18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
14 травня 2021 року
м. Черкаси справа № 925/819/17
Господарський суд Черкаської області в складі колегії суддів: головуючого - судді Довганя К.І., суддів Дорошенка М.В. та Скиби Г.М., з секретарем судового засідання Дяченко Т.В. за участю представників: скаржника - Чижов К.Л., адвокат за довіреністю, стягувача - Якушенко В.А. за довіреністю , третьої особи - не з'явився, відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби - Власенко У.О. за посадою, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси матеріали скарги Публічного акціонерного товариства “Азот” на постанову начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮУ Озадовського Р.Ю. у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" до публічного акціонерного товариства "АЗОТ", третя особа на боці позивача Фонд державного майна України про стягнення 718 090 453,55грн,
06 лютого 2020 року від боржника - Публічного акціонерного товариства “Азот” надійшла скарга №501-06/57 від 05 лютого 2020 року на постанову начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮУ Озадовського Р.Ю. про перевірку виконавчого провадження ВП №56922143 від 24.12.2019, в якій заявник просить суд:
- визнати неправомірною та скасувати постанову заступника директора Департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Озадовського Р.Ю. про перевірку виконавчого провадження ВП №56922143 від 24.12.2019;
- зобов'язати державного виконавця або іншу посадову особу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України скасувати постанову про відновлення виконавчого провадження ВП №56922143 від 24.12.2019.
Скарга була обґрунтована тим, що постанова державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про відновлення виконавчого провадження від 24.12.2019 ВП №56922143, яка винесена на виконання постанови про перевірку виконавчого провадження ВП №56922143 від 24.12.2019, не відповідає положенням ч. 1 ст. 41 Закону України “Про виконавче провадження” та порушує законні права ПАТ “Азот”.
Ухвалою суду від 30 березня 2020 року провадження за скаргою Публічного акціонерного товариства “Азот” від 05.02.2020 №501-06/57 на постанову заступника директора Департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮУ Озадовського Р.Ю. про перевірку виконавчого провадження ВП №56922143 від 24.12.2019 та зобов'язання скасувати постанову про відновлення виконавчого провадження ВП №56922143 від 24.12.2019 було закрито.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25 травня 2020 року ухвалу Господарського суду Черкаської області від 20 березня 2019 року у справі № 925/819/17 скасовано та направлено до Господарського суду Черкаської області для продовження розгляду.
Ухвалою суду від 06.04.2021 розгляд скарги призначено на 23 квітня 2021 року.
Ухвалою суду від 23.04.2021 у судовому засіданні оголошувалася перерва до до 28 квітня 2021 року. Проте, судове засідання 28.04.2021 не відбулося з технічних причин, у зв'язку з чим перерва в судовому засіданні була продовжена до 11:00 год. 14 травня 2021 року.
У відзиві на скаргу, який був поданий 16.03.2020 до суду відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - орган ДВС), містилися заперечення проти скарги,а саме: органу ДВС не зрозуміло за захистом яких порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів звернувся до суду боржник, оскільки оскаржувана постанова про перевірку виконавчого провадження жодним чином не зачіпає інтереси та не порушує права скаржника, як боржника у виконавчому проваджені.
У відзиві на скаргу було зазначено, що:
- подана скарга порушує принципи статті 129-1 Конституції України, статті 2, 43 ГПК України, статті 1, 2, 19, 48 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки скарга має штучний характер, метою якої є перешкоджання (заблокувати) виконанню судового рішення, що перебуває на примусовому виконанні у відділі, оскільки боржника турбує сам факт відновлення виконавчого провадження у зв'язку з чим продовжено примусове виконання рішення суду;
- заборгованість по рішенням судів не погашається, боржник не вживає заходів щодо виконання рішення суду за рахунок належних йому доходів та майна, а навпаки в порушення пункту першого частини п'ятої статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» вчиняє дії що унеможливлюють та ускладнюють виконання рішення, що характеризує Скаржника як недобросовісного боржника у зведеному виконавчому проваджені.
Стягувач (ПАТ "Черкасиобленерго") у відзиві на скаргу заперечував проти доводів, викладених скаржником у скарзі вважаючи їх необґрунтованими та безпідставними, просив у задоволенні скарги відмовити повністю.
Представник скаржника в судовому засіданні скаргу підтримав, просив суд її задовольнити повністю.
Представник стягувача в судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги боржника, просив суд у її задоволенні відмовити повністю.
Представник органу ДВС заперечував проти задоволення скарги.
Представник від третьої особи в судове засідання не з'явився.
За приписами ч.2 ст.342 ГПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Суд, дослідивши матеріали скарги та всі інші подані сторонами документи, встановив наступне.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 13 грудня 2017 року у даній справі позов задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача 618 675 504,77 грн. за спожиту активну електричну енергію за період з 01.08.2016 по 01.06.2017, 87475,58 грн. пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, 32601205,15 грн. інфляційних, 6524519,27 грн. 3 % річних, 551042,52 грн. за послуги з перетікання реактивної електричної енергії за період з 01.02.2017 по 01.06.2017, 240000,00 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03 липня 2018 року рішення Господарського суду Черкаської області від 13 грудня 2017 року скасовано, прийняте нове рішення, яким позов задоволено повністю.
24 липня 2018 року на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 03 липня 2018 року господарським судом Черкаської області виданий наказ.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 12 квітня 2019 року затверджено мирову угоду, укладену сторонами 22 березня 2019 року.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25 листопада 2019 року ухвалу Господарського суду Черкаської області від 12 квітня 2019 року у справі № 925/819/17 скасовано, у задоволенні заяви старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Башілова В.О. про затвердження мирової угоди у процесі виконання рішення відмовлено. Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покладено на сторін порівну.
18 грудня 2019 року на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 25 листопада 2019 року видано накази та направлено на адресу Фонду державного майна України.
З матеріалів справи вбачається, що у провадженні відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - відділ ДВС) перебувало зведене виконавче провадження № 59959397, де боржником є ПрАТ “Азот”, яке складалося з 26 виконавчих проваджень, в тому числі з:
- виконавчого провадження № 56922143 з примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області №925/819/17 від 24.07.2018 про стягнення з публічного акціонерного товариства "Азот" (м. Черкаси, вул. Першотравнева, 72, код 00203826) на користь публічного акціонерного товариства “Черкасиобленерго” (м. Черкаси, вул. Гоголя, 285, код 22800735) - 618 675 504,77 грн. (шістсот вісімнадцять мільйонів шістсот сімдесят п'ять тисяч п'ятсот чотири грн. 77 коп.) основного боргу за активну електричну енергію, 17 485 511,64 грн. (сімнадцять мільйонів чотириста вісімдесят п'ять тисяч п'ятсот одинадцять грн. 64 коп.) пені, 9 201 584,09 грн. (дев'ять мільйонів двісті одна тисяча п'ятсот вісімдесят чотири грн. 09 коп.) 3% річних, 54 124 368,93 грн. (п'ятдесят чотири мільйони сто двадцять чотири тисячі триста шістдесят вісім грн. 93 коп.) інфляційних втрат, 551042,52 грн. (п'ятсот п'ятдесят одна тисяча сорок дві грн. 52 коп.) боргу за послуги за перетікання реактивної електричної енергії, 40 185,41 грн. (сорок тисяч сто вісімдесят п'ять грн. 41 коп.) пені на борг за перетікання реактивної електричної енергії, 105 608,29 грн. (сто п'ять тисяч шістсот вісім грн. 29 коп.) інфляційних втрат, 23 446,59 грн. (двадцять три тисячі чотириста сорок шість тисяч грн. 59 коп.) 3% річних, 17 858 864,99 грн. (сімнадцять мільйонів вісімсот п'ятдесят вісім тисяч вісімсот шістдесят чотири грн. 99 коп.) заборгованості за перевищення договірної величини споживання електричної енергії протягом червня 2016 - грудня 2016 року, 24 336,32 грн. (двадцять чотири тисячі триста тридцять шість грн. 32 коп.) заборгованості за перевищення граничної величини споживання електричної потужності за грудень 2016 року, 240 000,00 грн. (двісті сорок тисяч) судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції.
У провадженні відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - відділ ДВС) перебуває зведене виконавче провадження № 59959397, до складу якого також входить і виконавче провадження №56922143, де боржником є ПрАТ “Азот”, яке складається з 26 виконавчих проваджень в тому числі з:
наказів Господарського суду Черкаської області від 14.04.2017 у справі №925/1427/16, від 03.05.2019 у справі №925/338/19, 26.10.2017 у справі №925/948/17, від 21.05.2018 у справі №925/58/18, від 24.07.2017 у справі №925/819/17, від 30.07.2018 у справі №925/965/16, від 10.07.2018 у справі №925/72/18, від 12.09.2017 у справі №925/768/17, від 15.01.2018 у справі №925/1137/17, від 06.09.2017 у справі №925/392/16, від 20.02.2018 у справі №925/1264/17, від 12.07.2017 у справі №925/444/17, від 14.11.2017 у справі №925/1173/17, від 23.10.2017 від №925/571/17, від 19.09.2017 у справі №925/829/17, від 12.06.2017 у справі №925/333/17, від 31.07.2017 у справі №925/500/17, від 23.06.2017 у справі №925/204/17;
виконавчого листа Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28.11.2019 у справі №711/7060/19;
виконавчих листів Черкаського окружного адміністративного суду від 08.07.2019 у справі №580/477/19, від 27.04.2018 у справі №923/1997/17, від 11.05.2018 у справі №925/2321/17, 16.05.2018 у справі №823/1539/17, від 28.02.2018 у справі №823/1682/17, від 10.11.2017 у справі №823/843/17, від 01.09.2017 у справі №823/553/17;
Постанов №56922080 від 17.05.2019, № 56922143 від 17.05.2019, виданих ВПВР ДВС МУЮ.
Заступником директора Департаменту - начальником Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Озадовським Р.Ю., було проведено перевірку виконавчого провадження № 56922143.
За результатами винесено постанову від 24.12.2019, якою скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження від 17.05.2019 № 56922143, зобов'язано старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сіренка С.В. відновити виконавче провадження № 56922143.
Отже, скарга мотивована тим, що заступник директора Департаменту - начальник відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Озадовський Р.Ю. всупереч нормам ч. 1 ст. 41, абз. 2 ч. 3 ст. 74 Закону України “Про виконавче провадження”, п. 7 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802, провів перевірку виконавчого провадження ВП №56922143, за результатами якої прийняв оскаржену постанову від 24.12.2019 про скасування постанови старшого державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 17.05.2019 №56922143, зобов'язав державного виконавця відновити ВП №56922143 без наявності на те законних підстав, чим допустив порушення прав і інтересів боржника.
За приписами частини першої статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Одними із засад виконавчого провадження відповідно до частини першої статті 2 Закону є: обов'язковість виконання рішень, законність та інші.
За змістом частини 5 статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» боржник зобов'язаний: утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п'яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; своєчасно з'являтися на вимогу виконавця; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.
Частиною восьмою вищезазначеної статті Закону передбачено, що особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.
Частиною п'ятою статті 48 Закону визначено, що боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.
Отже, заборгованість по вищезазначеному зведеному виконавчому провадженню на сьогоднішній день складає понад 1979 508 890,38 грн. Заборгованість по рішенням судів не погашається, боржник не вживає заходів щодо виконання рішення суду за рахунок належних йому доходів та майна, а навпаки в порушення пункту першого частини п'ятої статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» вчиняє дії що унеможливлюють та ускладнюють виконання рішення, що характеризує Скаржника як недобросовісного боржника у зведеному виконавчому проваджені.
Посилання боржника на той факт, що постанова про закінчення виконавчого провадження №56922143 від 17.05.2019 має бути чинною і не підлягає скасування суд оцінює критично, оскільки підставою для закінчення була постановлена ухвала Господарського суду Черкаської області від 12.04.2019 у справі №925/819/17, якою була затверджена мирова угода у процесі виконання рішення суду.
Пунктом 2 частини першої статті 39 Закону передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі затвердження судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання рішення суду.
Проте, постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2019 ухвалу Господарського суду Черкаської області від 12.04.2019 скасовано та відмовлено у задоволенні заяви про затвердження мирової угоди у процесі виконання рішення суду.
Таким чином, підстава, на основі якої було прийнято рішення державним виконавцем про закінчення виконавчого провадження 17.05.2019 відпала, а отже виконавче провадження підлягало подальшому примусовому виконанню, оскільки порушувало приписи статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України «Про виконавче провадження».
Так, частиною першою статті 41 Закону передбачено, щоу разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.
Частиною третьою статті 74 Закону визначено, що начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.
Пунктом 2 розділу XII визначено що начальник відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України -виконавче провадження, що перебуває (перебувало) на виконанні у цьому відділі може проводити перевірку законності виконавчого провадження за дорученням керівника вищого органу державної виконавчої служби та з власної ініціативи.
Враховуючи викладене, заступник директора Департаменту - начальник відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України при здійснені контролю за діями державного виконавця здійснив перевірку виконавчого провадження та встановив відсутність підстав для закінчення виконавчого провадження № 56922143, у зв'язку з чим постанова про закінчення виконавчого провадження № 56922143 від 17.05.2019 підлягає скасуванню.
Суд вважає, що посилання скаржника про відсутність у постанові про перевірку виконавчого провадження зазначення строків проведення перевірки не може впливати на законність і обґрунтованість постанови від 24.12.2019.
Згідно ч.3 ст.343 ГПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Враховуючи викладене, суд приходить до переконання, що заступник директора Департаменту - начальник відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Озадовський Р.Ю. діяв у відповідності до норм чинного законодавства та в межах вимог Закону України «Про виконавче провадження», а скасування постанови про перевірку виконавчого провадження №56922143 від 24.12.2019 суперечить вимогам цього Закону.
Відтак, скарга Приватного акціонерного товариства “АЗОТ” на на постанову начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Озадовського Р.Ю. є безпідставною і задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 234, 235, 342-345 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні скарги Приватного акціонерного товариства “АЗОТ” на на постанову начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮУ Озадовського Р.Ю. про перевірку виконавчого провадження ВП №56922143 від 24.12.2019 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили після її оголошення і протягом десяти днів може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.
Головуючий суддя К.І.Довгань
Судді М.В. Дорошенко
Г.М. Скиба