Справа № 361/3517/20 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/2887/2021 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2
іменем України
31 травня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 травня 2021 року про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -
У провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019110130003615 від 28 грудня 2019 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 березня 2021 року продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, до 22 травня 2021 року. Проте в зазначений строк кримінальне провадження в суді не розглянуто.
17.05.2021 року під час судового засідання прокурором заявлено клопотання про необхідність продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Прокурор вказав, що на даний час заявлені ризики не зменшились, є всі достатні та обґрунтовані підстави вважати, що будь-який інший запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченому ОСОБА_6 , а тому останньому необхідно продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Обвинувачений ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання прокурора. Захисник ОСОБА_7 підтримав позицію обвинуваченого, зазначивши, що клопотання прокурора є необґрунтованим, обвинувачений вже довгий час знаходиться під вартою, а саме з 01.05.2020 року, тобто більше року. Просить змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт за місцем проживання цивільної дружини обвинуваченого у Рівненській області, в разі, якщо суд дійде висновку про продовження тримання обвинуваченого під вартою, то застосувати до нього альтернативний захід - заставу з мінімальним розміром.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 травня 2021 рокупродовжено обвинуваченому ОСОБА_6 строк тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» на 60 днів, тобто до 15.07.2021 включно, одночасно визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 45400 (сорок п'ять тисяч чотириста) гривень, зобов'язавши обвинуваченого ОСОБА_6 виконувати процесуальні обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України
Не погоджуючись з ухвалою суду, обвинувачений ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу суду та змінити запобіжний захід на особисте зобов'язання або домашній арешт та зменшити розмір застави до мінімуму. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що доводи прокурора є безпідставними, оскільки він неофіційно працевлаштований, має друзів, знайомих, місце проживання - АДРЕСА_1 , а також має дружину та трьох неповнолітніх дітей, що підтверджує його сталі соціальні зв'язки. Зазначає, що будь-які ризики відсутні. Окрім того, вважає визначений судом розмір застави занадто великим та позбавляє його права скористатись правом на заставу, у зв'язку з чим, просить зменшити її розмір.
Згідно ч. 4 ст. 422-1 КПК України розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, здійснюється без участі сторін кримінального провадження, крім випадків, якщо прокурор, обвинувачений, його захисник, законний представник заявив клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін.
Розгляд справи відбувся у відсутності обвинуваченого, його захисника та прокурора, які не заявляли клопотання про розгляд апеляційної скарги за їх участю.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Положеннями ч. 3 ст. 331 КПК України встановлено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Як вбачається із матеріалів провадження, питання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою було вирішено на етапі судового розгляду кримінального провадження у перший інстанції. Тобто це питання вирішувалось на етапі, який унеможливлює перевірку обґрунтованості підозри, оскільки остання перестала існувати і на заміну якої висунуте обвинувачення. Обґрунтованість же обвинувачення перевіряється судом, який здійснює судовий розгляд на підставі обвинувального акта шляхом дослідження наданих сторонами кримінального провадження доказів і може бути вирішене шляхом ухвалення остаточного рішення у даному кримінальному провадженні.
Таким чином, при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою у суді першої інстанції на етапі судового розгляду та при перевірці відповідного рішення судом апеляційної інстанції вирішальним є вирішення питання про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Рішення про необхідність продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою суд першої інстанції мотивував тим, що жодних підстав для зміни обраного обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою на більш м'який на даний час не має і учасниками процесу докази на підтвердження цих підстав суду надані не були, ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшилися, обвинувачений раніше притягувався до кримінальної відповідальності за тяжкий злочин проти власності, офіційно не працює, тобто може вчинити інші кримінальні правопорушення, як і переховуватися від суду.
Ці висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає такими, які ґрунтуються на вимогах закону, відповідають матеріалам провадження.
Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, відповідальність за яке передбачено до 6 років позбавлення волі, конкретні обставини вчинення умисного корисливого злочину, а також дані про особу обвинуваченого, який не працює, не має законного джерела доходів для існування, раніше судимий за вчинення умисного корисливого злочину, також 19.10.2019 року був оголошений в розшук за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, що свідчить про те, що обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватись від суду, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано продовжив раніше обраний щодо ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки відсутні підстави вважати, що інші, менш суворі, запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченою процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Колегія суддів вважає, що клопотання прокурора в достатній мірі обґрунтоване в частині наявності відповідних ризиків, які на час розгляду справи не змінились та продовжують існувати, тому посилання обвинуваченого в апеляційній скарзі щодо недоведеності ризиків, колегія суддів вважає надуманими.
Відповідно до п. 2 ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Із врахуванням зазначеної норми, судом першої інстанції, враховано обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 , дані про особу обвинуваченого, його процесуальна поведінка та визначено розмір застави у відповідності норм вказаної статті в мінімальних її межах, а тому доводи обвинуваченого щодо непомірного розміру визначеної судом застави, колегія суддів вважає безпідставними.
Доводи обвинуваченого щодо відсутності ризиків, пов'язаних з можливістю ухилення обвинуваченого від суду, з огляду на наявність постійного місця проживання в Рівненській області в с. Межирич, сталі соціальні зв'язки (наявність цивільної дружини та трьох неповнолітніх дітей), не можуть бути визнані обґрунтованими і служити підставами для скасування оскаржуваного судового рішення та зміни обвинуваченому запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, оскільки вони не спростовують правомірності продовження обвинуваченому строку його тримання під вартою, більш того, вказані обставини не є тими стримуючими факторами та не переважають можливих ризиків неправомірної поведінки обвинуваченого.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
За таких обставин, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 травня 2021 рокупро продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - без змін.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 травня 2021 року про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: