Справа № 755/4188/21 Головуючий в 1 інст.: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/3213/2021 Доповідач: ОСОБА_2
27 травня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційними скаргами підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 27 квітня 2021 року, щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з вищою освітою, працюючого на посаді заступника директора з господарської роботи школи І-ІІІ ступенів № 236 м. Києва, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
який підозрюється у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12021100040000652 від 03.03.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України,
за участю: прокурора ОСОБА_8 , захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , підозрюваного ОСОБА_6 ,
Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 27 квітня 2021 року задоволено клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_10 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 та продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у межах строку досудового розслідування, тобто до 03 червня 2021 року включно.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням підозрюваний ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_7 , подали апеляційні скарги, які є аналогічні за змістом. В яких апелянти просять скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. У відповідності до вимог ч. 3 ст. 181 КПК України, ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання ОСОБА_6 , АДРЕСА_2 .
На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянти зазначають, що підставою для оскарження ухвали суду першої інстанції є неповнота судового розгляду, невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам та істотне порушення судом вимог кримінального процесуального закону.
Апелянти вказують на те, що всупереч вимогам ст. 370 КПК України слідчий суддя у вступній частині ухвали, зазначила неправдиву інформацію про те, що ОСОБА_6 , працює на посаді заступника директора з господарської роботи школи І-ІІІ № 236 м. Києва, оскільки під час розгляду клопотання на запитання судді, ОСОБА_6 , повідомив суду про те, що він на даний час є тимчасово непрацюючий, так як за його власною заявою він був звільнений із займаної посади, про що і власноручно розписався в наказі № 01-03-08 від 04.03.2021 року.
Також апелянти зазначають, про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри та відсутність кваліфікуючої ознаки за ч. 2 ст. 156 КК України, виходячи з того, що на даний час достатніх доказів для обґрунтування підозри ОСОБА_6 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України не існує та не може існувати, так як ОСОБА_6 не є членом сім'ї чи близьким родичем, або особою, на яку покладено обов'язки щодо виховання потерпілої. Обґрунтування, які викладені в повідомленні про підозру від 04.03.2021 є фактично тільки криміналістичною версією слідства, яка на відміну від підозри, не тягне за собою прийняття тих чи інших процесуальних рішень, у тому числі повідомлення особі про підозру, його взяття під варту та продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що беззаперечно підтверджується наданими органами досудового розслідування до клопотання від 26.04.2021 копіями процесуальних документів, наявних в матеріалах кримінального провадження № 12021100040000652 від 03.03.2021 р.
Крім того апелянти зазначають, що виходячи зі змісту клопотання, для завершення досудового розслідування необхідно виконати ряд процесуальних дій, однак такі дії органу досудового розслідування, не пов'язані з ризиками визначеними ч. 1 ст. 177 КПК України, так як отримання матеріалів від Департаменту кіберполіції, отримання висновку експерта, призначення експертизи, відкриття матеріалів для ознайомлення та складання обвинувального акту, ніяк не пов'язані з діями чи бездіяльністю підозрюваного, а тим більше, який знаходитиметься під цілодобовим домашнім арештом і який навіть на виклик слідчого чи суду зможе з'явитися тільки у супроводі працівника Національної поліції.
Більш того слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_6 , має міцність соціальних зав'язків - одружений, має постійне місце проживання та відсутність судимостей, але судом проігноровано та не взято до уваги, що згідно витягу із медичної картки стаціонарного хворого № 5836/16 від 09.10.2016 р. та виписки із медичної картки стаціонарного хворого № 3836 від 05.03.2021 р. (додаток 8 до пояснення від 27.04.2021 р.) його рідний батько ОСОБА_11 , має серцеві проблеми, які суттєво загострились після того, як він дізнався 04.03.21 про наявність обставин відносно свого сина.
Апелянти зазначають, що слідчий суддя в ухвалі не відобразила, в чому полягає обґрунтованість підстав неможливості забезпечення органом розслідування завдань кримінального провадження під час знаходження ОСОБА_6 під цілодобовим арештом та не взяла до уваги доводи сторони захисту в цій частині.
Крім того захисник ОСОБА_7 в поданій апеляційній скарзі, звертає увагу суду на те, що прокурором Київської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_12 04.03.2021 р. затверджено повідомлення про підозру, 05.03.2021 р. погоджено клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а 26.04.2021 р. погоджено клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою поза межами її повноважень, що у відповідності вимог ч.1 ст.25 Закону України «Про прокуратуру», тягне за собою відповідальність, передбачену законом. Оскільки жодним чином, ні Київська місцева прокуратура № 4, ні Київська міська прокуратура код ЄДРПОУ 02910019, не наділені повноваженнями та функціями визначеними ст.13 Конституції України та законом України «Про прокуратуру», а й відповідно, що працівники, як Київської місцевої прокуратури № 4, так і усі працівники Київської міської прокуратури, остання яка є суб'єктом господарювання (приватним підприємством), відповідності до вимог ч.3 ст.2 Закону України «Про прокуратуру» не мають повноважень прокурорів, так як вони фактично здійснюють свою підприємницьку діяльність не встановлений Конституцією та заборонений усіма наявними в Державі України законам спосіб.
Заслухавши суддю-доповідача щодо змісту оскарженої ухвали слідчого судді, доводи підозрюваного та його захисників щодо обставин викладених в апеляційних скаргах, які вони підтримали в судовому засіданні апеляційного суду за наведених у них обставинах і просили про їх задоволення, доводи прокурора про законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді та необхідність залишити її без змін, апеляційні скарги - без задоволення, вивчивши матеріали провадження за клопотанням слідчого, перевіривши, обговоривши та обміркувавши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з таких підстав.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183, 199 КПК України.
Під час апеляційного розгляду, встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням зазначених вимог національного та міжнародного законодавства.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100040000652 від 03.03.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 03.03.2021 року приблизно о 14:40 ОСОБА_6 , перебуваючи біля будівлі школи І-ІІІ ступенів № 120, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Райдужна, 12-Б, після закінчення уроків побачив, що малолітні ОСОБА_13 та ОСОБА_14 пішли зі школи додому без супроводу сторонніх осіб та пішов за останніми. По дорозі ОСОБА_14 залишила ОСОБА_13 та зайшла до під'їзду, в якому проживає, за адресою: АДРЕСА_3 .
У цей час у ОСОБА_6 виник злочинний умисел, направлений на вчинення розпусних дій щодо малолітньої ОСОБА_13 , 2010 року народження. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на вчинення розпусних дій щодо малолітньої ОСОБА_13 , ОСОБА_6 достовірно усвідомлюючи, що вона є малолітньою, без тривалого розриву в часі, близько 14:45, проходячи повз будинок АДРЕСА_4 , та слідуючи за малолітньою ОСОБА_13 , яка йшла попереду нього, зайшов до під'їзду № 3 вказаного будинку відразу після останньої.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на вчинення розпусних дій щодо малолітньої ОСОБА_13 , перебуваючи у загальному приміщенні під'їзду, ОСОБА_6 підійшов до малолітньої, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, вчинив щодо неї фізичне розбещення, що виразилося у мацанні статевих органів потерпілої, засунув свою руку у штани останньої під спідню білизну. Після чого малолітня потерпіла присіла на підлогу у кутку та почала благати не чіпати її.
З метою подолання опору та уникнення свідків, силоміць, проти волі малолітньої ОСОБА_13 , ОСОБА_6 заштовхав її у ліфтову кабіну та натиснув кнопку поверху вище, після чого двері зачинились та ліфт почав рухатись вгору.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на вчинення розпусних дій щодо малолітньої ОСОБА_13 , ОСОБА_6 , користуючись відсутністю сторонніх осіб, силоміць притиснув малолітню у куток ліфтової кабіни, діючи умисно, проти волі останньої, закриваючи своєю рукою рот потерпілої, вчиняючи щодо потерпілої фізичне розбещення, що виразилося у мацанні статевих органів малолітньої, рукою заліз до штанів потерпілої під спідню білизну та почав мацати її статеві органи з метою задоволення своєї статевої пристрасті. У цей момент ліфт припинив рух на одному з поверхів і двері ліфтової кабіни відчинилися, тому ОСОБА_6 вийшов з ліфтової кабіни на загальний поверх, щоб переконатися у відсутності сторонніх осіб. Потерпіла ОСОБА_13 , скориставшись цим, натиснула кнопку четвертого поверху, де вона мешкає, та у подальшому забігла у квартиру за місцем проживання.
Після цього, ОСОБА_6 по сходах спустився вниз, вийшов з під'їзду та місце вчинення кримінального правопорушення покинув, попрямувавши у невідомому напрямку.
04.03.2021 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України.
05.03.2021 ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком застосування до 30 квітня 2021 року включно.
За загальним правилом, визначеним ч. 1 ст. 219 КПК України, досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Між тим, постановою керівника Дніпровської окружної прокуратури м. Києва від 26 квітня 2021 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12021100040000652, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.03.2021 року, продовжено до трьох місяців.
27.04.2021 слідчий СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_10 , за погодженням з прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_12 , звернулася до слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва із клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 у кримінальному проводженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100040000652 від 03.03.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України.
На обґрунтування вимог даного клопотання сторона обвинувачення послалась обґрунтованість підозри повідомленої ОСОБА_6 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України, яка підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: рапортом співробітника поліції, протоколом обшуку, протоколом особистого обшуку особи, підозрюваної у вчиненні злочину, протоколами допитів свідків, протоколом огляду місця події, протоколом перегляду відеозаписів; протоколом огляду речей та іншими матеріалами у своїй сукупності.
Також в обґрунтування клопотання слідчий посилалась на те, що на сьогоднішній день виникла необхідність продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 у зв'язку з тим, що ризики, передбачені п. 1, п. 2, п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були наведені у клопотанні про обрання запобіжного заходу існують та не відпали. Необхідно виконати ряд процесуальних дій, а саме: отримати матеріали від Департаменту кіберполіції, відповідно доручення від 01.04.2021 року; отримати висновок експерта судово-молекулярно-генетичної експертизи від 31.03.2021 року; призначити судово-психіатричну експертизу підозрюваному; відкрити матеріали для ознайомлення сторонам кримінального провадження та надати їм можливість для ознайомлення; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів кримінального провадження, які слід вручити підозрюваному та його захиснику, та при необхідності виконати інші слідчі дії.
27.04.2021 ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва вказане клопотання слідчого задоволено та продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у межах строку досудового розслідування, тобто до 03 червня 2021 року включно.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя встановила наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України, що підтверджується: витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12021100040000652 від 03.03.2021 року; протоколом про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 03.03.2021 року, поясненнями ОСОБА_13 від 03.03.2021 року, протоколом огляду місця події від 03.03.2021 року, протоколами огляду від 10.03.2021 року, 15.03.2021 року, протоколами допитів малолітньої потерпілої та свідків від 03.03.20 21 року, 04.03.2021 року, 19.03.2021 року, 29.03.2021 року, протоколами обшуку від 04.03.2021 року, протоколом пред'явлення особи для впізнання від 04.03.2021 року, рапортом співробітника поліції від 04.03.2021 року, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 04.03.2021 року, повідомленням про підозру від 04.03.2021 року, протоколом перегляду цифрового відеозапису від 04.03.2021 року, протоколами огляду речових доказів від 24.03.2021 року, 25.03.2021 року, 02.04.2021 року, постановою про продовження строку досудового розслідування від 26.04.2021 року та іншими матеріалами у своїй сукупності.
Також слідчий суддя на підставі наданих матеріалів оцінила в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України; тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим - позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого; вік та стан здоров'я підозрюваного - молодий вік та задовільний стан здоров'я; міцність його соціальних зв'язків - одружений, дітей не має; наявність постійного місця проживання та роботи; репутацію підозрюваного; майновий стан; відсутність судимостей; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.
На підставі вказаних вище обставин у їх сукупності та взаємозв'язку слідчий суддя дійшов висновку про наявність у даному кримінальному провадженні обґрунтованих ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваного ОСОБА_6 переховуватись від органів досудового розслідування та суду, можливість останнього знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та інших осіб у кримінальному провадженні та врахував те, що для завершення досудового розслідування необхідно виконати ряд процесуальних дій, про які зазначає слідчий у клопотанні, та прийшов до висновку, що у разі застосування до ОСОБА_6 більш м'яких запобіжних заходів, не пов'язаних з триманням під вартою, таких як застава, особиста порука, особисте зобов'язання чи домашній арешт, орган розслідування не зможе в повній мірі забезпечити виконання завдань кримінального провадження.
Продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 необхідне для забезпечення його належної процесуальної поведінки та не настання ризиків, що мають місце.
Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, з якими пов'язана можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе.
Згідно з вимогами ст. ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на такий, що не пов'язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжений у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення в строки, встановлені статтею 219 цього Кодексу.
Під час розгляду клопотання органу досудового розслідування слідчий суддя суду першої інстанції встановив, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України, що підтверджується долученими до клопотання матеріалами, сукупність яких є достатньою для продовження дії запобіжного заходу, оскільки ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду, можливість останнього знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та інших осіб у кримінальному провадженні, не зменшились.
Також, слідчий суддя місцевого суду ретельно дослідив доводи клопотання слідчого відносно обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попереднього судового рішення про тримання підозрюваного ОСОБА_6 під вартою. При цьому для завершення досудового розслідування в даному кримінальному провадженні існує законодавчо встановлена необхідність у проведенні слідчих та процесуальних дій, обґрунтованість та необхідність яких перевірена та підтверджена в судовому засіданні матеріалами клопотання.
Разом з цим, слідчий суддя врахував тяжкість злочину, конкретні обставини вчинення злочину, дані про особу підозрюваного в їх сукупності, та ті обставини, що на даній стадії досудового розслідування неможливо провести всі заплановані процесуальні дії, спрямовані на встановлення фактичних обставин справи, на підставі чого слідчий суддя дійшов висновку про відсутність достатніх стримуючих факторів, які б дозволили менш суворим запобіжним заходам запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування щодо ОСОБА_6 чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
При цьому, застосувавши до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 183 КПК України не визначив підозрюваному розмір застави, враховуючи обставини злочину, зміст підозри, підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу та вимоги ч. 4 ст. 183 КПК України.
На підставі наведеного, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з рішенням слідчого судді місцевого суду щодо необхідності задоволення клопотання слідчого, оскільки він всебічно та у повному обсязі довів обставини, які виправдовують подальше обмеження права ОСОБА_6 перебувати на волі. Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Відтак, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до сталого висновку, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні.
Крім того, є безпідставними посилання апелянтів на те, що всупереч вимогам ст. 370 КПК України слідчий суддя у вступній частині ухвали, зазначила неправдиву інформацію про те, що ОСОБА_6 , працює на посаді заступника директора з господарської роботи школи І-ІІІ № 236 м. Києва, так як він був звільнений із займаної посади, про що і власноручно розписався в наказі № 01-03-08 від 04.03.2021 року. Оскільки як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_6 , на час вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України, у вчиненні якого він підозрюється, а саме 03.03.2021 займав дану посаду, тому слідчим суддею вірно зазначено дану інформацію вступній частині.
Доводи апелянтів про те, що органом досудового розслідування не доведено, а слідчим суддею не встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого злочину, наявність ризиків неправомірної поведінки підозрюваного, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість обрання виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення. Отже, твердження в апеляційній скарзі про невмотивованість висновків суду щодо необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного є безпідставними, оскільки суперечать наявним у матеріалах кримінального провадження доказам, які містять фактичні дані на підтвердження наведених слідчим суддею в ухвалі обставин.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, для обґрунтованої підозри повинні бути факти або інформація, які б переконали неупередженого спостерігача в тому, що ця особа, можливо, вчинила злочин (Erdagoz v. Turkey п. 51).
Проте, у практиці ЄСПЛ відсутній універсальний підхід, за якого підозра вважається обґрунтованою. Це визначається конкретними обставинами (рішення у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom», п.32; «Merabishvili v. Georgia», п.184), а також пов'язується зі ступенем суспільної небезпечності діяння.
Суди мають вивчати всі факти, що свідчать про наявність чи відсутність справжнього публічного інтересу, що виправдовує (з урахуванням принципу презумпції невинуватості) обмеження права на свободу, та викладати їх у своїх рішеннях про відмову у звільненні особи з-під варти (рішення у справі «Labita v. Italy», пп.152-153).
Стандарт доказування «обґрунтована підозра» вважається досягнутим, якщо фактів та інформації достатньо, аби переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення.
Обґрунтованість підозри може встановлюватися тільки щодо діяння, яке підпадає під ознаки правопорушення за законом про кримінальну відповідальність.
Обґрунтованість підозри не може встановлюватися in abstracto або ґрунтуватися на суб'єктивних припущеннях, а має підкріплюватися конкретними доказами в кримінальному провадженні.
Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Стандарт доказування «обґрунтована підозра» має динамічний характер, тобто з плином часу така підозра в учиненні кримінального правопорушення не може бути самостійною підставою для продовжування обмеження прав особи, мають бути наведені відповідні й достатні підстави (ризики), підкріплені доказами.
Таким чином колегію суддів встановлено, що доказів, які надані органом досудового розслідування до клопотання про продовження запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою на момент розгляду вказаного клопотання, було достатньо для продовження такого запобіжного заходу, оскільки вони в сукупності можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення.
Щодо обставин, щодо невірної кваліфікації дій ОСОБА_6 , за ч. 2 ст. 156 КК України, то вони підлягають перевірці під час досудового розгляду органом досудового розслідування та в подальшому судом.
Посилання апелянтів на те, що ОСОБА_6 має міцні соціальні зав'язки, а саме, одружений, має постійне місце проживання та відсутні судимості, його батько ОСОБА_11 , має серцеві проблеми, не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді, оскільки не спростовують висновки суду про те, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ст. 177 КПК України.
Посилання захисника ОСОБА_7 в поданій апеляційній скарзі, що прокурор Київської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_12 , яка затверджувала повідомлення про підозру, погоджувала клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримані під вартою та про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою діяла поза межами її повноважень, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а підстави на які посилається захисник на обґрунтування даного доводу не ґрунтується на нормах чинного законодавства.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування та застосування підозрюваному іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, колегія суддів - не знаходить.
Всі інші обставини, згідно вимог КПК України будуть встановлюватись під час судового розгляду по суті.
Істотних порушень вимог КПК України, які б перешкодили чи могли ерешкодити слідчому судді місцевого суду постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції - не виявлено.
Зважаючи на викладене, рішення слідчого судді є законним, обґрунтованим і вмотивованим, оскільки постановлене згідно норм матеріального права з ретельним дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України та ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та об'єктивно оціненими судом, в порядку та в межах, передбачених на даній стадії кримінального провадження, натомість доводи та твердження апелянтів, про які йдеться в поданих апеляційних скаргах, колегія суддів апеляційної інстанції вважає - безпідставними, в зв'язку з чим приходить до остаточного висновку про залишення поданих апеляційних скарг без задоволення.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 199, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,
Ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 27 квітня 2021 року, - залишити без зміни, а апеляційні скарги підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4