Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"03" червня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/1171/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Гребенюк Т.Д.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАЙФ АЛЬЯНС" (61070, м. Харків, вул. Роменська, 17, код ЄДРПОУ 39674987)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алкіл" (61001, м. Харків, пр. Московський, 55, код ЄДРПОУ 39492473)
про стягнення коштів у розмірі 145957, 19 грн.
без виклику учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю «Лайф Альянс» звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алкіл» про стягнення заборгованості за Договором № У-15/07-16 про відступлення права вимоги у розмірі 145957, 19 грн. та судового збору у розмірі 2270,00 грн.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.04.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу визначено розглядати без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку ч. 5 статті 252 ГПК України. Відповідачу, згідно з ч. 1 статті 251 ГПК України, встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву.
Відповідно до ч. 5 статті 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Будь-яких заяв або клопотань, відповідно до статті 80 ГПК України, про можливість подання яких було роз'яснено ухвалою господарського суду Харківської області від 06.04.2021, на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до статті 252 ГПК України.
Відповідач у строк, встановлений ч. 1 статті 251 ГПК України, відзиву на позовну заяву не подав, тобто не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим статтею 178 ГПК України. Разом з цим, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 06.04.2021, була направлена на адресу відповідача - 61001, м. Харків, пр. Московський, 55, яка збігається із адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулась до суду 13.04.2021 з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою».
Згідно із ч. 1 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Так, процесуальні документи у цій справі (ухвала суду про відкриття провадження у справі) направлялись всім учасникам судового процесу, що підтверджуються штампом канцелярії на зворотній стороні відповідного документу.
Таким чином, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано, під час розгляду справи, обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.
За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.
Згідно із ч. 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив такі обставини.
30.10.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо - торгівельна фірма «Авіас» (підприємство) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Алкіл» (користувач) укладено Договір про надання фінансової допомоги № Ф15-678, відповідно до умов якого, підприємство надає користувачеві фінансову допомогу, а останній зобов'язується повернути фінансову допомогу у визначений цим Договором термін (а.с. 8).
Відповідно до п. 2.1. Договору розмір фінансової допомоги становить 33 529 387, 01 грн.
Згідно з п. 3.1. Договору підприємство надає фінансову допомогу користувачеві до 31 грудня 2015 року.
Відповідно до п. 3.2. Договору, фінансова допомога може надаватись користувачеві частинами (траншами) сумарний розмір яких, не повинен перевищувати суму визначену у п. 2.1. Договору.
Згідно з п. 4.1. Договору термін користування фінансовою допомогою визначається з моменту перерахування грошових коштів підприємством згідно з п. 3.2. Договору до 31 грудня 2017 року.
Відповідно до п. 5.1. Договору після закінчення терміну, визначеного у п. 4.1. цього Договору, користувач зобов'язується повернути суму фінансової допомоги на протязі 14 календарних днів підприємству.
Позивач вказує, що на виконання умов Договору, Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо - торгівельна фірма «Авіас» перерахувало на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Алкіл» фінансову допомогу у розмірі 33 529 387, 01 грн., що підтверджується Актом звіряння взаємних розрахунків за період: 01.10.2015 - 18.12.2015 (а.с. 9).
Таким чином, з урахуванням умов п. 5.1. Договору, граничним строком повернення фінансової допомоги є 13.01.2018.
Водночас, 15.07.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо - торгівельна фірма «Авіас» (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лайф Альянс» (новий кредитор) укладено Договір № У-15/07-16 про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого, первісний кредитор передає належне йому право вимоги на отримання від Товариства з обмеженою відповідальністю «Алкіл» (боржник) частини заборгованості за Договором про надання фінансової допомоги № Ф15-678 від 30.10.2015, що був укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо - торгівельна фірма «Авіас» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Алкіл» на суму 145957, 19 грн., а новий кредитор приймає ці вимоги та сплачує первісному кредитору суму коштів в розмірі та порядку, визначеному цим Договором (а.с. 10-11).
Відповідно до п. 1.2. Договору право вимоги, зазначене у п. 1.1. Договору, переходить до Нового кредитора з моменту підписання цього Договору.
Згідно з п. 2.1. Договору за передане право вимоги до боржника за основним договором, зазначеним у п. 1.1., новий кредитор сплачує первісному кредитору суму у розмірі 145957, 19 грн.
Відповідно до п. 2.2. новий кредитор зобов'язується протягом 30 календарних днів після підписання цього Договору перерахувати платіжним дорученням на поточний рахунок первісному кредитору грошову суму, визначену у п. 2.1. цього Договору. Новий кредитор може провести розрахунок за даним Договором і у іншій спосіб, не заборонений чинним законодавством України.
Позивач зазначає, що на виконання вимог п. 3.1.2. Договору Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо - торгівельна фірма «Авіас» (первісний кредитор) передав йому, як новому кредитору, документи, які засвідчують права, що передаються, а саме:
- Договір про надання фінансової допомоги № Ф15-678 від 30.10.2015;
- Акт звірки станом на 18.12.2015;
- виписку з ПАТ КБ «Приватбанк» від 30.11.2015 на суму 3 759 400, 00.
15.07.2016 Товариством з обмеженою відповідальністю «Лайф Альянс» направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Алкіл» повідомлення про відступлення права вимоги вих. № 15/07-16 (а.с. 12).
18.07.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Алкіл» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лайф Альянс» укладено угоду про пролонгацію заборгованості, відповідно до умов якої, сторони підтверджують, що на момент укладання цієї Угоди Товариство з обмеженою відповідальністю «Алкіл» має грошові зобов'язання перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Лайф Альянс» у вигляді неповернутої поворотної фінансової допомоги на сум у145957, 19 грн. за Договором про надання фінансової допомоги № Ф15-678 від 30.10.2015, право вимоги за яким перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайф Альянс» за Договором про відступлення права вимоги № У15/07-16 від 15.07.2016 (а.с. 15).
У відповідності до п. 2 вказаної Угоди сторони дійшли згоди про пролонгацію Товариству з обмеженою відповідальністю «Алкіл» строку повернення передбаченої п. 1 цієї Угоди заборгованості за договором оренди до 01.06.2018.
Позивач вказує, що в порушення умов Договору та Угоди, відповідач фінансову допомогу не повернув та станом на день подачі позову заборгованість останнього становить 145957, 19 грн.
Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.
Згідно з ч. 1, 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставин, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Принцип змагальності сторін передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
В даному випадку на позивача покладено обов'язок з доказування:
- факту надання фінансової допомоги у розмірі 33 529 387, 01 грн. за Договором про надання фінансової допомоги;
- виникнення права вимоги у позивача саме на суму 145957, 19 грн.
Так, відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
У ч. 1 статті 174 ГК України закріплено, що господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.
За своєю правовою природою укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо - торгівельна фірма «Авіас» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Алкіл» Договір про надання фінансової допомоги № Ф15-678 є Договором позики, відповідно до умов якого одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості (ч. 1 статті 1046 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 статті 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з ч. 2 статті 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
На підтвердження виконання умов Договору про надання фінансової допомоги № Ф15-678 позивач надає:
- Акт звіряння взаємних розрахунків за період: 01.10.2015 - 18.12.2015 на суму 33 529 387, 01 грн. з якого вбачається, що станом на 18.12.2015 заборгованість на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо -торгівельна фірма «Авіас» становить 32 423 335, 32 грн. (а.с. 9);
- Виписку з ПАТ КБ «Приватбанк» від 30.11.2015 на суму 3 759 400, 00. (а.с. 13).
Суд зазначає, що наданий Акт звіряння взаємних розрахунків є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств і має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку господарських операцій обома сторонами правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій.
Акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб'єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо, однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб.
Аналогічний правовий висновок відображений у постановах Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 902/959/19, від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18, від 21.10.2020 у справі № 910/5253/19.
У відповідності до визначень термінів, що містяться у статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.
Згідно з ч. 1, 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до пп. 2.1. п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Безготівкові розрахунки здійснюються їх учасниками відповідно до вимог Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою правління Національного банку України № 22 від 21.01.2004 (далі - Інструкція).
Відповідно до визначення термінів, що містяться у пункті 1.4. Інструкції розрахунковий документ - це документ на паперовому носії, що містить доручення та/або вимогу про перерахування коштів з рахунку платника на рахунок отримувача.
Згідно з п. 1.13. Інструкції під час здійснення розрахунків можуть застосовуватись розрахункові документи на паперових носіях та в електронному вигляді. Ця Інструкція встановлює правила використання під час здійснення розрахункових операцій таких видів платіжних інструментів: меморіального ордера; платіжного доручення; платіжної вимоги-доручення; платіжної вимоги; розрахункового чека; інкасового доручення (розпорядження).
Таким чином, зазначені платіжні інструменти є за своєю суттю розрахунковими документами, тобто первинними документами, що підтверджують факт оплати у певній господарській операції.
З огляду на викладене за загальним правилом доказом підтвердження здійснення господарської операції є саме первинні документи бухгалтерського обліку. Доказом підтвердження проведення розрахунків між юридичними особами у їх господарській діяльності, зокрема, проведення оплати у певній господарській операції, є розрахункові документи, що відповідають встановленим законом вимогам.
Аналогічний правовий висновок відображений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.02.2021 у справі 904/3242/18.
Умовами п. 3.2. Договору про надання фінансової допомоги № Ф15-678 сторони передбачили, що фінансова допомога надається в безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом перерахування відповідних коштів на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Алкіл».
В Акті звіряння взаємних розрахунків містяться посилання на платіжні доручення № 18131, 19146, 19708, 52, 20176, 70, однак до суду їх не надано.
Щодо документу (а.с.13), на який позивач посилається як на виписку з рахунку та як на доказ надання фінансової допомоги, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
За певних обставин, виписка може бути належним доказом, що підтверджує рух коштів по конкретному банківському рахунку особи (клієнта банку). Втім, вказаний документ не має доказової сили за відсутності інших належних доказів проведення розрахунків.
Відповідно до пп. 14 п. 3, 41, 42, 57, 59, 60, 62 Положення підставою для бухгалтерського обліку операцій банку є первинні документи, які містять відомості про операцію. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до ч. 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Документ, на який посилається позивач як на виписку, яка є зведеним обліковим документом, не відповідає вимогам, встановленим Положенням про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затверджене постановою Правління Національного банку України № 75 від 04.07.2018. Так, документ складено з відповідними порушеннями, а саме, не містить назву документа (форми); назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистого підпису або інших даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що наданий позивачем документ, на який він посилається як на виписку є ксерокопією неналежної якості, що ускладнює можливість ознайомлення із інформацією, яку він містить. При цьому інших належних та допустимих доказів як взагалі на підтвердження відкриття на ім'я Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайф Альянс» особового рахунку у АТ КБ «ПРИВАТБАНК», так і здійснення по ньому руху грошових коштів на виконання умов Договору про надання фінансової допомоги №Ф15-678 від 30.10.2015 року позивачем не подано.
Крім того, у документі від 30.11.2015, на який посилається позивач як на виписку та доказ перерахування фінансової допомоги, можна ідентифікувати суму у розмірі 3 759 400, 00 грн. Тоді як розмір фінансової допомоги за Договором про надання фінансової допомоги №Ф15-678 від 30.10.2015 року становить 33 529 387, 01 грн. (п.2.1. Договору).
Враховуючи викладене, позивачем не доведено належними доказами перерахування фінансової допомоги на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Алкіл» у розмірі 33 529 387, 01 грн.
Крім того, позивачем не доведено виникнення права вимоги саме на суму 145957, 19 грн.
Відповідно до ч. 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Разом з тим, позивачем лише зазначено у тексті позовної заяви про передачу новому кредиторові документів, які засвідчують права, що передаються, проте самих вказаних документів у якості доказу переходу права вимоги суду не надано.
Умовами Договору № У-15/07-16 про відступлення права вимоги сторони погодили, що за передане право вимоги до боржника за основним договором, зазначеним у п. 1.1., новий кредитор сплачує первісному кредитору суму у розмірі 145957, 19 грн.
Водночас, доказів виконання умов Договору № У-15/07-16, а саме: сплати первісному кредитору грошових коштів у розмірі 145957, 19 грн. до суду також не надано.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Відповідно до статті 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Приймаючи до уваги викладені обставини, враховуючи те, що позивачем не доведено як факту надання фінансової допомоги у розмірі 33 529 387, 01 грн. за Договором про надання фінансової допомоги так і виникнення права вимоги на суму 145957, 19 грн., суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень статті 129 ГПК України та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270, 00 грн. покладає на позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 231, 236-238 ГПК України, суд
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайф Альянс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алкіл» про стягнення заборгованості у розмірі 145957, 19 грн. - відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.
Повний текст рішення складено та підписано 03.06.2021.
Суддя Т.Д. Гребенюк