03 червня 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/909/21-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брезіної Т.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Табінського Олега Володимировича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія Управління Активами" про визнання протиправною та скасування постанови,-
Описова частина
Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
В поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд винести рішення, яким: визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця Табінського Олега Володимировича про відкриття виконавчого провадження ВП№62544534 від 15.07.2020 р.; визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця Табінського Олега Володимировича про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у виконавчому провадженні ВП№62544534 від 05.08.2020 року.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що не погоджується з постановою приватного виконавця Табінського Олега Володимировича про відкриття виконавчого провадження ВП№62544534 від 15.07.2020 р. та про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ВП№62544534 від 05.08.2020 р., оскільки виконавче провадження відкрито не за місцем проживання, перебування ОСОБА_1 . Позивач стверджує, що зареєстрований та проживає по АДРЕСА_1 , яке не відноситься до виконавчого округу, на території якого приватний виконавець Табінський Олег Володимирович здійснює діяльність, а виконавчий напис нотаріуса №1678 від 21.01.2020 р. прийнято до виконання не за місцем проживання, перебування боржника, місцезнаходженням майна боржника. Таким чином, позивач просив суд скасувати оскаржувані постанови приватного виконавця, оскільки виконавче провадження ВП№62544534 відкрито з порушенням територіальної підвідомчості виконавчих дій.
Відповідач та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія Управління Активами" не подали до суду у встановлений строк відзив та заперечення на позов.
Рух справи у суді
Ухвалою суду від 03.03.2021 р. відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників адміністративної справи. При відкритті провадження по справі визнано поважними причини пропуску та поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з адміністративним позовом.
Разом з позовом до суду від позивача надійшла заява про забезпечення адміністративного позову.
Ухвалою суду від 03.03.2021 р. заяву про забезпечення адміністративного позову задоволено повністю. Зупинено дії постанови приватного виконавця Табінського Олега Володимировича про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у виконавчому провадженні №62544534 від 05.08.2020 р., до набрання судовим рішенням у адміністративній справі №824/1601/19-а законної сили.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
ОСОБА_1 зареєстрована по АДРЕСА_1 , що підтверджується паспортом серія НОМЕР_1 . (а.с. 31-33).
15.07.2020 р. приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Табінським Олегом Володимировичем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№62544534 з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса №1678 від 21.01.2020 року. Адресою боржника ОСОБА_1 вказано АДРЕСА_2 . (а.с. 22).
05.08.2020 р. відповідачем у виконавчому провадженні ВП№62544534 прийнято постанову про звернення стягнення на доходи ОСОБА_1 у розмірі 20% до виплати загальної суми боргу 12315,08 гривень. (а.с. 24).
Згідно з листом пенсійного фонду від 25.01.2021 р. повідомлено про відрахування з пенсії ОСОБА_1 з вересня 2020 р. в розмірі 20% пенсії щомісячно відповідно до постанови ВП№62544534 від 05.08.2020 року. (а.с. 25).
Мотивувальна частина
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404-VIII).
Статтею 1 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону №1404-VІІІ примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Згідно з ч.1 та ч. 2 ст. 5 Закону №1404-VІІІ передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 цього Закону, крім: 1) рішень про відібрання і передання дитини, встановлення побачення з нею або усунення перешкод у побаченні з дитиною; 2) рішень, за якими боржником є держава, державні органи, Національний банк України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні та комунальні підприємства, установи, організації, юридичні особи, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків, та/або які фінансуються виключно за кошти державного або місцевого бюджету; 3) рішень, за якими боржником є юридична особа, примусова реалізація майна якої заборонена відповідно до закону; 4) рішень, за якими стягувачами є держава, державні органи; 5) рішень адміністративних судів та рішень Європейського суду з прав людини; 6) рішень, які передбачають вчинення дій щодо майна державної чи комунальної власності; 7) рішень про виселення та вселення фізичних осіб; 8) рішень, за якими боржниками є діти або фізичні особи, які визнані недієздатними чи цивільна дієздатність яких обмежена; 9) рішень про конфіскацію майна; 10) рішень, виконання яких віднесено цим Законом безпосередньо до повноважень інших органів, які не є органами примусового виконання; 11) інших випадків, передбачених цим Законом та Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Статтею 24 Закону №1404-VІІІ визначено місце виконання рішення. А саме, виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу (частина перша).
Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.
Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України (частина друга).
Виконання рішення, яке зобов'язує боржника вчинити певні дії, здійснюється виконавцем за місцем вчинення таких дій (частина третя).
Виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України (частина четверта).
У разі необхідності проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець доручає проведення перевірки або здійснення опису та арешту майна відповідному органу державної виконавчої служби.
Порядок надання доручень, підстави та порядок вчинення виконавчих дій на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби, передачі виконавчих проваджень від одного органу державної виконавчої служби до іншого, від одного державного виконавця до іншого визначаються Міністерством юстиції України.
Для проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи в іншому виконавчому окрузі приватний виконавець має право вчиняти такі дії самостійно або залучати іншого приватного виконавця на підставі договору про уповноваження на вчинення окремих виконавчих дій, типова форма якого затверджується Міністерством юстиції України (частина п'ята).
Згідно п. 10 ч. 4 ст. 4 Закону №1404-VІІІ виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.
Відповідно до положень ст.18 Закону №1404-VІІІ, якою передбачені обов'язки виконавців, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Крім цього, пунктом 1 розділом II Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5 визначено, що виконавець при здійсненні виконавчого провадження зобов'язаний використовувати всі надані йому права та повноваження, необхідні для забезпечення неупередженого, ефективного, своєчасного і повного виконання рішення.
Також суд звертає увагу на те, що відповідно до п. 4 ч. 2 ст.23 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" від 02 червня 2016 року №1403-VIII (далі - Закон №1403-VIII) у Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.
Згідно з ч.1 та ч. 2 ст.25 Закону №1403-VIII визначено, що виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя; приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.
Аналіз наведених норм вказує, що приватний виконавець приймає до виконання такі виконавчі документи як виконавчі написи нотаріусів, місце виконання яких знаходиться у межах його виконавчого округу, в іншому випадку - виконавець зобов'язаний повернути виконавчий документ стягувачу. У свою чергу, місце виконання визначається, виходячи із місця проживання/перебування боржника або з місцезнаходження майна боржника. Водночас приватний виконавець зобов'язаний вживати передбачених законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, одними із яких є проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна при вирішенні питання про відкриття виконавчого провадження.
При цьому, суд звертає увагу, що відкриття виконавчого провадження допускається за місцезнаходженням майна боржника, в тому числі за місцезнаходженням майна коштів, які знаходяться за зареєстрованою адресою банківської установи. При цьому, для можливості відкриття виконавчого провадження у вказаному випадку, необхідна наявність коштів на відповідних банківських рахунках боржника.
Наведена правова позиція узгоджується із висновками суду касаційної інстанції, зробленими у справах з аналогічних правовідносин (постанови Верховного Суду 10.09.2018 року у справі №905/3542/15, від 01.08.2019 року у справі №910/13508/15, від 30.04.2020 р. у справі № 580/3311/19), які суд враховує відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України.
Судом встановлено, що 15.07.2020 р. приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Табінським Олегом Володимировичем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№62544534 з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса №1678 від 21.01.2020 року. Адресою боржника ОСОБА_1 вказано АДРЕСА_2 .
05.08.2020 р. відповідачем у виконавчому провадженні ВП№62544534 прийнято постанову про звернення стягнення на доходи ОСОБА_1 у розмірі 20% до виплати загальної суми боргу 12315,08 гривень.
Водночас, судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована по АДРЕСА_1 , що підтверджується паспортом серія НОМЕР_1 .
Таким чином, у постанові приватного виконавця вказаний невірний номер квартири, де проживає позивач.
Крім того, приватний виконавець не надав суду жодних пояснень доказів щодо правомірності відкриття виконавчого провадження не за місцем реєстрації (проживання) позивача та щодо наявного у позивача житлового майна у місті Києві.
Таким чином суд дійшов висновку, що відповідач належної оцінки не дав вказаним обставинам та не перевірив інформацію про дійсне місце проживання/перебування боржника чи місцезнаходження його майна у м. Києві при вирішенні питання про відкриття виконавчого провадження. Водночас, на підставі матеріалів справи судом встановлено місце реєстрації та проживання позивача по АДРЕСА_1 .
Таким чином, відповідачем порушено правил територіальної діяльності приватних виконавців та безпідставно відкрито виконавче провадження ВП№62544534, оскільки до вимог п. 10 ч.4 ст. 4 Закону №1404-VІІІ відповідач повинен був повернути виконавчий документ №1678 від 21.01.2020 р. стягувачу як такий, що пред'явлено не за місцем виконання.
З урахуванням наведених доводів, постанови приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження ВП№62544534 від 15.07.2020 р. та про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ВП№62544534 від 05.08.2020 р., є протиправними та підлягають скасуванню.
Висновки за результатами розгляду справи
Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з вимогами ч. 1 та ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не подано відзив проти позову у встановлений судом строк та не доведено суду правомірності оскаржуваних постанов.
Згідно з ч. 4 ст. 159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Таким чином, оскільки відповідач не подав відзиву на позов без поважних причин, суд кваліфікує вказану бездіяльність як визнання позову та задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.
Судові витрати
Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження сум понесених витрат на правничу допомогу в сумі 5000 грн позивачем надано суду договір про надання правової допомоги від 11.01.2021 р. та акт наданих послуг №0012 від 23.02.2021 р. Однак, суду не було надано доказів здійснення оплати витрат правової допомоги в сумі 5000 гривень.
Таким чином, матеріалами справи не підтверджено понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 5000 гривень.
Водночас, матеріалами справи підтверджено понесені позивачем витрати зі сплати судового збору в сумі 681 грн, згідно квитанції №16D75242M від 22.02.2021 р., 681 грн згідно квитанції №16D75450M від 22.02.2021 р. та 908 грн згідно квитанції №30051 від 14.01.2021 року. А тому на користь позивача підлягають стягненню понесені витрати зі сплати судового збору, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 9, 14, 77, 78, 90, 139, 143, 241 - 246, 250, 257 - 262 Кодексу адміністративного судочинства України ,-
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця Табінського Олега Володимировича про відкриття виконавчого провадження ВП№62544534 від 15.07.2020 року.
3. Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця Табінського Олега Володимировича про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у виконавчому провадженні ВП№62544534 від 05.08.2020 року.
3. Стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 681 грн, згідно квитанції №16D75242M від 22.02.2021 р., 681 грн згідно квитанції №16D75450M від 22.02.2021 р. та 908 грн згідно квитанції №30051 від 14.01.2021 року.
Згідно статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.
У відповідності до статей 287, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Найменування учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_2 );
відповідач: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Табінський Олег Володимирович (вул. Старосільська, 1-У, офіс 3, м. Київ 02125);
третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія Управління Активами" (вул. Стельмаха, буд 9-а, оф. 203, м. Ірпінь, Київська область, 08200, код ЄДРПОУ 35017877).
Суддя Т.М. Брезіна