17 травня 2021 року Справа № 926/707/21
За позовом Фізичної особи - підприємця Стекайло Людмили Василівни
до Вашківецької міської ради
про стягнення заборгованості у сумі 247767,00 грн
Суддя Тинок О.С.
Секретар судового засідання Дроздек А.Я.
Представники:
від позивача - Фортуна Г.Г.
від відповідача - Пердейчук А.М.
Фізична особа-підприємець Стекайло Людмила Василівна звернулась до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Вашківецької міської ради про стягнення заборгованості у сумі 247767,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що протягом 2016 - 2018 років ФОП Стекайло Л.В. неодноразово виконувала ремонтні роботи у будівлі Волоцького ДНЗ - ЗНЗ 1 ступеня Вашківецької міської ради по АДРЕСА_1 на замовлення Відділу освіти Вижницької райдержадміністрації. При цьому, відносини щодо замовлення, виконання робіт та їх оплати, спершу, будувалися на підставі неодноразових усних домовленостей. Тобто фактично роботи розпочиналися та завершувалися на підставі усних домовленостей, а у подальшому, після завершення певного блоку робіт, ФОП Стекайло Л.В. та Відділ освіти Вижницької райдержадміністрації підписували відповідні договори з актами приймання виконання будівельних робіт та проводилася оплата наданих ФОП Стекайло Л.В. послуг. Позивач стверджує, що на даний момент вимушена звернутися до суду, у зв'язку із тим, що частина наданих останньою послуг, а саме виконаних робіт залишилася ніяк і не оформленою, і не оплаченою. Зокрема, актом контрольного обміру робіт по об'єкту від 23.11.2017 року у розділі «Примітка» пункт 2, що підписаний головним державним фінансовим інспектором Томюк І.Р., інженером енергетиком відділу освіти Вижницької РДА ОСОБА_1 та ФОП Стекайло Л.В. встановлено, що на об'єкті виконані будівельні роботи та об'єми, які не відображені в актах підрядника, а саме: улаштування підлоги з лінолеуму; улаштування каркасу підвісних стель « Армстронг »; укладання плит стельових у каркас стелі « Армстронг »; улаштування обшивки стін гіпсокартонними плитами (фальшстіни) по металевому каркасу; підшивка карнизів металевим профілем. Позивач зазначає, що даний документ також підтверджує виконання ФОП Стекайло Л.В. ряду робіт та їх прийняття без попереднього укладання письмового договору. Позивач вказує, що такі стосунки між ФОП Стекайло Л.В. , відділом освіти Вижницької РДА та у подальшому з Вашківецькою міською радою тривали до початку 2018 року. Далі позивач пояснює, що у зв'язку із створенням Вашківецької об'єднаної територіальної громади, з квітня 2017 року Волоцький ДЗН - ЗНЗ 1 ступеня Вашківецької міської ради перебуває на балансі Вашківецької міської ради. Тобто ФОП Стекайло Л.В. виконувала будівельно - ремонтні роботи, а Вашківецька міська рада протягом 2017-2018 років допускала їх виконання та приймала фактично, що вбачається з листа від 15.10.2020 року Вашківецька міська рада, яка підтверджує факт виконання капітального ремонту Волоцького ДЗН-ЗНЗ 1 ступеня міської ради, який з квітня 2017 року перебуває на балансі Вашківецької міської ради у зв'язку з створенням ОТГ, а саме, наступні ремонтні роботи: улаштування каркасу підвісних стель Армстронг; улаштування стельових плит в каркас Армстронг; улаштування обшивки стін гіпсокартонними плитами; улаштування бетонної стяжки (готування бетону); шпаклювання стін; фарбування конструкцій; улаштування лінолеуму і плінтусів; встановлення світильників розеток вимикачів; прокладання проводів при схованій проводці і порожнинах перекриттів і перегородок; встановлення двох металопластикових дверей. Позивач стверджує, що фактично з 2017 по 2018 рік, нею надавалися послуги Вашківецькій міській раді, садочок перейшов на баланс останньої, тому саме вона є вигодонабувачем. Вашківецька міська рада допускала ФОП Стекайло Л.В. , її працівників до приміщень садочку, допускала виконання будівельно - ремонтних робіт та прийняла їх фактично. Позивач зазначає, що на момент подачі даної позовної заяви, для підтвердження вартості наданих послуг ФОП Стекайло Л.В. додано акт виконаних робіт, який відповідач відмовляється підписувати. Згідно вказаного акту вартість виконаних робіт складає 247767,00 грн, яку позивач просить стягнути на її користь. Позивач вважає, що факт відсутності укладеного письмового договору про надання послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення відповідача від встановленого законом обов'язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично приймає такі послуги від виконавця без зауважень.
Одночасно, суд зазначає, що позивач у поданому позові також посилається положення ч. ч. 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування в грошовій сумі у повному обсязі. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). На ст. 224 Господарського кодексу України, якою встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Також позивач посилається на ст. 1212 Цивільного кодексу України, відповідно до якої, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.02.2021 року позовну заяву передано судді Тинку О.С.
Провадження у справі відкрито ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 23 лютого 2021 року, якою встановлено, що дану справу слід розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження, яке призначив на 17 березня 2021 року.
Ухвалою суду від 17 березня 2021 року відкладено підготовче засідання на 31 березня 2021 року.
31 березня 2021 року відповідач явку свого представника в підготовче засідання не забезпечив, відзив на позов не подав.
Ухвалою суду від 31 березня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19 квітня 2021 року.
05 квітня 2021 року на адресу суду надійшла заява представника відповідача про ознайомлення з матеріалами справи, яка задоволена.
08 квітня 2021 року представник відповідача надіслав на адресу суду письмові пояснення, які долучено до матеріалів справи.
Крім того, 08 квітня 2021 року представник позивача надіслав на адресу суду заяву про поновлення пропущеного процесуального строку для подання відзиву до якого відповідно до вимог ч. 4 ст. 119 ГПК України, подано відзив з додатками.
Вищевказане клопотання представника відповідача судом задоволено поновлено пропущений строк та прийнято відзив на позовну заяву.
Згідно поданого відзиву Вашківецька міська рада позовні вимоги позивача не визнає, вважає їх безпідставними, та як такими, що не підлягають задоволенню.
В обґрунтування поданого відзиву відповідач зазначає, що між відділом освіти Вижницької районної державної адміністрації Чернівецької області та фізичною-особою підприємцем Стекайло Людмилою Василівною були укладені договірні відносини щодо капітального ремонту будівлі Волоцького ДНЗ-ЗНЗ І ступеня Вашківецької міської ради по АДРЕСА_1 , по яких відсутня будь-яка заборгованість та всі договірні умови було виконано. Відповідач вказує, що рішенням IV сесії Вашківецької міської ради VIII скликання від 07.04.2017 року «Про безоплатне прийняття та затвердження актів приймання-передавання бюджетних установ, закладів та майна зі спільної власності територіальних громад сіл, селища, міст району у комунальну власність Вашківецької міської об'єднаної територіальної громади» та на підставі рішення XIII сесії VII скликання Вижницької районної ради від 02 березня 2017 року №23-13/17 було прийнято відповідно до актів приймання- передавання бюджетних установ, закладів та майна зі спільної власності територіальних громад сіл, селища, міст району у комунальну власність Вашківецької міської об'єднаної територіальної громади. Тобто, з моменту прийняття рішення та підписання актів передачі з комунальної власності району у комунальну власність громади, Вашківецька міська рада набула від імені та в інтересах об'єднаної територіальної громади правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами комунальної власності об'єднаної територіальної громади. Далі відповідач зазначає, що відповідно до договору № 101 укладеного між Вашківецькою міською радою в особі міського голови Перча М.П. (Замовник) та ФОП Палія Ю.Л. (Підрядник) останній виконав роботи в жовті 2017 року відповідно до п. 2.1. вищевказаного Договору. На підставі належно поданих документів, а саме акту приймання виконаних будівельних робіт №102 підряднику було перераховано кошти в сумі 175 902 гривні, а тому Із наведеного слідує, що ФОП Палієм Ю.Л. роботи з капітального ремонту були виконані в жовтні 2017 року, а також враховуючи рішення сесії Вашківецької міської ради від 28.11.2017 року «Про початок роботи Волоцького ДНЗ-ЗНЗ», можна зробити висновок, що ФОП Стекайло Л.В. протягом даного періоду роботи виконувати не могла, так як заклад почав роботу. Відповідач підтверджує, що листом від 15.10.2020 року Вашківецька міська рада протрактувала той факт, що позивачем роботи були виконані, проте Вашківецькою міською радою не було проведено контрольних обмірів та встановлення факту вартості даних робіт, так як, загальна суму перерахованих коштів відповідно до платіжних доручень відділу освіти Вижницької районної державної адміністрації становила 772556,00 грн. Акти виконаних робіт Вашківецькій міській раді не представлялись, тому звірки робіт, які були проведені ФОП Стекайло Л.В. за рахунок коштів Вашківецького міського бюджету, та за рахунок коштів районного бюджету не проводились. Також відповідач зазначає, що відповідно до Цивільного кодексу України та Бюджетного кодексу України Вашківецькою міською радою будь-яких договорів на виконання ремонтно-будівельних робіт з ФОП Стекайло Л.В. не укладалось та бюджетні зобов'язання не брались. Відповідач вказує, що доводи позивача не відповідають обставинам справи, в частині того, що ФОП Стекайло Л.В. виконувала будівельні роботи, а Вашківецька міська рада протягом 2017-2018 років допускала їх виконання та приймала їх фактично. ФОП Стекайло Л.В. будь-яких послуг Вашківецькій міській раді з 2017 по 2018 рік не надавала. Також відповідач стверджує, що Вашківецька міська рада не допускала ФОП Стекайло Л.В. та її працівників до приміщень садочку, а також не допускала до виконання будівельно-ремонтних робіт та не приймала їх фактично, оскільки Вашківцькою міською радою будь-яких договорів з ФОП Стекайло Л.В. не укладалися, позадоговірних відносин не існувало, а тому позовні вимоги позивача щодо стягнення з Вашківецької міської ради заборгованості у сумі 247767,00 грн, є безпідставними. Будь-якої дебіторської заборгованості за договорами перед ФОП Стекайло Л.В. Вижницька районна державна адміністрація не передавала Вашківецькій міській раді.
19 квітня 2021 року у судовому засіданні було оголошено перерву до 12 травня 2021 року.
В ході судового засідання 12 травня 2021 року представник позивача заявив клопотання про долучення доказів, які приєднано до матеріалів справи, однак не включено до складу доказів, оскільки вони поданні з порушенням встановленого законом строку.
Також, у судовому засіданні 12 травня 2021 року було оголошено перерву до 17 травня 2021 року.
17 травня 2021 року представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову посилаючись на обставини зазначенні у відзиві на позовну заяву.
Так, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.
Як зазначає позивач у поданому позові, а також його представник у ході розгляду справи, протягом 2016 - 2018 років ФОП Стекайло Л.В. неодноразово виконувала ремонтні роботи у будівлі Волоцького ДНЗ - ЗНЗ 1 ступеня Вашківецької міської ради по АДРЕСА_1 на замовлення Відділу освіти Вижницької райдержадміністрації. При цьому, відносини щодо замовлення, виконання робіт та їх оплати, спершу, будувалися на підставі неодноразових усних домовленостей. Тобто фактично роботи розпочиналися та завершувалися на підставі усних домовленостей, а у подальшому, після завершення певного блоку робіт, ФОП Стекайло Л.В. та Відділ освіти Вижницької райдержадміністрації підписували відповідні договори з актами приймання виконання будівельних робіт та проводилася оплата наданих ФОП Стекайло Л.В. послуг.
Також як зазначено сторонами у позові та відзиві на позов, а також їх представниками у ході розгляду справи, рішенням IV сесії Вашківецької міської ради VIII скликання від 07.04.2017 року «Про безоплатне прийняття та затвердження актів приймання-передавання бюджетних установ, закладів та майна зі спільної власності територіальних громад сіл, селища, міст району у комунальну власність Вашківецької міської об'єднаної територіальної громади» та на підставі рішення XIII сесії VII скликання Вижницької районної ради від 02 березня 2017 року №23-13/17 було прийнято відповідно до актів приймання-передавання бюджетних установ, закладів та майна зі спільної власності територіальних громад сіл, селища, міст району у комунальну власність Вашківецької міської об'єднаної територіальної громади. Тобто, з моменту прийняття рішення та підписання актів передачі з комунальної власності району у комунальну власність громади, Вашківецька міська рада набула від імені та в інтересах об'єднаної територіальної громади правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами комунальної власності об'єднаної територіальної громади, а саме Волоцького ДНЗ - ЗНЗ 1 ступеня.
При цьому суд зазначає, що сторонами по справі не подано суду вищевказаних рішень, останні відсутні в матеріалах справи. Отже, у суду відсутня можливість дослідження вищевказаних рішень та надання їм правової оцінки.
Позивач стверджує, що виконані ним роботи залишилася ніяк і не оформлені і не оплачені.
В підтвердження виконання робіт на об'єкті відповідача позивач посилається на акт контрольного обміру робіт по об'єкту від 23.11.2017 року у розділі «Примітка» пункт 2, що підписаний головним державним фінансовим інспектором Томюк І.Р., інженером енергетиком відділу освіти Вижницької РДА ОСОБА_1 та ФОП Стекайло Л.В. , яким встановлено, що на об'єкті виконані будівельні роботи та об'єми, які не відображені в актах підрядника, а саме: улаштування підлоги з лінолеуму; улаштування каркасу підвісних стель « Армстронг »; укладання плит стельових у каркас стелі « Армстронг »; улаштування обшивки стін гіпсокартонними плитами (фальшстіни) по металевому каркасу; підшивка карнизів металевим профілем.
Позивач зазначає, що даний документ також підтверджує виконання ФОП Стекайло Л.В. ряду робіт та їх прийняття без попереднього укладання письмового договору.
Також в підтвердження виконання робіт на об'єкті відповідача позивач посилається на лист від 15.10.2020 року Вашківецької міської ради, яким остання підтверджує факт виконання капітального ремонту Волоцького ДЗН-ЗНЗ 1 ступеня міської ради, який з квітня 2017 року перебуває на балансі Вашківецької міської ради у зв'язку з створенням ОТГ, та акт виконаних робіт, який відповідач відмовляється підписувати.
Так, з наведених обставин видно, що спірні правовідносини є за своїм змістом майновими, договірними та стосуються виконання будівельних робіт за договором підряду, який укладений у спрощений спосіб. Спірний характер правовідносин базується на тому, що позивач вважає свої права в частині своєчасної оплати відповідачем виконаних робіт порушеними.
Як унормовано положеннями статті 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) та статті 174 Господарського кодексу України (далі ГК України) договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).
Згідно з положеннями пункту 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно з нормами статті 843 Цивільного кодексу України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
Статтею 853 Цивільного кодексу України встановлено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Статтею 854 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Згідно з положеннями статті 875 Цивільного кодексу України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Згідно з частинами 1, 2 статті 877 ЦК України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну документацію.
У статті 882 зазначеного Кодексу унормовано передання та прийняття робіт за договором будівельного підряду. Так, за змістом цієї норми замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття; передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами; у разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною; акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
При цьому, суд зазначає, що Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668 затверджено Загальні умови укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві (далі - Загальні умови), які відповідно до ЦК України визначають порядок укладення та виконання договорів підряду на проведення робіт з нового будівництва, реконструкції будівель і споруд та технічного переоснащення діючих підприємств, комплексів і видів робіт, пов'язаних із капітальним будівництвом об'єктів.
Згідно з пунктами 88, 89 Загальних умов приймання-передача закінчених робіт (об'єкта будівництва) проводиться у порядку, встановленому цими Загальними умовами, іншими нормативними актами та договором підряду. Після одержання повідомлення підрядника про готовність до передачі закінчених робіт (об'єкта будівництва) замовник зобов'язаний негайно розпочати їх приймання.
Передача виконаних робіт (об'єкта будівництва) підрядником і приймання їх замовником оформлюється актом про виконані роботи. Підписання акта приймання-передачі є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами (пункти 91, 96 Загальних умов).
У пунктах 98, 99 Загальних умов передбачено, що оплата за виконані роботи проводиться у порядку, визначеному договором підряду. Договором підряду може бути передбачено, що оплата виконаних робіт проводиться після прийняття замовником закінчених робіт (об'єкта будівництва) або поетапно проміжними платежами в міру виконання робіт. У договорі підряду сторони можуть передбачати надання замовником авансу з визначенням порядку його використання. Розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів замовник зобов'язаний оплатити виконані роботи. Порядок подання підрядником документів про обсяги і вартість виконаних робіт, проведення перевірки їх достовірності, підписання та оплати замовником визначається у договорі підряду.
Одночасно, суд звертає увагу на те, що згідно з ДСТУ БД.1.1-1:2013 цей стандарт має обов'язковий характер при визначенні вартості будівництва об'єктів, що споруджуються за рахунок бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії.
За змістом підпункту 6.4.2 пункту 6.4 ДСТУ БД.1.1-1:2013 при визначенні вартості виконаних обсягів робіт і проведенні взаєморозрахунків за виконані роботи по об'єктах будівництва, зведення яких здійснюється за рахунок державних коштів, застосовуються примірні форми первинних облікових документів «Акт приймання виконаних будівельних робіт» (примірна форма № КБ-2в) і «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати» (примірна форма № КБ-3), які наведені у додатку Т та додатку У.
Державні кошти - це бюджетні кошти, кошти державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредити, надані під державні гарантії (пункт 3.1 ДСТУ БД.1.1-1:2013).
Згідно з підпунктом 6.4.3 пункту 6.4 ДСТУ БД.1.1-1:2013 за твердої договірної ціни взаєморозрахунки провадяться на підставі виконаних обсягів робіт та їх вартості, визначеної в договірній ціні.
Як вбачається із матеріалів справи, між сторонами не було підписано договірну ціну, а також не погоджено у договорі, оскільки останній не укладався у письмовій формі.
Частиною 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 536 Цивільного кодексу України унормовано, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Разом з тим, як встановив суд, розрахунки проводяться замовником виконавцю після підписання сторонами "актів приймання виконаних будівельних робіт" (форма №КБ-2в) і "довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати" (форма №КБ-3), складених у відповідності з положеннями чинних ДСТУ.
Згідно з приписами статті 882 Цивільного кодексу України, замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
В підтвердження виконання робіт на об'єкті відповідача позивач посилається на акт контрольного обміру робіт по об'єкту: 1. «Капітальний ремонт будівлі Волоцького ДНЗ-ЗНЗ 1 ступеня Вашківецької міської ради по АДРЕСА_1 », 2. «Поточний ремонт будівлі Волоцького ДНЗ-ЗНЗ 1 ступеня Вашківецької міської ради по АДРЕСА_1 » від 23.11.2017 року, де замовником вказано Відділ освіти Вижницької РДА, а генпідрядником ФОП Стекайло Л.В . Вказаний акт підписаний головним державним фінансовим інспектором та інженером енергетиком відділу освіти Вижницької РДА.
При цьому суд зазначає, що вказаний акт контрольного обміру робіт по об'єкту від 23.11.2017 року складений та підписаний між позивачем та Відділом освіти Вижницької РДА, який не є стороною по справі.
Також, в підтвердження виконання робіт на об'єкті відповідача позивач посилається на лист від 15.10.2020 року Вашківецької міської ради та акт приймання виконаних будівельних робіт за 25.04.2018 року.
Однак, суд зазначає, що вказаний акт підписаний лише позивачем. Доказів надіслання, або будь яких інших, про повідомлення позивачем відповідача про готовність до передання робіт та надання відповідачу акту приймання виконаних будівельних робіт за 25.04.2018 року позивачем суду не надано.
Отже, матеріали справи не містять належних актів приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в) та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма №КБ-3) на суму 247767,00 грн. Таких доказів позивач суду не надав.
Тобто, у матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують відмову від підписання відповідачем такого акту, як це врегульовано нормами частини 4 статті 882 Цивільного кодексу України.
Щодо посилання позивача на лист від 15.10.2020 року Вашківецької міської ради суд вказує, що зазначеним листом відповідач підтвердив факт, що позивачем роботи були виконані, проте вказав, що Вашківецькою міською радою не було проведено контрольних обмірів та встановлення факту вартості даних робіт, акти виконаних робіт позивачем Вашківецькій міській раді не представлялись, тому звірки робіт, які були проведені ФОП Стекайло Л.В. за рахунок коштів Вашківецького міського бюджету, та за рахунок коштів районного бюджету не проводились.
Суд вважає за необхідне також зазначити, що з наявних в матеріалах справи наданих позивачем доказів не вбачається кому саме та в який період позивачем виконувались капітальний ремонт будівлі Волоцького ДНЗ-ЗНЗ 1 ступеня Вашківецької міської ради по АДРЕСА_1 та Поточний ремонт будівлі Волоцького ДНЗ-ЗНЗ 1 ступеня Вашківецької міської ради по вул. О. Кобилянської, 68 в с. Волока Вижницького району, Чернівецької області на суму 247767,00 грн.
Таким чином суд робить висновок, що позивач не надав належних та допустимих доказів виконання позивачем відповідачу підрядних робіт на суму 247767,00 грн.
Також, досліджуючи зміст та предмет позовної заяви, суд звертає увагу, що позивач в позовній заяві посилається на відшкодування збитків, а також на застосування положення ст. 1212 Цивільного кодексу України.
Тобто позивач ототожнює три зовсім різних, по суті та доказовій базі, наслідки невиконання зобов'язань.
Однак а ні в позовній заяві, а ні в матеріалах справи позивач не зазначає матеріально-правове обґрунтування збитків та всього складу господарського правопорушення, який необхідний для стягнення саме збитків, а також застосування положення ст. 1212 Цивільного кодексу України.
Обґрунтування ж позивача, так як і вся доказова база, зводиться до вимоги про стягнення саме заборгованості за виконані роботи.
За таких обставин, суд не вбачає підстав для застосування до спірних правовідносин, що виникли між сторонами у даній справі положень статті 22, статті 1212 ЦК України та статті 224 Господарського кодексу України.
У відповідності до статті 7 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Дана норма кореспондується зі ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.
Вказані положення передбачають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.
У відповідності до статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.
Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч.2 ст.74 ГПК України).
Відповідно до приписів частини 3 та 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Пунктами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.
Керуючись Рішенням ЄСПЛ від 18.07.2006 року у справі "Проніна проти України", аналізуючи повноту дослідження судами обставин справи, колегія суддів зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції не зобов'язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника (сторони у справі). Суди зобов'язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Питання чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає з статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки в світлі конкретних обставин справи (пункти 21, 23 Рішення).
Також Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).
На підставі викладеного, приймаючи до уваги наведене вище у сукупності, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Решта доводів учасників процесу, їх пояснень, поданих до матеріалів справи документів та наданих усних пояснень представників сторін були ретельно досліджені судом, і наведених вище висновків суду не спростовують.
Враховуючи відмову у задоволенні позову, судовий збір, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає на позивача у справі.
На підставі викладеного, керуючись 2, 4, 5, 123, 129, 130, 220, 222, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити в позові Фізичної особи - підприємця Стекайло Людмили Василівни ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_1 ) до Вашківецької міської ради (59210, Чернівецька область, Вижницький район, м. Вашківці, вул. Героїв Майдану, 2, код 04062073) про стягнення заборгованості у сумі 247767,00 грн повністю.
У судовому засіданні 17 травня 2021 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 233 ГПК України, повне рішення складено та підписано 27 травня 2021 року.
Строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження.
Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).
Інформацію по справі можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/
Суддя О.С. Тинок