Ухвала від 02.06.2021 по справі 910/5681/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про повернення заяви про забезпечення позову

м. Київ

02.06.2021Справа № 910/5681/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Цехаве Протеїн» про забезпечення позову у справі №910/5681/21

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цехаве Протеїн»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Київкомбікорм»

про стягнення 630578,86 грн

Без виклику (повідомлення) представників учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Цехаве Протеїн» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Київкомбікорм» (далі - відповідач) про стягнення 630578,86 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як сторона договору поставки №09/ЗКК від 19.02.2020, неналежним чином виконує взяті на себе зобов'язання в частині повної та своєчасної оплати отриманого товару, у зв'язку з чим позивачем заявлено до стягнення основний борг у розмірі 546840,00 грн, інфляційні втрати у розмірі 43695,94 грн та 3% річних в розмірі 40042,92 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2021 відкрито провадження у справі №910/5681/21 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

31.05.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову, яка обґрунтована тим, що згідно інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у власності відповідача знаходиться майновий комплекс, а тому просить накласти арешт на будівлі майнового комплексу за реєстраційним номером об'єкта нерухомості №1095875380000; заборонити відповідачу та будь-яким третім особам вчиняти дії щодо розпорядження чи відчуження цього майна та транспортних засобів; заборонити реєстраторам проводити реєстрацію (перереєстрацію) вказаних об'єктів та накласти арешт на банківські рахунки відповідача відкриті в банківських установах.

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову суд дійшов висновку, що вказана заява і додані до неї документи підлягають поверненню з огляду на таке.

За умовами частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною відповідачу вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання та іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними з заявленими позивачем вимогами (ч. 3, 4 ст. 137 ГПК України).

Отже, забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Таким чином, особа, яка звертається з заявою про забезпечення позову, зобов'язана зазначити конкретні заходи, які вона просить застосувати з обґрунтуванням доцільності та необхідності вжиття кожного конкретного заходу, виходячи з мети вжиття заходів забезпечення позову та наявності зв'язку між предметом спору та конкретним заходом.

Зокрема, вимогами частини 1 та 4 статті 139 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає зміст і форму заяви, врегульовано, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності; предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову. У заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.

Наслідком недотримання зазначених вимог, під час подання заяви про забезпечення позову, згідно ч. 7 ст. 140 ГПК України є її повернення заявнику, про що суд постановляє ухвалу.

В даному випадку, у заяві про забезпечення позову заявник просить застосувати чотири заходи забезпечення позову - накласти арешт на майновий комплекс, заборонити відповідачу та будь-яким третім особам вчиняти дії щодо розпорядження чи відчуження нерухомого та рухомого майна, заборонити реєстраторам проводити реєстрацію (перереєстрацію) вказаних об'єктів та накласти арешт на банківські рахунки відповідача відкриті в банківських установах.

Однак, як встановлено судом, заявником під час подання заяви про забезпечення позову, не дотримано вимог частини 1, 4 статті 139 ГПК України, оскільки заява не містить обґрунтування доцільності вжиття кожного із заявлених заходів забезпечення позову та необхідності їх вжиття в сукупності.

Разом з цим, згідно частини восьмої статті 42 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає права та обов'язки учасників справи, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Таким чином, відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову повинна містити підпис особи, яка відповідно до установчих документів правомочна діяти в інтересах юридичної особи або підпис особи, яка відповідно до вимог закону наділена правом підписання відповідних документів.

Як встановлено судом, заява про забезпечення позову підписана від імені позивача (Товариства з обмеженою відповідальністю «Цехаве Протеїн») «представником ТОВ «Цехаве Протеїн» адвокатом Писаренко М.О.» із очевидним застосуванням механічних засобів відтворення власноручного підпису - факсиміле.

Факсиміле з латині «facsimile» - зробити подібне. Так, фактично - це печатка, кліше, що відтворює власноручний підпис, аналог останнього.

У свою чергу, підпис - це графічне накреслення, що позначає виконавця підпису та наноситься ним з метою посвідчення. Як почерковий об'єкт підпис має характерні риси. Зокрема, це посвідчувальний знак обов'язково певної особи; виконується нею власноруч у вигляді графічного креслення; наноситься на документ з метою посвідчення різних фактів та подій.

Отже, факсиміле - це печатка, за допомогою якої відтворюється підпис, який є копією підпису певної особи. Факсиміле від власноручного підпису відрізняється тим, що відсутня можливість стверджувати, що документ містить дійсну волю особи, чий підпис відтворено.

За приписами частини 3 статті 207 Цивільного кодексу України, використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Звернення до суду передбачає, зокрема, надання суду належних доказів дійсної волі учасника справи (позивача) уповноваження певної особи на представництво та відображенні даної волі у проставленому на заяві про забезпечення позову представником власноручного підпису. Зазначене дає змогу суду виключити будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого волевиявлення на звернення до суду із заявою про забезпечення позову.

Приймаючи до уваги те, що використання факсиміле при підписанні заяви про забезпечення позову при зверненні до суду не передбачено чинним законодавством, а також, враховуючи те, що факсиміле по своїй суті є копією графічного зображення підпису особи, підпис на заяві про забезпечення позову, беззаперечно відтворений за допомогою факсиміле, не може вважатися таким, що підтверджує повноваження особи, якою подано відповідну заяву.

Процесуальним законодавством не передбачено інших способів звернення до суду, окрім особистого звернення заявника та підписання заяви уповноваженою особою, а відтак подання відповідних заяв з використанням факсимільного відтворення підпису певної особи, який є фактично штампом із зображенням певного підпису фізичної особи, не відповідає вимогам частини 2 статті 4 статті 46, частини 1 статті 139 ГПК України та не може бути доказом волевиявлення певної особи на підписання документа. Підписання заяви про забезпечення позову за допомогою факсимільє чи інших технічних засобів (роздруківка на кольоровому принтері, тощо) не може вважатися додержанням заявником вимог господарського процесуального законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.02.2021 у справі №712/11592/18, від 24.05.2018 у справі №5027/805-б/2012 та ухвалах Верховного Суду від 22.01.2018 у справі №922/1902/17, від 18.03.2019 у справі №916/1901/18, від 15.04.2019, у справі №922/530/18, від 24.03.2020 у справі №5015/118/11.

Заява про забезпечення позову, яка підписана за допомогою технічних засобів або факсиміле, в розумінні Господарського процесуального кодексу України, є такою, що не підписана повноважною особою представника позивача, оскільки не виражає особисту волю особи, яка здійснила такий підпис, що також є підставою для повернення заяви про забезпечення позову.

До того ж сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

При цьому, у відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція), яка є джерелом права згідно статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг.

Таким чином, обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є, визначений в Господарському процесуальному кодексу України, обов'язок щодо дотримання заявником форми і змісту заяви про забезпечення позову. Невиконання заявником вищенаведених вимог процесуального законодавства наділяє суд правом повертати заяву заявнику.

За таких обставин, оскільки подана заява не відповідає вимогам частини 1 та 4 статті 139 ГПК України заява про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Цехаве Протеїн» про забезпечення позову підлягає поверненню.

Керуючись статтями 46, 136, 137, 139, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Цехаве Протеїн» про забезпечення позову повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили 02.06.2021 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

Суддя Т.В. Васильченко

Попередній документ
97385115
Наступний документ
97385117
Інформація про рішення:
№ рішення: 97385116
№ справи: 910/5681/21
Дата рішення: 02.06.2021
Дата публікації: 04.06.2021
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Визнання договорів (правочинів) недійсними; надання послуг
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (24.11.2021)
Дата надходження: 24.11.2021
Предмет позову: про стягнення 630 578,86 грн.
Розклад засідань:
18.05.2021 14:45 Господарський суд міста Києва
22.06.2021 15:30 Господарський суд міста Києва
20.07.2021 15:45 Господарський суд міста Києва