про залишення позовної заяви без руху
02 червня 2021 року м. Житомир справа №240/10123/21
категорія 111031101
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Гурін Д.М., розглянувши позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним, скасування податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги,
26.05.2021 до Житомирського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
Перевіряючи адміністративний позов на відповідність його вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що він не відповідає вимогам даної норми Кодексу з наступних підстав.
Відповідно до пункту 11 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Позивачем у порушення вимог пункту 11 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України не зазначено у позовній заяві власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Крім того, позовна заява подана із порушенням положень частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: до позовної заяви не додано документа про сплату судового збору у повному обсязі.
Так, підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 8 липня 2011 №3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон №3674-VI) передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою-підприємцем, встановлено ставку судового збору 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону №3674-VI передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою-підприємцем, встановлено ставку судового збору 1 розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Абзацом першим частини 3 статті 6 Закону №3674-VI визначено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що Верховний Суд в ухвалі від 14.05.2018 у справі №818/1229/17 залишив без змін ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 04.09.2017, якою позовну заяву було залишено без руху у зв'язку з тим, що судовий збір за оскарження податкових повідомлень-рішень сплачений не у повному обсязі та зазначив, що в разі незгоди з винесеним податковим органом податковим повідомленням-рішенням як таким та подання позову про його скасування позивач зобов'язаний сплатити судовий збір за ставкою, передбаченою для майнового спору. При цьому, як вбачається з даної ухвали Верховного Суду, судовий збір обраховувався за кожне податкове повідомлення-рішення окремо.
Так, з матеріалів позовної заяви видно, що вона містить 14 (чотирнадцять) позовних вимог про скасування податкових повідомлень - рішень та вимоги, які є майновими, та за кожну з яких необхідно сплатити судовий збір у сумі 908,00 грн (14 х 908,00 грн = 12712,00 грн), загальна сума судового збору, що підлягає сплаті 12712,00 грн.
Позивачем до позовної заяви додано квитанцію від 25.05.2021 про сплату судового збору у сумі 908,00 грн.
Отже, судовий збір сплачено позивачем не у повному розмірі.
Зважаючи на зазначене, позивачу за подання до суду даного позову, з урахуванням позовних вимог і розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2021 року, під час подачі позову до суду необхідно доплатити судовий збір у сумі 12712,00 грн за такими реквізитами: отримувач коштів ГУК у Жит.обл/ТГ м.Житомир/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37976485, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UА048999980313181206084006797, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Житомирський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Також, позивачу слід уточнити позовні вимоги, що викладені у пункті 2 прохальної частини позовної заяви, оскільки позивач не конкретизував, що саме суд має визнати протиправним (дії чи бездіяльність) відповідача.
Крім того, строки звернення до суду визначені статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, є Податковий кодекс України.
Відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Положеннями пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Отже, аналізуючи зміст вказаних норм, позивач мав можливість оскаржити до суду податкові повідомлення - рішення від 26.04.2018 №3756033-5113-0625, від 26.04.2018 №3756035-5113-0625, від 26.04.2018 №37560031-5113-0625, протягом 1095 днів, з моменту їх отримання. Доказів отримання вказаних податкових повідомлень-рішень позивачем до матеріалів позовної заяви не додано.
Враховуючи вказане, строк подачі позову щодо оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень закінчився - 26.04.2021. До суду позовна заява подана 25.05.2021, що підтверджено вхідним штампом суду, тобто з пропуском строку звернення до суду в частині оскарження податкових повідомлень-рішень від 26.04.2018 №3756033-5113-0625, від 26.04.2018 №3756035-5113-0625, від 26.04.2018 №37560031-5113-0625.
В порушення вимог частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України окремої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску позивачем не надано.
Частинами 1 та 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без руху для усунення зазначених недоліків шляхом надання до суду:
- власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
- належних доказів сплати судового збору у сумі 12712,00 грн;
- нової (уточненої) позовної заяви із уточненням у ній позовних вимог, викладених у пункті 2 прохальної частини позовної заяви, а саме конкретизувати що саме підлягає визнанню протиправним дії чи бездіяльність відповідача;
- окремої заяви відповідно до вимог частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням причин пропуску строку на звернення до суду із даним позовом в частині оскарження податкових повідомлень-рішень від 26.04.2018 №3756033-5113-0625, від 26.04.2018 №3756035-5113-0625, від 26.04.2018 №37560031-5113-0625 та доказами поважності причин його пропуску.
На підставі наведеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя Д.М. Гурін