Україна
Донецький окружний адміністративний суд
02 червня 2021 р. Справа№200/2752/21-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бєломєстнова О.Ю.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
16.03.2021 року позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ), у якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не виплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 “Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не виплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 20.03.2020 року включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 20.03.2020 року включно відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 “Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що він проходив військову службу з 25.02.2015 року по 20.03.2020 року у військовій частині. У період проходження військової служби нарахування грошового забезпечення відповідачем здійснювалося не в повному обсязі. 04.01.2021 року він звернувся до відповідача з проханням виплатити індексацію грошового забезпечення, однак у відповіді відповідача було зазначено, що індексація грошового забезпечення здійснюється в межах бюджетів всіх рівнів. При цьому відповідачем не надано доказів виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 20.03.2020 року.
Крім того він зазначає, що в його випадку базовим місяцем повинен вважатися місяць, в якому підвищена тарифна ставка (посадовий оклад) за посадою, а саме: січень 2008 року у період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року, а в період з 01.03.2018 року по 20.03.2020 року - березень 2018 року з урахуванням абзацу 4 п.5 постанови КМУ від 17.07.2003 року №1078.
Ухвалою суду від 22.03.2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
З 30.04.2021 року по 17.05.2021 року та з 28.05.2021 по 02.06.2021 включно суддя Бєломєстнов О.Ю. перебував у відпустці за графіком. Справу розглянуто у розумний строк після виходу судді з відпустки.
14.04.2021 року відповідач через відділ діловодства та документообігу суду надав відзив на адміністративний позов, у якому просив у задоволенні позову відмовити. Свою позицію обґрунтовував тим, що базовим місяцем для обчислення індексації є місяць, в якому позивач почав проходити військову службу - лютий 2015 року. Згідно приписів Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення № 1078, обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) та визначити суму індексації, зокрема розміру посадового окладу, базового місяця для обчислення індексації, покладено саме на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності. Отже, нарахування суми індексації за певний період, належить до дискреційних повноважень військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України.
Враховуючи, що в березні 2018 року у військовослужбовців посадові оклади збільшилися, індексація грошового забезпечення за цей місяць не провадиться, обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації розраховується з квітня 2018 року. Індексація грошових доходів населення здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, з урахуванням якого величина індексу споживчих цін за попередні місяці (наростаючим підсумком) перевищила поріг індексації - 103%. У зв'язку з цим, тільки у грудні 2018 року у військовослужбовців настало право для проведення індексації грошового забезпечення. В свою чергу, з грудня 2018 року по березень 2020 року включно, позивачу була нарахована та виплачена відповідна індексація грошового забезпечення у повному обсязі, що вбачається з матеріалів справи, при цьому військова частина НОМЕР_1 не заперечує щодо застосування при розрахунку базового місця березень 2018 року.
Дослідивши подані сторонами докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 є громадянином України та учасником бойових дій, що підтверджується паспортом громадянина України № НОМЕР_4 від 05.12.2017 року та посвідченням УБД серії НОМЕР_5 від 04.12.2015 року.
Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України № 39 від 25.02.2015 року, солдата ОСОБА_1 з 25.02.2015 року зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення.
20.03.2020 року позивача виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення у зв'язку із його звільненням з військової служби. Зазначене підтверджується витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України № 57 від 20.03.2020 року.
З довідки відповідача за № 0406 від 05.04.2021 року про розрахунок індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 25.02.2015 року по 20.03.2020 року вбачається, що за періоди з лютого 2015 року по квітень 2015, включно, та з січня 2016 року по грудень 2018 року, включно, позивачу не нараховувалася індексація грошового забезпечення. При цьому, базовим місяцем з лютого 2015 року по липень 2016 року визначений лютий 2015 року, з серпня 2016 року по лютий 2018 року - грудень 2014 року, а після цього - березень 2018 року.
Вважаючи протиправною виплату відповідачем не в повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 25.02.2015 року по 20.03.2020 року, з урахуванням січня 2008 року та березня 2018 року як базових місяців для цього, позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх порушених законних прав.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
За приписами ч.ч. 1-4 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Преамбулою Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 року № 1282-XII встановлено, що цей Закон визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
З урахуванням відсутності окремого закону щодо індексації грошового забезпечення військовослужбовців, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Відповідно до положень ст.1 цього Закону індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно положень ст.2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Частиною 2 тієї самої статті визначено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Положеннями ст. 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.
Згідно ст. 6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Кабінетом Міністрів України 17.07.2003 року прийнято Постанову «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» № 1078 (надалі - Порядок).
Згідно з п.4 цього Порядку індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
У п.1-1 Порядку визначено, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 року № 491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Відповідно до п.5 Порядку у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. При цьому, у разі підвищення посадових окладів у місяці, в якому право на індексацію ще не виникло, такий місяць є базовим.
З 01.12.2015 року згідно з Постановою Кабінету Міністрів № 526 від 13.06.2012 року в редакції Постанови Кабінету Міністрів № 1013 від 09.12.2015 року Порядок доповнено пунктом 10-2.
Відповідно до нього для новоприйнятих працівників обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.
Це спростовує твердження відповідача про індивідуальне обрахування індексу споживчих цін для кожного військовослужбовця та визначення базовим місяцем для цього місяця прийняття останнього на службу. З прийняттям вказаних вище змін базовим вважається місяць, у якому мало місце підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник, що прямо зазначено у нормативно-правовому акті уповноваженого на його розроблення органу - КМ України.
Крім того, згідно з п.14 Порядку роз'яснення щодо його застосування надає Мінсоцполітики.
Мінсоцполітики в листі від 28.04.2016 року № 201/10/1.37-16 надало роз'яснення щодо індексації заробітної плати, яке полягає в наступному: "Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації, починаючи з грудня 2015 року, здійснюється не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник. Враховуючи викладене та наведені у листі дані, для працівника, який працює з лютого 2014 року, обчислення індексу споживчих цін має здійснюватись з місяця підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник. Якщо останнє підвищення окладу за посадою відбулося у квітні 2012 року, то для визначення суми індексації такому працівнику з грудня 2015 року має застосовуватись індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з травня 2012 року".
Відповідно до п.3 Постанови Кабінету Міністрів № 1013 від 09.12.2015 року "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів постановлено вжити заходів для підвищення з 1 грудня 2015 р. розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов'язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 р., з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 р. перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", яка набрала чинності з 01.01.2008 року та діяла на час виникнення спірних правовідносин, було встановлено в тому числі схему посадових окладів осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом.
Тобто базовим місяцем для обчислення індексації грошового забезпечення військовослужбовця в даному випадку за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року є січень 2008 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року № 1294, яка набрала чинності з 01.01.2008 року та якою було підвищено посадові оклади військовослужбовцям.
При цьому, підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Згідно з абз.4-5 п.5 Порядку якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
01.03.2018 року набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою було затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Відповідно до п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Тому базовим місяцем для обчислення індексації грошового забезпечення військовослужбовця за період з 01.03.2018 року по 20.03.2020 року є березень 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704, яка набрала чинності з 01.03.2018 року та якою було затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців.
З довідки відповідача за № 0406 від 05.04.2021 року про розрахунок індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 вбачається, що за періоди з лютого 2015 року по квітень 2015, включно, та з січня 2016 року по грудень 2018 року, включно, позивачу не нараховувалася індексація грошового забезпечення. При цьому, базовим місяцем з лютого 2015 року по липень 2016 року визначений лютий 2015 року, з серпня 2016 року по лютий 2018 року - грудень 2014 року, а після цього - березень 2018 року. Викладене зазначене також у відзиві відповідача на адміністративний позов.
З огляду на викладені вище висновки щодо порядку обчислення індексації позивачеві, судом встановлена помилковість розрахунку індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.12.2015 року по 20.03.2020 року, зокрема у частині базових місяців.
З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що під час перебування позивача на військовій службі відповідачем протиправно не виплачувалась в повному розмірі індексація грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 20.03.2020 року.
Судом не приймаються до уваги заперечення відповідача щодо неможливості застосування листів Мінсоцполітики, оскільки вони носять рекомендаційний характер та не застосовуються судом як нормативно-правовий акт.
Також суд не приймає до уваги посилання відповідача на дискреційний характер повноважень відповідача з визначення місяця, який є базовим при розрахунку суми індексації. Ці повноваження не передбачають альтернативних розрахунів, кожний з яких вважається правомірним. Тому відсутня обов'язкова умова дискреції - свобода волі при обранні одного з кількох законних шляхів поведінки.
Судове рішення Верховного Суду, на яке посилається відповідач в обґрунтування власних заперечень, ухвалено судом за інших фактичних обставин, а тому судом до уваги не приймається.
Посилання відповідача на рішення Верховного Суду у зразковій справі №620/4218/18 (Пз/9901/4/19), провадження № 11-550заі19, до уваги не приймаються, оскільки наведені у ньому ознаки типової справи відрізняються від обставин справи, що розглядається.
Крім того, суд не приймає до уваги доводи відповідача про необгрунтованість позовних вимог у частині зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію за період з 01.03.2018 року по 20.03.2020 року виходячи з базового місяця для цього - березня 2018 року. Таке формулювання вимог обумовлене дією п. 5 Порядку та безпосередньо не зобов'язує відповідача нарахувати індексацію за конкретний місяць, зокрема за період з квітня по листопад 2018. Позивачем та судом при викладені обов'язку відповідача застосовані формулювання, які покликані внести ясність у такий обов'язок, підвищити ефективність виконання судового рішення.
Визначення конкретних місяців та сум індексації належить до компетенції відповідача, тому судом визначається лише рамкові умови такого нарахування, щодо яких між сторонами можуть виникати суперечності. Це відповідає завданню адміністративного судочинства, наведеному у ст. 2 КАС України.
Суд не заперечує проти обраного позивачем способу поновлення порушеного права, але викладає його з урахуванням принципу процесуальної економії: зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити в повному розмірі індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року, а у період з 01.03.2018 року по 20.03.2020 року - березень 2018 року з урахуванням абзацу 4 п.5 постанови КМУ від 17.07.2003 року №1078.
Таке формулювання відповідає встановленим судом обставинам виникнення даного спору - охоплює підстави, з яких відповідач протиправно відмовляв у правильному нарахуванні розміру індексації грошового забезпечення.
Щодо встановлення обов'язку відповідача з компенсації позивачеві сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 “Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44, суд вважає за необхідне зазначити, що дані позовні вимоги є передчасними. Між сторонами наразі не виникли відносини, які підлягають врегулюванню із застосуванням вказаної постанови КМ України. Твердження про можливе порушення законодавства під час виконання судового рішення є припущенням.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Крім того, позивач просив суд зобов'язати відповідача подати звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Суд зазначає, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом суду, а не обов'язком суду. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі №826/18826/14. За наведеним у позовній заяві обґрунтуванням суд дійшов висновку про недоцільність встановлення судового контролю за виконанням судового рішення згідно зі ст. 382 КАС України.
Відповідно до ч.3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
У зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог, а також тим, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь Державного бюджету України у розмірі 454,00 грн. (50% від суми судового збору).
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 8-10, 14, 139, 193, 242-246, 293, 295, 297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо не виплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 року по 20.03.2020 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) в період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року - січень 2008 року, а в період з 01.03.2018 року по 20.03.2020 року - березень 2018 року з урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 20.03.2020 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) в період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року - січень 2008 року, а в період з 01.03.2018 року по 20.03.2020 року - березень 2018 року з урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078.
У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн. 00 коп.
Повний текст рішення складено та підписано 02 червня 2021 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Донецький окружний адміністративний суд.
Суддя Бєломєстнов О.Ю.