справа №760/27313/20 головуючий у суді І інстанції: Шереметьєва Л.А.
провадження №22-ц/824/8216/2021 головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П.
Іменем України
01 червня 2021 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
Головуючого судді: Сушко Л.П.,
суддів: Гаращенка Д.Р., Сліпченка О.І.,
секретар судового засідання: Спеней О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНЕСАНС КОМПАНІ» на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 17 грудня 2020 року про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_3 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Приватного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», Товариства з обмеженою відповідальністю «СВІТ ФІНАНСІВ», Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНЕСАНС КОМПАНІ», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу м. Києва Пономарьова Дар'я Володимирівна, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу м. Києва Кисельова Надія Володимирівна, Служба у справах дітей та сім'ї Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання договорів про відступлення права вимоги та купівлі-продажу квартири недійсними,
У грудні 2020 року позивачі звернулись до суду з позовом і просять визнати договір про відступлення права вимоги за кредитним договором №08/08/2008/840 К1543, укладений 29 травня 2020 року між ПАТ «КБ «НАДРА» та ТОВ «СВІТ ФІНАНСІВ», посвідчений приватним нотаріусом КМНО Кисельовою Н.В., недійсним з моменту укладення; визнати договір купівлі-продажу нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 63,60 кв.м, житловою 35,70 кв.м,, укладений 06 листопада 2020 року між ТОВ «СВІТ ФІНАНСІВ» та ТОВ «РЕНЕСАНС КОМПАНІ» недійсним з моменту укладення.
Разом із позовом до суду надійшла заява про забезпечення позову шляхом заборони відчуження, здійснення реєстраційних та будь яких інших дій відносно спадкового майна - квартири АДРЕСА_1 , та майна, що знаходиться у вказаній квартирі.
Посилаються на те, що 15 серпня 2008 року між ПАТ КБ «НАДРА» та ОСОБА_4 укладено кредитний договір №08/08/2008/840 К1543, за умовами якого банк надає кредит в розмірі 199 948,00 дол. США строком до 10 серпня 2028 року. В забезпечення договору укладено договір іпотеки від 15 серпня 2008 року, за умовами якого передано в забезпечення виконання умов кредитного договору квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 63,60кв.м, житловою 35,70кв.м.
29 травня 2020 року між ПАТ КБ «НАДРА» та ТОВ «СВІТ ФІНАНСІВ» укладено договір про відступлення права вимоги за кредитним договором №08/08/2008/840 К1543. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. Спадкоємцями його прав та обов'язків є вони.
Державним нотаріусом КМНО Погорілою Л.С. заведено спадкову справу та надано витяг про реєстрації в Спадковому реєстрі справа 66360773, номер у нотаріуса 493/2020.
10 вересня 2020 року ними був отримано лист від ТОВ «СВІТ НАВИВОРІТ» про повернення протягом 30 днів боргу та повідомлено про намір звернути стягнення на предмет іпотеки, на що ними був направлений лист з повідомленням про смерть ОСОБА_4 та про те, що було заведено спадкову справу.
Не дивлячись на це, 06 листопада 2020 року відповідач - ТОВ «СВІТ НАВИВОРІТ» надав нотаріусу інформацію про те, що ОСОБА_4 за 30 днів повідомлений, та вчиняють правочин з відчуження майна.
Зазначають, що у квартирі знаходяться представники TOB «РЕНЕСАНС КОМПАНІ» та не покидають квартиру, вказують, що у приміщенні буде змінено замки на вхідних дверях, встановлено сигналізацію, а інше спадкове (рухоме) майно, що знаходиться у квартирі, в тому числі цінні речі, буде винесено на вулицю.
Вимагають написати розписку, якою визнати право власності за відповідачем - ТОВ «РЕНЕСАНС КОМПАНІ», та протягом 2-х днів забрати речі померлого.
Вважають, що відповідач - ТОВ ««РЕНЕСАНС КОМПАНІ» має реальну можливість розпорядитися спірною квартирою на власний розсуд до ухвалення рішення в даній справі шляхом укладення договору відчуження з будь-якою іншою особою, у зв'язку із чим проведено вторгнення до квартири, замінено замки та вхідній двері, та вживаються заходи примусового звільнення квартири від речей. Крім того, у квартирі знаходяться цінні речі покійного, втому числі золото, багато коштовностей, техніка, картини та інше. Більш того, спірна квартира виставлена на продаж та проводяться огляди квартири потенційним покупцями.
Враховуючи зазначене, вважають, що достатньо обґрунтованих підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до продажу нерухомого майна, власником якого на теперішній день є ТОВ «РЕНЕСАНС КОМПАНІ», що у подальшому зробить неможливим виконання рішення суду, а тому просять задовольнити заяву.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 17 грудня 2020 року задоволено частково заяву про забезпечення позову. Накладено арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю «РЕНЕСАНС КОМПАНІ».
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, адвокат Чуйко Ярослав Володимирович, який діє в інтересах ТОВ «РЕНЕСАНС КОМПАНІ» подало апеляційну скаргупосилаючись на порушення судом норм процесуального права, просило скасувати ухвалу суду першої інстанції та відмовити у задоволенні заяви. Вказує, що позивачем не наведено обґрунтувань щодо конкретного заходу забезпечення позову. Зазначає, що судом першої інстанції не враховано інтереси ТОВ "ФК'Алькор Інвест" та не вжив заходи зустрічного забезпечення позову шляхом зобов'язання заявника внести кошти на депозитний рахунок суду у сумі, яка б дорівнювала вартості заставного майна.
Учасники справи відзивів на апеляційну скаргу, у встановлений апеляційний судом строк, не подали.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Задовольняючи частково заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що зазначені в заяві заходи забезпечення позову в вигляді заборони вчинення дій, а саме відчуження квартири та здійснення реєстраційних та будь-яких інших дій, повністю охоплюються накладенням арешту на квартиру, і забезпечить дотримання прав та інтересів сторін у справі. У зв'язку з наведеним та враховуючи предмет спору, співмірність вимог позивачів з заявленими ними заходами забезпечення позову вважав можливим частково задовольнити заяву про забезпечення позову.
Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Відповідно до частин 1-5 статі 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 124 Конституції України визначений принцип обов'язковості судових рішень, який із огляду на положення статей 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Відповідно до ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.
Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» встановлює, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, предмет позову та обгрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обгрунтуванням його необхідності.
У своєму правовому висновку, сформульованому у постанові від 31 січня 2019 року у справі №761/45074/17, Верховний Суд, зазначив, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Європейський суд з прав людини в пілотному рішенні «Іванов проти України», право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалось невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі «Горнсбі проти Греції»). Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (рішення у справі «Іммобільяре Саффі» проти Італії»). Необґрунтована затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення становить порушення Конвенції (рішення у справі «Бурдов проти Росії»).
Встановлено, що у грудні 2020 року позивачі звернулись до суду з позовом у якому просили: визнати договір про відступлення права вимоги за кредитним договором №08/08/2008/840 К1543, укладений 29 травня 2020 року між ПАТ «КБ «НАДРА» та ТОВ «СВІТ ФІНАНСІВ», посвідчений приватним нотаріусом КМНО Кисельовою Н.В., недійсним з моменту укладення; визнати договір купівлі-продажу нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 63,60 кв.м, житловою 35,70 кв.м,, укладений 06 листопада 2020 року між ТОВ «СВІТ ФІНАНСІВ» та ТОВ «РЕНЕСАНС КОМПАНІ» недійсним з моменту укладення.
Також, одночасно із позовом до суду надійшла заява про забезпечення позову шляхом винесення ухвали про забезпечення позову шляхом заборони відчуження, здійснення реєстраційних та будь яких інших дій відносно спадкового майна - квартири АДРЕСА_1 , та майна, що знаходиться у вказаній квартирі.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 17 грудня 2020 року задоволено частково заяву про забезпечення позову. Накладено арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю «РЕНЕСАНС КОМПАНІ».
Встановлено, що між сторонами дійсно існує спір щодо нерухомого майна, а тому невжиття заходу забезпечення позову може у подальшому утруднити чи унеможливити виконання можливого судового рішення.
Суд апеляційної інстанції вважає, що підставою для часткового задоволення заяви про забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Крім того, забезпечення позову спрямоване насамперед проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може продати майно, тощо.
Проаналізувавши наявні у матеріалах справи докази у сукупності із положеннями законодавства, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, і доходить висновку про співмірність заходу забезпечення позову (арешту) із заявленими позивачами вимогами.
Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не наведено обґрунтувань щодо конкретного заходу забезпечення позову, відхиляються апеляційним судом, оскільки предметом спору є визнання договорів про відступлення права вимоги та купівлі-продажу квартири недійсними, отже не вжиття заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту, може у подальшому утруднити чи унеможливити виконання можливого рішення.
Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не враховано інтереси ТОВ "ФК'Алькор Інвест" та не вжив заходи зустрічного забезпечення позову шляхом зобов'язання заявника внести кошти на депозитний рахунок суду у сумі, яка б дорівнювала вартості заставного майна, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги, оскільки у даній справі не встановлено обставин, які передбачені ч. 3 ст. 154 ЦПК України для обов'язкового застосування зустрічного забезпечення позову.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції, викладених у рішенні, не спростовують.
З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції, вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення заяви про забезпечення позову та вірно застосував положення ст. 150 ЦПК України.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, і не може бути скасовано з підстав, викладених у апеляційній скарзі. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.374, 375 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНЕСАНС КОМПАНІ» залишити без задоволення.
Ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 17 грудня 2020 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складено «02» червня 2021 року.
Головуючий суддяЛ.П. Сушко
СуддіД.Р. Гаращенко
О.І. Сліпченко