покарання рахувати з 11.12.2018 року, зарахувавши в строк відбування покарання час тримання його під вартою в період з 23 серпня по 10 грудня 2018 року, не визначати виду кримінально-виконавчої установи, в якій належить відбувати покарання засудженому, оскільки діючим законодавством України не передбачено визначення судом виду такої установи.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для приведення вироку у відповідність з кримінальним законодавством України.
Згідно ч.6 ст.610 КПК України при розгляді питання про виконання покарання суд може одночасно вирішити питання про виконання вироку суду іноземної держави в частині цивільного позову і процесуальних витрат у разі наявності відповідного клопотання.
При приведенні вироку суду Кобринського району Брестської області відносно ОСОБА_4 у відповідність із законодавством України питання про виконання вироку суду іноземної держави в частині цивільного позову і процесуальних витрат судом не вирішувалося, оскільки клопотання про це не заявлялося.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 602, 603, 609, 610 КПК України, суд, -
Клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду Кобринського району Брестської області Республіки Білорусь від 11.12.2018 року відносно ОСОБА_4 у відповідність із законодавством України задовольнити.
Привести у відповідність із законодавством України вирок суду Кобринського району Брестської області Республіки Білорусь від 11.12.2018 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Броди, Ратнівського району, Волинської області, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Вважати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженим:
за ч.2 ст.15 ч.3 ст. 153 КК України до 6 (шести) років позбавлення волі;
за ч.3 ст.152 КК України до 10 (десяти) років позбавлення волі.
На підставі ст.70 ч.1 КК України шляхом часткового складання призначених покарань, призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді 11 (одинадцяти) років позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 відповідно до вироку суду Кобринського району Брестської області Республіки Білорусь від 11.12.2018 року при приведенні його у відповідність із законодавством України рахувати з 11.12.2018 року, зарахувавши в строк відбуття покарання строк попереднього ув'язнення з 23 серпня 2018 року по 10 грудня 2018 року.
Копію ухвали направити до Міністерства юстиції України.
Ухвала може бути оскаржена Міністерством юстиції України, особою, щодо якої вирішено питання про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України, та прокурором до Житомирського апеляційного суду через Ємільчинський районний суд Житомирської області протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1