03 червня 2021 рокуСправа № 160/15087/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Верба І.О., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі № 160/15087/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
І. ПРОЦЕДУРА
1. Рішенням суду від 15.03.2021 адміністративний позов у справі № 160/15087/20 задоволено повністю, суд:
- визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 28.10.2020 № 21103-22042/Г-03/8-0400/20 про відмову в перерахунку ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII;
- зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII, на підставі заяви від 19.10.2020 згідно із довідкою Дніпропетровської обласної прокуратури від 16.10.2020 № 21-61вих20, з урахуванням виплачених сум пенсії;
- стягнув на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області судові витрати на сплату судового збору у розмірі 840,80 грн.
2. Рішення суду набрало законної сили 15.04.2021.
3. На виконання рішення суду від 15.03.2021 судом були виготовлені та видані наступні виконавчі листи щодо:
1) зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII, на підставі заяви від 19.10.2020 згідно із довідкою Дніпропетровської обласної прокуратури від 16.10.2020 № 21-61вих20, з урахуванням виплачених сум пенсії;
2) стягнення на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області судові витрати на сплату судового збору у розмірі 840,80 грн.
4. 27.05.2021 від позивача надійшла заява у порядку статті 382 КАС України, в якій просить суд:
- зобов'язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області подати звіт про виконання в установлений судом термін рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.03.2021 у справі № 160/15087/20;
- за наслідками розгляду такого звіту вирішити питання про накладення на начальника ГУ ПФУ в Дніпропетровській області штрафу в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
ІІ. ДОВОДИ ЗАЯВНИКА В ОБҐРУНТУВАННЯ ЗАЯВИ
5. Станом на 24.05.2021 пенсійний орган не виконав рішення суду протягом місяця з часу набрання ним законної сили, пенсію не перерахував, збільшуючи суму заборгованості по недоотриманій пенсії.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ЩОДО ВИКОНАННЯ РІШЕННЯ СУДУ
6. 20.04.2021 ОСОБА_1 звернулась до начальника ГУ ПФУ в Дніпропетровській області Козака Ю.І. із заявою, в якій просила:
- виконати рішення суду від 15.0.2021 у справі № 160/15087/20, перерахувати та виплатити пенсію за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII, на підставі заяви від 19.10.2020 згідно із довідкою Дніпропетровської обласної прокуратури від 16.10.2020 № 21-61вих20, з урахуванням виплачених сум пенсії та відшкодувати судові витрати у розмірі 840,80 грн.
7. Листом від 29.04.2021 № 14447-12344/Г-01/8-0400/21 Відділ перерахунків пенсій № 2 управління пенсійного забезпечення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, на звернення ОСОБА_1 щодо виконання судового рішення, повідомив, зокрема, про наступне:
- станом на 20.04.2021 оригінал рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № 160/15087/20 від 15.03.2021, для виконання до відділу перерахунків пенсій № 2 управління пенсійного забезпечення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області не надходило;
- після отримання рішення суду, яке набере законної сили, управління повернеться до розгляду питання щодо його виконання.
ІV. ОЦІНКА ТА ВИСНОВКИ СУДУ
8. Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
9. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
10. Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
11. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України (частини друга, третя статті 382 КАС України).
12. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
13. Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Рисовський проти України» (№ 29979/04) висловив правову позицію, відповідно до якої принцип «належного урядування», зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов'язків.
14. Для цілей статті 6 Конвенції стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду».
15. З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах «Алпатов та інші проти України» (заява № 7321/05 та 107 інших заяв), «Робота та інші проти України» (заява № 7158/04 та 88 інших заяв), «Варава та інші проти України» (заява № 12405/06 та 118 інших заяв), «ПМП «Фея» та інші проти України» (заява № 27617/06 та 126 інших заяв), якими було встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 124 Конституції України.
16. Крім того, за правилами статті 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
17. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
18. Наведена норма кореспондується із положеннями статті 370 КАС України, згідно якої, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
19. Конституційний Суд України у рішенні № 18-рп/2012 від 13.12.2012 (справа № 1-26/2012) зазначив, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
20. Розглядаючи справу № 1-7/2013 Конституційний Суд України у рішенні № 5-рп/2013 від 26.06.2013 звернув увагу, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
21. Таким чином, з моменту набрання законної сили судовим рішенням виникає безумовний обов'язок його виконання.
22. Суд зазначає, що загальний порядок виконання судових рішень, який встановлено Законом України «Про виконавче провадження», не позбавляє суд права встановити судовий контроль за виконанням судового рішення.
23. Рішення суду від 15.03.2021 у справі № 160/15087/20 набрало законної сили 15.04.2021.
24. З наданого листа ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 29.04.2021 № 14447-12344/Г-01/8-0400/21 вбачається, що станом на 20.04.2021 оригінал рішення суду від 15.03.2021 у справі № 160/15087/20 до відділу перерахунків пенсій № 2 управління пенсійного забезпечення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області не надходило, а після отримання рішення суду, яке набере законної сили, управління повернеться до розгляду питання щодо його виконання.
25. З матеріалів справи вбачається, що 12.05.2021 представником ГУ ПФУ в Дніпропетровській області отримано копію рішення від 15.03.2021 у справі № 160/15087/20, з відміткою про набрання законної сили 15.04.2021. Рішення суду у цій справі до набрання ним законної сили одержано відповідачем 18.03.2021.
26. При цьому в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідачем вживалися можливі заходи з метою виконання судового рішення.
27. Вказані обставини свідчать про те, що рішення суду, яке набрало законної сили та яке підлягає обов'язковому виконанню фактично залишається бездієвим для позивача, оскільки відповідачем не виконується.
28. Застосовуючи правові висновки Верховного Суду у справах № 826/11347/14 та № 800/592/17, суд доходить висновку, що КАС України, в редакції, що застосовується з 15.12.2017, не пов'язує встановлення судового контролю за виконанням рішення суду із встановленням у резолютивній частині рішення суду відповідачу-суб'єкту владних повноважень обов'язку подати звіт про виконання судового рішення.
29. Таким чином, судовий контроль в порядку статті 382 КАС України може встановлюватись судом і після постановлення рішення по суті спору, що відповідає правовому висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.05.2020 у справі № 800/320/17.
30. З системного аналізу матеріалів справи та доводів позивача, суд вважає правомірним встановлення судового контролю шляхом зобов'язання відповідача надати звіт у місячний строк про виконання рішення суду від 15.03.2021 у справі № 160/15087/20 із підтверджуючими доказами щодо виконання рішення суду, з моменту набрання цією ухвалою законної сили.
31. Керуючись статтями 14, 243, 248, 294, 370, 382 КАС України, суд, -
32. Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі № 160/15087/20 - задовольнити.
33. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надати, у місячний строк з дати набрання цією ухвалою законної сили, звіт про виконання рішення суду від 15.03.2021 у справі № 160/15087/20 із підтверджуючими доказами щодо виконання рішення у справі.
34. Копію цієї ухвали направити особам, які беруть участь у справі.
35. Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 КАС України.
Суддя І.О. Верба