Справа № 357/369/20 Головуючий в суді І інстанції Цимбал І. К.
Провадження № 22-ц/824/4796/2021 Доповідач в суді ІІ інстанції Мельник Я.С.
27 травня 2021 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Мельника Я.С.,
суддів: Гуля В. В., Матвієнко Ю.О.
за участі секретаря Примушка О.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція адміністративних послуг» Євка Володимира Володимировича на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09 грудня 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Товариства з додатковою відповідальністю «Шамраївській цукровий завод», Державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція адміністративних послуг» Євка Володимира Володимировича про визнання недійсним договору про надання права користування земельною ділянкою (емфітевзис), скасування державної реєстрації права користування земельною ділянкою, припинення права користування земельною ділянкою,
У грудні 2019 року представник ТОВ Агрофірма «Матюші» звернувся до суду із вказаним позовом, який обґрунтовував тим, що між товариством і відповідачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 були укладені договори оренди земельних ділянок, належних відповідачам.
Вказує, що протягом усього часу дії договорів оренди землі товариство належним чином виконувало свої зобов'язання, в тому числі щодо повної та своєчасної сплати орендної плати за користування орендованими земельними ділянками.
Однак, впродовж грудня 2017 року - лютого 2018 року Товариство отримало від ОСОБА_4 та ОСОБА_7 повідомлення про розірвання договорів оренди в односторонньому порядку у зв'язку з начебто невиконанням ТОВ Агрофірма «Матюші» взятих на себе договірних зобов'язань належним чином. На підставі цих повідомлень 28 грудня 2017 року державний реєстратор Комунального підприємства "Реєстрація нерухомості та бізнесу" Янчук С.В. та 17.02.2018 року державний реєстратор Комунального підприємства "Реєстрація нерухомості та бізнесу" Міхачов В.А. провели державну реєстрацію припинення права оренди Товариства на земельні ділянки відповідачів ОСОБА_4 і ОСОБА_7
29 грудня 2017 року ОСОБА_4 уклала з ТДВ "Шамраївський цукровий завод" договір оренди землі № б/н, за яким передала останньому в оренду свою ділянку, а державний реєстратор КП Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Мироненко Ю.Ю. здійснила державну реєстрацію права оренди на цю землю за ТДВ «Шамраївський цукровий завод».
19 лютого 2018 року ОСОБА_7 уклав з ТДВ «Шамраївський цукровий завод» договір оренди землі № б/н, за яким передав останньому в оренду свою ділянку, а державний реєстратор ОСОБА_8 здійснив державну реєстрацію права оренди за ТДВ «Шамраївський цукровий завод».
Вважає, що підстав для розірвання в односторонньому порядку договору оренди і передачі ділянки іншому орендарю - ТДВ «Шамраївський цукровий завод» у ОСОБА_4 і ОСОБА_7 не було, ТОВ Агрофірма «Матюші» у вересні 2018 року звернулося до суду з позовними заявами, та у наслідку їх розгляду судовими рішеннями було визнано недійсними зокрема односторонні правочини відповідачів щодо розірвання договору оренди з ТОВ Агрофірма «Матюші», договори оренди землі, укладені між відповідачами і ТДВ «Шамраївський цукровий завод», скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію припинення права оренди Товариства на земельну ділянку та рішення державних реєстраторів про державну реєстрацію права оренди ТДВ «Шамраївський цукровий завод» на ці ділянки, та у подальшому було відновлено реєстраційний запис права оренди за ТОВ Агрофірма «Матюші».
Однак, наразі ТОВ Агрофірма «Матюші» не може користуватися вказаними земельними ділянками з огляду на те, що 05 січня 2019 року, до прийняття судових рішень у справах № 357/10986/18, № 357/11003/18, між ОСОБА_4 та ТДВ «Шамраївський цукровий завод», та між ОСОБА_7 і ТДВ «Шамраївський цукровий завод» були укладені договори про надання права користування земельними ділянками для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), на підставі якого 06 березня 2019 року і 07 березня 2019 року державний реєстратор Комунального підприємства «Агенція адміністративних послуг» Євко В.В. прийняв щодо рішення про державну реєстрацію права користування цими ділянками за ТДВ «Шамраївський цукровий завод», про що до державного реєстру були внесені відповідні записи.
Вважає, що ці договори емфітевзису були укладені з порушенням норм законодавства та умов договорів оренди, які укладені між ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та ТОВ Агрофірма «Матюші», а державну реєстрацію права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) щодо цих ділянок за ТДВ «Шамраївський цукровий завод» було проведено з порушенням норм законодавства у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, вимушене звернутися до суду із цим позовом.
Крім того, в частині позовних вимог до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 посилається на таке.
За скаргою, поданою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та іншими особами до Міністерства юстиції України 28.02.2018 року, наказом № 729/5 від 15.03.2018 року Міністерство скасувало рішення державних реєстраторів про державну реєстрацію права оренди Товариства на ділянки цих відповідачів, однак, вважаючи такі дії відповідачів неправомірними, ТОВ Агрофірма «Матюші» звернулося до суду із позовними заявами про визнання про визнання недійсними договорів оренди землі, укладених 02 березня 2018 року між ТДВ «Шамраївський цукровий завод» та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , і скасування рішення про державну реєстрацію права оренди на земельні ділянки останніх за ТДВ «Шамраївський цукровий завод» (справи № 357/7896/18, № 357/8000/18, № 357/7791/18, № 357/7994/18, № 357/7884/18).
Водночас, до ухвалення судових рішень у цих справах, 05 січня 2019 року ТДВ «Шамраївський цукровий завод» та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 уклали договори про надання права користування земельними ділянками для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), за якими останні передали свої земельні ділянки знову в користування ТДВ «Шамраївський цукровий завод», але на праві емфітевзису, що в чергове створює ТОВ Агрофірма «Матюші» перешкоди у відновленні записів про своє право оренди на ці земельні ділянки.
Враховуючи викладене, просив визнати недійсними оскаржувані договори оренди землі, укладених між відповідачами і ТДВ «Шамраївський цукровий завод» та скасувати у ДРРПНМ записи право користування спірними земельними ділянками за ТДВ «Шамраївський цукровий завод».
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09 грудня 2020 року позов задоволено.
Визнано недійсними договори про надання права користування земельними ділянками для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) № б/н від 05 січня 2019 року, укладених між відповідачами і ТДВ «Шамраївський цукровий завод», та скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права користування земельними ділянками для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) ТДВ «Шамраївський цукровий завод» щодо спірних земельних ділянок.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, державний КП «Агенція адміністративних послуг» Євко В.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить його в частині позовних вимог щодо нього - скасувати та ухвалити у цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні цих вимог, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування судом норм матеріального права і неповне з'ясування судом усіх обставин справи.
У обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що дії державного реєстратора під час проведення державної реєстрації права користування земельними ділянками були правомірними, а сам державний реєстратор не є належним відповідачем у справі, оскільки у справі наявний спір між позивачем та відповідачами щодо права користування земельними ділянками, який має розглядатися як спір, пов'язаний з порушенням цивільних прав особи на нерухоме майно іншою особою, за якою було зареєстровано речове право, а державний реєстратор лише зобов'язаний виконати рішення суду щодо скасування державної реєстрації речового права або його обтяження незалежно від того, чи був цей реєстратор залучений до участі у справі чи ні, а тому вважає оскаржуване рішення у цій частині таким, що підлягає скасуванню.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог про скасування реєстраційних записів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, суд першої інстанції виходив з того, що у зв'язку з тим, що оскаржувані договори є недійсними, з огляду на приписи ч. 1 ст. 216 ЦК України у ТДВ «Шамраївський цукровий завод» не виникло право користування (емфітевзису) щодо спірних земельних ділянок за цими договорами, а, отже, одночасно з визнанням цих договорів недійсними підлягає скасуванню й державна реєстрація права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) щодо спірних земельних ділянок, крім того державна реєстрація права користування земельною ділянкою емфітевзису щодо спірних земельних ділянок за ТДВ «Шамраївський цукровий завод» підлягає скасуванню також з підстав порушення державним реєстратором Євком В.В. норм законодавства у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно під час проведення державної реєстрації.
Однак колегія суддів не може повністю погодитися з такими висновками суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог щодо державного реєстратора, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, записи про державну реєстрацію права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) щодо спірних земельних ділянок за ТДВ «Шамраївський цукровий завод» було внесено державним реєстратором Євком В.В. на підставі оскаржуваних договорів.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частини перша та третя статті 13 ЦПК України).
Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи (частина друга статті 48 ЦПК України).
Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року в справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) (пункт 41), від 20 червня 2018 року в справі № 308/3162/15-ц (провадження № 14-178цс18) (пункт 49), від 21 листопада 2018 року в справі № 127/93/17-ц (провадження № 14-392цс18) (пункт 50), від 12 грудня 2018 року в справі № 372/51/16-ц (провадження № 14-511цс18)(пункт 31.4), від 12 грудня 2018 року в справі № 570/3439/16-ц (провадження № 14-512цс18) (пункт 37, 54), від 30 січня 2019 року в справі № 552/6381/17 (провадження № 14-626цс18) (пункт 38), від 13 березня 2019 року в справі № 757/39920/15-ц (провадження № 14-61цс19) (пункт 31), від 27 березня 2019 року в справі № 520/17304/15-ц (провадження № 14-94цс19)(пункт 63)).
Спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно треба розглядати як спір, пов'язаний із порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване речове право на це майно (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року в справі № 823/2042/16 (провадження № 11-377апп18) (пункт 36)).
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що зміст і характер відносин між учасниками справи, обставини справи підтверджують, що спір у ТОВ Агрофірма «Матюші» існує саме з відповідачами фізичними особами і ТДВ «Шамраївський цукровий завод» щодо права користування спірними земельними ділянками.
Отже, позовні вимоги про скасування записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо державної реєстрації права користування не можуть бути звернені до державного реєстратора, якого позивач визначив співвідповідачем. Державний реєстратор зобов'язаний виконати рішення суду щодо скасування державної реєстрації речового права або його обтяження незалежно від того, чи був цей реєстратор залучений до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, чи не був залучений.
Встановивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та, що відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року в справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) (пункт 40), від 21 листопада 2018 року в справі № 127/93/17-ц (провадження № 14-392цс18) (пункт 50), від 12 грудня 2018 року в справі № 570/3439/16-ц (провадження № 14-512цс18) (пункти 37, 54), від 12 грудня 2018 року в справі № 372/51/16-ц (провадження № 14-511цс18) (пункт 31.10), від 30 січня 2019 року в справі № 552/6381/17 (провадження № 14-626цс18) (пункт 39)).
Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що дії державного реєстратора під час внесення оскаржуваних записів про право користування землею (емфітевзису) за ТДВ «Шамраївський цукровий завод» були вчинені з порушенням вимог закону, оскільки право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), і право оренди землі є речовими правами, які за своєю правовою природою не можуть одночасно встановлюватись щодо однієї земельної ділянки, що було підставою для відмови у проведенні державної реєстрації, колегія суддів вважає помилковим, оскільки, як було вказано вище, позовні вимоги про скасування записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо державної реєстрації права користування не можуть бути звернені до державного реєстратора, якого позивач визначив співвідповідачем, а державний реєстратор зобов'язаний виконати рішення суду щодо скасування державної реєстрації речового права або його обтяження незалежно від того, чи був цей реєстратор залучений до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, чи не був залучений.
З огляду на це, безпідставним є також висновок суду про стягнення з державного реєстратора Євка В.В. судових витрат, позаяк державний реєстратор є неналежним відповідачем у цій справі, тому судові витрати підлягають перерозподілу.
Рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог про визнання недійсними договорів про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) сторонами не оскаржено, тому не є предметом перегляду суду апеляційної інстанції відповідно до ст. 367 ЦПК України.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, а рішення місцевого суду у частині задоволених позовних вимог про скасування запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо державної реєстрації права користування та у частині розподілу судових витрат підлягає скасуванню, з ухваленням у цій частині нового судового рішення.
Керуючись ст.ст. 374, 376 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція адміністративних послуг» Євка Володимира Володимировича задовольнити.
Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09 грудня 2020 року у частині задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші» до Державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція адміністративних послуг» Євка Володимира Володимировича про скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права користування земельними ділянками для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) Товариства з додатковою відповідальністю «Шамраївський цукровий завод» та у частині розподілу судових витрат - скасувати та ухвалити у цій частині нове судове рішення.
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші» до Державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція адміністративних послуг» Євка Володимира Володимировича про скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права користування земельними ділянками для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) Товариства з додатковою відповідальністю «Шамраївський цукровий завод» (код ЄДРПОУ - код 13737989) щодо спірних земельних ділянок - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ), ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ), ОСОБА_5 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ), ОСОБА_6 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ), ОСОБА_7 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 ), Товариства з додатковою відповідальністю «Шамраївський цукровий завод» (код ЄДРПОУ - 13737989) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші» судові витрати у рівних частинах по 4007 грн. 31 коп. з кожного.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий: Судді: