Є.у.н.с. 512/302/21
Провадження № 3/512/181/21
"03" червня 2021 р. смт. Саврань
Суддя Савранського районного суду Одеської області Брюховецький О.Ю. розглянувши матеріали адміністративної справи, яка надійшла від Сектору поліцейської діяльності №2 відділу поліції №1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , офіційно не працюючу, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 КУпАП, -
13.05.2021 до Савранського районного суду надійшли матеріали адміністративної справи стосовно ОСОБА_1 , яка згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії АПР 18 № 198560 від 10.05.2021, складеному інспектором з ювенальної превенції Подільського РУП ГУНП в Одеській області лейтенантом поліції Кудрею А.М., притягається до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 184 КУпАП (невиконання батьками обов'язків щодо виховання дітей), далі - протокол про адміністративне правопорушення.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР 18 № 198560 від 10.05.2021 вбачається, що у період з 02 години 00 хвилин 08.05.2021 по 20 годину 10 хвилин 09.05.2021 ОСОБА_1 залишила за місцем свого мешкання АДРЕСА_1 своїх дітей, одна з яких є дитиною з інвалідністю та не має можливості самостійно пересуватись, без нагляду та піклування. Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 184 КУпАП. В протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 зазначила, що більше дітей без нагляду залишати не буде (а.с.2).
ОСОБА_1 яка належним чином повідомлялась про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила. Будь-яких заяв, клопотань до суду не подала (а.с. 16).
Також, інформація про час та місце розгляду вказаної справи була розміщена на веб-сайті «Судова влада» в розділі «Найближчі слухання».
Суд наголошує, що статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-IV від 23 лютого 2006 року закріплено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У пункті 41 рішення у справі "Пономарьов проти України" (заява № 3236/03) від 03 квітня 2008 року, Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Передбачене частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07 липня 1989 року).
Відтак, особа, яка добросовісно користується наданими законом процесуальними правами, зобов'язана слідкувати за перебігом розгляду своєї заяви.
Зважаючи на те, що ОСОБА_1 була присутня при складанні адміністративного протоколу та надавала працівникам поліції письмові пояснення з приводу можливого вчинення адміністративного правопорушення, суд констатує, що вона достеменно знала про дане судове провадження, однак, з моменту складення протоколу по день винесення постанови суду, не дивлячись на достатність часу для того, щоб з'явитися до суду та дізнатися про рух справи, не вжила заходів для явки до суду, не подала письмових заперечень проти протоколу.
У пунктах 66 - 69 рішення у справі «Смірнова проти України» (заява№ 36655/02) від 08 листопада 2005 року Європейський суд з прав людини повторює, що розумність тривалості провадження повинна бути оцінена в світлі обставин справи та з огляду на наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів а також предмет спору. Нездатність державних органів ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням статті 6 параграфа 1 даної Конвенції, оскільки обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається в першу чергу на відповідні державні органи.
За таких обставин, враховуючи, що статтею 268 КУпАП не передбачена обов'язкова участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за статтею 184 КУпАП, для забезпечення розгляду справи у межах строку накладення адміністративного стягнення, ураховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе розглянути справу без участі ОСОБА_1 .
Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та іншими документами.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, доведена та підтверджується наступними доказами.
Так, протокол про адміністративне правопорушення серії АПР 18 № 198560 від 10.05.2021 відповідає вимогам статті 256 КУпАП, оскільки в ньому зазначені всі необхідні данні та в якому ОСОБА_1 фактично визнала свою вину зазначивши, що більше дітей без нагляду залишати не буде (а.с.2).
З письмових пояснень ОСОБА_2 вбачається, що 08.05.2021 вона відпочивала в барі «Седан» та згодом, близько 05 години ранку, вирішила піти до своєї знайомої ОСОБА_1 . Прийшовши до домогосподарства ОСОБА_1 вона побачила, що останньої в будинку немає, а її діти сплять. Старший її син не зміг пояснити де знаходиться його мати ОСОБА_1 . Після цього ОСОБА_2 вирішила звернутися до органів поліції, оскільки така поведінка ОСОБА_1 повторюється систематично (а.с.4).
З письмових пояснень ОСОБА_3 вбачається, що 08.05.2021 близько 07 години до нього зателефонувала подруга його рідної сестри ОСОБА_1 та повідомила, що остання залишила своїх дітей без нагляду та поїхала до міста Одеса. Після цього він прийшов до домогосподарства ОСОБА_1 та написав розписку працівникам поліції про те, що зобов'язується доглянути за дітьми на час відсутності їх матері. Додатково зазначив, що раніше ОСОБА_1 вживала алкоголь та знаходилася зі своїми дітьми, перебуваючи при цьому у стані алкогольного сп'яніння (а.с.6).
З письмових пояснень ОСОБА_1 вбачається, що в ніч з 07.05.2021 на 08.05.2021 вона залишила своїх неповнолітніх дітей самих у дома та поїхала до міста Одеси у справах, при цьому нікого про це не попередивши. Одна з її дітей є дитиною з інвалідністю. В подальшому зобов'язалась більше дітей не залишати без нагляду (а.с.5).
Дослідивши матеріали справи, суддя дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 присутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 КУпАП.
До обставин, які відповідно до статті 34 КУпАП пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене нею адміністративне правопорушення, суд відносить фактичне визнання нею своєї вини.
Обставин, які відповідно до статті 35 КУпАП обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене нею адміністративне правопорушення, суд не вбачає.
Суддя, з урахуванням викладеного, при визначенні виду адміністративного стягнення, що підлягає накладенню на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, обставину, що пом'якшує відповідальність за адміністративне правопорушення визнання вини, з метою виховання цієї особи в дусі додержання законів України, вважає за необхідне накласти на неї адміністративне стягнення у виді попередження.
Крім того, відповідно до частини 5 статті 4 Закону України «Про судовий збір», а також статті 40-1 КУпАП у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення особа, на яку накладено таке стягнення, сплачує судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 23, 33, пунктом 1 частини 1 статті 34, 40-1, частиною 1 статті 184, статтями 283-285, 294 КУпАП, частиною 5 статті 4 Закону України «Про судовий збір», суддя, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , офіційно не працюючу, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 КУпАП, і піддати її адміністративному стягненню у виді попередження.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , офіційно не працюючої, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в дохід держави судовий збір в розмірі 454 грн (чотириста п'ятдесят чотири грн) на розрахунковий рахунок № UА908999980313111256000026001, КЕКД 22030106, отримувач ГУК у м.Києві /м.Київ/, банк отримувач Казначейство України (ЕАП), ЄДРПОУ 37993783, призначення платежу судовий збір у справах про адміністративне правопорушення.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником. Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду через Савранський районний суд Одеської області. Постанова підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення. В разі ж оскарження постанови перебіг строку давності звернення її до виконання зупиняється до розгляду скарги.
Суддя: О.Ю. Брюховецький