Справа №949/450/21
02 червня 2021 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:
головуючого судді: Оборонової І.В.,
за участю секретаря: Волкодав А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубровиця справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Дубровицька об'єднана територіальна громада про встановлення факту проживання у визначеному місці,
Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою та просить встановити факт його постійного проживання без реєстрації із спадкодавцем - його матір'ю ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 однією сім'єю на час відкриття спадщини.
Свою заяву обгрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати - ОСОБА_2 . Після її смерті залишилось спадкове майно. Заявник є її спадкоємцем по заповіту і на час відкриття спадщини, постійно з нею проживав без реєстрації в її будинку в селі Колки Сарненського району Рівненської області. На день смерті матері він постійно з нею проживав, а тому вважає, що фактично прийняв спадщину. Проте звернувшись до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, йому було відмовлено, оскільки факт його проживання разом із спадкодавцем на день смерті не підтверджено належними документами.
В одному із судових засідань Якимець М.П. та його представник заяву підтримали та просили її задоволити.
До початку розгляду справи від представника заявника адвоката Богельського І.В. надійшла заява про розгляд справи без його участі та участі заявника, заяву підтримує та просить її задоволити.
Від представника заінтересованої особи до суду надійшла заява про розгляд справи без їх участі, проти задоволення заяви не заперечують.
В судовому засіданні свідки: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтвердили факт постійного проживання заявника разом із його матір'ю ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім'єю на час відкриття спадщини, а також пояснили, що він вів спільне господарство з нею та доглядав її до дня смерті.
Заслухавши пояснення заявника, його представника та свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заяву слід задоволити з наступних підстав.
Як вбачається із копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 07 квітня 2000 року, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7).
Згідно копії сертифікату на право на земельну частку (пай) серії 0148946, ОСОБА_2 , на підставі рішення Дубровицької районної державної адміністрації №596 від 27 грудня 1996 року, належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП "Случ", розміром 3,0 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) (а.с.10).
Як вбачається із копії заповіту від 04 квітня 2000 року, який посвідчений секретарем Колківської сільської ради Дубровицького району Рівненської області, ОСОБА_2 належний їй на праві особистої власності сертифікат на право на земельну частку (пай) серії РВ №0148946, який зареєстрований у книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) від 12 травня 1997 року за №8454 заповіла своєму сину ОСОБА_1 (а.с.9).
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 13 листопада 1957 року народження матір'ю ОСОБА_1 є ОСОБА_2 (а.с.8).
Згідно довідки №159 від 19 травня 2021 року, виданої виконавчим комітетом Дубровицької міської ради Якимець Микола Петрович, після смерті матері ОСОБА_2 , вступив в управління та володіння спадковим майном, а саме земельною часткою (пай) серії РВ №0148946, яка зареєстрована у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) від 12 травня 1997 року №8454 (а.с.30).
Згідно довідки №858 від 19 травня 2021 року, виданої виконавчим комітетом Дубровицької міської ради, ОСОБА_2 з 1950 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . На день смерті з нею проживали та були зареєстровані: дочка - ОСОБА_5 ; онук - ОСОБА_6 ; онука - ОСОБА_7 ; онук - ОСОБА_8 ; онук - ОСОБА_9 та син - ОСОБА_1 , який проживає без реєстрації (а.с.31).
Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦК України в судовому порядку можуть бути встановлені також факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
В силу ч. 1 ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.
Відповідно до ч. 3 ст. 5 ЦК України якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Положеннями п. 4 Прикінцевих і Перехідних положень ЦК України передбачено, що даний Кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.
Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року № 8 відносини спадкування регулюються правилами ЦК України якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР.
Відповідно до ч. ч. 1. 2 ст. 524 ЦК України 1963 року спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.
За змістом розділу VІІ вказаного Кодексу, прийняття спадщини - це акт, який поширюється на всі об'єкти спадкування водночас і свідчить про бажання скористатися правом на спадщину. До спадкоємця в момент виникнення правонаступництва переходять і ті права, які в цей час ще не були відомі.
Згідно положення п.1 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13, якщо спадщина відкрилась у період чинності ЦК УРСР, застосовуванню підлягають норми ЦК УРСР про належність спадщини спадкоємцеві з часу відкриття спадщини незалежно від оформлення права на спадщину.
У постанові колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07 листопада 2018 року по справі № 336/709/18-ц (провадження № 61-39374св18) сформульовано правові висновки про те, що у пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року за № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», судам роз'яснено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо, зокрема, згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
У пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз'яснено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо, зокрема, згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Відповідно до абз.2 п. 2, 23 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року № 8 Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 01 січня 2004 року тощо. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
У постанові від 10 січня 2019 року у справі № 484/747/17 (провадження № 61-44149св18) Верховний Суд дійшов висновку, що відсутність реєстрації місця проживання позивача за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем, та оцінені судом».
Згідно з підпунктами 4, 10 пункту 4 глави 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.
Таким чином відсутність реєстрації місця проживання заявника за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані заявником та оцінені судом.
Надані заявником докази відповідно до вимог ст. 76, 78-80 ЦПК України є допустимими, достовірним та достатніми. Оцінюючи їх у сукупності, суд приходить до висновку про доведеність заяви.
Встановлення цього факту для заявника має юридичне значення, оскільки є передумовою реалізації заявником спадкоємцем права на отримання свідоцтва про право на спадщину після смерті матері ОСОБА_2 в порядку спадкування за заповітом.
Таким чином, суд вважає доведеним факт постійного проживання ОСОБА_10 без реєстрації на час відкриття спадщини разом із ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями ст. ст.524, 530, 531, 549 ЦК України 1963 року, ст.ст. 12, 13, 81, 89, 133, 141, 259, 263-265, 280 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Дубровицька об'єднана територіальна громада про встановлення факту проживання у визначеному місці - задоволити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 без реєстрації із спадкодавцем - його матір'ю ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім'єю на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга на рішення може бути подана через Дубровицький районний суд Рівненської області в Рівненський апеляційний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст.265 ЦПК України:
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає по АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий 29 квітня 2003 року Дубровицьким РВ УМВС України в Рівненській області.
Заінтересована особа: Дубровицька об'єднана територіальна громада, вулиця Воробинська, 4, м.Дубровиця Рівненська область, код ЄДРПОУ 05390997.
Суддя: підпис
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду
Суддя Дубровицького
районного суду
Рівненської області І.В. Оборонова