"26" травня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/156/21
Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.
при секретарі судового засідання Петровій О.О.,
за участю представників сторін:
від позивача - Левченко Ю.В. (довіреність №4 від 04.01.2021р.);
від відповідачів - не з'явились;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 916/156/21
за позовом акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 32, код ЄДРПОУ 14352406)
до відповідача 1 - Селянське (Фермерське) Господарство «Чакір Мирона Івановича» (68113, Одеська область, Татарбунарський район, с. Глибоке, вул. Центральна, 73, код ЄДРПОУ 21014495)
до відповідача 2 - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ),
до відповідача 3 - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ),
до відповідача 4 - ОСОБА_3 (68113, Одеська область, Татарбунарський район, с. Глибоке, РНОКПП - НОМЕР_3 )
про стягнення 1 789 241,77 грн.
22.01.2021 р. до Господарського суду Одеської області надійшов позов (вх.№165/21) від АТ «Банк Кредит Дніпро» про стягнення з Селянського (Фермерського) Господарства «Чакір Мирона Івановича», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором №120819-АЕ від 12.08.2019р. станом на 14.01.2021р. в сумі 1 789 241,77 грн., яка складається з: заборгованості за простроченим кредитом - 1 499 548,99 грн., заборгованості за простроченими відсотками - 270 410,48 грн., пені за несвоєчасне погашення відсотків - 11 169,94 грн., 3% річних за несвоєчасну сплату відсотків - 2 616,64 грн., інфляцію заборгованості за відсотками - 5 495,72 грн. Окрім цього, позивач просить стягнути з відповідачів витрати по сплаті судового збору.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12.08.2019р. між АТ «Банк Кредит Дніпро» (банк) та СФГ «Чакір Мирона Івановича» (позичальник) укладено кредитний договір №120819-АЕ, згідно п.1.1. якого банк відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію з лімітом кредитування, що дорівнює 1 500 000,00 грн., на строк до 25 грудня 2020 року включно, в межах якої банк зобов'язується надати позичальнику грошові кошти (кредит), а позичальник зобов'язується отримати кредит, використати кредит за цільовим призначенням, сплатити плату за користування кредитом, повернути кредит у повному обсязі у строки та в порядку, передбаченому договором, а також належно та у повному обсязі виконати всі інші умови, передбачені цим договором.
В якості забезпечення кредитного договору, 12.08.2019р. між АТ «Банк Кредит Дніпро» (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель 1) було укладено договір поруки №120819-П, згідно з п.1.1. якого, поручитель солідарно відповідає перед кредитором за виконання СФГ «Чакір Мирона Івановича» у повному обсязі своїх зобов'язань за кредитним договором №120819-АЕ від 12.08.2019р.
В подальшому, 16.09.2020р. сторонами внесено зміни до кредитного договору №120819-АЕ та викладено п.1.1. договору в новій редакції, зазначивши строк повернення кредиту до 22.10.2021р. включно.
Також, 16.09.2020р. між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_2 (поручитель 2) було укладено договір поруки №160920-П/3 та з ОСОБА_3 (поручитель 3) - договір поруки №160920-П/4, згідно п.1.1. яких поручителі солідарно відповідають перед кредитором за виконання боржником - СФГ «Чакір Мирона Івановича» у повному обсязі своїх зобов'язань за кредитним договором №120819-АЕ від 12.08.2019р.
Позивач зазначає, що він належним чином виконав взяті на себе зобов'язання за вказаним кредитним договором шляхом безготівкового перерахування кредитних коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника, відкритий в банку. Разом з тим, у зв'язку із неналежним виконанням боржником взятих на себе обов'язків із повернення кредитних коштів, утворилась заборгованість, розмір якої станом на 14.01.2021р. складає 1 789 241,77 грн.
Окрім цього, 22.01.2021р. на адресу Господарського суду Одеської області надійшла заява про забезпечення позову (вх. №2-74/21), в якій позивач просив суд вжити заходи забезпечення позову в межах суми боргу в розмірі 1 789 241,77 грн. шляхом накладання арешту на належне відповідачам майно.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.01.2021р. у задоволенні заяви АТ «Банк Кредит Дніпро» про забезпечення позову відмовлено, з огляду на те, що заявником не підтверджено жодними доказами того, що відповідачі наразі вчиняють дії щодо відчуження свого майна на користь інших осіб чи здійснюють якісь дії, спрямовані на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.01.2021р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №916/156/21, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 18.02.2021р.
26.01.2021р. судом направлено запит до відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУДМС України в Одеській області щодо зареєстрованого місця проживання фізичної особи - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
18.02.2021р. на адресу суду надійшла відповідь з відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУДМС України в Одеській області (вх. №4622/20), з якої вбачається, що ОСОБА_2 - зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.02.2021р. позовну заяву АТ «Банк Кредит Дніпро» залишено без руху, з огляду на те, що матеріали справи №916/156/21 не містять доказів направлення копії позовної заяви з доданими до неї документами на належну адресу відповідача-4 - ОСОБА_2 .
18.02.2021р. до суду від позивача надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх. №4663/21).
19.02.2021р. до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (вх.№4830/21).
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.02.2021р., у зв'язку з усуненням позивачем недоліків позовної заяви, судом вирішено продовжити розгляд справи №916/156/21, підготовче засідання у справі призначено на 11.03.2021р., заяву позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх.№4665/21/21) задоволено, вирішено провести судове засідання, призначене на 11.03.2021р., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи відеоконференцзв'язку EasyCon.
23.02.2021р. до суду від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів (вх.№5098/21).
Судове засідання, призначене на 11.03.2021р., не відбулось у зв'язку із перебуванням судді Мостепаненко Ю.І. на лікарняному з 09.03.2021р., про що секретарем судового засідання складено відповідну довідку.
Враховуючи вихід судді Мостепаненко Ю.І. з лікарняного, ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.03.2021р. строк підготовчого провадження у справі №916/156/21 продовжено на 30 днів, підготовче засідання у справі призначено на 15.04.2021р., яке вирішено здійснювати в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку EasyCon.
09.04.2021р. до суду від відповідача-1 надійшла заява (вх.№9951/21) про відкладення розгляду справи у зв'язку з встановленням червоного рівня епідемічної небезпеки в м. Києві та Одеській області поза межі дії посилених протиепідеміологічних заходів - 31.04.2021р.
Протокольною ухвалою суду від 15.04.2021р. у задоволенні клопотання відповідача-1 про відкладення розгляду справи відмовлено, з огляду на те, що ухвалами суду відповідача-1 було повідомлено про наявність в Господарському суді Одеської області технічної можливості та відповідне право відповідача-1 на проведення судових засідань в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи відеоконференцзв'язку EasyCon, однак наданим правом відповідач-1 не скористався.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.04.2021р. закрито підготовче провадження у справі №916/156/21, справу призначено до розгляду по суті в засіданні суду на 26.04.2021р., та, враховуючи усне клопотання представника позивача, вирішено проводити судове засідання в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку EasyCon.
Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.04.2021р., з огляду на відсутність доказів повідомлення відповідачів про час та дату судового засідання, розгляд справи по суті відкладено на 26.05.2021р., про що відповідачів повідомлено в порядку ст. 120 ГПК України ухвалою суду. Окрім цього, задовольняючи усне клопотання представника позивача, судове засідання, призначене на 26.05.2021р., вирішено проводити в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку EasyCon.
28.04.2021р. та 14.05.2021р. до суду від відповідача-1 надійшли заяви (вх.№11895/21, вх.№13114/21) про відкладення розгляду справи поза межі дії посилених протиепідеміологічних заходів - 31.04.2021р. та 31.06.2021р.
21.05.2021р. до суду від представника позивача - Борейко Н.О. надійшло клопотання (вх.№13871/21) про погодження участі в судовому засіданні, призначеному на 26.05.2021р., в режимі відеоконференції представника позивача - Левченка Ю.В. у зв'язку із перебуванням Борейко Н.О. у відпустці.
Протокольною ухвалою суду в судовому засіданні 26.05.2021р. відмовлено у задоволенні заяви відповідача-1 про відкладення розгляду справи до закінчення посилених протиепідеміологічних заходів, з огляду на те, що заява не містить жодного обґрунтування неможливості прийняття участі відповідачем-1 у справі в режимі відеоконференції.
В судовому засіданні 26.05.2021р. представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.
Відповідачі в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, відповідачі-2,3,4 причини неявки в судове засідання не повідомили.
Суд враховує, що за приписами статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч.2 ст. 2 ГПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність в судовому засіданні представників сторін, третіх осіб, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Разом з тим, в ухвалах суду учасники справи неодноразово повідомлялись про наявність в Господарському суді Одеської області можливості проведення судових засідань в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду відповідно до вимог п. 4 ст. 197 ГПК України та в приміщенні суду відповідно до ч.ч. 5-7 ст. 197 ГПК України. Разом з тим, відповідачі не звертались до суду із заявою про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
Таким чином, суд доходить висновку, що відповідачі не були позбавлені можливості взяти участь у розгляді справи, в цілому, та в судовому засіданні, призначеному на 26.05.2021р., зокрема, як особисто так і через представника, однак таким правом не скористались.
Судом також встановлено, що відповідачі не скористались процесуальним правом на подання відзиву на позов у встановлений ухвалою суду від 26.01.2021р. строк, у зв'язку з чим суд вважає за можливе прийняти рішення у справі за наявними матеріалами в даному судовому засіданні.
В судовому засіданні 26.05.2021р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріли справи, заслухавши пояснення представника позивача, надані в ході розгляду справи, суд встановив наступне.
12.08.2019р. між АТ «Банк Кредит Дніпро» та Селянським (Фермерським) господарством «Чакір Мирона Івановича» укладено кредитний договір №120819-АЕ, згідно п.1.1. якого банк відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію з лімітом кредитування, що дорівнює 1 500 000,00 грн., на строк до 25 грудня 2020 року включно, в межах якої зобов'язується надати позичальнику грошові кошти (кредит), а позичальник зобов'язується отримати кредит, використати кредит за цільовим призначенням, сплатити плату за користування кредитом, повернути кредит у повному обсязі у строки та в порядку, передбаченому договором, а також належно та у повному обсязі виконати всі інші умови, передбачені цим договором.
Згідно п. 2.1., договір укладено під відкладальною умовою. Серед іншого, право позичальника на отримання кредиту (його частини) виникає виключно з моменту виконання умов цього договору, в тому числі укладення між банком та ОСОБА_1 договору поруки, згідно з яким поручитель солідарно відповідає перед банком за виконання позичальником усіх своїх обов'язків за цим договором.
Згідно з п. 2.2 договору, кредит надається на підставі заяв-зобов'язання позичальника про надання кредиту, складеної за формою банку, підписаної уповноваженою особою позичальника, скріпленої печаткою позичальника (за наявності) та поданої не пізніше ніж за 1 банківський день до запланованої дати надання кредиту.
Згідно п. 2.5., 2.6 договору, у випадку погодження банком заявки, кредит надається банком шляхом перерахування коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника, відкритий у банку, і реквізити якої мають бути зазначені у заявці. Датою надання позичальнику кредиту в межах кредитної лінії є дата списання коштів з позичкового рахунку. Кредит вважається наданим позичальнику та таким, що знаходиться у його користуванні, з моменту списання суми кредиту з рахунку банку з метою видачі кредиту та до моменту повного повернення цих коштів на рахунок банку.
Відповідно до п.п. 3.1., 3.2., 3.3., 3.4., 3.5. договору сторони погодили, що банк надає позичальнику кредит у межах кредитної лінії строком до 25 грудня 2020 року включно. Кредит, наданий позичальнику, має бути повернутий позичальником у терміни і у порядку, передбаченому в Графіку погашення та зниження ліміту та іншими положеннями цього договору. У будь-якому випадку, в останній день строку, визначеного у п.1.1. цього договору, позичальник зобов'язаний повністю погасити всі боргові зобов'язання за цим договором, в тому числі всю суму отриманого кредиту, плату за кредит, штрафні санкції, інші платежі, передбачені цим договором. У разі порушення позичальником строків повернення кредиту, встановлених графіком погашення та зниження ліміту, сума неоплаченої заборгованості за кредитом вважається простроченою та переноситься банком на рахунки для обліку простроченої заборгованості позичальника за кредитом. Незважаючи на інші положення цього Договору, у разі направлення банком позичальнику на підставі цього договору вимоги про погашення заборгованості за договором у зв'язку із виникненням будь-якої несприятливої події, позичальник зобов'язаний виконати всі свої боргові зобов'язання, в тому числі повернути всю суму отриманого кредиту, сплатити проценти за користування кредитом, комісії, штрафні санкції та інші платежі за цим договором протягом строку, передбаченого у вимозі банку.
Згідно п.4.1. договору, кредит надається позичальнику на наступні цілі: поповнення обігових коштів, у тому числі придбання насіння, засобів захисту рослин, добрив, паливно-мастильних матеріалів, запчастин для ремонту сільськогосподарської техніки, виплата заробітної плати, сплата податків і зборів, сплата транспортних послуг, тощо.
Згідно з п.п.5.1., 5.2., 5.3., 5.4., 5.5., 5.5.2., 5.5.3, 5.5.4. договору, за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати на користь банку відповідну плату в порядку і на умовах, передбачених договором. Проценти за користування кредитом (проценти на поточну заборгованість за кредитом) нараховуються банком у розмірі 24,0% (двадцять чотири) проценти річних. Проценти на прострочену заборгованість за кредитом нараховуються у розмірі, що на 5 процентних пунктів перевищує розмір процентної ставки, вказаної в п.5.2. цього договору, а саме 29,0% (двадцять дев'ять) процентів річних. Сторони підтверджують, що встановлення банком вказаної процентної ставки не є односторонньою зміною умов цього договору. При розрахунку процентів за користування кредитом приймається метод "факт/факт", згідно з яким до розрахунку приймається фактична кількість днів у місяці і році, протягом яких позичальник користувався кредитом. Нарахування процентів здійснюється у валюті кредиту щомісячно в останній банківський день звітного місяця та в день остаточного повернення кредиту. При розрахунку процентів враховується день надання кредиту і не враховується день його погашення. Сплата позичальником процентів здійснюється щомісячно в строк до 10 (десятого) числа включно кожного місяця, наступного за місяцем їх нарахування. Проценти, нараховані за останній період користування кредитом, сплачуються одночасно з остаточним поверненням кредиту. Позичальник зобов'язаний у будь-якому разі сплатити всі нараховані проценти за користування кредитом в дату погашення кредиту та/або у дату виконання всіх зобов'язань позичальника за цим договором, у т.ч. у випадку вимоги банку виконати такі зобов'язання, яка може бути пред'явлена банком у випадках, передбачених цим договором. Сума процентів, несплачених у встановлений строк, вважається простроченою та з наступного банківського дня після визначеного цим договором строку їх погашення переноситься банком на рахунки обліку прострочених нарахованих доходів.
Згідно п. 5.6. договору, закінчення строку ліміту кредитування, встановленого п. 1.1 договору, не звільняє позичальника від обов'язку сплачувати відповідно до умов цього договору на користь банку проценти за користування кредитом, якщо заборгованість за кредитом не була погашена.
Пунктом 6.1.1. договору передбачено, що несприятливою подією тлумачиться, зокрема, невиконання або неналежне виконання позичальником/майновим поручителем будь-яких зобов'язань за цим договором та/або будь-якими іншими договорами із банком.
Згідно п. 6.3 договору, у випадку виникнення будь-якої несприятливої події, вказаної в статті 6 цього договору, за винятком несприятливих подій, передбачених п. 6.1.3, 6.1.7 цього Договору, строк виконання зобов'язань позичальника за цим Договором, зокрема, строк повернення/погашення всієї заборгованості за кредитом, строк сплати процентів, комісій, штрафних санкцій та інших платежів, передбачених цим договором, вважається таким, що настав/наступив у дату, вказану в вимозі Банку, про настання несприятливої події та повернення коштів. Позичальник зобов'язаний у дату, вказану у вимозі Банку, повернути Банку суму кредиту в повному обсязі, сплатити плату за кредит, штрафні санкції, інші платежі та повністю виконати інші зобов'язання за цим договором.
Згідно п. 6.4.2., 6.4.3. договору, у випадку виникнення будь-якої несприятливої події, банк має право вимагати від позичальника погашення всієї заборгованості за цим договором, а саме: погашення заборгованості за основною сумою кредиту, заборгованості по сплаті плати за кредит, штрафних санкцій та інших платежів за цим договором, виконання інших зобов'язань за цим договором у повному обсязі шляхом пред'явлення вимоги, відповідно до п. 11.8 цього договору. Починаючи з дати, з якої строк виконання всіх зобов'язань позичальника за цим договором вважається таким, що настав, здійснювати договірне списання коштів з рахунків позичальника, відкритих в банку, для погашення заборгованості позичальника за цим договором, строк виконання якої вважається такою, що наступив.
Згідно п. 7.7. договору, для погашення заборгованості за цим договором позичальник зобов'язується здійснити перерахування грошових коштів на користь банку на рахунок № НОМЕР_4 в банку.
За умовами п. 8.3.1.1. договору, позичальник зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі повернути суму отриманого кредиту, сплатити проценти, комісії, штрафні санкції та інші платежі банку, які випливають із цього договору.
Відповідно до п. 10.1., 10.2. договору, банк приймає рішення про застосування санкцій за невиконання зобов'язань, визначених цим розділом договору, а також про застосування заходів відповідальності за неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань, визначених іншими умовами договору, на власний розсуд. За несвоєчасне погашення одержаного кредиту, а також процентів за користування кредитом, банк має право стягнути, а позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період такого прострочення, від суми простроченої заборгованості за кредитом та процентами за користування кредитом за кожен день прострочення та за весь час існування заборгованості без застосування, встановлених законодавством обмежувальних строків.
Згідно п. 11.8. договору, всі повідомлення, що направляються позичальником банку за цим договором, мають бути направлені рекомендованим листом з повідомленням про вручення і вважаються отриманими банком в дату їх фактичного вручення представнику банку. Сторони домовились, що повідомлення банку позичальнику за цим договором надаються одним із передбачених способів: вручення позичальнику повідомлення особисто під підпис; передачі письмового повідомлення - рекомендованого листа з повідомленням про вручення в установу поштового зв'язку для відправлення на адресу, зазначену в цьому договорі, або на ту саму адресу, яка буде повідомлена самим позичальником письмово; надіслання письмового повідомлення: на адресу електронної пошти; розміщення інформації на сайті банку.
Згідно п. 11.9. договору, позичальник вважається повідомленим письмово належним чином у випадку відправлення повідомлення одним із зазначених вище способів. Позичальник вважається належним чином повідомленим письмово навіть у тому випадку, якщо письмове повідомлення, надіслане на його останню відому адресу (яка зазначена в договорі та/або письмово повідомлена позичальником) не було йому доставлене (вручене) незалежно від причин.
Згідно з п. 11.15. договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання і скріплення печатками сторін і діє до повного та належного виконання сторонами своїх зобов'язань. Закінчення строку дії цього договору не звільняє позичальника від зобов'язання виконати всі боргові зобов'язання за цим договором та/або погасити всю заборгованість за сумою кредиту, процентами, комісіями та іншими платежами за цим договором, а також від відповідальності, передбаченої чинним законодавством України.
Додатком №1 до договору сторонами погоджено графік погашення кредиту та зниження ліміту кредитування: в термін до 25.10.2020р. позичальником мало бути сплачено 500 000,00 грн., до 25.11.2020р. - 500 000,00 грн., до 25.12.2020р. - 500 000,00 грн.
В якості забезпечення виконання позичальником умов кредитного договору від 12.08.2019р. за №120819-АЕ, 12.08.2019р. між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 (поручитель 1) було укладено договір поруки №120819-П, згідно з п.1.1. якого поручитель поручається і солідарно відповідає перед кредитором за виконання боржником у повному обсязі своїх зобов'язань за кредитним договором та додатковими договорами до нього, які укладені та можуть бути укладені в майбутньому.
Згідно п. 1.2. договору поруки, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник.
Згідно п. 2.1.1, 2.1.2. договору поруки, поручитель зобов'язується: у разі невиконання або неналежного виконання боржником зобов'язань перед кредитором за кредитним договором, договорами забезпечення на підставі письмової вимоги кредитора, що містить розрахунок суми існуючої заборгованості, перерахувати суми, що підлягають погашенню на рахунки кредитора, в строк 10 робочих днів з дня направлення вимоги або в інший строк, визначений у письмовій вимозі кредитора, направлений у порядку, передбаченому п. 5.10 цього договору; належно повністю виконати зобов'язання позичальника у випадку та з моменту виникнення заборгованості позичальника у зв'язку з порушенням умов кредитного договору чи неможливістю виконання ним його зобов'язань. Кредитор вправі вимагати від поручителя дострокового виконання усіх зобов'язань боржника за наявності підстав для дострокового виконання основних зобов'язань, що встановлені умовами кредитного договору.
Згідно п. 6.1. договору поруки, договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печаткою кредитора.
Згідно п. 6.2. договору поруки, сторони домовились про встановлення наступного строку поруки: порука за цим договором діє 10 календарних років з дати підписання цього договору; в разі невиконання або неповного/неналежного виконання основних зобов'язань у строки, визначені кредитним договором, ця порука діє додатково 15 календарних років з моменту настання строку виконання основних зобов'язань за кредитним договором, в тому числі у випадку настання дострокового виконання зобов'язання боржником на вимогу кредитора; в разі повного виконання основних зобов'язань, які забезпечені цією порукою, така порука припиняється.
Договір поруки укладений ОСОБА_1 за згодою дружини - ОСОБА_2 , що засвідчено підписом останньої.
Позивач виконав взяті на себе зобов'язання за вказаним кредитним договором шляхом безготівкового перерахування кредитних коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника, що підтверджується копією меморіального ордеру №12640 від 13.08.2019р. та випискою по особовому рахунку № НОМЕР_5 за період з 12.08.2019р. по 13.01.2021р.
16.09.2020р. між сторонами укладено договір №160920 про зміну кредитного договору №120819-АЕ від 12.08.2019р., яким п.1.1., 2.1.2, 3.1. та Додаток №1 до Кредитного договору №120819-АЕ від 12.08.2019р. викладено в новій редакції, зокрема погоджено надання кредиту на строк до 22.10.2021р. включно, забезпечення повернення кредиту шляхом укладання договорів поруки з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , та погоджено графік погашення кредиту та зниження ліміту кредитування, а саме: в термін до 22.08.2021р. має бути сплачено 500 000,00 грн., до 22.09.2021р. - 500 000,00 грн., до 22.10.2021р. - 500 000,00 грн.
Заявою від 16.09.2020р. ОСОБА_1 , як поручитель, повідомив, що про зміни до кредитного договору №120819-АЕ обізнаний та зауважень не має.
Окрім цього, з метою забезпечення виконання позичальником взятих на себе зобов'язань за кредитним договором №120819-АЕ від 12.08.2019р., 16.09.2020р. між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_2 укладено договір поруки №160920-П/3 та договір поруки №160920-П/4 з ОСОБА_3 , умови яких є аналогічними умовам договору поруки №120819-П від 12.08.2019р.
Судом також встановлено, що позичальником здійснювалось часткове погашення основної заборгованості, нарахованих відсотків та прострочених відсотків згідно кредитного договору №261018-А від 26.10.2018р., що підтверджується наявними в матеріалами справи копіями меморіальних ордерів та випискою по особовому рахунку № НОМЕР_6 за період з 12.08.2019р. по 13.01.2021р.
Разом з тим, у зв'язку із неналежним виконанням боржником взятих на себе обов'язків із повернення кредитних коштів, утворилась заборгованість, розмір якої станом на 09.11.2020р. склав 1 716 262,21 грн. та складається з: заборгованості за простроченим кредитом - 1 499 548,99 грн., заборгованості за поточними відсотками - 30 482 грн., заборгованості за простроченими відсотками - 179 945,88 грн., пені за несвоєчасне погашення відсотків - 6 284,70 грн.
Позивачем направлено на адресу позичальника 13.11.2020р. вимогу від 13.11.2020р. за вих.№17-8413 про повернення заборгованості протягом 10 днів з дати її отримання, яку позичальником отримано 21.11.2020р., та на вказані в договорах адреси поручителів ОСОБА_1 за вих. №17-8415, ОСОБА_2 за вих. №1784-14 від 13.11.2020р., які останніми отримано 21.11.2020р. Вимога до поручителя ОСОБА_3 за вих. №17-8417 від 13.11.2020р. направлена на вказану ним в п.7 договору поруки адресу 17.11.2020р.
Як вказує позивач, невиконання позичальником та поручителями обов'язку зі сплати заборгованості за кредитним договором №120819-АЕ від 12.08.2019р. стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідачів в солідарному порядку заборгованості, розмір якої станом на 14.01.2021р. складає 1 789 241,77 грн.
Встановивши вказані обставини, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до частини 1 статті 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність", відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність", банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.
Відповідно до ч. 2 ст. 1069 ЦК України, права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ("Позика"), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Отже, укладений між банком та відповідачем-1 договір про надання кредиту у вигляді невідновлювальної кредитної лінії є підставою для виникнення у сторін за цим договором відповідних зобов'язань згідно ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання його сторонами.
Відповідно до статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Так, згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
За статтею 538 ЦК України, виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.
Судом встановлено, що позивач належним чином виконав взяті на себе зобов'язання за кредитним договором №120819-АЕ від 12.08.2019р. шляхом безготівкового перерахування кредитних коштів в передбаченому договором розмірі на поточний рахунок позичальника, відкритий в АТ «Банк Кредит Дніпро», з метою подальшого його використання за цільовим призначенням, що встановлено судом з наявних в матеріалах справи доказів. Так, суд доходить висновку, що надані позивачем виписки з поточного рахунку відповідача-1 та копія меморіального ордеру є належним доказом перерахування банком кредитних коштів відповідачу-1 в силу вимог ст. 76 ГПК України. Окрім цього, доказів, які б спростовували висновки суду в цій частині, до матеріалів справи не надано, відповідач-1 будь-яких заперечень щодо належного виконання банком взятих на себе зобов'язань до суду не надав.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що СФГ «Чакір Мирона Івановича» взяті на себе зобов'язання з повернення суми позики та сплати процентів належним чином не виконало, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість перед позивачем.
Згідно вимог ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до п. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Як зазначалось вище, пунктом 5.2. кредитного договору сторони погодили процентну ставку в розмірі 24% річних, а також передбачили її збільшення на 5 процентних пунктів в разі наявності прострочення (п. 5.3. відповідного договору).
З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 14.01.2021р. розмір заборгованості за поточним кредитом складає - 1 499 548,99 грн., за простроченими відсотками - 270 410 грн., пеня за несвоєчасне погашення відсотків - 11 169,94 грн., 3% річних за несвоєчасну сплату відсотків - 2 616,64 грн., інфляція заборгованості за відсотками - 5 495,72 грн., що разом складає 1 789 241,77 грн.
Вирішуючи питання щодо правомірності нарахування банком процентів згідно п. 5.3 кредитного договору після закінчення строку кредитування шляхом направлення 13.11.2020р. вимоги про дострокове повернення заборгованості, суд доходить висновку, що у спірних відносинах сторонами погоджено інший розмір процентів за неправомірне користування кредитними коштами, ніж визначений за загальним правилом, оскільки сторони на власний розсуд передбачили у договорі (п.5.6) обов'язок відповідача-1 сплачувати погоджені договором проценти на користь банку, не зважаючи на закінчення строку кредитування, якщо має місце непогашення кредиту.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості за простроченими процентами за користування кредитом вбачається наявність заборгованості станом на 14.01.2021р. за період з 13.05.2020р. по 12.01.2021р. в розмірі 270 410,48 грн., перевіривши який, судом встановлено його обгрунтованість.
Надаючи оцінку вимогам позивача про стягнення 3% річних та інфляційних втрат за несвоєчасну сплату відсотків, суд виходить з наступного.
Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому, проценти згідно ст. 1048 ЦК України є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, та підлягають сплаті у визначеному сторонами порядку. Таким чином, сплата процентів за користування кредитними коштами є грошовим зобов'язанням для цілей застосування ст. 625 ЦК України.
Перевіривши розрахунок 3% річних за несвоєчасну сплату відсотків, судом встановлено його вірність та обгрунтованість щодо нарахування 3% річних за період з 13.04.2020р. по 12.01.2021р. в розмірі 2 616,64грн.
Перевіривши розрахунок інфляційних втрат за період з травня по листопад 2020 року, судом встановлено його необгрунтованість, оскільки в липні та серпні 2020 року мала місце дефляція, яку позивачем не враховано при здійсненні розрахунку, у зв'язку з чим судом здійснено власний розрахунок за допомогою калькулятора сервісу Ліга Закон, та визначено розмір інфляційних втрат в межах визначеного позивачем періоду в розмірі 4 718,90 грн.
Окрім цього, позивачем заявлено до стягнення пеню у зв'язку з неналежним виконанням позичальником взятих на себе обов'язків.
Так, відповідно до п. 10.1., 10.2. договору, банк приймає рішення про застосування санкцій за невиконання зобов'язань, визначених цим розділом договору, а також про застосування заходів відповідальності за неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань, визначених іншими умовами договору, на власний розсуд. За несвоєчасне погашення одержаного кредиту, а також процентів за користування кредитом, банк має право стягнути, а позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період такого прострочення, від суми простроченої заборгованості за кредитом та процентами за користування кредитом за кожен день прострочення та за весь час існування заборгованості без застосування, встановлених законодавством обмежувальних строків.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається нарахування пені за несвоєчасну сплату кредиту за період з 13.04.2020р. по 13.01.2021р., розмір якої станом на 14.01.2021р. складає 11 169,94 грн.
При цьому, суд враховує, що постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020р. №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із змінами, внесеними згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 р. № 291, від 04.05.2020 р. № 343) з метою запобігання поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), установлено з 12 березня 2020р. до 22 травня 2020р. на всій території України карантин.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020р. №392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" з 22.05.2020р. до 22.06.2020р. на усій території України установлено карантин, з продовженням на всій території України дії карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2". В подальшому карантин продовжено до 31.07.2020р., після чого постановою Кабінету Міністрів України №641 від 22.07.2020р. карантин продовжено до 31.08.2020р. Постановою Кабінету Міністрів України № 760 від 26.08.2020 р. карантин продовжено до 31.10.2020р., а постановою Кабінету Міністрів України №956 від 13.10.2020р. карантин продовжено до 31.12.2020р.
Окрім цього, постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 р. № 1236, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 р. до 28 лютого 2021 р. встановлено на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
Законом України «Про внесення змін до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами (позиками) у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19» від 16.06.2020р. внесено зміни до таких законодавчих актів України:
1) розділ IX "Прикінцеві положення" Господарського кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 18-22, ст. 144) доповнено пунктом 8 такого змісту:
"8. У разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов'язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення";
2) розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 40-44, ст. 356) доповнено пунктом 15 такого змісту:
"15. У разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов'язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення".
Вказаний Закон набрав чинності 04.07.2020р.
З урахуванням вказаних змін, внесених Законом №691-ІХ від 16.06.2020р., суд доходить висновку про звільнення позичальника від обов'язку сплати на користь кредитодавця неустойки, штрафів та пені, починаючи з 12.03.2020р.- дня введення карантину на території України, з урахуванням чого вимоги про стягнення пені, нарахованої за період з 13.04.2020р. по 13.01.2021р. в розмірі 11 169,94 грн. задоволенню не підлягають.
Враховуючи викладене, загальний розмір заборгованості за кредитним договором складає 1 777 295,01 грн. Жодних доказів, які б підтверджували погашення залишку заборгованості за тілом кредиту та нарахованими відсотками, відповідачем-1 до суду не надано, у зв'язку з чим суд доходить висновку про обґрунтованість заявлених позовних в частині стягнення заборгованості в розмірі 1 777 295,01 грн.
Вирішуючи питання щодо солідарного стягнення заборгованості з відповідачів, суд встановив наступне.
В якості забезпечення виконання позичальником умов кредитного договору від 12.08.2019р. за №120819-АЕ, 12.08.2019р. між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 (поручитель 1) було укладено договір поруки №120819-П, згідно з п.1.1. якого поручитель поручається і солідарно відповідає перед кредитором за виконання боржником у повному обсязі своїх зобов'язань за кредитним договором та додатковими договорами до нього, які укладені та можуть бути укладені в майбутньому.
Згідно п. 1.2. договору поруки, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник.
Згідно п. 2.1.1, 2.1.2. договору поруки, поручитель зобов'язується: у разі невиконання або неналежного виконання боржником зобов'язань перед кредитором за кредитним договором, договорами забезпечення на підставі письмової вимоги кредитора, що містить розрахунок суми існуючої заборгованості, перерахувати суми, що підлягають погашенню на рахунки кредитора, в строк 10 робочих днів з дня направлення вимоги або в інший строк, визначений у письмовій вимозі кредитора, направлений у порядку, передбаченому п. 5.10 цього договору; належно повністю виконати зобов'язання позичальника у випадку та з моменту виникнення заборгованості позичальника у зв'язку з порушенням умов кредитного договору чи неможливістю виконання ним його зобов'язань. Кредитор вправі вимагати від поручителя дострокового виконання усіх зобов'язань боржника за наявності підстав для дострокового виконання основних зобов'язань, що встановлені умовами кредитного договору.
Згідно п. 6.1. договору поруки, договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печаткою кредитора.
Згідно п. 6.2. договору поруки, сторони домовились про встановлення наступного строку поруки: порука за цим договором діє 10 календарних років з дати підписання цього договору; в разі невиконання або неповного/неналежного виконання основних зобов'язань у строки, визначені кредитним договором, ця порука діє додатково 15 календарних років з моменту настання строку виконання основних зобов'язань за кредитним договором, в тому числі у випадку настання дострокового виконання зобов'язання боржником на вимогу кредитора; в разі повного виконання основних зобов'язань, які забезпечені цією порукою, така порука припиняється.
Окрім цього, з метою забезпечення виконання позичальником взятих на себе зобов'язань за кредитним договором №120819-АЕ від 12.08.2019р., 16.09.2020р. між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_2 укладено договір поруки №160920-П/3 та договір поруки №160920-П/4 з ОСОБА_3 , умови яких є аналогічними умовам договору поруки №120819-П від 12.08.2019р.
Відповідно до ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Частиною 1 ст. 548 ЦК України, якою визначені загальні умови забезпечення виконання зобов'язання, передбачено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Так, в силу приписів ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
Згідно ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
У відповідності до ч. 4 ст. 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем направлено вимоги про погашення заборгованості на вказані в договорах поруки адреси поручителів: ОСОБА_1 за вих. №17-8415, ОСОБА_2 за вих. №1784-14 від 13.11.2020р., які останніми отримано 21.11.2020р. та вимогу за вих.№17-8417 від 13.11.2020р., яку 17.11.2020р. направлено на адресу ОСОБА_3 : Одеська обл., Татарбунарський р-н., с. Глибоке, яка вказана останнім в договорі поруки №160920-П/4 від 16.09.2020р., однак, докази отримання вимоги ОСОБА_3 в матеріалах справи відсутні. При цьому, матеріали справи не містять доказів щодо повідомлення ОСОБА_3 банку про зміну реєстрації свого місця проживання та/або свого фактичного місця проживання, що є обов'язком поручителя згідно п. 2.1.3 договору поруки, з огляду на що, суд доходить висновку про належне здійснення банком направлення вимоги на адресу поручителя, а останній вважається проінформованим про настання строку погашення заборгованості в повному обсязі, згідно вимог п. 5.10 договору поруки.
Враховуючи вищенаведене та виходячи зі змісту ст.ст. 554, 559 ЦК України, у суду відсутні підстави вважати поруку відповідачів, як вид забезпечення виконання зобов'язань за вищезазначеними кредитними договорами, припиненою, зважаючи на пред'явлення позивачем вимоги до поручителів 13.11.2020р. та 17.11.2020р.
Таким чином, враховуючи неналежне виконання позичальником взятих на себе обов'язків за кредитним договором, а поручителями - обов'язків за договорами поруки, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості в розмірі 1 777 295,01 грн.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги АТ «Банк Кредит Дніпро» про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за кредитними договорами підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, та враховуючи часткове задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог в рівних частинах в розмірі 6 664,93 грн. з кожного.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути солідарно з Селянського (Фермерського) господарства «Чакір Мирона Івановича» (68113, Одеська область, Татарбунарський район, с. Глибоке, вул. Центральна, 73, код ЄДРПОУ 21014495), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 32, код ЄДРПОУ 14352406) заборгованість за кредитним договором 120819-АЕ від 12.08.2019р. станом на 14.01.2021р. в розмірі 1 777 295 (один мільйон сімсот сімдесят сім тисяч двісті дев'яносто п'ять) грн. 01 коп., з яких: 1 499 548 (один мільйон чотириста дев'яносто дев'ять тисяч п'ятсот сорок вісім) грн. 99 коп. - заборгованість за поточним кредитом, 270 410 (двісті сімдесят тисяч чотириста десять) грн. 48 коп. - заборгованість за простроченими відсотками, 2 616 (дві тисячі шістсот шістнадцять) грн. 64 коп. - 3% річних за несвоєчасну сплату відсотків, 4 718 (чотири тисячі сімсот вісімнадцять) грн. 90 коп. - інфляція заборгованості за відсотками.
3. Стягнути з Селянського (Фермерського) господарства «Чакір Мирона Івановича» (68113, Одеська область, Татарбунарський район, с. Глибоке, вул. Центральна, 73, код ЄДРПОУ 21014495) на користь акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 32, код ЄДРПОУ 14352406) 6 664 (шість тисяч шістсот шістдесят чотири) грн. 93 коп. - витрат по сплаті судового збору.
4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 32, код ЄДРПОУ 14352406) 6 664 (шість тисяч шістсот шістдесят чотири) грн. 93 коп. - витрат по сплаті судового збору.
5. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) на користь акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 32, код ЄДРПОУ 14352406) 6 664 (шість тисяч шістсот шістдесят чотири) грн. 93 коп. - витрат по сплаті судового збору.
6. Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 32, код ЄДРПОУ 14352406) 6 664 (шість тисяч шістсот шістдесят чотири) грн. 93 коп. - витрат по сплаті судового збору.
7. В решті позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст складено 02 червня 2021 р.
Суддя Ю.І. Мостепаненко