ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/15910/20
провадження № 2-а/753/6/21
"22" квітня 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Трусової Т.О.,
секретар судового засідання Кримчук Я.Р.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - поліцейський батальйону № 4 Управління патрульної поліції в Закарпатській області Ростащонов Микола Ігорович,
третя особа - Департамент патрульної поліції,
розглянув в судовому засіданні в м. Києвів порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі,
28.09.2020 ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними дій поліцейський батальйону № 4 Управління патрульної поліції в Закарпатській області Ростащонов Микола Ігорович (далі - відповідач) та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, серії ЕАМ № 3158708 від 19.09.2020 за ознаками частини 3 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Свої вимоги мотивував тим, що всупереч вимог статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КпАП України) оскаржувана постанова не містить порядку її оскарження, фотознімок із вимірювального приладу TruCam не відповідає вимогам закону, оскільки не доведено, що зафіксовано перевищення швидкості саме його автомобіля і взагалі докази, одержані за допомогою цього приладу, неналежні і недопустимі, а справу не було розглянуто відповідно до вимог глави 22 КпАП України.
У позовній заяві позивач просив розглядати справу за його відсутності.
Ухвалою від 05.01.2021 суд відкрив провадження у справі, залучив до участі у ній в якості третьої особи Департамент патрульної поліції та призначив справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.
Відповідач подав відзив із запереченнями на позовну заяву, які обґрунтовані такими обставинами. 19.09.2020 під час несення служби на автодорозі М-06 Київ-Чоп, 801 км, за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 (серійний номер ТС000618) було виявлено порушення Правил дорожнього руху водієм транспортного засобу VOLSWAGEN CC, н.з. НОМЕР_1 , який рухався у межах дії дорожнього знаку 3.29 (обмеження максимальної швидкості 70 км/год) з перевищенням максимальної швидкості руху на 60 км/год., тобто зі швидкістю 130 км/год, чим порушив пункт 12.9 «Б» ПДР України. Після цього водію було подано сигнал про зупинку транспортного засобу на підставі статті 35 Закону України «Про Національну поліцію». Інспектор підійшов до водія, яким виявився позивач, належним чином представився, пояснив суть правопорушення, причину та підставу перевірки документів та попросив пред'явити документи. Водій виконав законну вимогу патрульного та надав запитувані документи для перевірки. Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме пункту 12.9 «Б» ПДР України, відповідальність за яке передбачена частиною 3 статті 122 КпАП України, він прийняв рішення про складення адміністративних матеріалів щодо позивача. Позивачу було роз'яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені статтею 63 Конституції України та статтею 268 КпАП України, винесено постанову за частиною 1 статті 122 КпАП України та накладено стягнення на правопорушника у виді штрафу в розмірі 510 грн. відповідно до санкції статті. Доказом перевищення швидкості є відповідне фото та відеозапис з приладу TruCam LTI 20/20. Відео та фотофіксація автомобіля позивача відбулась в межах допустимих граничних показників, визначених для даного приладу. Згідно зі статтею 285 КпАП України позивача було ознайомлено зі змістом постанови, яку він отримав на місці зупинки транспортного засобу.
Лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 у 2012 р. отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки, який було зареєстровано в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки. Оскільки чинним законодавством не передбачено повторного проходження сертифікації приладів, які раніше були заведені та територію України та введені в експлуатацію, і така процедура взагалі не міститься в нормах чинного законодавства, а відповідно до свідоцтва про повірку від 30.09.2020 лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 № ТС000618 є придатним до застосування, використання його органами поліції є правомірним.
Таким чином, постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є обґрунтованою та законною.
Представник третьої особи, пояснень щодо позову не подав.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
19.09.2020 поліцейський Управління патрульної поліції в Закарпатській області капрал поліції Ростащонов М.І. склав постанову серії ЕАМ № 3158708 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 122 КпАП України та наклав на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.
Зі змісту постанови вбачається, що 19.09.2020 об 10-29 год. на автодорозі М-06 Київ-Чоп, 810 км., рухався у межах дії дорожнього знаку 3.29 (обмеження максимальної швидкості 70 км/год) з перевищенням максимальної швидкості руху га 60 км/год. а саме рухався зі швидкістю 130 км/год. Своїми діями ОСОБА_1 порушив пункт 12.9 «Б» ПДР України - порушення швидкісного режиму в зоні дії знаку 3.29 (дозволена швидкість не більше 70 км/год). Швидкість вимірювалась приладом TruCam LTI ТС000618.
Даючи оцінку правомірності оскаржуваної постанови суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно пункту 8 частини 1 статті 23 цього Закону поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Положеннями статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що у випадку порушення водієм правил дорожнього руху поліцейський має право зупинити транспортний засіб та вимагати у водія пред'явлення документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи.
Відповідно до частини 1 статті 9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до Закону України «Про дорожній рух» порядок дорожнього руху на території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 (далі - ПДР України). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
В пункті 1.3 ПДР України зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Відповідно до пункту 12.9 «Б». ПДР України, який має імперативний характер, тобто зобов'язує учасника дорожнього руху діяти у чіткій відповідності до його приписів, у межах дії дорожнього знаку 3.29 дозволяється рух із швидкістю не більше 70 км/год.
Частиною 3 статті 122 КпАП України встановлена адміністративна відповідальність за порушення низки правил дорожнього руху, в тому числі і за перевищення швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів за годину.
Санкція цієї норми (в редакції, чинній на час винесення оскаржуваної постанови) передбачала штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів, які накладались за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (стаття 27-1 КпАП України).
Відповідно до статті 222 КпАП України розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачених, зокрема, частиною 3 статті 122 цього Кодексу, віднесено компетенції органів Національної поліції, діяти від імені яких мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Оскільки відповідач є працівником підрозділу Національної поліціїі має спеціальне звання «капрал поліції», він є особою, уповноваженою на розгляд вказаної справи.
Ствердження позивача про відсутність в оскаржуваній постанові порядку її оскарження та порушення процедурних гарантій розгляду справи спростовується ним же наданим примірником постанови, з якої вбачається, що її зміст повністю відповідає вимогам статті 283 КпАП України, зокрема, постанова містить вказівку на порядок її оскарження, у ній зазначені права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (зворотній бік постанови).
Факт вручення позивачу примірника оскаржуваної постанови (що передбачено частиною 6 статті 258 КпАП України) є достатнім доказом того, що розгляд справи проводився в його присутності.
Належних і достатніх обґрунтувань порушення відповідачем інших норм глави 22 КпАП України у позовній заяві не наведено.
До того ж у інших законодавчих положеннях цієї глави визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, під час розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу про адміністративне правопорушення і стадією розгляду відповідної справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту кожному, хто притягається до адміністративної відповідальності.
Водночас стаття 258 КпАП України (в редакції Закону № 596-VIII від 14.07.2015) визначає, що у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, протокол не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення.
З огляду на те, що стаття 258 КпАП України є спеціальною нормою, яка визначає особливий порядок та процедуру притягнення осіб до адміністративної відповідальності за окремі види адміністративних правопорушень, норми статей 276, 277, 277-2, 278 цього Кодексу на такі справи не поширюється.
Відповідно до положень статті 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
В оскаржуваній постанові міститься посилання на те, що фіксація правопорушення здійснювалась лазерним вимірювачем швидкості TruCam LTI ТС000618.
З наданої відповідачем інформації щодо дорожніх знаків 3.29 на автомобільній дорозі Закарпатської області, фото з приладу TruCam LTI 20/20 вбачається, що в зоні дії дорожнього знаку 3.29 керований позивачем транспортний засіб з номерним знаком НОМЕР_1 рухався зі швидкістю 130 км/год.
Доводи позивача про неправомірність застосування відповідачем лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 не заслуговують на увагу з таких підстав.
Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність» (в редакції, чинній на 2012 р.) для серійного виробництва в Україні або для ввезення засобів вимірювальної техніки на територію України партіями передбачалось проведення їх державних випробувань та занесення таких засобів до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки (далі - Державний реєстр).
У разі виключення затвердженого типу засобів вимірювальної техніки із Державного реєстру їх серійне виробництво в Україні та ввезення на територію України заборонялося, а використання засобів, які були введені в експлуатацію до виключення з Державного реєстру, дозволялось за умови позитивних результатів їх повірки.
Лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29.08.2012 № ІІА-МІ/1-2903-2012. На підставі позитивних результатів державних приймальних випробувань Мінекономрозвитку затверджений тип засобу вимірювальної техніки «Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCam», який було зареєстровано в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за № УЗ 197-12.
Наказом Мінекономрозвитку від 02.11.2015 № 1362 лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 був вилучений з Державного реєстру з підстав неподання його на періодичні державні випробування.
01.01.2016 набрав чинності Закон України «Про метрологію та метрологічну діяльність» у новій редакції, яким не передбачено проведення державних випробувань засобів вимірювальної техніки та внесення нових засобів вимірювальної техніки до Державного реєстру, натомість передбачено здійснення оцінки відповідності законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки вимогам технічних регламентів та проходження ними періодичної повірки та повірки після ремонту.
Вимоги до вимірювачів швидкості руху транспортних засобів дистанційних встановлені Технічним регламентом законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.01.2016 № 94.
Отже чинним законодавством не передбачено повторного проходження сертифікації для приладів, які вже були завезені на територію України та введені в експлуатацію, і така процедура як «сертифікація» взагалі не міститься в нормах чинного законодавства України.
Порядок проведення повірки визначений Порядком проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів, затвердженим наказом Мінекономрозвитку від 08.02.2016 № 193.
Міжповірочний інтервал для вимірювачів швидкості руху транспортних засобів дистанційних становить 1 рік (Наказ Мінекономрозвитку від 13.10.2016 № 1747).
Чергову повірку лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCam LTІ 20/20 № ТС000618 пройшов 30.09.2020, що підтверджується виданим ДП «Укрметртестстандарт». Свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/16656.
Лазерний вимірювач швидкості TruCam LTІ 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.
Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому враховується похибка приладу ±2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м.
Правильність реалізації у лазерному вимірювачі швидкості «TruCam LTІ 20/20» (виробництва LaserTechnologyInc) зазначеного алгоритму підтверджується експертним висновком Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України від 27.09.2018 № 04/02/03/ -3008 з терміном його дії до 27.09.2021, згідно з яким застосований у приладі криптографічний алгоритм шифрування AES відповідає ДСТУ ISO/IES 18033-3:2015 із довжиною ключа 256 біт, забезпечує конфіденційність, цілісність та автентичність зареєстрованих даних.
Враховуючи викладене, впровадження додаткових заходів для забезпечення достовірності інформації про порушення правил дорожнього руху та проведення їх експертиз не є обов'язковим.
Продовження використання лазерного вимірювача швидкості TruCam органами Національної поліції України, а саме працівниками управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції започатковано листом першого заступника начальника ДПП Білошицького О.Г. від 04.10.2018.
Будь-яких належних і допустимих доказів, які б спростовували правильність здійсненого технічним засобом вимірювання швидкості керованого позивачем автомобіля, суду не надано.
Всупереч доводам позивача на фото з приладу TruCam LTI 20/20 зафіксовано лише його транспортний засіб, а фіксація швидкості відбулась на відстані 214,4 м., тобто в межах допустимих граничних показників, визначених для даного приладу.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що під час встановлення адміністративного правопорушення та накладення адміністративного стягнення на позивача відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-9, 20, 73-78, 90, 241, 242, 243, 244, 246, 255, 262, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: