Справа № 444/1131/21
Провадження № 1-кп/444/189/2021
03 червня 2021 року Жовківський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
номер кримінального провадження № 12021141240000152, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.04.2021 року
про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився в м. Ужгород, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин України, українець, не працює, освіта середня незакінчена, розлучений, має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, не судимий, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 виданий 26.06.2018 року, орган що видав 2126, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України,
про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , народився та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , громадянин України, українець, не працює, освіта середня, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб немає, не судимий, паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 виданий Великоберезнянським РС ГУ ДМС України в Закарпатській області 06.05.2015 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України,
про обвинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , народився та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , громадянин України, українець, не працює, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб немає, не судимий, паспорт громадянина України серії НОМЕР_5 виданий 27.06.2019 року, орган що видав 2126, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України,
з участю прокурора ОСОБА_7 ,
представника потерпілого ОСОБА_8 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника обвинувачених ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в місті Жовква Львівської області кримінальне провадження № 12021141240000152, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.04.2021 року,
Обвинувачений ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_5 , обвинувачений ОСОБА_6 діючи групою осіб будучи об'єднаними єдиним умислом на таємне викрадення чужого майна, знаходячись в АДРЕСА_3 , скориставшись відсутністю уваги сторонніх осіб, умисно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, таємно намагалися викрасти із паливного баку будівельної техніки, яка перебуває на балансі юридичної особи «ОНУР ТААХУТ ТАШИМАДЖИЛИК ІНШААТ ТІДЖАРЕТ BE САНАЇ АНОНІМ ШИРКЕТІ», дизельне паливо об'ємом 60 літрів, вартістю 1500 гривень, однак не довели свого умислу до кінця з причин, що не залежали від їх волі.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 вчинив незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), за попередньою змовою групою осіб, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.15, ч. 2 ст. 185 КК України.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_5 вчинив незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), за попередньою змовою групою осіб, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.15, ч. 2 ст. 185 КК України.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_6 вчинив незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), за попередньою змовою групою осіб, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.15, ч. 2 ст. 185 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю та надав суду пояснення, що обставини викладені в обвинувальному акті відповідають дійсності. Пояснив, що хотіли заробити собі на цигарки. Розповів, що він з обвинуваченими ОСОБА_5 та ОСОБА_6 06 квітня 2021 року опівночі в с. Зіболки злили з техніки паливо в об'ємі 60 літрів, налили три каністри і їх побачили працівники охорони фірми «ОНУР». Коли приїхали працівники поліції, він все правдиво їм розповів. Щиро розкаюється у вчиненому. Просить суд суворо його не карати.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю. Пояснив, що він з обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_6 проживали в с.Зіболки, хотіли собі трохи підзаробити і 06 квітня 2021 року в 24 год. 00 хв. пішли зливати до трактора пальне, злили 60 літрів пального. Пальне зливали у каністри, які мали об'єм 20 літрів. Під час цього їх побачили працівники охорони фірми «ОНУР», які викликали поліцію. Коли приїхали працівники поліції, він правдиво все їм розповів. Щиро розкаюється у вчиненому. Просить суд суворо його не карати.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю. Пояснив, що обставини викладені в обвинувальному акті відповідають дійсності. Розповів, що він з обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 хотіли собі трохи підзаробити і 06 квітня 2021 року в 24 год. 00 хв. пішли зливати з техніки пальне, яке хотіли продати. Однак, їх побачили працівники охорони фірми «ОНУР», які викликали поліцію. Коли приїхали працівники поліції, він правдиво все їм розповів. Щиро розкаюється у вчиненому. Просить суд суворо його не карати.
Представник потерпілого юридичної особи «ОНУР ТААХУТ ТАШИМАДЖИЛИК ІНШААТ ТІДЖАРЕТ BE САНАЇ АНОНІМ ШИРКЕТІ» - ОСОБА_8 в судовому засіданні зазначив, що додаткових пояснень не має.
Суд з'ясував, що обставини справи ніким із учасників судового провадження не оспорюються і кожен з них правильно розуміє зміст цих обставин. Суд також впевнився у добровільності їх позиції та роз'яснив їм процесуальні наслідки зазначених дій, передбачені ч. 2 ст. 394 КПК України.
З урахуванням думки всіх учасників процесу, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються і судовий розгляд було обмежено допитом обвинувачених, та дослідженням документів, що стосуються особи обвинувачених.
Крім повного визнання обвинуваченим ОСОБА_4 своєї вини у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, визнання вини обвинуваченим ОСОБА_5 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, визнання вини обвинуваченим ОСОБА_6 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, їх вина повністю та об'єктивно доведена доказами, які стороною обвинувачення та захисту не оспорюються та визнаються допустимими та належними.
Дослідивши вищевказані докази, перевіривши доводи сторони обвинувачення та захисту, суд дійшов висновку, що пред'явлене ОСОБА_4 обвинувачення, пред'явлене ОСОБА_5 обвинувачення, пред'явлене ОСОБА_6 обвинувачення знайшло своє підтвердження у судовому засіданні у повному обсязі.
Таким чином суд вважає доведеним факт вчинення незакінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжку) обвинуваченими ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , за попередньою змовою групою осіб, тобто вчинення ними злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст.185 КК України.
Вина обвинуваченого ОСОБА_4 полягає в тому, що він своїми діями вчинив незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену за попередньою змовою групою осіб, а тому кваліфікація таких дій за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України є правильною.
Вина обвинуваченого ОСОБА_5 полягає в тому, що він своїми діями вчинив незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену за попередньою змовою групою осіб, а тому кваліфікація таких дій за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України є правильною.
Вина обвинуваченого ОСОБА_6 полягає в тому, що він своїми діями вчинив незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену за попередньою змовою групою осіб, а тому кваліфікація таких дій за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України є правильною.
Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
В той же час згідно зі ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Що стосується призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує наступне.
Обставинами, які передбачені ст. 66 КК України, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , які передбачені ст. 67 КК України, немає.
При визначенні виду і міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України, є нетяжким злочином, обставини справи та дані, що характеризують його особу, а саме те, що обвинувачений ОСОБА_4 не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, а також вимоги ч.2 ст.50 КК України, згідно з якими покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, і вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.
Враховуючи характер і тяжкість вчиненого злочину, особу винного, обставини справи, відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства та про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання і його звільнення на підставі ст.75 КК України від відбування призначеного покарання з випробуванням, але за умови контролю за його поведінкою. Враховуючи обставини злочину, суд вважає за необхідне встановити обвинуваченому іспитовий строк тривалістю один рік з покладенням на нього обов'язків, визначених ст.76 КК України.
Що стосується призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує наступне.
Обставинами, які передбачені ст. 66 КК України, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , які передбачені ст. 67 КК України, немає.
При визначенні виду і міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України, є нетяжким злочином, обставини справи та дані, що характеризують його особу, а саме те, що обвинувачений ОСОБА_5 не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, а також вимоги ч.2 ст.50 КК України, згідно з якими покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, і вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.
Враховуючи характер і тяжкість вчиненого злочину, особу винного, обставини справи, відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_5 можливе без ізоляції від суспільства та про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання і його звільнення на підставі ст.75 КК України від відбування призначеного покарання з випробуванням, але за умови контролю за його поведінкою. Враховуючи обставини злочину, суд вважає за необхідне встановити обвинуваченому іспитовий строк тривалістю один рік з покладенням на нього обов'язків, визначених ст.76 КК України.
Що стосується призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд враховує наступне.
Обставинами, які передбачені ст. 66 КК України, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , які передбачені ст. 67 КК України, немає.
При визначенні виду і міри покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України, є нетяжким злочином, обставини справи та дані, що характеризують його особу, а саме те, що обвинувачений ОСОБА_6 не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, а також вимоги ч.2 ст.50 КК України, згідно з якими покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, і вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.
Враховуючи характер і тяжкість вчиненого злочину, особу винного, обставини справи, відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_6 можливе без ізоляції від суспільства та про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання і його звільнення на підставі ст.75 КК України від відбування призначеного покарання з випробуванням, але за умови контролю за його поведінкою. Враховуючи обставини злочину, суд вважає за необхідне встановити обвинуваченому іспитовий строк тривалістю один рік з покладенням на нього обов'язків, визначених ст.76 КК України.
Відповідно до ч.1 ст.69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.
Виходячи із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд приходить до висновку, що підстави для застосування ст.69 КК України, як про це просить захисник, відносно обвинуваченого ОСОБА_4 відсутні. При цьому при призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання судом враховано обставини, що пом'якшують покарання - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, а наявність тільки декількох обставин, що пом'якшують покарання, ще не свідчать про можливість застосування наведеної вище норми ст. 69 КК України, оскільки при цьому необхідно, щоб ці обставини суттєво знижували ступінь тяжкості вчиненого злочину, враховуючи дані про особу винного, та в сукупності з пом'якшуючими обставинами, такі не є обставинами, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, та не дають можливості застосувати до призначеного обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, ст. 69 КК України. Суд вважає, що призначення покарання з застосуванням ст.69 КК України не можна визнати необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 і попередження вчинення нових злочинів.
Виходячи із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд приходить до висновку, що підстави для застосування ст.69 КК України, як про це просить захисник, відносно обвинуваченого ОСОБА_5 відсутні. При цьому при призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 покарання судом враховано обставини, що пом'якшують покарання - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, а наявність тільки декількох обставин, що пом'якшують покарання, ще не свідчать про можливість застосування наведеної вище норми ст. 69 КК України, оскільки при цьому необхідно, щоб ці обставини суттєво знижували ступінь тяжкості вчиненого злочину, враховуючи дані про особу винного в сукупності з пом'якшуючими обставинами, такі не є обставинами, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, та не дають можливості застосувати до призначеного обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, ст. 69 КК України. Суд вважає, що призначення покарання з застосуванням ст.69 КК України не можна визнати необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 і попередження вчинення нових злочинів.
Виходячи із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд приходить до висновку, що підстави для застосування ст.69 КК України, як про це просить захисник, відносно обвинуваченого ОСОБА_6 відсутні. При цьому при призначенні обвинуваченому ОСОБА_6 покарання судом враховано обставини, що пом'якшують покарання - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, а наявність тільки декількох обставин, що пом'якшують покарання, ще не свідчать про можливість застосування наведеної вище норми ст. 69 КК України, оскільки при цьому необхідно, щоб ці обставини суттєво знижували ступінь тяжкості вчиненого злочину, враховуючи дані про особу винного в сукупності з пом'якшуючими обставинами, такі не є обставинами, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, та не дають можливості застосувати до призначеного обвинуваченому ОСОБА_6 покарання, ст. 69 КК України. Суд вважає, що призначення покарання з застосуванням ст.69 КК України не можна визнати необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_6 і попередження вчинення нових злочинів.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 не обирався.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 не обирався.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 не обирався.
Цивільний позов не заявлено.
Процесуальні витрати в кримінальному провадженні відсутні.
Долю речових доказів належить вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Питання про майно, на яке накладено арешт, належить вирішити в порядку ст. 174 КПК України.
Керуючись ст.ст. 349, 368-371, 373, 374 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч.2 ст.185 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі 1 (один) рік.
Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч.1 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч.2 ст.185 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі 1 (один) рік.
Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч.1 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_5 такі обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч.2 ст.185 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі 1 (один) рік.
Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч.1 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_6 такі обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Арешт на майно, накладений на підставі ухвали слідчого судді Жовківського районного суду Львівської області від 09.04.2021 року на резиновий шланг, який упаковано в спец пакет № INZ 2054476, вісім пластикових каністр, три з яких наповнені рідиною із різким запахом, а п'ять каністр порожніх - скасувати.
Речові докази а саме:
- резиновий шланг, який упаковано в спец пакет № INZ 2054476, п'ять порожніх пластикових каністр - знищити.
- три пластикових каністри наповнені рідиною із різким запахом дизельного пального повернути - юридичній особі «ОНУР ТААХУТ ТАШИМАДЖИЛИК ІНШААТ ТІДЖАРЕТ BE САНАЇ АНОНІМ ШИРКЕТІ».
Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги учасниками судового провадження протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому ст. 395 КПК України з врахуванням особливостей передбачених ст. 394 КПК України.
Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченим та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Роз'яснити учасникам кримінального провадження право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Суддя: ОСОБА_1