"24" травня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/3660/20
Господарський суд Одеської області
У складі судді Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань Ловга В.М.
За участю представників сторін:
Від позивача: Бабенко Н.С. за довіреністю;
Від відповідача: не з'явився;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом акціонерного товариства „Державний ощадний банк України" в особі філії - Одеського обласного управління акціонерного товариства „Державний ощадний банк України" до фізичної особи-підприємця Сиротюк Наталі Павлівни про стягнення 12 103,63 грн., -
Акціонерне товариство „Державний ощадний банк України" в особі філії - Одеського обласного управління акціонерного товариства „Державний ощадний банк України" (далі по тексту - АТ „Державний ощадний банк України") звернулось до господарського суду із позовною заявою до фізичної особи-підприємця Сиротюк Наталі Павлівни (далі по тексту - Сиротюк Н.П. ) про стягнення заборгованості у загальному розмірі 58 573,66 грн., яка складається із простроченого боргу по кредиту у розмірі 53 942,39 грн., відсотків за користування кредитом у розмірі 2788,93 грн., 3% річних по простроченому основному боргу у розмірі 912,82 грн., 3% річних по прострочених відсотках у розмірі 13,56 грн., збитків від інфляції по простроченому основному боргу у розмірі 870,67 грн., збитків від інфляції по прострочених відсотках у розмірі 45,29 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем зобов'язань, прийнятих на себе за умовами кредитного договору від 25.10.2019р.
Сиротюк Н.П. не скористалась наданим законом правом на участь свого представника у даному судовому процесі, відзиву на позовну заяву відповідачем до суду також подано не було. При цьому, 24.03.2021р. до господарського суду від Сиротюк Н.П. надійшло клопотання про призначення по даній справі судової економічної експертизи для з'ясування питання оплати відповідачем усіх платежів за кредитним договором.
Згідно з ч. 1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
З огляду на недоведеність Сиротюк Н.П. необхідності з'ясування обставин, що мають значення для справи, за допомогою спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, тобто неможливості надання суду, наприклад, власного розрахунку заборгованості за кредитним договором, господарським судом було відмовлено у задоволенні поданого відповідачем клопотання.
10.03.2021р. до господарського суду від АТ „Державний ощадний банк України" надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути із відповідача заборгованість у загальному розмірі 12 103,63 грн., яка складається з простроченого боргу по кредиту у розмірі 6 775,43 грн., відсотків за користування кредитом у розмірі 199,62 грн., 3% річних по простроченому основному боргу у розмірі 1331,43 грн., 3% річних по прострочених відсотках у розмірі 46,14 грн., збитків від інфляції по простроченому основному боргу у розмірі 3650,76 грн., збитків від інфляції по прострочених відсотках у розмірі 100,25 грн. В обґрунтування поданої заяви позивачем було наголошено, що з огляду на часткову сплату відповідачем спірної суми заборгованості за кредитним договором, станом на 09.03.2021р. розмір боргу Сиротюк Н.П. складає 12 103,63 грн.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Господарський суд зазначає, що чинним процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв про уточнення позовних вимог, а, отже, в разі надходження до господарського суду зазначеної заяви необхідно, виходячи з її змісту, а також зі змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, розцінювати її як: 1) подання іншого (ще одного) позову, 2) збільшення або зменшення розміру позовних вимог, 3)об'єднання позовних вимог, 4) зміну предмета або підстав позову.
За результатами надання оцінки поданій АТ „Державний ощадний банк України" заяві про уточнення позовних вимог, господарський суд дійшов висновку, що подана позивачем є заявою про зменшення розміру позовних вимог, у зв'язку з чим, судом із урахуванням вимог ст. 46 ГПК України, було прийнято подану позивачем заяву до розгляду.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне.
25.10.2019р. між АТ „Державний ощадний банк України" (Банк) та Сиротюк Н.П. (Позичальник) було укладено кредитний договір №371, відповідно до п. 2.1 якого Банк зобов'язується надати на умовах цього договору, а Позичальник зобов'язується отримати, належним чином використовувати та повернути в передбачені цим договором строки кредит у розмірі, визначеному в п. 3 цього договору та сплатити проценти за користування кредитом, комісійні винагороди та інші платежі в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Згідно з п. п. 3.1, 3.2, 3.4 кредитного договору №371 від 25.10.2019р. сума та валюта кредиту: 249 000,00 грн.; кредит надається одноразово з остаточним терміном повернення кредиту на пізніше 23.10.2020р.; процентна ставка є фіксованою та нараховується і сплачується у розмірі 30,00 % річних; проценти нараховуються щомісячно методом факт/ факт на основну суму боргу та за строк фактичного користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту включно, та до повного погашення основної суми боргу за цим договором. При нарахуванні процентів день видачі кредиту приймається до розрахунку як 1 повний день користування кредитом, а день повернення кредиту (його частини) до розрахунку процентів не включається.
Відповідно до п. 3.10 кредитного договору №371 від 25.10.2019р. Позичальник здійснює повернення кредиту та проводить сплату процентів за користування ним відповідно до графіку платежів, який є додатком 2 до цього договору, та у випадках, визначених договором, підлягає корегуванню Банком.
Графік погашення платежів за кредитним договором був визначений сторонами у додатку №2 до кредитного договору №371 від 25.10.2019р.
В силу вимог п. 3.17 кредитного договору №371 від 25.10.2019р. виконання зобов'язання Позичальником та погашення заборгованості за цим договором здійснюється в такій послідовності (черговості): сплата несплачених своєчасно процентів за користування кредитом (у випадках, якщо прострочення буде мати місце); сплата несплаченої своєчасно частини основної суми боргу (у випадках, якщо прострочення буде мати місце); сплата строкових нарахованих процентів за користування кредитом; сплата пені за непогашеною у строк основної суми боргу (якщо непогашення буде мати місце); сплата пені за непогашеними у строк процентами за користування кредитом (якщо непогашення буде мати місце); сплата інших платежів та/або штрафних санкцій, що будуть належати до сплати відповідно до умов цього договору; сплата строкової частини основної суми боргу. Погашення Позичальником заборгованості кожної наступної черги повинне відбуватися виключно після повного погашення заборгованості кожної попередньої черги.
На підтвердження фату видачі відповідачу кредитних коштів у розмірі 249 000,00 грн. на виконання умов договору №371 від 25.10.2019р., а також часткового повернення відповідачем тіла кредиту та процентів за користування кредитом АТ „Державний ощадний банк України" було надано суду виписки по банківському рахунку відповідача.
10.04.2020р. між АТ „Державний ощадний банк України" та Сиротюк Н.П. було укладено додаткову угоду про реструктуризацію №1 до кредитного договору №371 від 25.10.2019р., відповідно до п. 1 якої Позичальник здійснює повернення кредиту та проводить сплату процентів за користування відповідно до графіку платежів, який є додатком 2 до договору (у новій редакції). Станом на 10.04.2020р. сума основного боргу становить 145142,58 грн.
21.05.2020р. між АТ „Державний ощадний банк України" та Сиротюк Н.П. було укладено додаткову угоду про реструктуризацію №2 до кредитного договору №371 від 25.10.2019р., відповідно до п. 1 якої Позичальник здійснює повернення кредиту та проводить сплату процентів за користування відповідно до графіку платежів, який є додатком 2 до договору (у новій редакції). Станом на 21.05.2020р. сума основного боргу становить 145 003,74 грн.
В процесі вирішення судом даного спору Сиротюк Н.П. згідно наданої Банком виписки по банківському рахунку було 05.03.2021р. погашено заборгованість за тілом кредиту у розмірі 53 942,39 грн.
Звертаючись до господарського суду із позовними вимогами до Сиротюк Н.П. , позивачем було наголошено, що відповідачем у порушення прийнятих на себе за умовами кредитного договору зобов'язань не було своєчасно сплачено на користь АТ „Державний ощадний банк України" передбачених умовами договору платежів, що є підставою для задоволення заявлених позовних вимог. Під час вирішення даного спору позивачем було наголошено, що сума заборгованості станом на 09.03.2021р. у урахуванням часткового погашення відповідачем боргу змінилась, що стало підставою для подання заяви про уточнення позовних вимог. При цьому, АТ „Державний ощадний банк України" було зазначено, що грошові кошти у розмірі 53 942,39 грн. (незалежно від визначеного позивачем призначення платежу) були самостійно розподілені Банком у порядку, визначеному п. 3.17 кредитного договору №371 від 25.10.2019р.
Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.
Так, згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При цьому за правилами статті 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ч.1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 („Позика"), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ч. 1 ст. 1046 ЦК України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суми позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої якості.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Водночас вимогами ч. 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як з'ясовано судом та не спростовано Сиротюк Н.П. останньою прийняті на себе зобов'язання щодо повернення кредитних коштів у строк до 23.10.2020р., сплати процентів згідно графіку погашення кредиту виконані не були, у зв'язку з чим, станом на момент звернення АТ „Державний ощадний банк України" до суду із даним позовом заборгованість відповідача за тілом кредиту складала 53 942,39 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом складала 2788,93 грн. При цьому, в процесі вирішення судом даного спору Сиротюк Н.П. було 05.03.2021р. погашено заборгованість за тілом кредиту у розмірі 53 942,39 грн., яка була розподілена Банком у порядку визначеному п. 3.17 кредитного договору №371 від 25.10.2019р.
Відповідно до ст. 534 ЦК України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.
В силу вимог п.3.17 кредитного договору №371 від 25.10.2019р. виконання Зобов'язання Позичальником та погашення заборгованості за цим договором здійснюється в такій послідовності (черговості): сплата несплачених своєчасно процентів за користування кредитом (у випадках, якщо прострочення буде мати місце); сплата несплаченої своєчасно частини основної суми боргу (у випадках, якщо прострочення буде мати місце); сплата строкових нарахованих процентів за користування кредитом; сплата пені за непогашеною у строк основної суми боргу (якщо непогашення буде мати місце); сплата пені за непогашеними у строк процентами за користування кредитом (якщо непогашення буде мати місце); сплата інших платежів та/або штрафних санкцій, що будуть належати до сплати відповідно до умов цього договору; сплата строкової частини основної суми боргу. Погашення Позичальником заборгованості кожної наступної черги повинне відбуватися виключно після повного погашення заборгованості кожної попередньої черги.
Враховуючи вимоги ст. 534 ЦК України, п. 3.17 кредитного договору №371 від 25.10.2019р., а також приймаючи до уваги погашення Сиротюк Н.П. основної заборгованості в процесі розгляду даного спору, господарський суд доходить висновку про необхідність надання оцінки питанню правомірності розподілення Банком отриманих від відповідача грошових коштів.
Відповідно до прохальної частини позовної заяви АТ „Державний ощадний банк України" просить суд стягнути із Сиротюк Н.П. заборгованість за тілом кредиту у розмірі 53 942,39 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом у розмірі 2788,93 грн. При цьому, 05.03.2021р. відповідачем сплачено на користь Банку заборгованість у розмірі 53 942,39 грн. Слід зазначити, що до моменту погашення відповідачем заборгованості заява про збільшення позовних вимог (процентів за користування грошовими коштами, збитків від інфляції та 3% річних) від позивача до суду не надходила, а отже, одержані Банком кошти мають погашати, в першу чергу, заборгованість, яка є предметом спору по даній справі.
При цьому, відповідно до заяви про уточнення позовних вимог Банк просить суд стягнути із відповідача заборгованість по кредиту у розмірі 6 775,43 грн., відсотки за користування кредитом у розмірі 199,62 грн., 3% річних по простроченому основному боргу у розмірі 1331,43 грн., 3% річних по прострочених відсотках у розмірі 46,14 грн., збитки від інфляції по простроченому основному боргу у розмірі 3650,76 грн., збитки від інфляції по прострочених відсотках у розмірі 100,25 грн.
З викладених обставин суд доходить висновку, що частина сплачених Сиротюк Н.П. грошових коштів у розмірі 2788,93 грн. повинна зараховуватись в рахунок погашення процентів за користування кредитом, інша частина коштів у розмірі 51 153,46 грн. повинна зараховуватись в рахунок повернення тіла кредиту. Таким чином, станом на момент подання АТ „Державний ощадний банк України" заяви про зменшення розміру позовних вимог, а також розгляду судом даного спору заборгованість Сиротюк Н.П. за тілом кредиту складає 2788,93 грн. Наведене має наслідком необхідність часткового задоволення заявлених АТ „Державний ощадний банк України" позовних вимог у названій частині шляхом присудження до стягнення із відповідача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 2788,93 грн., у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 3986,50 грн. (6 775,43 грн. - 2788,93 грн. = 3986,50 грн.).
Як вбачається з наданого АТ „Державний ощадний банк України" розрахунку заборгованості Сиротюк Н.П. за кредитним договором (станом на 09.03.2021р.) розмір заборгованості відповідача за процентами за користування кредитним коштами станом на 04.03.2021р. складав 6952,77 грн., а, отже, 05.03.2021р. у Банку були наявні підстави для зарахування отриманих від відповідача коштів у розмірі 3986,50 грн. в рахунок погашення заборгованості за процентами. Таким чином, заборгованість Сиротюк Н.П. за процентами станом на 09.03.2021р. складала 2975,44 грн. (6952,77 грн. - 3986,50 грн. = 2966,27 грн.; 9,17 грн. - проценти за користування кредитом у розмірі 2788,93 грн. нараховані за 05.03.2021р. - 08.03.2021р.; 2966,27 грн. + 9,17 грн. = 2975,44 грн.).
Враховуючи відсутність у господарського суду повноважень виходити поза межі позовних вимог, господарський суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених АТ „Державний ощадний банк України" позовних вимог у названій частині шляхом присудження до стягнення із Сиротюк Н.П. відсотків за користування кредитом у розмірі 199,62 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
У зв'язку із порушенням відповідачем прийнятих на себе грошових зобов'язань щодо здійснення своєчасного та повного повернення кредитних коштів, АТ „Державний ощадний банк України" в порядку ст. 625 ЦК України, було нараховано Сиротюк Н.П. до сплати 3% річних по простроченому основному боргу у розмірі 1331,43 грн., які були нараховані позивачем на суму боргу за кредитом протягом періоду з 13.07.2020р. по 08.03.2021р.; 3% річних по прострочених відсотках у розмірі 46,14 грн., які були нараховані позивачем на суму боргу за процентами протягом періоду з 13.07.2020р. по 04.03.2021р.; збитки від інфляції по простроченому основному боргу у розмірі 3650,76 грн., які були нараховані позивачем на суму боргу за кредитом протягом періоду з липня 2020р. по лютий 2021р.; збитки від інфляції по прострочених відсотках у розмірі 100,25 грн., які були нараховані позивачем на суму боргу за процентами протягом період з вересня 2020р. по лютий 2021р.
Проаналізувавши здійснений прокурором розрахунок збитків від інфляції у загальному розмірі 3751,01 грн., а також 3% річних по прострочених відсотках у розмірі 46,14 грн., господарський суд дійшов висновку про правильність та обґрунтованість здійсненого позивачем розрахунку. При цьому, правильним розміром 3% річних по простроченому основному боргу є сума 1300,12 грн. у зв'язку з наявністю у позивача права протягом періоду з 05.03.2021р. по 08.03.2021р. нараховувати відсотки на заборгованість за кредитом у розмірі 2788,93 грн. Викладене має наслідком необхідність часткового задоволення позовних вимог АТ „Державний ощадний банк України" до відповідача у названій частині шляхом присудження до стягнення із Сиротюк Н.П. збитків від інфляції у загальному розмірі 3751,01 грн. та 3% річних у загальному розмірі 1346,26 грн.
Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Підсумовуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку щодо необхідності часткового задоволення заявлених акціонерним товариством „Державний ощадний банк України" в особі філії - Одеського обласного управління акціонерного товариства „Державний ощадний банк України" до фізичної особи-підприємця Сиротюк Наталі Павлівни шляхом присудження до стягнення на користь позивача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 2788,93 грн., відсотків за користування кредитом у розмірі 199,62 грн., збитків від інфляції у загальному розмірі 3751,01 грн. та 3% річних у загальному розмірі 1346,26 грн. В решті позову необхідно відмовити.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 - 238, 240 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Сиротюк Наталі Павлівни / АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 / на користь акціонерного товариства „Державний ощадний банк України" /01001, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12-Г; ідентифікаційний код 00032129/ в особі філії - Одеського обласного управління акціонерного товариства „Державний ощадний банк України" /65125, Одеська обл., м. Одеса, вул. Базарна, буд. 17; ідентифікаційний код 09328601/ прострочений борг по кредиту у розмірі 2788,93 грн. /дві тисячі сімсот вісімдесят вісім грн. 93 коп./, 3% річних по простроченому основному боргу у розмірі 1300,12 грн. /одна тисяча триста грн. 12 коп./, 3% річних по прострочених відсотках у розмірі 46,14 грн. /сорок шість грн. 14 коп./, збитки від інфляції по простроченому основному боргу у розмірі 3 650,76 грн. /три тисячі шістсот п'ятдесят грн. 76 коп./, збитки від інфляції по прострочених відсотках у розмірі 100,25 грн. /сто грн. 25 коп./, судовий збір у розмірі 1479,00 грн. /одна тисяча чотириста сімдесят дев'ять грн. 00 коп./.
3. В решті позову відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.
Повний текст рішення складено 01 червня 2021 р.
Суддя С.П. Желєзна