про повернення позовної заяви
03 червня 2021 рокум. ПолтаваСправа № 440/4644/21
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Удовіченко С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області , Управління соціального захисту населення Миргородської міської ради Полтавської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
11 травня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області , Управління соціального захисту населення Миргородської міської ради Полтавської області в якій просить:
- визнати протиправними дії Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, Управління соціального захисту населення Миргородської міської ради Полтавської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік як учаснику бойових дій у розмірі, меншому ніж передбачено частиною п'ятою статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту",
- зобов'язати Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, Управління соціального захисту населення Миргородської міської ради Полтавської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік як учаснику бойових дій відповідно до частини п'ятою статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням проведених виплат.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17 травня 2021 року позовну заяву залишено без руху через пропущення строку звернення до суду.
Встановлено позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску із заявленими позовними вимогами. Роз'яснено позивачу, що у разі неусунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява повертається позивачеві.
01 червня 2021 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду.
У вищевказаній заяві позивач зазначив, що копію ухвали про залишення позовної заяви отримав 26 травня 2021 року. Про порушення своїх прав, свобод та інтересів дізнався 17 квітня 2021 року, після чого, з метою досудового врегулювання спору 23 квітня 2021 року направив звернення до Управління праці та соціального захисту населення Миргородської міської ради з вимогою усунення порушення чинного законодавства України. Листом № П-136/01-19 від 26 квітня 2021 року відповідач відмовив у перерахунку та виплаті щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком. Після отримання листа від Управління позивачем направлено позовну заяву до суду. Зазначив, що відповідно до пункту 3 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID -19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, поновлює процесуальні строки, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України , якщо визнає причини їх пропуску поважними.
Розглянувши подане клопотання та матеріали позову, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України. Зокрема, у силу частини першої цієї статті, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19 зауважила, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. У той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
У постанові від 18 листопада 2020 року у справі №380/5202/20 Верховний Суд вказав, що предметом позову в категорії справ стосовно соціального захисту є дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, пов'язані з соціальними виплатами, які можуть бути регулярними, періодичними, одноразовими, обмеженими в часі платежами, а тому строк на соціальний захист та строки звернення до суду залежать також від виду відповідного платежу як форми соціального захисту з боку держави.
Предметом цього спору є бездіяльність відповідача щодо виплати позивачу у 2020 році грошової допомоги до 5 травня 2020 року. Така допомога є щорічним разовим платежем, що у 2020 році здійснений на користь позивача.
Відповідно до частини четвертої статті 171 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
30 вересня відповідного року - це встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги, і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж та, яка була йому нарахована, а перебіг строку звернення особи до суду з позовною вимогою про визнання протиправними дій щодо не нарахування щорічної разової допомоги в необхідному розмірі на підставі Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" слід обраховувати з 30 вересня відповідного року.
Такий висновок наведений у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі №607/7919/17, від 16 травня 2018 року у справі №521/9634/17.
Згідно з частиною третьою статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України строк, що визначається місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця цього строку.
Таким чином, перебіг строку звернення позивача до суду із заявленими позовними вимогами слід обраховувати з 01 жовтня відповідного року, за який виплачується разова щорічна грошова допомога, тобто з 01 жовтня 2020 року.
Перебіг шестимісячного строку звернення позивача до суду з позовними вимогами про визнання протиправною бездіяльності Центру щодо виплати щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій у меншому розмірі, а також зобов'язання Центр виплатити (з урахуванням раніше виплачених сум) щорічну разову грошову допомогу, слід обраховувати з 01 жовтня 2020 року (щодо щорічної одноразової грошової допомоги до 05 травня 2020 року останнім днем строку звернення до суду було 01 квітня 2021 року).
Позивач же з вказаними позовними вимогами звернувся до суду 11 травня 2021 року, тобто з порушенням шестимісячного строку звернення до суду.
Верховний Суд у постанові від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19 наголосив на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
З огляду на викладене, судом критично оцінюються посилання позивача як на підставу для поновлення строку звернення до суду на те, що відповідач суб'єкт владних повноважень протягом певного проміжку часу ухиляється від виконання своїх зобов'язань (триваюча протиправна бездіяльність) по відношенню до позивача, адже матеріали позову не містять належних доказів, що свідчили б про відсутність у позивача об'єктивної можливості звернутись до суду протягом розумного строку після одержання допомоги до 5 травня 2020 року з відповідним позовом.
Суд зауважує, що обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується із принципом "Leges vigilantibus non dormientibus subveniunt", згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує.
Право на звернення до адміністративного суду не є абсолютним та підлягає законним обмеженням.
За відсутності у матеріалах позову належних доказів, що свідчили б про наявність об'єктивних, непереборних обставин неможливості своєчасного звернення до суду з цим позовом, суд дійшов висновку, що строк звернення з цим позовом позивачем пропущений без наявності на те поважних причин.
А тому, у задоволенні заяви позивача про поновлення цього строку належить відмовити.
У силу частини другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
За таких обставин, позовну заяву ОСОБА_1 належить повернути ініціатору звернення.
Керуючись статтями 122, 123, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області , Управління соціального захисту населення Миргородської міської ради Полтавської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії повернути позивачеві.
Копію ухвали надіслати ініціатору звернення разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Копію позовної заяви залишити у суді.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Полтавський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвалу суду не вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя С.О. Удовіченко