Справа № 405/865/21
1-кп/405/43/21
01 червня 2021 року Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі:
головуючого судді : ОСОБА_1 ,
при секретарі : ОСОБА_2 ,
за участю прокурора : ОСОБА_3 ,
захисника: ОСОБА_4
обвинуваченої: ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому кримінальне провадження внесене до єдиного реєстру досудових розслідувань №62020150000001176 від 30.11.2020, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Маріуполь, Донецької області, українки, громадянки України, з середньо - спеціальною освітою, розлученої, не маючої утриманців, не працюючої, раніше не судимої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.407 КК України
ОСОБА_5 вчинила самовільне залишення військової частини (крім строкової служби), вчиненому в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, за наступних обставин.
ОСОБА_5 будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом та проходячи військову службу та проходячи військову службу на посаді номера обслуги 2 гранатометного відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «старший солдат» в порушення вимог ст.ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст.2-4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій і передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, з метою тимчасово ухилитись від обов'язків військової служби, в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, о 08:00 год. 30.10.2020 року без поважних причин не з'явилась вчасно до розташування військової частини НОМЕР_2 , яка дислокується за адресою: АДРЕСА_2 та ухилялась від проходження військової служби до 05.02.2021 року, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , де проходила час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби.
Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 у вчиненому кримінальному правопорушенні вину визнала повністю та пояснила, що вона дійсно проходила військову службу за контрактом в військовій частині НОМЕР_1 на посаді номера обслуги 2 гранатометного відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки. В період з 30.10.2020 року по 05.02.2021 року вона дійсно не з'являлась до військової частини НОМЕР_1 . Весь час перебувала за місцем свого мешкання. У вчиненому розкаюється.
Дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.4 ст. 407 КК України, як самовільне залишення військової частини (крім строкової служби), вчиненому в умовах особливого періоду, крім воєнного стану
01.06.2021 року між прокурором Кропивницької спеціалізованої прокуратури у військовійй та оборонній сфері Південного регіону ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_5 , в присутності захисника - адвоката ОСОБА_4 , на підставі ст. ст. 468, 469, 470, 472 КПК України укладено угоду про визнання винуватості, за змістом якої ОСОБА_5 зобов'язується беззастережно визнати свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 407 КК України, сприяти розслідуванню кримінального провадження у встановленні обставин по виявленню та припиненню інших відомих їй подібних кримінальних правопорушень. Сторони узгодили покарання ОСОБА_5 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 407 КК України, України із застосуванням ст.69 КК України у виді штрафу в розмірі 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 5100 гривень
В угоді передбачені наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості, встановленні ст.473 КПК України та наслідки її невиконання, передбачені ст.476 КПК України.
Заслухавши учасників судового провадження, перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК України та закону, суд прийшов до висновку, що угода підлягає затвердженню, виходячи з наступного.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Відповідно до положень частин 2 та 4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Згідно з ч.5 ст.469 КПК України передбачено, що укладення угоди про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Судом встановлено, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 407 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , відповідно до ст.12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів, правову кваліфікацію кримінального правопорушення органом досудового розслідування здійснено правильно, угоду про визнання винуватості укладено після повідомлення ОСОБА_5 про підозру, потерпілих у даному кримінальному провадженні немає, узгоджена сторонами міра покарання, передбачена санкцією ч.4 ст.407 КК України. При цьому, сторонами правомірно узгоджено можливість застосування ст.69 КК України з врахуванням обставин, що пом'якшують покарання, а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, та того, що обвинувачена раніше не судима, має статус учасника бойових дій, що свідчить про істотне зниження ступеню тяжкості вчинення злочину.
Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст.472 КПК України та її умови не суперечать іншим вимогам закону, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.
Також судом з'ясовано, що обвинувачена ОСОБА_5 цілком розуміє права, визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого вона визнає себе винною, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.
Умови даної угоди відповідають вимогам Кримінально процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про наявність, передбачених законом підстав для затвердження угоди про визнання винуватості від 01.06.2021 року і призначення узгодженої сторонами міри покарання.
Речові докази та процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутність.
Керуючись ст.ст. 374, 472-475 КПК України, суд -
Затвердити угоду від 01.06.2021 року про визнання винуватості укладену між прокурором Кропивницької спеціалізованої прокуратури у військовійй та оборонній сфері Південного регіону ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_5 , в присутності захисника - адвоката ОСОБА_4 .
ОСОБА_5 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 407 КК України і призначити узгоджене покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 /п'ять тисяч сто/ гривень.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 не обирався.
Речові докази та процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутність.
Вирок може бути оскаржений з підстав передбачених статтею 394 КПК України до Кропивницького апеляційного суду через Ленінський райсуд м. Кіровограда протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя Ленінського
районного суду
м. Кіровограда Світлана Михайлівна Льон