вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"25" травня 2021 р. Cправа № 902/164/21
Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука Василя Васильовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Державної екологічної інспекції у Вінницькій області (вул. 600-річчя, 19, м. Вінниця, 21021)
до: Комунального підприємства "Крапелька-С" (вул. Шевченка, 59, с. Снітків Мурованокуриловецька ОТГ Могилів-Подільського району Вінницької області, 23417)
про стягнення 21 757,32 грн.
за участю секретаря судового засідання Марущак А.О.,
представників сторін:
позивача - Бойчук І.О. згідно витягу з ЄДРЮОФОПтаГФ;
відповідача - ОСОБА_1 згідно витягу з ЄДРЮОФОПтаГФ.
На розгляд до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява № 610/12/21 від 23.02.2021 Державної екологічної інспекції у Вінницькій області з вимогою до Комунального підприємства "Крапелька-С" про стягнення суми збитків, завданих внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 21 757,32 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що відповідач, в процесі господарської діяльності в період з 12.03.2016 по 16.08.2018 здійснював водозабір води без відповідного дозволу із свердловини, яка розташована в межах с. Снітків, що є порушенням вимог ст.ст. 44, 49 Водного кодексу України.
Ухвалою суду від 01.03.2021 за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 902/164/21 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 30.03.2021.
25.03.2021 до канцелярії суду подано відзив на позовну заяву, який судом прийнято до розгляду. 26.03.2021 означений відзив на позовну заяву надійшов до суду засобами поштового зв'язку. За змістом відзиву відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись при цьому на те, що до 04.06.2017 року заяву для отримання дозволу на спеціальне водокористування могли подавати як суб'єкти господарювання так і органи місцевого самоврядування. Відповідно до Статуту засновником та власником майна Комунального підприємства «Крапелька-С» є територіальна громада сіл Снітків та Рясне в особі Снітківської сільської ради. Снітківська сільська рада є органом управління підприємства, майно підприємства є комунальною власністю. Тому при введені в експлуатацію водогону в с. Снітків Мурованокуриловецького району Вінницької області Снітківською сільською радою Мурованокуриловецького району Вінницької області було подано заяву для отримання дозволу па спеціальне водокористування та 09.06.2016 отримано такий дозвіл відповідно до Порядку видачі дозволів на спеціальне водокористування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 321, термін дії якого з 09.06.2016 до 23.05.2021.
Після приймання - передачі артезіанської свердловини з балансу Снітківської сільської ради на баланс КП «Крапелька-С» згідно рішення 5 сесії 7 скликання Снітківської сільської ради від 11.03.2016 № 30 комунальним підприємством щоквартально здійснювалась плата за спеціальне використання води, заборгованість зі сплати рентної плати відсутня.
Підсумовуючи викладене відповідач вважає, що з огляду на те, що Комунальним підприємством «Крапелька-С» за період з 12.03.2016 по 16.08.2018 здійснювалась плата за спеціальне водокористування, а дозвіл на спеціальне водокористування був отриманий Снітківською сільською радою як засновником та власником майна КГІ «Крапелька-С», збитки у розумінні ст. 22 Цивільного кодексу України відсутні.
Окрім того, відповідач наголошує, що Комунальним підприємством «Крапелька-С», як суб'єктом господарювання 17.08.2018 було отримано дозвіл на спеціальне водокористування зі строком дії до 17.08.2023.
За результатами судового засідання 30.03.2021 підготовче засідання відкладено на 27.04.2021, про що постановлено відповідну ухвалу.
31.03.2021 до суду надійшла відповідь на відзив (вх. №01-34/3001/21 від 31.03.2021), яка ухвалою суду від 27.04.2021 залишена без розгляду.
19.04.2021 від відповідача до суду надійшло клопотання про долучення до справи додаткових документів, які ухвалою суду від 27.04.2021 прийняті до розгляду. У вказаному клопотанні останній також просить провести розгляд справи без участі представника КП "Крапелька-С".
Виконавши завдання підготовчого провадження, судом закрито дану стадію господарського процесу та призначено справу до розгляду по суті на 25.05.2021, про що 27.04.2021 постановлено відповідну ухвалу.
На визначену судом дату з'явилися представники позивача та відповідача.
Представник позивача підтримав заявлені позовну вимоги, з підстав, наведених в позовній заяві.
Представник відповідача заперечив проти позову, посилаючись на мотиви, викладені у відзиві на позовну заяву.
В судовому засіданні 25.05.2021 прийнято судове рішення.
Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.
Після виходу суду з нарадчої кімнати 25.05.2021 представники сторін не з'явилися, у зв'язку з чим вступна та резолютивна частина рішення долучена до матеріалів справи без її проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,
Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області було проведено планову перевірку дотримання Комунальним підприємством «Крапелька-С» (надалі також - відповідач) вимог природоохоронного законодавства. За результатами перевірки складено Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 167/ВН від 04.03.2020 .
В ході перевірки було встановлено що у процесі господарської діяльності відповідач в період з 12.03.2016 по 16.08.2018 (включно) здійснював водозабір води без відповідного дозволу із свердловини, яка розташована в межах с. Снітків. Метою водопостачання є власні питні і санітарно-гігієнічні потреби та водопостачання населення в селі Снітків.
Відповідно до Акту приймання-передачі артезіанської свердловини Снітківська сільська рада 11.03.2016 передала на баланс Комунального підприємства «Крапелька-С» артезіанську свердловину, яка розташована в межах с. Снітків вул. Аграрна.
Рішенням № 30 від 11.03.2016 Снітківської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області затверджено акт приймання-передачі артезіанської свердловини з балансу Снітківської сільської ради на баланс КП «Крапелька-С».
17.08.2018 Комунальне підприємство «Крапелька-С» отримано дозвіл на спеціальне водокористування №436/ВН/49д-18 від з терміном дії до 17.08.2023.
Згідно довідки вих. № 3 від 03.03.2020 за період з 12.03.2016 по 16.08.2018 (включно) відповідачем із свердловини, яка розташована в с. Снітків Мурованокуриловецького району видобуто води в об'ємі 15600 м3.
Таким чином, в період з 12.03.2016 по 16.08.2018 (включно) КП «Крапелька-С» здійснювало забір підземних вод з артезіанської свердловини за відсутності дозволу на спеціальне водокористування, що є порушенням ст. 48, 49 Водного кодексу України.
Враховуючи виявлені факти використання підземних вод для забезпечення водою населення, Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області зроблено висновок про самовільне використання відповідачем надр (підземні води) за відсутності дозволу на користування надрами (підземні води), що є порушенням ст. 16, 19, 21 Кодексу України про надра та ч. 5 ст. 17 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання".
За наслідками виявлених порушень природоохоронного законодавства державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Вінницької області Державної екологічної інспекції в Вінницької області були складені протокол про адміністративне правопорушення № 011533 від 04.03.2020 та постанова про накладення адміністративного стягнення № 04/051 від 10.03.2020, згідно яких керівника КП «Крапелька-С» ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст. 61, ч. 1 ст. 60 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 136,00 грн. При цьому, справу про адміністративне правопорушення за ст. 48 КУпАП відносно керівника КП «Крапелька-С» ОСОБА_1 закрито на підставі п.7 ст. 247 КУпАП.
Слід відзначити, що у випадках накладення адміністративних стягнень за невиконання вимог природоохоронного законодавства на відповідальних посадових осіб підприємств, накладений штраф хоча й має матеріальний характер, але є заходом відповідальності, а не відшкодування шкоди (Роз'яснення Вищого Господарського суду України №02-5/744 від 27.06.2001).
При цьому, акт проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів №167/ВН від 04.03.2020 є чинним, підписаний керівником КП "Крапелька-С" без зауважень, в судовому порядку не оскаржувався.
Суд зазначає, що відповідно до п. 1.7 "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №389 від 20.07.2009, зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 №767/16783 (із змінами згідно наказу Міністерства екології та природних ресурсів України №367 від 13.10.2015, надалі - Методика) самовільне водокористування - використання водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів.
Згідно з п. 9.1 Методики розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів, здійснюється за формулою Зсам = 5 х W х Тар (грн.).
Пунктом 9.2 Методики встановлено, що фактичний об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів визначається на основі даних: первинної документації, статистичної звітності, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки фізичної особи - підприємця або юридичної особи за підписом керівництва, завіреної печаткою (за наявності).
Як убачається з матеріалів справи, зокрема довідки КП «Крапелька-С» № 3 від 03.03.2020, обсяг забраної води із свердловини у період з 12.03.2016 по 16.08.2018 становить 15600 куб м.
У зв'язку із виявленими порушеннями позивачем згідно з вимогами Методики та із врахуванням обсягів забраної підземної води за період з 12.03.2016 по 16.08.2018, розраховано шкоду заподіяну державі внаслідок самовільного водокористування, розмір якої складає 21 757,32 грн.
З метою добровільного відшкодування збитків позивачем надіслано на адресу відповідача претензію №1436/4/20 від 21.04.2020 про відшкодування завданих державі збитків внаслідок порушення природоохоронного законодавства із відповідним розрахунком розміру збитку.
Вимоги претензії не були добровільно виконані відповідачем.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права масності Українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Згідно з частиною 1 статті 149, статтею 151 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів. Суб'єктам господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів земля та інші природні ресурси (в тому числі за плату або на інших умовах). Порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.
Порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.
Приписами частин 2, 3 статті 2 Водного кодексу України передбачено, що водні відносини в Україні регулюються цим Кодексом, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" та іншими актами законодавства. Земельні, гірничі, лісові відносини, а також відносини щодо використання та охорони рослинного і тваринного світу та об'єктів природно-заповідного фонду, атмосферного повітря, виключної (морської) економічної зони та континентального шельфу України, що виникають під час користування водними об'єктами, регулюються відповідним законодавством України.
Відповідно до ст. 1 Водного Кодексу України водокористуванням є використання води (водних об'єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об'єктів).
Згідно з ст. 44 Водного Кодексу України водокористувачі зобов'язані: дотримуватись встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та лімітів скидання забруднюючих речовин та санітарних вимог; здійснювати заходи щодо запобігання забрудненню водних об'єктів стічними водами; здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" питне водопостачання - діяльність, пов'язана з виробництвом, транспортуванням та/або постачанням питної води споживачам питної води, охороною джерел та/або систем питного водопостачання.
Згідно з ст. 46, 48 Водного Кодексу України водокористування може бути загальним або спеціальним. Спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.
Спеціальне водокористування здійснюється лише на підставі дозволу (пункт 9 частини 1 статті 44, частина 1 статті 49 Водного кодексу України).
Статтями 16, 19, 21 Кодексу України про надра передбачено, що користування надрами, у тому числі видобування підземних прісних вод, здійснюється на підставі спеціального дозволу на користування надрами.
Прісні підземні води це природний ресурс із подвійним правовим режимом, а тому, використовуючи підземні води, слід керуватися і водним законодавством, і законодавством про надра.
Отже, чинним законодавством передбачено обов'язок отримання господарюючими суб'єктами як дозволу на спеціальне водокористування, так і спеціального дозволу на користування ділянкою надр. При цьому, спеціальний дозвіл на користування надрами дає право на видобування підземних вод, а дозвіл на спеціальне водокористування - право на їх використання.
Відповідно до ст. 56 Кодексу України про надра основними вимогами в галузі охорони надр є забезпечення повного і комплексного геологічного вивчення надр: додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами.
Згідно з ст. 19 Кодексу України про надра, надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадинам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.
Відповідно до ст. 21 цього ж Кодексу надра у користування для видобування підземних вод (крім мінеральних) і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, крім випадків, передбачених статтею 23 цього Кодексу, що видаються після попереднього погодження з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
Згідно з ст. 65 Кодексу України про надра порушення законодавства про надра тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення законодавства про надра несуть особи, винні у самовільному користуванні надрами.
Разом з цим, ст. 23 Кодексу України про надра закріплено право землевласників і землекористувачів у межах наданих їм земельних ділянок без спеціальних дозволів видобувати, зокрема, підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови, що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу.
Таким чином, видобувати підземні води без спеціальних дозволів в обсязі, що не перевищує 300 кубічних метрів на добу, суб'єкти господарювання мають право лише для власних господарсько-побутових потреб. У свою чергу, видобуток підземних вод для здійснення господарської діяльності вимагає отримання спеціального дозволу уповноваженого державою органу.
Однією з обов'язкових умов для звільнення суб'єкта господарювання від необхідності отримання дозволу на користування надрами є видобування води з метою її використання для власних господарсько-побутових потреб.
Водночас, чинне законодавство не містить норм, які б тлумачили поняття "господарсько-побутові потреби".
Проте, як встановлено із системного аналізу приписів глави 11 (спеціальне водокористування для задоволення питних і господарсько-побутових потреб населення), глави 13 (особливості спеціального водокористування та користування водними об'єктами для потреб галузей економіки) ВК України та приписів глави 2 (надання надр у користування), глави 4 (плата за користування надрами) Кодексу України про надра вбачається, що законодавець відносить господарсько-побутові потреби до потреб населення, натомість, виробничі потреби підприємства охоплюються поняттями "водокористування для потреб галузей економіки" та "промислові потреби" (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 01.04.2015 по справі №922/2610/14).
Як убачається з матеріалів справи та зазначає сам відповідач у відзиві на позовну заяву, що КП "Крапелька-С" здійснює водопостачання на території с. Снітків з 12.03.2016.
В період з 12.03.2016 по 16.08.2018 відповідачем здійснювався забір води з підземних джерел (артезіанська свердловина) самовільно, без спеціального дозволу на користування надрами, що підтверджується актом проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів №167/ВН від 04.03.2020.
Згідно з ч. 5 ст. 17 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", у разі використання підземних вод для питного водопостачання відповідне підприємство повинне одержати згідно з законом дозвіл на користування надрами.
З урахуванням наведеного, у період з 12.03.2016 по 16.08.2018 відповідач використовував надра (підземну воду) з артезіанських свердловин для питного водопостачання, що виключає можливість використання підземних вод без отримання відповідного дозволу на користування надрами, передбаченого ст. 16, 19, 21 Кодексу України про надра.
Статтею 65 Кодексу України про надра встановлено, що порушення законодавства про надра тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення законодавства про надра несуть особи, винні у самовільному користуванні надрами.
Відповідно до статті 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.
Згідно з ст. 67 даного кодексу підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень законодавства про надра, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.
Відповідно до ч. 4, 5 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.
Згідно з ст. 69 даного Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.
Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди передбачено статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як: протиправна поведінка боржника, збитки, причинний зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вина.
Наявність всіх зазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою.
В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.
Посилання відповідача у відзиві на позовну заяву на те, що 09.06.2016 Сітківською сільською радою як засновником та власником майна КГІ «Крапелька-С» отримано дозвіл на спеціальне водокористування є безпідставними, позаяк як встановлено судом, Снітківська сільська рада за Актом приймання-передачі артезіанської свердловини 11.03.2016 передала на баланс Комунального підприємства «Крапелька-С» артезіанську свердловину, яка розташована в межах с. Снітків вул. Аграрна.
При цьому, аналіз ст. 49 Водного кодексу України дає підстави для висновку, що дозвіл на спеціальне водокористування видається юридичній особі, яка здійснює спеціальне водокористування, в даному випадку КП «Крапелька-С».
До того ж, суд зважає на ту обставину, що 17.08.2018 КП «Крапелька-С» отримало дозвіл на спеціальне водокористування № 436/ВН/49д-18, що також підтверджує спеціальне водокористування відповідачем в період з 12.03.2016 по 16.08.2018 без спеціального на те дозволу.
Відтак, у діях відповідача наявні всі підстави для покладення на нього відповідальності за заподіяну шкоду, зокрема: протиправна поведінка полягає у невжитті заходів щодо своєчасного отримання дозволу на спеціальне водокористування (ст. 44, 48, 49 Водного кодексу України); вина особи, яка полягає у. порушені правил спеціального водокористування, а саме здійснення забору підземних вод за відсутності відповідного дозволу, що підтверджується актом перевірки, приписом, тощо; наявна сама шкода, яка розрахована відповідно до п. 9.1, 9.2 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів, а також причинний зв'язок, що виражений у заподіяні вказаної шкоди саме протиправною поведінкою (бездіяльністю) відповідача.
Разом з тим, згідно з п.1.6 роз'яснення Вищого арбітражного суду України №02-5/744 від 27.06.2001, вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника. Отже позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.
Крім того, станом на 24.02.2021 (день подання позивачем позовної заяви до господарського суду), відповідачем не було використано свого права на звернення до суду з метою захисту порушених прав, а саме, визнання дій щодо проведення перевірки, нарахування шкоди або складання акту такими, що вчиненні з порушенням вимог діючого законодавства.
Також, суд вважає помилковим твердження відповідача стосовно того, що оскільки в період з 12.03.2016 по 16.08.2018 підприємством здійснювалась рентна плата за спеціальне водокористування, підстави для стягнення збитків відсутні.
За змістом ст. 30 Водного кодексу України рентна плата відноситься до зборів за спеціальне водокористування, яка справляється з метою стимулювання раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів та встановлюється Податковим кодексом України.
При цьому сплата рентної плати за об'єм використаної води не звільняє від відповідальності за сам процес користування цією водою в умовах відсутності дозволу, як того вимагає Водний кодекс України.
Таким чином, відповідачем не доведено суду відсутності своєї вини у завданні шкоди з його боку, а також не надано доказів останнім щодо спростування доказів позивача по справі.
Також, відповідач не надав суду доказів відшкодування заподіяної шкоди.
Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
В силу частини першої статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обов'язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до положень частин 1 та 3 ст. 74, 76 - 79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч.4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Дослідивши всі докази у справі, суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, а відтак суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають до задоволення в повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Комунального підприємства «Крапелька-С» (вул. Шевченка, 59, с. Снітків, Мурованокуриловецька ОТГ Могилів-Подільського району Вінницької області, 23417; код ЄДРПОУ 40651952) на рахунок держави (ГУК у Вінницькій області, смт. Муровані Курилівці, 24062100, код ЄДРПОУ 37979858, банк: Казначейство України (ЕАП), UA898999980333169331000002888 (призначення платежу: за порушення природоохоронного законодавства) суму збитків завданих внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 21 757 грн. 32 коп.
3. Стягнути з Комунального підприємства «Крапелька-С» (вул. Шевченка, 59, с. Снітків, Мурованокуриловецька ОТГ Могилів-Подільського району Вінницької області, 23417; код ЄДРПОУ 40651952) на користь Державної екологічної інспекції у Вінницькій області (вул. 600-річчя, буд. 19, м. Вінниця, 21021, код ЄДРПОУ 37979894) 2 270 грн. 00 коп. - витрат на сплату судового збору.
4. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, та на відомі суду адреси електронної пошти: позивача - ІНФОРМАЦІЯ_1; представника позивача - ІНФОРМАЦІЯ_2.
Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду, в порядку та строки визначені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне рішення складено 03 липня 2021 р.
Суддя Матвійчук В.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (вул. 600-річчя, 19, м. Вінниця, 21021)
3 - відповідачу (вул. Шевченка, 59, с. Снітків Мурованокуриловецька ОТГ Могилів-Подільського району Вінницької області, 23417)