Справа № 753/19738/20 Головуючий в суді І інстанції - Коляденко П.Л.
Провадження № 33/824/1189/2021 Доповідач в суді II інстанції - Рудніченко О.М.
26 травня 2021 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Рудніченко О.М.,
секретар: Бевзюк М.М.,
за участю:
особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 ,
захисника Карандюк Ю.О.,
іншого учасника пригоди ОСОБА_2 ,
захисника Рум'янцевої К.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , на постанову Дарницького районного суду міста Києва від 14 січня 2021 року, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, має на утриманні дітей 2015 та 2019 року народження, працюючого на посаді інженера ПрАТ «АК «КИЇВВОДОКАНАЛ», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,-
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП,-
ОСОБА_1 працюючи на посаді інженера 2 категорії району по експлуатації водопровідних мереж УЕВМ ДЕВГ ПрАТ «АК «КИЇВВОДОКАНАЛ», будучи відповідальною особою на місці виконання робіт, пов'язаних з ремонтом комунікацій, в порушення п. 1.5 Правил дорожнього руху України, допустив порушення у сфері безпеки дорожнього руху, а саме: не облаштував належним чином місце виконання робіт, що гарантує безпечний рух транспортних засобів, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобіля «Skoda» д.н.з. НОМЕР_1 , внаслідок якого автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками. Крім того, згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не погодив з уповноваженим підрозділом Національної поліції виконання робіт.
Постановою Дарницького районного суду міста Києва від 14 січня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 420 грн. 40 коп.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дарницького районного суду міста Києва від 14 січня 2021 року та закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що суд першої інстанції належним чином не проаналізував наявні в матеріалах докази, не перевірив обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди та дані, які мають значення для вирішення справи та порушив його право на захист.
Також зазначає, що матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 140 КУпАП.
Апелянт звертає увагу на те, що суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.140 КУпАП, є посадові особи до компетенції яких належить забезпечення безпеки дорожнього руху, а судом першої інстанції не досліджено та не надано належної оцінки посадовій інструкції ОСОБА_1 , оскільки за цією статтею може бути притягнуто до відповідальності лише службову або посадову особу, до кола повноважень якої входить дотримання правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд та вжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху або відновлення безпечних умов для руху.
Також ОСОБА_1 зазначає, що суд першої інстанції не наділений повноваженнями змінювати кваліфікацію порушення, визначену у протоколі про адміністративне правопорушення.
Окрім цього, на думку ОСОБА_1 , судом не встановлено та не досліджено, що обставини викладені у протоколі не відповідають дійсності, оскільки на місці виконання робіт не було порушено безпеки дорожнього руху, а причиною дорожньо-транспортної пригоди було порушення водієм транспортного засобу Правил дорожнього руху України, які знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку із виникненням дорожньо-транспортної пригоди.
Крім того, в резолютивній частині постанови зазначено, що його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та не можливо зрозуміти чи суд змінив статтю, чи це описка.
Заслухавши доповідь судді,
пояснення ОСОБА_1 та його захисника Карандюк Ю.О., які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити,
пояснення ОСОБА_2 тай його захисника Рум'янцевої К.Ю., які заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили залишити її без задоволення,
перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного.
У відповідності до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
В силу ст.251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку відповідним органом встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
З огляду на положення ст.ст.251, 252 КУпАП суддя в постанові повинен навести докази наявності чи відсутності адміністративного правопорушення, винності особи у його вчиненні, а також дати належну оцінку цим доказам у їх сукупності.
Вказаних вимог закону при розгляді справи щодо ОСОБА_1 дотримано не було, оскільки поза увагою та без належної оцінки суду залишились обставини, з'ясування яких має істотне значення для висновку про винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення, що вплинуло на правильність прийнятого рішення.
Диспозиція статті, за якою щодо ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачає відповідальність за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху,що спричинили створення аварійної обстановки або пошкодження транспортних засобів, вантажів, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Суб'єктами правопорушення, передбаченого ч.4 ст.140 КУпАП, з огляду на диспозицію цієї правової норми, можуть бути як громадяни, так і посадові особи, до компетенції яких належить додержання правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд та вжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху або відновлення безпечних умов для руху.
Статтею 14 КУпАП передбачено, що посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, пов'язані з недодержанням установлених правил в сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров'я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків.
Частиною першою статті 24 Закону України "Про дорожній рух"передбачено, що власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи, несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні.
Згідно із статтею 9 Закону України "Про дорожній рух"до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ним органів у сфері дорожнього руху належить: компенсація витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні пригоди сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, за рішенням судових органів; забезпечення безпечних, економічних та комфортних умов дорожнього руху; забезпечення учасників дорожнього руху інформацією з питань стану аварійності та дорожнього покриття, гідрометеорологічних та інших умов; вирішення питань експлуатації автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів у надзвичайних ситуаціях; термінове усунення пошкоджень на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах; своєчасне виявлення перешкод дорожньому руху та їх усунення, а у разі неможливості - невідкладне позначення дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами; організація виконання встановлених вимог щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.
Згідно з приписами ч.3 ст.12 Закону України «Про дорожній рух», посадові особи, які відповідають за будівництво, реконструкцію, ремонт, експлуатацію та облаштування автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, мостів, шляхопроводів, інших споруд, зобов'язані забезпечувати утримання їх у стані, що відповідає встановленим вимогам щодо забезпечення безпеки дорожнього руху; при виникненні умов, що створюють загрозу безпеці дорожнього руху, здійснювати заходи для своєчасної заборони або обмеження руху, а також відновлення безпечних умов для руху.
Зі змісту зазначених норм вбачається, що суб'єкт вказаного адміністративного правопорушення спеціальний, а саме: посадова особа, відповідальна за утримання автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд.
Як вбачається із постанови суду, ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що працюючи на посаді інженера 2 категорії району по експлуатації водопровідних мереж УЕВМ ДЕВГ ПрАТ «АК «КИЇВВОДОКАНАЛ», будучи відповідальною особою на місці виконання робіт, пов'язаних з ремонтом комунікацій, в порушення п. 1.5 Правил дорожнього руху України, допустив порушення у сфері безпеки дорожнього руху, а саме: не облаштував належним чином місце виконання робіт, що гарантує безпечний рух транспортних засобів, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобіля «Skoda» д.н.з. НОМЕР_1 , внаслідок якого автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками. Крім того, згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не погодив з уповноваженим підрозділом Національної поліції виконання робіт, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.
За змістом постанови, суд, вважаючи винуватість ОСОБА_1 доведеною, посилався на протокол адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , схему дорожньо-транспортної пригоди, пояснення ОСОБА_2 , пояснення свідка ОСОБА_3 , даними листа Голови правління АК «Княжий Затон», Акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі.
Проте, судом першої інстанції не взято до уваги, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять даних щодо посадових обов'язків ОСОБА_1 , як інженера ПрАТ «АК «КИЇВВОДОКАНАЛ», та його посадових обов'язків щодо належного утримання автомобільних доріг загального користування, порушення яких йому інкримінується, та межі відповідальності інженера ПрАТ «АК «КИЇВВОДОКАНАЛ» як посадової особи, що потягло за собою безпідставне притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.140 КУпАП.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 пояснив, що він не є суб'єктом інкримінованого йому адміністративного правопорушення, оскільки в його посадові обов'язки не входить нагляд за технічним станом вулиць, тротуарів, споруд на них на предмет аварійно небезпечної ямковості, провалів, просадок, санітарного стану та інше.
Також, ОСОБА_1 та його захисник зазначили, що суд першої інстанції вийшов за межі протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , та визнав його винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
На підтвердження доводів апеляційної скарги з приводу того, що ОСОБА_1 не є суб'єктом вказаного адміністративного правопорушення, в суді апеляційної інстанції була досліджена посадова інструкція інженера ПрАТ «АК «КИЇВВОДОКАНАЛ», з якої вбачається, що основними завданнями діяльності інженера є: забезпечення безперебійного і надійного водопостачання споживачам у відповідності з Державними санітарними нормами та правилами «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» 2.2.4-171.10; виконання роботи по локалізації та ліквідації пошкоджень на водопровідних мережав району та водоводах міста та інше.
Що стосується пояснень ОСОБА_2 , що саме з вини ОСОБА_1 він пошкодив свій транспортний засіб, і що саме ОСОБА_1 винний у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за ч.4 ст.140 КУпАП, оскільки останній не дотримався своєї посадової інструкції, не забезпечив безпеку руху, то суд апеляційної інстанції вважає їх необґрунтованими, оскільки відповідно до посадової інструкції інженера ПрАТ «АК «КИЇВВОДОКАНАЛ» в обов'язки ОСОБА_1 не входить забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху,що спричинили створення аварійної обстановки або пошкодження транспортних засобів, вантажів, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Виходячи з вище викладеного апеляційний суд приходить до обґрунтованого переконання про те, що складений протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 107573 від 15 листопада 2020 року та в подальшому постанова суду відносно ОСОБА_1 про визнання його винним, постановлені передчасно, без належного з'ясування усіх в сукупності обставин справи, за відсутності відповідних доказів та відносно неналежного суб'єкта правопорушення.
Інших будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.140 КУпАП, до матеріалів справи не долучено.
Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За таких обставин висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення є необгрунтованим, оскільки він суперечить припису ст.14 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відтак постанова судді Дарницького районного суду м. Києва від 14 січня 2021 року підлягає скасуванню на підставі п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.140 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову Дарницького районного суду міста Києва від 14 січня 2021 року щодо ОСОБА_1 - скасувати.
Провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, тобто у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.140 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Рудніченко