65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983,
e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"31" травня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/1021/20
Господарський суд Одеської області у складі судді Д'яченко Т.Г.
при секретарі судового засідання Аганін В.Ю.
розглянувши справу №916/1021/20
За позовом: Фермерського господарства „Джондір-Б” (68411, Одеська обл., Арцизький район, с. Вознесенка Перша, вул. Молодіжна, буд. 2Б; код ЄДРПОУ 33509659)
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Дністровська” (68421, Одеська обл., Арцизький район, село Теплиця, вул. Центральна, буд. 87; код ЄДРПОУ 00855440)
про стягнення 156099,11 грн.
Представники:
від позивача: Танцюра О.А., адвокат за ордером
від відповідача: не з'явився
Встановив: Позивач - Фермерського господарства „Джондір-Б” звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Дністровська” про стягнення 156099,11 грн.
Позовні вимоги Фермерського господарства „Джондір-Б” обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача прийнятих на себе зобов'язань за умовами Договору підряду №30 від 20 серпня 2018 року та направлено на стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Дністровська” заборгованості у розмірі 156099,11 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.04.2021р. прийнято позовну заяву Фермерського господарства „Джондір-Б” до розгляду та відкрито провадження у справі №916/1021/20. Справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на "18" травня 2020 р. о 10:00. Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог ст.166 ГПК України протягом 10 днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачу строк для подання заперечень із урахуванням вимог 167 ГПК України, протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив.
14.05.2021р. до господарського суду Одеської області від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
18.05.2020р. у судовому засіданні було оголошено протокольну ухвалу про відкладення розгляду справи по суті на "03" червня 2020 р. о 11:15.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.05.2020р. повідомлено відповідача по справі №916/1021/20: Товариство з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Дністровська” про судове засідання, яке відбудеться "03" червня 2020 р. о 11:15.
25.05.2020р. до господарського суду Одеської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
25.05.2020р. до господарського суду Одеської області від Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Дністровська” надійшла зустрічна позовна заява до Фермерського господарства „Джондір-Б” про визнання недійсним Договору підряду №30 від 20.08.2018р., укладеного між Фермерським господарством „Джондір-Б” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Дністровська”.
У поданій зустрічній позовній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Дністровська” просило суд звільнити Товариство з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Дністровська” від сплати судового збору за подання зустрічного позову про визнання недійсним Договору підряду №30 від 20.08.2018р.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.05.2020р. клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Дністровська” про звільнення від сплати судового збору залишено без задоволення. Зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Дністровська” від 25.05.2020р. вх. № ГСОО 1504/20 подану по справі №916/1021/20 залишено без руху. Товариству з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Дністровська” визначено надати до суду документи, які підтверджують сплату судового збору у розмірі 2102,00 грн. за вимоги немайнового характеру. Встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Дністровська” строк для усунення недоліку позовної заяви не пізніше 10 днів з дня отримання даної ухвали суду та із врахуванням Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)” від 30.03.2020р. №540-ІХ. Повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Дністровська”, що відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.06.2020р. справу №916/1021/20 ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на "24" червня 2020 р. о 12:45. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 24.06.2020р. о 12:45. Запропоновано позивачу надати відповідь на відзив із урахуванням вимог ст. 166 ГПК України протягом 10 днів з дня отримання відзиву.
24.06.2020р. до господарського суду Одеської області від відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.06.2021р. відкладено підготовче засідання на "10" серпня 2020 р. о 09:45. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 10.08.2020р. о 09:45.
30.06.2021р. до господарського суду Одеської області від позивача надійшла відповідь на відзив.
30.07.2021р. до господарського суду Одеської області від Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Дністровська” надійшла заява про усунення недоліків зустрічного позову.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.08.2021р. прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Дністровська” вх. ГСОО №1504/20 від 25.05.2020р. до спільного розгляду та об'єднано в одне провадження з первісним позовом у справі № 916/1021/20. Підготовче засідання у справі призначено на "10" серпня 2020 р. о 09:45. Запропоновано Фермерському господарству „Джондір-Б” підготувати та надати до суду і одночасно надіслати Товариству з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Дністровська” відзив на зустрічний позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 10.08.2020р. о 09:45.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.08.2021р. повідомлено первісного позивача по справі №916/1021/20: Фермерське господарство „Джондір-Б” про судове засідання, яке відбудеться "26" серпня 2020 р. о 09:40.
13.08.2020р. до господарського с уду Одеської області від зустрічного позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Дністровська” надійшла заява про залишення зустрічного позову без розгляду.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.08.2020р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Дністровська” від 13.08.2020р. вх. № ГСОО 21523/20 задоволено. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Дністровська” до Фермерського господарства „Джондір-Б” про визнання недійсним Договору підряду №30 від 20.08.2018р., укладеного між Фермерським господарством „Джондір-Б” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Дністровська” - залишено без розгляду. Витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102,00 грн. покладено на зустрічного позивача.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.08.2020р. закрито підготовче провадження у справі № 916/1021/20. Призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на "21" вересня 2020 р. о 12:00. Викликано учасників справи у судове засідання, призначене на 21.09.2020р. о 12:00.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.10.2020р. повернуто без розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Дністровська”, с. Теплиця Арцизького району Одеської області на ухвалу Господарського суду Одеської області від 26.08.2020 року про залишення зустрічного позову без розгляду у справі № 916/1021/20.
Ухвалою Верховного Суду від 29.10.2020р. відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Дністровська” у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.10.2020 у справі №916/1021/20. Касаційну скаргу та додані до неї документи повернути заявнику.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.12.2020р. ухвалу Господарського суду Одеської області від 26.08.2020 року залишено без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Дністровська” без задоволення.
Ухвалою Верховного Суду від 31.03.2021р. касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Дністровська” на ухвалу Господарського суду Одеської області від 26.08.2020 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.12.2020 у справі №916/1021/20 повернуто скаржнику.
06.05.2021р. матеріали справи № 916/1021/20 повернулись до господарського суду Одеської області.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.05.2021р. призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на "31" травня 2021 р. о 12:45. Викликано учасників справи у судове засідання, призначене на 31.05.2021р. о 12:45.
Ухвалу господарського суду Одеської області від 12.05.2021р. відповідачем отримано 18.05.2021р., про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання направлення суду.
Позивач підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.
Відповідач заперечував проти заявлених вимог позивача, з підстав, що були викладені у відзив на позовну заяву.
У судовому засіданні 31.05.2021 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено 02.06.2021р.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача за час розгляду справи, суд встановив.
20 серпня 2018 року між Фермерським господарством „Джондір-Б” (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Дністровська” (замовник) було укладено Договір підряду №30 (надалі - Договір), за умовами якого підрядник зобов'язується на свій ризик відповідно до завдань замовника виконати сільськогосподарські роботи по збиранню врожаю сільськогосподарських культур згідно наступних параметрів та в об'ємі: найменування с/г культури - соняшник, вид робіт - збирання, приблизний обсяг до збирання - 223 га, дата планового початку робіт - 20.08.2018р., вартість послуг за 1 забраний гектар - 583,33 грн. без ПДВ, загальна вартість - 130082,59 грн. без ПДВ, загальна вартість - 156099,11 грн. з ПДВ. Замовник зобов'язується прийняти виконані підрядником сільськогосподарські роботи та оплатити їх вартість в порядку та строки, визначені даним Договором.
Відповідно до п. 2.1. Договору, підрядник забезпечує виконання сільськогосподарських робіт, передбачених цим Договором, в термін з 20 серпня 2018р. по 31 серпня 2018р. Підрядник розпочинає виконання робіт на підставі письмової вимоги замовника про можливість початку роботи та виконаного п.3.3. Договору. Підрядник закінчує виконання робіт після збиранню врожаю сільськогосподарських культур на визначених замовником земельних ділянках направлення повідомлення змовнику про закінчення робіт.
Згідно до п. 3.1. Договору, вартість робіт за Договором визначається виходячи з обсягів фактично виконаних робіт та розцінки за 1 га зібраної площі сільськогосподарської культури складає 700,00 грн., в тому числі ПДВ 116,67 грн. і сплачується замовником підряднику шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України на поточний рахунок підрядника, зазначений в даному Договорі.
Відповідно до п. 3.2. Договору, обсяг фактично виконаних робіт та загальна вартість сільськогосподарських робіт, фактично виконаних підрядником за даним Договором, фіксується сторонами в Акті прийомки-передачі виконаних робіт.
Згідно до п. 3.3 Договору, вартість робіт сплачується замовником підряднику по факту за виконані роботи на підставі Акту прийоки-передачі виконаних робіт, підписаних уповноваженими представниками сторін протягом 3-х банківських днів з дня їх підписання.
Положеннями п. 4.1, п. 4.2. Договору сторони узгодили, що прийомка-передача виконаних робіт (результату виконаних робіт) здійснюється шляхом підписання сторонами акту прийомки-передачі виконаних робіт, що надається підрядником замовнику в день закінчення виконання робіт. Підписання Акту прийому-передачі виконаних робіт представником замовника є підтвердження відсутності претензій з його боку.
Ґрунтуючи заявлені позовні вимоги позивачем було зазначено суду, що на виконання умов укладеного договору позивачем було зібрано 223 га врожаю соняшника всього на суму 159099,11 грн., про що сторонами підписано Акт здачі приймання робіт (наданих послуг) №90 від 31 серпня 2018р., з відміткою про відсутність претензій по об'єму, якості та строкам виконання робіт до підрядника, та 31.08.2018р. було виставлено рахунок відповідачу №238 від 31 серпня 2018р. за послуги по збиранню врожаю соняшника на загальну суму 159099,11грн.
Позовні вимоги Фермерського господарства „Джондір-Б” обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача прийнятих на себе зобов'язань за умовами Договору підряду №30 від 20 серпня 2018 року та направлено на стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Дністровська” заборгованості у розмірі 156099,11 грн.
Надаючи відзив на позовну заяву відповідачем було зазначено суду, що у нього відсутній оригінал чи копія Договору підряду № 30 від 20.08.2018р., а також інші документи, додані позивачем до позовної заяви. Також було пояснено суду, що вивчаючи надані позивачем документи, зокрема, копії Договору, Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №90 від 31.08.2018р., слід зазначити, що підписи ОСОБА_1 на таких документах значно відрізняються від зразку підпису цієї ж особи на Довіреності №176 від 26.70.2018р., яка також є додатком до позову.
За поясненнями відповідача, внаслідок суттєвих розбіжностей підпису на вказаних документах неможливо ідентифікувати виконавця підпису та, відповідно, встановити обсяг повноважень такої особи при підписанні правочину від імені відповідача.
Також відповідачем було зазначено суду, що у зв'язку з наведеними обставинами, відсутністю можливості ідентифікувати виконавця підпису Договору без спеціальних експертних досліджень та, відповідно, встановити обсяг повноважень такої особи при укладенні правочину від імені відповідача, в силу приписів чинного законодавства України, існують правомірні підстави для визнання такого Договору недійсним. Вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за таким Договором є повною мірою протиправними.
Також відповідачем було зазначено суду, що позивачем, окрім Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 90 від 31.08.2018, який не може бути належним та допустимим доказом в розумінні господарського процесуального законодавства України з огляду на вищенаведені обставини, не додано до позовної заяви жодних доказів реальності господарської операції за Договором.
Також, посилаючись на положення п. 2.1., п. 2.7., п. 2.8., п. 2.9., п. 2.10 та п. 2.11 Договору, було зазначено суду, що ні письмової вимоги Замовника про можливість початку роботи, ні звітів про використання палива та витратних матеріалів, ні актів прийому-передачі палива та витратних матеріалів, які б підтверджували реальність господарської операції за Договором, реалізацію прямих, дійсних намірів сторін, позивачем не додано до позовної заяви.
Посилаючись на ч. 1, ч. 4 ст. 234 Цивільного кодексу України, відповідачем було зазначено суду, що фіктивний правочин не спрямований на набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків, він не створює цивільно-правових наслідків незалежно від того, чи він був визнаний судом недійснім.
Ґрунтуючи надані заперечення, відповідачем було зазначено суду, що Договір, за яким позивач має намір стягнути заборгованість з відповідача, не спричинив правових наслідків, надання позивачем послуг за таким Договором жодними належними, допустимими та достатніми доказами в розумінні господарського процесуальною законодавства не підтверджено, з чого слідує висновок про фіктивний характер такого Договору та протиправність вимог позивача зі стягнення заборгованості за таким Договором.
Надаючи відповідь на відзив позивачем було зазначено суду, що Акт приймання передачі робіт №90 від 31.08.2018 року є первинними документом, що фіксує факт господарської операції за спірним договором підряду, при цьому має всі необхідні реквізити: дата складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Тому заяви відповідача, про неможливість ідентифікувати особу, що підписала спірний договір та акт с голослівними.
Крім того, як вказує позивач, факт господарської операції за договором №30 від 20.08.2018 року підтверджується, не тільки договором та актом приймання передачі, а і формуванням відповідачем податкового кредиту за даною господарською операцією ( у пункті №4 даної відповіді на відзив містяться посилання на докази). Таким чином проста вказівка відповідача на сумнів у достовірності підпису Гіби М.О. на спірному договорі та акті прийому передачі робіт є безпідставною.
Тобто, як вказує позивач, первинний документ, який прямо підтверджує виконання робіт, їх обсяг, вартість, за договором підряду №30 є акт прийому передачі робіт №90 від 31.08.2018р., відповідно, не надання позивачем заявлених відповідачем додаткових документів таких як: письмові вимоги замовника про можливість
початку робот, звітів про використання палива, актів прийому передачі палива - не с ознакою невиконання позивачем робіт за спірними договорами.
Також позивачем було зазначено суду, що твердження відповідача, що спірний договір підряду є фіктивним, окрім цитування норм матеріального права, не містять жодного належного та достатнього доказу.
Суд, розглянувши матеріали справи, вислухавши у судових засіданнях пояснення представників позивача та відповідача за час розгляду справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).
Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як встановлено судом, правовідносини між Фермерським господарством „Джондір-Б” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Дністровська” виникли на підставі укладеного між ними 20 серпня 2018 року Договору підряду №30.
Відповідно до ч.1. ч. 2 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно до ст. 843 Цивільного кодексу України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
Частиною 1 ст. 846 Цивільного кодексу України визначено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Як встановлено судом, матеріали справи містять Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №90 від 31 серпня 2018р. на суму 159099,11 грн., який підписано обома сторонами та скріплено печатками.
Даним Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №90 від 31 серпня 2018р. зафіксовано, що виконавцем були виконані роботи (надані такі послуги): послуги по збиранню врожаю, 223 га на суму з ПДВ - 159099,11 грн. та засвідчено, що замовник претензій по об'єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має.
Також матеріали справи містять рахунок на оплату №238 від 31 серпня 2018р. на суму 159099,11 грн.
Статтею 1 Закону України „Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні”, зокрема, визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 України „Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні”, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 України „Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні”, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Суд зазначає, що саме таким вимогам відповідає Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №90 від 31 серпня 2018р., який засвідчує факт здійснення господарської операції та засвідчувати факт виникнення між сторонами договірних зобов'язань.
Надані позивачем докази у сукупності дають можливість встановлення факту того, що зазначені в Акті здачі-приймання робіт (надання послуг) №90 від 31 серпня 2018р. роботи (послуги) були виконані позивачем, та відповідно, отримані відповідачем, а також засвідчують обов'язок у відповідача щодо проведення розрахунку за відповідні роботи (послуги), у зв'язку з чим заперечення відповідача у даній частині судом не приймаються, оскільки не безпідставними та необґрунтованими та такими, що спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Також суд зазначає, за час проведення підготовчих засідань, відповідачем не було заявлено до суду відповідного клопотання про призначення експертного дослідження у даній справі стосовно дослідження підпису з боку відповідача на відповідних документах, на підтвердження його позиції, що викладена у відзиві, у зв'язку з чим, суду не було доведено відповідачем належними доказами факту не підписання договору та спірного акту з його боку, у зв'язку з чим дані доводи та міркування відповідача не приймаються судом до уваги та визнаються необґрунтованими та не підтвердженими відповідними доказами.
Крім того, суд погоджується з позицією позивача, що відповідачем не було обґрунтовано фіктивність спірного договору, а лише зроблено посилання на норми матеріального права.
Підсумовуючи викладене, дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Дністровська” прийнятих на себе зобов'язань за умовами Договору підряду №30 від 20 серпня 2018 року щодо повної оплати виконаних робіт (наданих послуг), що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, в тому числі Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №90 від 31 серпня 2018р., не спростовано з боку відповідача належними та допустимими доказами, у зв'язку з чим, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті 156099,11 грн. боргу - є обґрунтованими, підтверджені відповідними доказами і підлягають задоволенню судом.
Відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.
Підсумовуючи вищевикладене, надавши відповіді на доводи учасників справи, суд приходить до висновку, що заперечення відповідача є такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, а вимоги позивача у даній справі обґрунтовані та підтверджені наданими доказами.
Враховуючи усе вищевикладене, позовні вимоги Фермерського господарства „Джондір-Б” про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Дністровська” заборгованості у розмірі 156099,11 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у розмірі 2341,49 грн. покладаються на відповідача, у зв'язку з задоволенням позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України
1.Позовну заяву Фермерського господарства „Джондір-Б” - задовольнити повністю.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Дністровська” (68421, Одеська обл., Арцизький район, село Теплиця, вул. Центральна, буд. 87; код ЄДРПОУ 00855440) на користь Фермерського господарства „Джондір-Б” (68411, Одеська обл., Арцизький район, с. Вознесенка Перша, вул. Молодіжна, буд. 2Б; код ЄДРПОУ 33509659) заборгованість за Договором підряду №30 від 20.08.2018р. у розмірі 156099 (сто п'ятдесят шість тисяч дев'яносто дев'ять) грн. 11 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2341 (дві тисячі триста сорок одну) грн. 49 коп.
Повний текст рішення складено 02 червня 2021 р.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Т.Г. Д'яченко