справа №755/3548/20 Головуючий у І інстанції - Виниченко Л.М.
апеляційне провадження №22-ц/824/825/2021 Доповідач у ІІ інстанції - Гуль В.В.
31 травня 2021 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Гуля В.В.,
суддів Сержанюка А.С., Суханової Є.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» на ухвалу Дніпровського районного суду м.Києва від 11 серпня 2020 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
встановив:
До Дніпровського районного суду м. Києва 21.05.2020 року на підставі ухвали Київського апеляційного суду від 07.04.2020 року надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Ухвалою суду від 27 травня 2020 року позовну заяву залишено без руху як таку, що не відповідала вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, та надано строк для усунення недоліків не більше семи днів з дня отримання ухвали.
Ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 11 серпня 2020 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачеві.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою ПАТ Акціонерний банк «Укргазбанк» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на її незаконність, необґрунтованість, неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, просило ухвалу суду першої інстанції скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, оскільки суд не врахував можливість подання позивачем документів через пошту, в установлений ухвалою суду строк (зокрема, в останній день строку), та строку поштового переказу.
Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Відповідно до ч.1. ст.369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Визнаючи неподаною та повертаючи позовну заяву позивачеві, суддя виходив з того, що зі зворотного поштового повідомлення наявного в матеріалах справи, копію ухвали судді про залишення позовної заяви без руху позивачем було отримано 30.07.2020 року, у зв'язку із чим останнім днем для усунення недоліків позовної заяви є 06.08.2020 року і станом на день постановлення ухвали 11.08.2020 року вказані недоліки не усунуто.
Проте такі висновки судді не відповідають обставинам справи та вимогам закону виходячи з наступного.
Встановлено, що ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 27.05.2020 у справі № 755/7012/20 позовну заяву АБ «УКРГАЗБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, залишено без руху та надано строк на усунення недоліків, який не може перевищувати семи днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Зазначену ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва АБ «УКРГАЗБАНК» отримано поштою 30.07.2020, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції на супровідному листі до ухвали та копією конверту, у зв'язку із чим останнім днем для усунення недоліків позовної заяви є 06.08.2020 року.
На виконання вищевказаної ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 27.05.2020 у справі № 755/7012/20, 05.08.2020 направлено заяву про усунення недоліків позовної заяви № 117/21974/2020 від 04.08.2020, (що підтверджується роздруківкою відстеження пересилання поштових відправлень з сайту Укрпошти за штрихкодовим ідентифікатором 0100181112071).
Як визначено частиною 6 статті 124 ЦПК України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
Крім того, частиною 4 статті 10 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У справі «Олександр Волков проти України» (Oleksandr Volkov v. Ukraine) від 9 січня 2013 року, заява № 21722/11, Європейський суд з прав людини зазначив, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності та що сторони провадження повинні мати право очікувати застосування вищезазначених норм. Принцип юридичної визначеності застосовується не тільки щодо сторін провадження, а й до національних судів (див. рішення від 21 жовтня 2010 року у справі ««Дія-97» проти України» (Diya 97 v. Ukraine), заява № 19164/04, п. 47, з подальшими посиланнями).
За таких обставин, Банк виконав вимоги ухвали в строк, відведений для цього судом.
Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви суд першої інстанції не врахував можливість подання позивачем документів через пошту, в установлений ухвалою суду строк (зокрема, в останній день строку), та строки поштового перебігу.
Згідно з пунктом 1 затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України 28.11.2013 року за № 958 «Нормативів та нормативних строків пересилання поштових відправлень», нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2;, пріоритетної - Д+3; де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення (розділ II).
Пунктом 2 Нормативів встановлено, що при пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.
Тобто, виходячи з вищевказаних нормативних строків, пересилання кореспонденції з міста межах Києва, враховуючи день відправлення, триває до п'яти днів.
Якщо враховувати можливість вчинення процесуальної дії в останній день відведеного судом строку, з поданням документів через пошту, суд першої інстанції не мав підстав постановляти ухвалу про повернення позовної заяви раніше 12 серпня 2020 року.
Про необхідність враховувати можливість подання документів засобами поштового зв'язку неодноразово зазначав Верховний Суд України (постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 25 листопада 2015 року по справі № 6- 2053цс15; постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 21.09.2017 року по справі № 6-1509цс17).
Зазначене твердження відповідає правовим висновкам Верховного Суду, зазначеним у постанові Верховного Суду від 23 травня 2018 року по справі № 752/14761/16-ц.
Відповідно до частини 4 статті 263 Цивільного процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Проте, при постановленні ухвали від 11.08.2020 року, зазначені обставини не були враховані суддею, що призвело до постановлення передчасного судового рішення про повернення позову.
Таким чином, суддя не з'ясував обставини справи, що мають значення для справи, що призвело до порушенням норм процесуального права, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 379 ЦПК України є підставою для скасування ухвали суду, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.7,367,369,379,381,382,389 ЦПК України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» задовольнити.
Ухвалу Дніпровського районного суду м.Києва від 11 серпня 2020 року скасувати, а справу направити до Дніпровського суду м.Києва для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач В.В. Гуль
Судді А.С. Сержанюк
Є.М. Суханова