Справа № 159/76/21
Провадження № 2/159/375/21
27 травня 2021 року м. Ковель
Ковельський міськрайсуд Волинської обл.
в складі: головуючого - судді Логвинюк І.М.,
при секретарі судового засідання Щесюк Н.Й.,
з участю відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (усного) в м. Ковелі Волинської обл. цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості спадкодавця за кредитним договором,
Вказана вище позовна заява надійшла до суду 06.01.21 р.. Позов обгрунтований тим, що ОСОБА_2 як позичальник звернувся до нього як банка з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав заяву від 28.08.07 р.. При укладенні договору банк та ОСОБА_2 керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. ОСОБА_2 при підписанні анкети - заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами Банку», складає між ними договір про надання банківських послуг. Цією ж заявою відповідач підтверджує, що він був повністю проінформований про умови кредитування, що були надані йому для ознайомлення в письмовій формі, а саме: «Умовами та Правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку». Ним за договором про надання банківських послуг було відкрито для ОСОБА_2 картковий рахунок із початковим кредитним лімітом, що у подальшому збільшився до 12 000. Він як банк свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, надавши позичальникові можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором у межах встановленого кредитного ліміту. Позичальник зобов'язався повернути позичені кошти вчасно та у повному обсязі. Однак у процесі користуванні кредитним рахунком позичальник не надавав своєчасно йому грошові кошти для погашення заборгованості за борговим зобов'язанням та виникла прострочена заборгованість. Однак ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник помер. Покликаючись на ст. ст. 608, 1 218, 1 219, ч. ч. 1, 3 ст. 1 268, ч. ч. 2, 3 ст. 1 281, ч. ч. 1, 3 ст. 1 269, ч. 1 ст. 1 270, ч. 1 ст. 1 273, ч. 3 ст. 1 296 ЦК України, зазначає, що відповідач як спадкоємець, яка проживала із ОСОБА_2 як спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняла спадщину у встановленому законом порядку. Ним 16.02.20 р. була направлена претензія кредитора до Ковельської держнотконтори та 25.03.20 р. отримано відповідь, що спадкова справа щодо майна спадкодавця не відкривалась. Тому стверджує, що відповідач прийняла спадщину після смерті спадкодавця як свого чоловіка. 12.06.20 р ним надіслано спадкоємиця позичальника лист - претензію про задоволення його вимог, що залишилась без виконання. За станом на 10.08.19 р. борг позичальника складає 6 258 грн, 42 коп., що є заборгованістю за простроченим тілом кредиту. Просить позов задовольнити та стягнути з відповідача на його користь вказану вище суму боргу та судові витрати у справі.
Провадження у справі відкрито за ухвалою судді від 04.02.21 р..
Копію вказаної вище ухвали суду та копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів відповідачем отримано під розпис 09.02.21 р..
За ухвалою суду від 05.03.21 р. забезпечено докази у справі.
За ухвалою суду від 29.03.21 р. суд перейшов до розгляду справи по суті за правилами загального позовного провадження.
За станом на 27.05.21 р. відзиву на позовну заяву відповідачем до суду не подано.
У судове засідання представник позивача не з'явився, хоча позивач належно повідомлений. Про причини неявки свого представника суду не повідомив. Попередньо подав до суду заяву про розгляд справи у відсутності його представника.
Суд вважає, що розгляд справи можливий у відсутності представника позивача.
Відповідач у судовому засіданні позов визнала частково та пояснила, що, дійсно, вона є спадкоємицею після смерті її чоловіка - ОСОБА_3 .. За життя останній взяв кредит у позивача. Однак після смерті чоловіка вона залишилась проживати у квартирі та користуватись наявним там майном. Вона також приходила в установу банку, надала дані про себе та зобов'язалась погасити борг позичальника повністю. Так у погашення боргу у 2020 - 2021 р. р. нею сплачено позивачеві всього 3 650 грн. Вона й надалі має намір погашати борг. Тому просить врахувати суму сплачених нею кошти у погашення боргу при вирішенні спору.
Суд, заслухавши пояснення відповідача, дослідивши письмові докази, зібрані у справі, приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підставні та підлягають до часткового задоволення.
Із змісту ст. ст. 1 054, 1 055 ЦК України, що за кредитним договором, укладеним у письмовій формі, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов”язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов”язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Суд вважає слушними доводи позивача у тій їх частині, що у позичальника виникла заборгованість за договором, що за станом на дату його смерті складала 6 258 грн, 42 коп..
На підтвердження існування вище вказаної суми заборгованості, позивачем подано до суду розрахунки загальної заборгованості, що відповідає погодженим сторонами умовам договору та зауважень у суду не викликає.
Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 10.08.19 р., ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ..
На час розгляду справи зобов'язання за договором не виконані, а тому є підстави для задоволення позовних вимог.
Згідно з копіями паспортів: позичальника та відповідача, остання з 06.11.2 000 р. по даний час проживає за тією ж адресою, за якою з тієї ж дати по день своєї смерті проживав позичальник.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1 220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи.
Часом відкриття спадщини є день смерті особи.
Спадщина після смерті позичальника ОСОБА_2 відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 ..
Відповідно до ст. 1 268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1 270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідач не заперечила тієї обставини, що прийняла спадщину після смерті свого чоловіка безумовно. Наявність інших спадкоємців заперечила.
Відповідно до листа Ковельської держнотконтори № 396/01 - 16 від 18.03.21 р., за станом на 18.03.21 р. спадкова справи щодо майна померлого ОСОБА_2 не заводилась.
Відповідно, відповідає є єдиною спадкоємицею майна спадкодавця.
Як встановлено ст. 1 218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно зобов'язання спадкодавця за кредитним договором як таке, що допускає правонаступництво, перейшло до відповідача у справі.
За змістом ст. 1 281 ЦК України, спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб.
Кредиторові спадкодавця належить пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.
Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.
Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені ч. ч. 2 і 3 цієї статті, позбавляється права вимоги.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач дізнався про прийняття спадщини відповідачем після смерті її чоловіка 16.10.19 р..
24.01.20 р. позивач звернувся до Ковельської держнотконтори з претензією кредитора.
У подальшому 14.05.20 р. позивач звернувся з листом - претензією про сплату боргу і до відповідача.
За змістом ст. 1 282 ЦК України, спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.
У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.
Відповідач не виконала вимоги ст. 1 282 ЦК України, однак, час від часу вносила платежі від свого імені на рахунок, що був відкритий у зв'язку з договірними відносинами між банком та ОСОБА_2 , а саме: 16.07.20 р. - 500 грн, 18.08.20 р. - 300 грн, 23.10.20 р. - 300 грн, 17.11.20 р. - 300 грн, 17.12.20 р. - 500 грн, 19.01.21 р. - 250 грн, 18.02.21 р. - 400 грн, 18.03.21 р. - 300 грн, 19.04.21 р. - 400 грн, 17.05.21 р. - 400 грн, а всього в сумі 3 650 грн, що стверджується 10 - тю оригіналами квитанцій про сплату грошових сум відповідачем, що надані суду останньою у судовому засіданні.
Вказана вище сума загальна сума за сплаченими квитанціями в кількості 10 шт., що внесена відповідачем на рахунок банку, підлягає врахуванню при вирішенні спору, так як є фактичним частковим виконанням відповідачем свого обов'язку по задоволенню вимоги кредитора.
Доказів того, що спірна сума боргу є такою, що виходить за межі вартості майна, одержаного у спадщину відповідачем після смерті позичальника, відповідачем суду не надано.
Тому з відповідача на користь позивача слід стягнути різницю між ціною позову та сумою сплачених нею в період з 16.07.20 р. по 17.05.21 р. грошових коштів у загальній сумі 3 650 грн, що становить суму 2 608 грн, 42 коп. (6 258 грн, 42 коп. - 3 650 грн = 2 608 грн, 42 коп.).
В решті позовних вимог слід відмовити за їх безпідставністю.
Обговорюючи питання розподілу судових витрат, суд вважає, що такі, понесені позивачем підлягають стягненню з відповідача пропорційно сумі задоволених вимог (ціна позову - 6 258 грн, 42 коп., сума задоволених вимог - 2 608 грн, 42 коп., що складає 41, 7 %; сума судового збору 2 102 грн, 41, 7 відсотки її складе 876 грн, 53 коп.).
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 141, 209, 223, 263 - 265, п. 9 ст. 1 розд. ХIII «Прикінцеві положення» ЦПК України, ст. ст. 11, 15, 16, 610, 1 054, 1 055, 1 281, 1 282, 1 218, 1 270, 1 268, ч. ч. 1, 2 ст. 1 220 ЦК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_2 , і. н. НОМЕР_3 , на користь акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1 "Д", код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість спадкодавця ОСОБА_2 за кредитним договором від 28.08.07 р., що виникла за станом на 10.08.19 р., в сумі 2 608 (дві тисячі шістсот вісім) грн, 42 коп. як заборгованість за простроченим тілом кредиту, а також - 876 (вісімсот сімдесят шість) грн, 53 коп. судових витрат, а всього: 3 484 (три тисячі чотириста вісімдесят чотири) грн, 95 коп..
В решті позову - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
позивач - акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1 "Д", код ЄДРПОУ 14360570;
представник позивача - Савіхіна Анастасія Миколаївна, паспорт серії НОМЕР_4 , прож. АДРЕСА_1 ;
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_2 , і. н. НОМЕР_3 , прож. за адресою: АДРЕСА_2 .
Головуючий:І. М. Логвинюк
Повний текст рішення суду складено 04.06.21 р..