03 червня 2021 року м. ПолтаваСправа №440/7397/20
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Петрової Л.М., розглянувши за правилами загального позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
11.12.2020 ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, а саме просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови позивачу у ненарахуванні та невиплаті компенсації за перероблені зверх норми години за 2015-2020 роки відповідно до наказів про переведення особового складу ГУНП в Луганській області та підпорядкованих йому підрозділів на посилений варіант службової діяльності, який регламентований Інструкцією про порядок переведення органів Національної поліції на посилений варіант службової діяльності, що затверджена наказом № 1560 від 10.12.2015; ненарахуванні та невиплаті надбавки за період з березня по серпень 2020 року, згідно з постановою КМУ № 375 від 29.04.2020 "Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого КМУ з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни";
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію за перероблені зверх норми години або невикористані дні відпустки за 2015-2020 роки відповідно до наказів про переведення особового складу ГУНП в Луганській області та підпорядкованих йому підрозділів на посилений варіант службової діяльності, який регламентований Інструкцією про порядок переведення органів Національної поліції на посилений варіант службової діяльності, що затверджена наказом № 1560 від 10.12.2015;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу надбавку за період з березня по серпень 2020 року, згідно з постановою КМУ № 375 від 29.04.2020 "Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого КМУ з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни".
В обґрунтування позову зазначено, що позивач проходив службу в Національній поліції на посаді начальника другого міжрайонного відділу Управління протидії наркозлочинності ГУНП в Луганській області.
Відповідно до наказу № 931 о/с від 13.08.2020 позивача звільнено з вищевказаної посади у зв'язку з скороченням штатів з 15.08.2020.
Після отримання відповіді ГУНП в Луганській області, позивачу стало відомо, що на протязі 2015-2020 років грошове забезпечення нараховувалось невірно, а саме при нарахуванні заробітної платні не були враховані накази про переведення особового складу ГУНП в Луганській області та підпорядкованих йому підрозділів на посилений варіант службової діяльності, який регламентований Інструкцією про порядок переведення органів Національної поліції на посилений варіант службової діяльності, що затверджена наказом № 1560 від 10.12.2015, який передбачає несення служби понад встановлену тривалість робочого часу, а також у вихідні та святкові дні, що збільшило робочий день з 8 годин до 12 годин, а робочий тиждень з п'яти діб до шести.
Фактично, посилений варіант несення служби передбачав лише збільшення часу несення служби. Жодних інших нововведень наказ про перехід на посилений варіант несення служби не передбачав. Виходячи з вище викладеного, позивачу не нараховано та не виплачено підвищену заробітну плату або компенсацію за не використані дні відпустки за період 2015-2020 роки з урахуванням наказів про переведення особового складу ГУНП в Луганській області та підпорядкованих йому підрозділів на посилений варіант службової діяльності.
Крім того, на думку позивача, відповідачем безпідставно за період з березня 2020 року по серпень 2020 року не було нараховано та виплачено надбавку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29 квітня 2020 року "Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни".
З посиланням на норми Конституції України, Законів України "Про Національну поліцію" представник позивача вважає бездіяльність відповідача протиправною.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справ.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.02.2021 суд перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження; з призначенням підготовчого судового засідання на 17.02.2021.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.04.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Відповідач надав до суду відзив на позов, у якому проти позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування відзиву зазначав, що відповідно до листа Управління організаційної-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Луганській області від 31.12.2020 №2100/111/30-2020, інформація щодо залучення колишнього начальника 2-го міжрайонного відділу управління протидії наркозлочинності ГУНП в Луганській області ОСОБА_1 відповідно до зазначених у його позовній заяві наказів ГУНП в Луганській області, до роботи під час посиленого варіанту несення служби - відсутня.
Також, листом від 31.12.2020 №3782/111/21-2020 управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в Луганській області інформація щодо залучення колишнього начальника 2-го міжрайонного відділу управління протидії наркозлочинності ГУНП в Луганській області ОСОБА_1 відповідно до зазначених у його позовній заяві наказів ГУНП в Луганській області, до роботи під час посиленого варіанту несення служби - відсутня.
Відповідно до пункту 5 розділу IV Наказу №1560, визначено, що за наказом керівників, які мають право введення посиленого варіанта, чисельність сил може бути збільшена за рахунок: 1) тимчасової відміни вихідних днів для поліцейських та відкликання їх із відпусток; 2) припинення здійснення відряджень або відкликання з них поліцейських; 3) установлення для поліцейських (крім добових нарядів) несення служби понад установлену тривалість робочого часу, а також у вихідні та святкові дні, але не більше 12-годинного робочого дня та шестиденного робочого тижня.
У свою чергу керівництвом ГУНП в Луганській області наказ щодо збільшення тривалості робочого часу не видавався.
Відповідно до абзацу 2 пункту 9 розділу IV Наказу №1560, визначено, що на період посиленого варіанта оплата праці поліцейських у надурочний і нічний час, у вихідні і святкові дні проводиться згідно із законодавством України.
Законом України "Про Національну поліцію", а саме статтею 91 визначено особливий характер служби в поліції, який містить такі спеціальні умови для певних категорій поліцейських.
Відповідно до наказу Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260 "Про затвердження Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських" (далі - Наказ №260 ) розділом І пункту 20 визначено, що за виконання службових обов'язків понад установлений службовий час, у вихідні, святкові та неробочі дні грошове забезпечення поліцейським додатково не виплачується.
Поліцейським, які виконували службові обов'язки у вихідні, святкові та неробочі дні, крім поліцейських, які працюють у змінному режимі, відповідний час для відпочинку (у порядку компенсації) надається протягом двох наступних місяців.
На підставі вищевикладеного, відповідач наполягає на тому, що по-перше: будь-яких документів які б свідчили про перероблені зверх норми години під час перевірки та підготовки відзиву отримано не було, крім того позивачем не надано жодного доказу який би засвідчував несення ним служби понад установлену тривалість робочого часу, а по-друге: виплата щодо несення служби понад установлену тривалість робочого часу не передбачена Законом України "Про Національну поліцію".
Щодо виплати грошового забезпечення за роботу у період карантину відповідач зазначає, що позивачу відповідно до Постанови КМУ №375 було виплачено усі передбачені постановою кошти за період з березня по серпень 2020 року.
З урахуванням вище викладеного відповідач вважає, що позовні вимоги необґрунтовані та суперечать нормативно правовим актам України та відомчим наказам /а.с. 80-86/.
Сторони явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечили, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи.
Частиною першою статті 205 згаданого Кодексу передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з пунктом першим частини третьої цієї статті, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
При цьому, у силу частини дев'ятої статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Зважаючи на те, що учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання та у судове засідання не з'явилися, а потреба заслухати свідка чи експерта відсутня, суд визнав за можливе розглядати справу у порядку письмового провадження.
ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою та учасником бойових дій, що підтверджено копіями документів: паспорта громадянина України /а.с. 8-9/, довідки по взяття на облік внутрішньо переміщеної особи /а.с. 10/ та посвідчення учасника бойових дій /а.с. 11/.
Наказом ГУНП в Луганській області від 13.08.2020 № 931 о/с звільнений зі служби в поліції з посади начальника 2-го міжрайонного відділу управління протидії наркозлочинності ГУНП в Луганській області за пунктом 4 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку з скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) з 15.08.2020, з виплатою компенсації за невикористану в році звільнення відпустку у кількості 23 діб /а.с. 12/.
Відповідно до листа Управління організаційної-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Луганській області від 31.12.2020 №2100/111/32-2020, інформація щодо залучення колишнього начальника 2-го міжрайонного відділу управління протидії наркозлочинності ГУНП в Луганській області ОСОБА_1 відповідно до зазначених у його позовній заяві наказів ГУНП в Луганській області, до роботи під час посиленого варіанту несення служби - відсутня /а.с. 117/.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті компенсації за перероблені зверх норми години за 2015-2020 роки, а також у невиплаті додаткового грошового забезпечення за виконання своїх службових обов'язків безпосередньо пов'язаних з контактом з населенням на період дії карантину з березня 2020 року по серпень 2020 року відповідно до пунктів 1, 2 Постанови КМУ №375, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів з відповідним позовом.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовані вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України від 02.07.2015 №580-VIII Про Національну поліцію (далі Закон № 580-VIII) визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
Відповідно до частини першої статті 59 Закону № 580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Пунктом 4 частини десятої статті 62 Закону №580-VIII визначено, що поліцейський своєчасно і в повному обсязі отримує грошове забезпечення та інші компенсаційні виплати відповідно до закону та інших нормативно-правових актів України.
Службовий час і час відпочинку поліцейських регулюється статтями 91 - 93 Законом № 580-VIII.
За приписами статті 91 Закону №580-VIII встановлено, що особливий характер служби в поліції містить такі спеціальні умови для певних категорій поліцейських:
1) службу у святкові та вихідні дні;
2) службу позмінно;
3) службу з нерівномірним графіком;
4) службу в нічний час.
Розподіл службового часу поліцейських визначається розпорядком дня, який затверджує керівник відповідного органу (закладу, установи) поліції.
Для поліцейських установлюється п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями, а для курсантів (слухачів) вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання, які готують поліцейських, - шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем.
Вихідні, святкові та неробочі дні є днями відпочинку для всіх поліцейських, крім залучених до виконання службових обов'язків.
Поліцейським, які виконували службові обов'язки у вихідні, святкові та неробочі дні, крім поліцейських, які працюють у змінному режимі, відповідний час для відпочинку в порядку компенсації надається протягом двох наступних місяців.
Приписами частини другої статті 92 Закону №580-VIII встановлено, що поліцейському надаються також додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати (грошового забезпечення) та інші види відпусток відповідно до законодавства про відпустки.
За приписами частини дев'ятої та десятої статті 93 Закону №580-VIII, поліцейським у рік звільнення за власним бажанням, за віком, через хворобу чи скорочення штату в році звільнення, за їх бажанням, надається чергова відпустка, тривалість якої обчислюється пропорційно з розрахунку однієї дванадцятої частини відпустки за кожний повний місяць служби в році звільнення. При звільненні поліцейського проводиться відрахування з грошового забезпечення надмірно нарахованої частини чергової відпустки за час невідпрацьованої частини календарного року. За невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до закону.
Так, частиною першою статті 94 Закону №580-VIII визначено, що поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.
Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України (частина друга статті 94 Закону №580-VIII).
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських (далі - Порядок №260).
Положення Порядку № 260 визначають критерії виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції України, у тому числі здобувачам вищої освіти, яким присвоєно спеціальне звання поліції (далі - здобувачі), закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських.
Пунктом 3 Порядку №260 передбачено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до пункту 20 Розділу І Порядку №260 за виконання службових обов'язків понад установлений службовий час, у вихідні, святкові та неробочі дні грошове забезпечення поліцейським додатково не виплачується. Поліцейським, які виконували службові обов'язки у вихідні, святкові та неробочі дні, крім поліцейських, які працюють у змінному режимі, відповідний час для відпочинку (у порядку компенсації) надається протягом двох наступних місяців.
Пунктом 8 розділу III Порядку №260 встановлено, що за невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до чинного законодавства.
Порядок та умови виплати поліцейським грошового забезпечення регулюються нормами спеціального законодавства, а не нормами законодавства про працю, на що зокрема наголошено в пункті 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами законодавства про оплату праці №13 від 24.12.1999, яка визначає, що передбачені законодавством про працю норми її оплати і порядок вирішення спорів про останню не поширюються на військовослужбовців та прирівняних до них осіб (рядовий і начальницький склад органів внутрішніх справ тощо).
За загальним правилом, пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.
З огляду на вищевикладене, нормами спеціального законодавства, яке регулює порядок та умови проходження служби в Національній поліції, звільнення зі служби та умови і порядок виплати поліцейським грошового забезпечення, врегульовано питання виплати грошового забезпечення, в тому числі і під час виконання службових обов'язків понад установлений службовий час, та виплати компенсацій за невикористані дні відпустки.
Посилання позивача на той факт, що в період 2015-2020 років у відповідності до наказів Національної поліції України та ГУНП в Луганські області про переведення особового складу на посилений варіант несення служби /а.с. 13-67/ та норм Інструкції про порядок переведення органів Національної поліції на посилений варіант службової діяльності, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 10.12.2015 №1560 для особового складу ГУНП в Луганській області, в тому числі і для позивача було встановлено 12-годинний робочий день, а робочий тиждень було збільшено з п'яти до шести діб, не є належним доказом на обґрунтування позовних вимог з огляду на наступне.
Так, Законом №580-VIII та Порядком №260 визначено робочий час та час для відпочинку, а також компенсаційні механізми, пов'язані з проходження служби поліцейських щодо виконання службових обов'язків понад установлений службовий час, та виплати компенсацій за невикористані дні відпустки.
Порядок переведення органів Національної поліції України на посилений варіант службової діяльності врегульовано нормами наказу Міністерства внутрішніх справ України №1560 від 10.12.2015 (далі - Інструкція).
Відповідно до пункту 2 розділу І Інструкції посилений варіант службової діяльності (далі - посилений варіант) - комплекс організаційно-правових, превентивних, профілактичних, оперативних та інших заходів, пов'язаних з особливим режимом виконання службових завдань і залученням значної кількості поліцейських з метою швидкої стабілізації оперативної обстановки, якщо наявними силами і засобами, що безпосередньо залучені до забезпечення публічної безпеки і порядку у повсякденному режимі несення служби, їх виконати неможливо. Залежно від обставин, що склалися, посилений варіант може бути оголошений як для всіх працівників органів поліції, так і для її окремого органу або відокремленого підрозділу.
Пункт 5 Розділу IV Інструкції визначає, що за наказом керівників, які мають право введення посиленого варіанта, чисельність сил може бути збільшена за рахунок установлення для поліцейських (крім добових нарядів) несення служби понад установлену тривалість робочого часу, а також у вихідні та святкові дні, але не більше 12-годинного робочого дня та шестиденного робочого тижня.
Відповідно до абзацу 3 пункту 9 Розділу IV Інструкції встановлено, що на період посиленого варіанта оплата праці поліцейських у надурочний і нічний час, у вихідні і святкові дні проводиться згідно із законодавством України.
При цьому раз на тиждень поліцейським обов'язково надається час не менше доби для відпочинку. У разі відкликання поліцейських з відпустки їм надаються гарантії та компенсації в порядку, установленому законодавством України.
З наведених вище норм вбачається, що обов'язковою умовою встановлення для поліцейських більшої тривалості часу понад установлену та введення шестиденного робочого тижня є відповідний наказ керівника, який має право на видання наказу про введення посиленого варіанта службової діяльності з обов'язковим встановленням більшої тривалості робочого часу та (або) встановлення шестиденного робочого дня.
В спірний період 2015-2020 років в установленому спеціальними нормами порядку (відповідними наказами) для поліцейських ГУНП в Луганській області, в тому числі і для позивача, несення служби понад установлену тривалість робочого часу, а також у вихідні та святкові дні, не встановлювалась. Також шестиденний робочий тиждень відповідними наказами не встановлювався і (або) зміни не вносилися.
Суд зазначає, що надані позивачем копії наказів про переведення особового складу на посилений варіант службової діяльності рішень керівника про збільшення робочого часу на певний термін або встановлення шестиденного робочого тижня в періоди 2015-2020 років не містять.
Крім того, доказів відкликання позивача з відпусток сторонами не надано.
В матеріалах справи відсутні докази в розумінні норм статей 73-76 КАС України щодо встановлення у 2015-2020 роках для особового складу ГУНП в Луганській області, в тому числі і для позивача, більшої тривалості робочого часу та шестиденної робочого тижня.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови ОСОБА_1 у не нарахуванні та невиплаті компенсації за перероблені зверх норми години за 2015-2020 роки відповідно до наказів про переведення особового складу ГУНП в Луганській області та підпорядкованих йому підрозділів на посилений варіант службової діяльності, який регламентований Інструкцією про порядок переведення органів Національної поліції на посилений варіант службової діяльності, що затверджена наказом №560 від 10.12.2015, а також про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за перероблені зверх норми години або невикористані дні відпустки за 2015-2020 роки відповідно до наказів про переведення особового складу ГУНП в Луганській області та підпорядкованих йому підрозділів на посилений варіант службової діяльності, який регламентований Інструкцією про порядок переведення органів Національної поліції на посилений варіант службової діяльності, що затверджена наказом №1560 від 10.12.2015.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є безпідставними, такими, що не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи та були спростовані доводами відповідача, які підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи.
Суд не надає оцінку факту не використання позивачем відпусток, оскільки спірні правовідносини виникли в результаті не виплати позивачу компенсації за перероблені зверх норми години, однак, фактів несення служби понад установлену тривалість робочого часу, а також у вихідні та святкові дні, відкликання позивача з відпусток судом не встановлено, а сторонами не доведено.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу надбавку за період з березня по серпень 2020 року, згідно з постановою КМУ № 375 від 29.04.2020 "Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого КМУ з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни", суд дійшов наступних висновків.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02.07.2015 №580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580-VIII).
Відповідно до частин першої та другої статті 94 Закону №580-VIII поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Пунктом 1 Постанови КМУ від 11.11.2015 №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" встановлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
З метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів МВС України із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС України із специфічними умовами навчання (наказ МВС України від 06.04.2016 №260, далі - Порядок №260).
Згідно з пунктом 3 Розділу І Порядку №260, грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання.
До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Пунктом 1 Постанови КМУ №375 установлено, що на період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям працівників, зокрема, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв'язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) та внаслідок виконання своїх обов'язків мають безпосередній контакт з населенням, встановлюється додаткова доплата до заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах.
Встановлення доплати, визначеної пунктом 1 цієї постанови, працівникам підприємств, установ та організацій, органів державної влади, які фінансуються з державного та місцевих бюджетів, здійснюється у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення) (пункт 2 Постанови КМУ №375).
Пунктом 4 Постанови КМУ №375 встановлено, що перелік посад (професій) працівників, яким встановлюються такі доплати, визначається відповідним центральним органом виконавчої влади у сфері, у якій він реалізує державну політику. Персональний перелік працівників, яким встановлюється доплата, визначається керівником (керівником державної служби) відповідного підприємства, установи та організації, органу державної влади.
Відповідно до абзацу першого пункту 4 Порядку використання коштів, виділених для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров'я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 червня 2020 року №485, кошти, отримані органами системи МВС України відповідно до пункту 3 цього Порядку, використовуються виключно для, зокрема, доплати до грошового забезпечення військовослужбовцям Національної гвардії та Адміністрації Держприкордонслужби, особам рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачу відповідно до Постанови КМУ №375 було нараховано усі передбачені постановою кошти за період з березня по серпень 2020 року, а саме:
- згідно витягу з наказу від 27.07.2020 №2134 ОСОБА_1 нараховано доплату за березень 2020 у розмірі 50% у сумі 5463,43 грн /а.с. 107/; за квітень 2020 року у розмірі 50% у сумі 8717,41 грн /а.с. 109/, за травень 2020 року у розмірі 32% у сумі 5886,89 грн /а.с. 111/, за червень 2020 у розмірі 26% у сумі 4972,20 грн /а.с. 112/;
- згідно витягу з наказу від 24.12.2020 №3382 ОСОБА_1 нараховано доплату за серпень 2020 у розмірі 15% у сумі 313,42 грн /а.с. 114/;
- підстави для нарахування надбавки за роботу в період карантину за липень 2020 року відсутні, оскільки у період з 01.07.2020 по 07.08.2020 ОСОБА_1 перебував у черговій відпустці /а.с. 105/.
Також, матеріалами справи підтверджено, що позивачу відповідно до Постанови КМУ №375 було виплачено усі передбачені постановою кошти за період з березня по серпень 2020 року, а саме копіями платіжних доручень від 20.07.2020 №3306 /а.с. 110/, від 27.07.2020 №3412 /а.с. 113/ виплачено доплату до грошового забезпечення за період з березня 2020 року по червень 2020 року, від 28.12.2020 №7097 виплачено доплату до грошового забезпечення за серпень 2020 року /а.с. 115/.
Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що начальнику 2-го міжрайонного відділу управління протидії наркозлочинності ГУНП в Луганській області ОСОБА_1 за березень-червень, серпень 2020 року здійснено додаткові виплати, які встановлені Постановою КМУ №375.
Отже, позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу надбавку за період з березня по серпень 2020 року, згідно з постановою КМУ № 375 від 29.04.2020 "Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого КМУ з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни" задоволенню не підлягають
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 90 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, позивач скористався правом на звернення до адміністративного суду і його право не може бути обмежене; заявлені ОСОБА_1 вимоги розглянуті судом по суті. Проте, враховуючи відсутність протиправності у діях відповідача під час нарахування грошового забезпечення, підстави для задоволення позову відсутні.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Луганській області (вул. Вілєсова, 1, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93406, код ЄДРПОУ 40108845) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Л.М. Петрова