Номер провадження 2/754/2401/21 Справа №355/949/20
Іменем України
02 червня 2021 року м.Київ
Деснянський районний суд міста Києва
під головуванням судді Бабко В.В.
за участю секретаря судового засідання Івченка В.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї апарату виконавчого комітету Баришівської селищної ради Баришівського району Київської області про позбавлення батьківських прав,-
Позивачка ОСОБА_1 подала до суду позовну заяву про позбавлення батьківських прав.
Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 17.09.2020 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї апарату виконавчого комітету Баришівської селищної ради Баришівського району Київської області про позбавлення батьківських прав передано за підсудністю до Деснянського районного суду міста Києва.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 22.12.2020 відкрито провадження по вищезазначеній справі та призначено до розгляду.
Позивачка обґрунтовує позов тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження. Відповідач належним чином не виконує свої батьківські обов'язки щодо виховання та належного утримання сина, не проявляє щодо сина батьківської турботи, не цікавиться життям та здоров'ям, не утримує матеріально. У зв'язку з викладеним позивач просить суд позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивачка ОСОБА_1 в судові засідання не з'явилась, в матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи за відсутності позивача, підтримує позовні вимоги та просить їх задовольнити у повному обсязі, посилаючись на докази які містяться в матеріалах справи та на обставини, які викладені в позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_2 в судові засідання не з'явився, про день, місце та час судових засідань повідомлявся за адресою місця проживання/реєстрації зазначеною в відповіді Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м.Києві та Київської області ( АДРЕСА_1 ) та за адресою зазначеною в позовній заяві, про причини неявки суд не повідомив.
ОСОБА_2 не подано будь-яких заяви щодо розгляду справи та не подано відзиву на позовну заяву.
Представник Служби у справах дітей та сім'ї апарату виконавчого комітету Баришівської селищної ради Баришівського району Київської області в судові засідання не з'явився, 24.05.2021 до суду надійшов лист відповідно до якого представник третьої особи просить суд розглядати справу за їх відсутності, позовні вимоги підтримують в повному обсязі. В матеріалах справи міститься висновок №186 від 16.07.2020 представника третьої особи, відповідно до якого зазначено про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначений висновок підтримують.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Згідно п.2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Відповідно до ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
У зв'язку з чим, суд вважає за необхідне розглянути справу без участі відповідача, виходячи з вимог ст.128 ЦПК України та рішення Конституційного суду України від 13.12.2011 року № 17-рп/2011, згідно яких в разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою, вказаної в матеріалах справи (зокрема, позовна заява), вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, що відповідає ст.280 ЦПК України.
Відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Стаття 263 ЦПК України регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.
Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши всі необхідні, зібрані по справі докази для ухвалення обґрунтованого рішення, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
З 12.09.2012 по 23.01.2017 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі.
Від шлюбу сторони мають сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Баришівського районного управління юстиції у Київській області, актовий запис № 153.
Рішенням Баришівського районного суду Київської області від 23.01.2017, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини у всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 04 січня 2017 року до досягнення дитиною повноліття.
Рішення Баришівського районного суду Київської області від 12.11.2019, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 9724,62грн.
Згідно розрахунку № 3930 від 17.03.2021 Баришивського районного відділу державної виконавчої служби станом на 01.03.2021 у ОСОБА_2 наявна заборгованість по сплаті аліментів в розмірі 41722,80грн.
Як установлено судом, відповідач ОСОБА_2 належним чином не виконує свої батьківські обов'язки щодо виховання та належного утримання дитини, не проявляє щодо сина батьківської турботи, не цікавиться життям та здоров'ям, не утримує дитину матеріально, має заборгованість по сплаті аліментів.
Дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з мамою, яка займається вихованням дитини, належно утримує, проявляє турботу, підтримує необхідний рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку дитини.
Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до приписів ст. 150 Сімейного кодексу України які перекликаються з положеннями абз.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», на батьків покладено обов'язок виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї, своєї Батьківщини, також покладено обов'язок піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, батьки зобов'язані поважати дитину, забезпечити здобуття дитиною загальної освіти, готувати дитину до самостійного життя.
Принципом 6 Декларації прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
Згідно із статей 3, 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. У всіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до положень ст. 9 Конвенції ООН «Про права дитини» держави-сторони дбають про те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їхньому бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи за судовим рішенням визначають відповідно до застосовного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в інтересах дитини. Вирішення такого питання може бути необхідним у тому чи іншому випадку, коли, наприклад, батьки жорстоко поводяться з дитиною чи не піклуються про неї. При цьому всім заінтересованим сторонам надається можливість брати участь у вирішенні такого питання та викладати свою позицію.
Статтею 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини. Тобто, перелік підстав позбавлення батьківських прав є вичерпним.
У цьому випадку особа, яка подала позов про позбавлення батьківських прав із підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, повинна довести, що батьки (один із батьків) ухиляються від виконання своїх обов'язків з виховання дитини. У свою чергу батьки (один із батьків) мають довести, що вони належним чином виконують свої батьківські обов'язки.
Також, ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.
Суду не надано доказів, які б свідчили про те, що батько дитини виконує свої обов'язки щодо сина, або які б свідчили про поважність причин невиконання ним своїх обов'язків щодо виховання та утримання дитини.
Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом, відповідно до вимог ч.4 ст.155 СК України.
Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю України» від 12.06.1998року №16, складання письмових висновків органів опіки і піклування та їхню участь у судових засіданнях покладено на відділи й управління освіти районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій і виконавчих комітетів міських чи районних у містах рад.
Службою у справах дітей та сім'ї апарату виконавчого комітету Баришівської селищної ради Баришівського району Київської області винесено висновок № 186 від 16.07.2020, яким визнано за доцільне позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За таких обставин, суд прийшов до висновку про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно його сина, оскільки він ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 840,80грн, відповідно до вимог ст.141 ЦПК України.
Керуючись Законом України «Про охорону дитинства», статтями 150, 155, 164, 165 СК України, статтями 7, 12, 13, 10, 76-79, 81, 141, 263 - 265, 268 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї апарату виконавчого комітету Баришівської селищної ради Баришівського району Київської області про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (актовий запис № 153, від 18.10.2012, державний орган, що видав: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Баришівського районного управління юстиції у Київській області).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 840,80грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний код: НОМЕР_2 , місце реєстрації та проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний код: НОМЕР_3 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .
Третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї апарату виконавчого комітету Баришівської селищної ради Баришівського району Київської області про позбавлення батьківських прав, Код ЄДРПОУ: 04360623, місце знаходження за адресою: Київська область, Баришівський район, смт. Баришівка, вул. Центральна, 27.
Повний текст рішення складено та підписано 02.06.2021, у відповідності до частини 5 статті 268 ЦПК України.
Суддя В.В. Бабко