єдиний унікальний номер справи 754/9223/2020
номер провадження №22-ц/824/5500/2021
01 червня 2021 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Білич І.М.,
суддів Коцюрби О.П., Слюсар Т.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Богінкевича Андрія Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 18 грудня 2020 року, ухвалене під головуванням судді Деснянського районного суду міста Києва Бабко В.В.,
у цивільній справі №754/9223/2020 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди.
Позивач ОСОБА_2 у липні 2020 року звернулась до суду з позовом про відшкодування матеріальної шкоди.
Вимоги позову мотивовані тим, що 12 березня 2020 року сину позивача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на спортивному майданчику ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 металевою палицею пошкодила зуб. Деснянським УП розглянуто звернення та проведено профілактичну, роз'яснювальну бесіду з малолітньою ОСОБА_4 .
Позивач ОСОБА_2 звернулась з сином до стоматологічної клініки ТОВ «Ф'ЮЖН ДЕНТ» для реконструкції зуба, сплатила за послуги лікаря та консультацію 2989,40 грн. Оскільки добровільно мати дівчинки не відшкодовує шкоду, просила суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 2 989,40 грн., та судові витрати.
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 18 грудня 2020 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 2 989, 40 грн., судові витрати в розмірі 29,89 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати в розмірі 810,91 грн.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, адвокат Богінкевич А.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважаючи, що судом першої інстанції в основу рішення покладено незаконно отриманий доказ, зокрема, відповідь Деснянського управління поліції ГУ НП в м. Києві щодо результатів розгляду звернення позивача до органів поліції. Вказував, що відповідно до даних технічного запису судового засідання від 17 грудня 2020 р. саме ці докази та дані, які в них містяться були оцінені стороною відповідача як недопустимі, недостовірні і недостатні, що було зроблено і судом в судовому засіданні. Незважаючи на відсутність у справі №754/9223/20 будь-яких допустимих, достовірних та достатніх доказів, які б вказували на саме існування події (внаслідок якої зі слів позивача її малолітньому сину було спричинено травму), відсутність причинно-наслідкового зв'язку між спричиненням травми ОСОБА_3 та діями ОСОБА_4 , ненадання суду оригіналу будь-якого документу, поданого до суду на підтвердження позовних вимог стороною позивача, суд першої інстанції необґрунтовано задовольнив позовні вимоги. З урахуванням викладеного, просив суд апеляційної інстанції ознайомитись з технічним записом судового засідання від 17 грудня 2020 року, з урахуванням цього скасувати судове рішення у справі.
ОСОБА_2 звернулась з відзивом на апеляційну скаргу, посилаючись на необґрунтованість та безпідставність її доводів. Вказувала на те, що факт нанесення шкоди підтверджений не лише довідкою з поліції, а й свідком ОСОБА_5 та довідкою з медичного центру стоматології. Більше того, судом було постановлено питання щодо опитування неповнолітніх, відповідач була категорично проти, що може розцінюватись як створення перешкод у з'ясуванні дійсних обставин справи. Жодних доказів які б спростовували факт нанесення шкоди, відповідачем не надано.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
У порядку ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників процесу про розгляд справи.
Частиною 1 ст. 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Перевіряючи доводи про стягнення матеріальної шкоди, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з огляду на таке.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 є мамою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , видане Відділом реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис №417.
12 березня 2020 р. до Деснянського УП ГУ НП у місті Києві надійшло звернення ОСОБА_2 про те, що 12 березня 2020 на спортивному майданчику малолітня ОСОБА_4 вдарила її малолітнього сина ОСОБА_3 , пошкодивши йому зуб.
13 березня 2020 р. ОСОБА_2 звернулась з сином ОСОБА_3 до стоматологічної клініки ТОВ «Ф'ЮЖН ДЕНТ» для реконструкції зуба, лікування коштувало 2 989,40 грн, що підтверджується накладною №101 від 13 березня 2020 р., накладною №107 від 15 березня 2020 р., накладною №109 від 15 березня 2020 р., квитанціями.
Згідно довідки Деснянського УП ГУ НП у місті Києві на звернення ОСОБА_2 зазначено, що розглянуто звернення ОСОБА_2 та проведено профілактичну, роз'яснювальну бесіду з малолітньою ОСОБА_4 , яка зазначила, що вона не хотіла вдарити ОСОБА_3 , це вийшло випадково, вона вибачалась перед хлопцями. (а.с.42)
Отже, відповідно до матеріалів М-6516/125/49-2020 від 02 грудня 2020 з Національної поліції України Головного управління НП у м. Києві Деснянського управління поліції про результати розгляду по зверненню ОСОБА_2 , судом встановлено, що 12 березня 2020 р. малолітні ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 гуляли на спортивному майданчику, ОСОБА_3 катався на спортивному тренажері з залізним ланцюгом, до нього підійшла ОСОБА_4 та попросила уступити тренажер, коли ОСОБА_3 відмовився ОСОБА_4 відштовхнула ланцюг, який вдарився об інший ланцюг і влучив ОСОБА_3 в обличчя, що спричинило травматичний скол ріжучого краю зубу, забиття та садну верхньої губи. Травми ОСОБА_3 підтверджено випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 03 червня 2020 р. (а.с. 41-47)
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вірно керувався нормами ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.
За змістом зазначених норм підставою цивільної відповідальності за завдану шкоду є протиправність поведінки заподіювача, його вина, негативні наслідки у вигляді втрати чи пошкодження майна та причинний зв'язок між цими діями та наслідками.
Протиправною є поведінка, яка не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення (зменшення, обмеження) майнових прав і законних інтересів іншої особи. Залежно від характеру юридичного обов'язку, покладеного на особу правовим актом, договором, службовими обов'язками тощо, протиправна поведінка може бути у формі протиправної дії або протиправної бездіяльності.
Майнова шкода, грошовим виразом якої є збитки, поділяється на реальну шкоду, якою є витрати на відновлення порушеного права у зв'язку з втратою та пошкодженням майна, а також упущену вигоду, тобто доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (ст.22 ЦК).
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та наслідками полягає в тому, що шкідливий результат є наслідком саме цієї протиправної поведінки, тобто не існує будь-яких інших обставин, які вплинули на ці події (опосередкований причинний зв'язок).
Вина, тобто психічне ставлення особи до вчиненого нею протиправного діяння, а також до негативних наслідків, що настали в результаті такої поведінки або діяння, можлива у формі умислу або необережності. Необережність полягає в тому, що особа не передбачає можливість завдання шкоди при обов'язку її передбачити.
У відповідності до ст. 31 ЦК України, ОСОБА_4 є малолітньою у зв'язку з чим не несе відповідальність за завдану нею шкоду.
Відшкодування шкоди на підставі спеціальних умов відповідальності відбувається в межах спеціальних деліктів.
Так, частиною першою ст. 1178 ЦК України передбачено, що шкода, завдана малолітньою особою (яка не досягла чотирнадцяти років), відшкодовується її батьками, якщо вони не доведуть, що шкода не є наслідком несумлінного здійснення або ухилення ними від здійснення виховання та нагляду за малолітньою особою.
За загальним правилом цього положення відповідальність за шкоду, завдану малолітніми особами, несуть батьки.
Положеннями частини другої ст. 1192 ЦК України визначено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
За правилами ст. 81 ЦПК кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього кодексу.
Встановивши, що завдана з необережності малолітньою дитиною ОСОБА_4 , під час катання на спортивному тренажері за відсутності контролю з боку її матері ОСОБА_1 , яка б мала забезпечити безпечне перебування дитини на спортивному майданчику і унеможливити пошкодження здоров'я іншої дитини, повинна бути відшкодована матір'ю дитини, яка є відповідачем у справі, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги є обґрунтованим та доведеними.
Доводи апеляційної скарги про те, що в основу рішення покладено незаконно отримані докази - відповідь Деснянського управління поліції ГУ НП в м. Києві щодо результатів розгляду звернення позивача до органів поліції, оскільки саме ці докази та дані, які в них містяться були оцінені стороною відповідача як недопустимі, недостовірні і недостатні, що було зроблено і судом в судовому засіданні, про що свідчать дані технічного запису судового засідання, колегією суддів апеляційного суду не приймаються до уваги, з огляду на таке.
У матеріалах справи міститься супровідний лист відповідно якого, адвокату Марусіній Д.В. надано копії матеріалів за подією, вказані копії оформлені оригінальним супровідним листом (а.с. 41) за підписом начальника Ю. Герасименко.
Відповідно до протоколу судового засідання, судом оголошено документи, від адвоката Марусін Д.В. (п. 10 протоколу), сторонами надано пояснення, досліджено матеріали справи (п.51). Жодних даних щодо звернення з клопотанням щодо виключення з числа доказів наданих матеріалів як недопустимих, протокол судового засідання не містить.
Відповідно до ч. 4 ст. 247 ЦПК України, технічний запис судового засідання є додатком до протоколу судового засідання і після закінчення судового засідання приєднується до матеріалів справи.
За змістом ст. 248 ЦПК України, у судовому засіданні секретар судового засідання забезпечує ведення протоколу судового засідання, крім випадків, передбачених цим Кодексом. У протоколі судового засідання зазначаються такі відомості: рік, місяць, число і місце судового засідання; найменування суду, який розглядає справу, прізвища та ініціали судді, секретаря судового засідання; справа, що розглядається, імена (найменування) сторін та інших учасників справи; порядковий номер вчинення процесуальної дії; назва процесуальної дії; час вчинення процесуальної дії; ухвали суду, постановлені в судовому засіданні, не виходячи до нарадчої кімнати; інші відомості, визначені цим Кодексом.
Відповідно до ст. 249 ЦПК України, учасники справи мають право ознайомитися із технічним записом судового засідання, протоколом судового засідання та протягом п'яти днів з дня проголошення рішення у справі подати до суду письмові зауваження щодо неповноти або неправильності їх запису.
Зауваження щодо технічного запису судового засідання чи протоколу судового засідання стороною відповідача не подавались, тому, з урахуванням недотримання вказаного порядку, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав щодо перевірки доводів апеляційної скарги в частині дослідження технічного запису судового засідання.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. (ст. 78 ЦПК України)
У доводах апеляційної скарги відсутні вказівки в чому саме полягає порушення порядку, встановленого законом та дані, які б давали змогу встановити порушення порядку отримання матеріалів на запит адвокатом заявника.
По суті інформація, що міститься у матеріалах (а.с. 41-47), стороною відповідача не спростована.
З огляду на те, що вказані докази не були виключені з числа доказів, їх оцінка надана в рішення суду першої інстанції, з висновками якого погоджується суд апеляційної інстанції.
Мотивування представником відповідача недопустимості, недостовірності і недостатності доказів в суді першої інстанції, під технічний запис судового засідання, дані якого не відображені у протоколі судового засідання, про що відсутні зауваження, за відсутності також відзиву по справі та висловленої позиції відповідача по суті встановлених обставин події, висновків суду першої інстанції не спростовує та містяться на формальних міркуваннях.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування з доводів викладених у апеляційній скарзі немає.
Керуючись ст.ст. 7, 368, 369, 374, 375, 381-384, 387 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу адвоката Богінкевича Андрія Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 18 грудня 2020 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків визначених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.
Головуючий - суддя:
Судді: