Кіровоградської області
вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,
тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua
27 травня 2021 рокуСправа № 912/814/21
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Коваленко Н.М.
при секретарі судового засідання Пастуховій А.Ю.,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу №912/814/21 від 30.03.2021
за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз" (далі - ВАТ "Кіровоградгаз"), код ЄДР 03365222, вул. Арсенія Тарковського, 67, м. Кропивницький, 25006
до відповідача Комунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради (далі - КП "Теплокомуненерго"), код ЄДР 00185330, вул. Перспективна, 32а, м. Олександрія, Кіровоградська область, 28008
про стягнення 9 340 112,16 грн
від позивача - адвокат Руденко Т.В., довіреність № 07/01-49 від 06.04.2021;
від відповідача - Кравченко І.В., наказ № 69-К від 16.04.2021.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява ВАТ "Кіровоградгаз" до КП "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради про стягнення 8 021 152,58 грн боргу, 621 074,33 грн пені, 151 919,10 грн 3% річних, 545 966,15 грн інфляційних втрат.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання відповідачем укладеного між ними Договору розподілу природного газу шляхом подання відповідачем 01.01.2016 заяви - приєднання до умов договору розподілу природного газу (для споживачів, що не є побутовими), який є публічним та типовим, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498 в частині своєчасної та повної оплати за надані позивачем послуги з розподілу природного газу.
Ухвалою від 30.03.2021 господарський суд відкрив провадження у справі №912/814/21, справу постановив розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 27.04.2021 - 12:00, встановив сторонам строк для подання заяв по суті справи.
19.04.2021 на адресу суду надійшов відзив №442 від 16.04.2021 КП "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради, за змістом якого відповідач зазначив про визнання позовних вимог, проте просить суд зменшити розмір пені на 95%.
У підготовчому засіданні 27.04.2021 суд оголосив перерву до 11.05.2021 - 15:00.
30.04.2021 до суду надійшла відповідь на відзив №вих07/18-78 від 29.04.2021 ВАТ "Кіровоградгаз", за змістом якого останній заперечив щодо зменшення пені та просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представником відповідача в судовому засіданні подано заперечення №504 від 11.05.2021 на відповідь на відзив, відповідно до якого наполягає на задоволенні клопотання про зменшення пені.
Господарський суд враховує приписи ч. 3 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) - за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем та приписи ч. 4 ст. 191 ГПК України - у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
З аналізу таких норм випливає, що визнання відповідачем позову має бути безумовне, внаслідок чого можливе задоволення позову лише повністю.
У даному випадку відповідач, визнаючи позов, просить зменшити розмір пені, наслідком чого не може бути задоволення позову повністю, а тягне за собою розгляд справи по суті та розгляд клопотання відповідача про зменшення розміру пені.
З огляду на викладене, відповідач у відзиві на позов та у запереченні на відповідь на відзив не визнав позов повністю. У зв'язку з чим у господарського суду відсутні були підстави для прийняття рішення про задоволення позову повністю у підготовчому засіданні.
Ухвалою від 11.05.2021 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив справу №912/814/21 до судового розгляду по суті на 27.05.2021 о 12:00 год.
У судовому засіданні 27.05.2021 представник позивача підтримав позовні вимоги, представник відповідача наполягав на зменшенні розміру пені на 95%.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини сторін.
01.01.2016 між ВАТ "Кіровоградгаз" та КП "Теплокомуненерго" укладено договір розподілу природного газу шляхом подання відповідачем заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу (далі - Договір). Типова форма договору розподілу природного газу затверджена постановою НКРЕКП №2498 від 30.09.2015.
Згідно з ч. 1 ст. 630 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором може бути встановлено, що його окремі умови визначаються відповідно до типових умов договорів певного виду, оприлюднених у встановленому порядку.
Відповідно до п. 1.1 Типового договору, затвердженого постановою НКРЕКП №2498 від 30.09.2015, цей Типовий договір розподілу природного газу є публічним, регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам), до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.
За положеннями ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Нормами ч. 1 ст. 634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до п. 1.3 Типового договору, затвердженого постановою НКРЕКП №2498 від 30.09.2015, цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог ст. 633, 634, 641 та 642 ЦК України на невизначений строк. Фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.
За цим Договором Оператор ГРМ зобов'язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором. (п. 2.1 Типового договору, затвердженого постановою НКРЕКП №2498 від 30.09.2015)
Окрім договору на розподіл природного газу відносини між ВАТ "Кіровоградгаз" та відповідачем регулюються Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП №2494 від 30 вересня 2015 року (далі - Кодекс).
Відповідно до пункту 1 глави 1 розділу VI Кодексу, суб'єкти ринку природного газу (у тому числі споживачі) які в установленому законодавством порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог цього Кодексу та укладення договору розподілу природного газу.
Пунктом 1 глави 6 розділу VI Кодексу визначено, що розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року.
Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.
Розмір величини річної замовленої потужності для споживача, що не є побутовим, визначається Оператором ГРМ виходячи з наявних об'єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу.
Відповідно до п.9. глави 6 розділу VI Кодексу надання Оператором ГРМ послуги споживачу, що не є побутовим, за договором розподілу природного газу підтверджується підписаним між ними актом наданих послуг.
Оператор ГРМ до п'ятого числа місяця, наступного за звітним, надсилає споживачу два примірники оригіналу акта наданих послуг за звітний період, підписані уповноваженим представником Оператора ГРМ.
Споживач протягом двох днів з дня одержання акта наданих послуг зобов'язаний повернути Оператору ГРМ один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню в порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до п.8. глави 6 розділу VI Кодексу припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов'язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадку розірвання цього договору.
Надання ВАТ "Кіровоградгаз" послуг з розподілу природного газу КП "Теплокомуненерго" підтверджується копіями актів про надані послуги з розподілу природного газу від 31.10.2020 за жовтень 2020 року на суму 1 450 709,95 грн, від 30.11.2020 за листопад 2020 року на суму 1 450 709,95 грн, від 31.12.2020 за грудень 2020 року на суму 1 450 709,94 грн, від 31.01.2021 за січень 2021 року на суму 2 154 112,16 грн, від 28.02.2021 за лютий 2021 року на суму 2 154 112,16 грн.
Пунктом 6.6. Договору передбачений остаточний розрахунок Споживачем за надані у звітному місяці послуги до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
Позивач стверджує, що відповідач за послуги з розподілу природного газу за період з жовтня 2020 року не здійснював оплату, у зв'язку з чим пред'явив до стягнення суму основного боргу 8 021 152,58 грн.
Також позивач стверджує, що відповідач невчасно здійснював оплату за послуги з розподілу природного газу з березня 2018 року, на підтвердження чого надав відповідні акти надання послуг з розподілу природного газу та докази сплати. У зв'язку з чим позивач пред'явив до стягнення 621 074,33 грн пені, 151 919,10 грн 3% річних, 545 966,15 грн інфляційних втрат.
Розглядаючи спір по суті, господарський суд враховує такі положення законодавства.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За своєю правовою природою укладений між сторонами правочин є договором розподілу природного газу.
Відповідно до ст. 40 Закону України "Про ринок природного газу" розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором. Оператор газорозподільної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів розподілу природного газу з замовниками. Договір розподілу природного газу є публічним.
Згідно зі ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором (ст. 903 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За нормами ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 ЦК України.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення основного боргу в розмірі 8 021 152,58 грн є обґрунтованим.
У зв'язку з порушенням строків оплати наданих послуг позивачем нараховані відповідачу: пеня в розмірі 621 074,33 грн, 3% річних у розмірі 151 919,10 грн, індекс інфляції у розмірі 545 966,15 грн.
В силу вимог ч. 2 ст. 193, ст. 216, 218 ГК України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.
У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217, ч. 1 ст. 230 ГК України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ст. 547 ЦК України).
У п. 8.2 Типового договору, затвердженого постановою НКРЕКП №2498 від 30.09.2015, передбачено, що у разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
За розрахунком позивача підлягає стягненню пеня у загальному розмірі 621 074,33 грн.
Господарський суд враховує, що прийменник "до" з календарною датою в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності включно або виконання чого-небудь (постанови Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №803/350/17 та у справі №815/4720/16, від 13.06.2018 у справі №815/1298/17, від 14.08.2018 у справі №803/1387/17, від 28.08.2018 у справі №814/4170/15).
Відповідно до ч. 5 ст. 254 ЦК України, якщо останній день припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Враховуючи наведені положення п.6.6. Договору, ч.5 ст.254 ЦК України, господарський суд здійснив власний розрахунок пені і загальна її сума становить 619657,04 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Позивачем за наданими суду розрахунками нараховано 3% річних на заборгованість за послуги надані у березні 2018 року - лютому 2021 року у сумі 151 919,10 грн та інфляційні втрати у сумі 545 966,15 грн.
Враховуючи наведені положення п.6.6. Договору, ч.5 ст.254 ЦК України, господарський суд здійснив власний розрахунок 3% річних і їх загальна сума становить 150 169,70 грн.
Щодо нарахування інфляції, то суд враховує правову позицію Об'єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду, висловлену у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19, відповідно до якої зазначено:
"25. Водночас, на практиці існують різні підходи до застосуванням механізму розрахунку інфляційних втрат у порядку частини другої статті 625 ЦК України у разі, якщо прострочення виконання грошового зобов'язання становить неповний місяць.
З огляду на таке, Об'єднана палата Касаційного господарського суду вважає за доцільне роз'яснити, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
26. Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Зазначений спосіб розрахунку склався як усталена судова практика, його використовують всі бухгалтерські програми розрахунку інфляційних. Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не вбачає необхідності відступу від такого способу розрахунку інфляційних збитків у порядку статті 625 ЦК України, оскільки він не суперечить зазначеній нормі права та законодавству, яке застосовується при розрахунку інфляційних збитків."
Позивачем у розрахунку інфляційних втрат не враховано зазначене. Так позивач помилково нарахував інфляційні збитки за чотири дні з 11.03.2018 по 15.03.2018, оскліьки за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Господарський суд здійснив власний розрахунок інфляційних втрат і їх сума становить 506056,65 грн.
При розгляді заявленого відповідачем у відзиві на позов клопотання про зменшення нарахованої позивачем пені на 95%, господарський суд враховує, що КП "Теплокомуненерго" є підприємством, яке надає послуги з централізованого теплопостачання на території м. Олександрія, а отже основним джерелом доходів такого підприємства є кошти, що надійшли за надані послуги з теплопостачання.
Також судом при вирішенні заявленого відповідачем клопотання враховано таке.
Нормами ст. 19-1 Закону України "Про теплопостачання" встановлено, що оплата теплової енергії, для виробництва якої повністю або частково постачається природний газ гарантованим постачальником, здійснюється споживачами теплової енергії та теплопостачальними організаціями, які купують теплову енергію для її подальшого постачання споживачам, шляхом перерахування коштів на рахунки із спеціальним режимом використання, які відкривають теплопостачальні та теплогенеруючі організації для зарахування коштів, у тому числі від теплопостачальних організацій, які отримують теплову енергію для її подальшого постачання споживачам, в уповноваженому банку. Оплата теплової енергії шляхом перерахування коштів на інші рахунки забороняється. Кошти, що надійшли на рахунки із спеціальним режимом використання, перераховуються банками згідно з порядком розподілу коштів, затвердженим Кабінетом Міністрів України, виключно на рахунок: гарантованого постачальника; теплогенеруючої організації; теплопостачальної організації; теплотранспортуючої організації. На кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, не може бути звернено стягнення за зобов'язаннями гарантованого постачальника, теплогенеруючих, теплопостачальних та теплотранспортуючих організацій.
Суд враховує скрутний стан відповідача, що підтверджується належними доказами, а саме статистичною фінансовою звітністю за 2019 - 2020 роки та довідками про заборгованість за податками та обов'язковими платежами, відповідно до яких заборгованість по податках станом на 01.01.2020 становила 18 198 тис. грн., на 01.01.2021 становила 33 053 тис. грн. Низький рівень платоспроможності всіх категорій споживачів також істотно впливає на виконання зобов'язань підприємства перед позивачем. Станом на 01.01.2020 заборгованість перед КП “Теплокомуненерго” різних категорій споживачів складала 71 871 тис, грн, станом на 01.01.2021 ця заборгованість складає 93 783 тис. грн. Протягом опалювальних сезонів 2018 - 2020 років тарифи на теплову енергію затверджувалися органами місцевого самоврядування та не забезпечували 100%-го відшкодування економічно - обґрунтованих витрат підприємства на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, що призвело до недоотримання коштів за теплову енергію та неможливість забезпечення в повному обсязі розрахунків за спожитий природний газ.
Відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються центральними органами виконавчої влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах, та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.
Підприємство не уповноважене чинним законодавством самостійно встановлювати тарифи, які відповідають фактично понесеним витратам під час виробництва, транспортування та постачання теплової енергії.
Обсяг нарахованої та не відшкодованої з державного бюджету заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію складає:
станом на 01.01.2019: для категорії споживачів “населення” - 14 863 тис. грн; для категорії споживачів “бюджетні установи” - 6,3 тис. грн;
станом на 01.01.2020: для категорії споживачів “населення” - 20 005 тис. грн; для категорії споживачів “бюджетні установи” 6,9 тис. грн;
станом на 01.01.2021: для категорії споживачів “населення” - 22 887 тис. грн; для категорії споживачів “бюджетні установи” - 7,0 тис. грн.
На теперішній час на виконанні рішення Господарського суду Кіровоградської області від 05.12.2019 по справі №912/2555/19 всі рахунки підприємства знаходяться під арештом згідно з виконавчим провадженням №ВП61683795 від 03.04.2020, що відкрите відділом державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).
В період арешту рахунків підприємство не є розпорядником коштів, які надходять на поточні банківські рахунки, а кошти, стягнуті примусово територіальним відділенням Державної виконавчої служби, спрямовувалися на погашення кредиторської заборгованості перед АТ “НАК “Нафтогаз України” у послідовності, визначеній Законом України “При виконавче провадження”. Відповідач зазначає, що навіть заробітна плата працівникам та частина соціальних внесків під час арешту сплачується через оформлення рішень комісії по трудовим спорам підприємства через державну виконавчу службу, що призводить до додаткового стягнення виконавчого збору в розмірі 10% від суми стягнених з банківського рахунку коштів. Як наслідок значно зросла податкова заборгованість, відсутня можливість сплати єдиного соціального внеску, податків з доходів фізичних осіб та військового збору, нарахованих на заробітну плату, що призводить до накопичення значних сум заборгованості та нарахування штрафних санкцій на несплачені обов'язкові платежі в значних розмірах - від 10 до 75% від суми заборгованості.
Жодними тарифами не передбачено відшкодування нарахованих штрафних санкцій, тому дані додаткові нарахування призводять до накопичення прямих збитків підприємства і відволіканню коштів, які мали б бути сплачені за погашення кредиторської заборгованості за послуги з розподілу природного газу. Так, сума непокритих збитків по підприємству за 2019 рік становила 40 520 тис. грн, за 2020 рік становила вже 54 846 тис. грн, що підтверджується даними статистичної фінансової звітності за відповідні періоди.
Закон України "Про реструктуризацію заборгованості по квартирній платі, платі за житлово-комунальні послуги, спожитий газ і електроенергію" дозволяє реструктуризацію заборгованості за комунальні послуги строком до 5 років, що зменшує вірогідність отримання доходу підприємства у період понесення витрат на виробництво теплової енергії та виставлення рахунків населенню для погашення наявної заборгованості за спожиту теплову енергію.
У зв'язку з арештом поточних банківських рахунків відповідач зазначає про неможливість проводити претензійно - позовну роботу з боржниками в повному обсязі, оскільки подання позовів до судів різних рівнів вимагає сплати судового збору.
Зазначені обставини спростовують доводи позивача щодо відсутності підстав для зменшення судом розміру неустойки (пені).
Позивач зазначає, що неналежним виконання своїх зобов'язань відповідач поставив позивача у вкрай невигідне становище, що призводить до значних збитків та провокує суттєві ризики сталої роботи газорозподільної системи Кіровоградської області, а також призводить до аналогічного невиконання своїх зобов'язань ВАТ "Кіровоградгаз" перед іншими контрагентами, за що товариству також нараховуються санкції.
Водночас жодних доказів понесення зазначених збитків, позивач суду не надав.
Стосовно твердження позивача про відповідальність відповідача за підприємницьку діяльність та добровільність договору, то суд зауважує, що умовами укладеного Договору розподілу природного газу, типова форма якого затверджена постановою НКРЕКП №2498 від 30.09.2015 передбачений максимально можливий розмір нарахування пені. Враховуючи типовість Договору та специфіку надання послуги з розподілу газу у Кіровоградській області єдино можливою організацією - позивачем, відповідач є обмежений у дотриманні ст. 627 ЦК України стосовно вільного вибору контрагенту або визначенні умов договору.
Судом враховано, що позивачем у справі до стягнення також заявлено збитки від інфляції та 3% річних, які також компенсують невчасне погашення заборгованості за Договором.
Заявляючи додаткові вимоги, позивач використав передбачені законодавством і Договором засоби компенсації матеріальних втрат та забезпечення виконання зобов'язання боржником, який відноситься до об'єктів життєзабезпечення та стратегічного призначення. Стягнення з боржника штрафних санкцій спрямоване на дотримання договірної дисципліни і має компенсаційний характер, проте не є і не може бути джерелом збагачення кредитора, а сплата надмірно великих штрафних санкцій зачіпатиме не лише майнові інтереси відповідача, а й, зокрема, можливість вчасного та якісного надання населенню відповідних послуг.
Крім того, діяльність позивача та відповідача, як суб'єктів ринку природного газу, провадиться за принципом забезпечення захисту прав та інтересів споживачів природного газу. У відносинах між сторонами відповідач є споживачем природного газу, а у відносинах з населенням та організаціями - постачальником теплової, електро енергії, тому суд враховує не лише майнові, але й інші інтереси сторін спору.
Господарський суд вважає, що наведені вище обставини та надані докази дають господарському суду підстави для використання свого права на зменшення розміру нарахованої пені.
Разом з цим, враховуючи, що діяльність ВАТ "Кіровоградгаз" має важливе значення щодо надійного і безпечного функціонування газотранспортної системи та враховуючи правове призначення штрафних санкцій, господарський суд вважає, що зменшення пені згідно клопотання відповідача на 95% є занадто значним зменшенням, а тому зменшує розмір неустойки на 50% та стягує з відповідача пеню у розмірі 309 828,52 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так у постанові від 22.01.2020 Верховний Суд у справі №912/684/19 та у постанові від 22.01.2021 у справі №912/1215/20 Верховний Суд залишив в силі рішення суду першої інстанції, в тому числі, в частині зменшення пені до 50%, в подібних правовідносинах.
Доводи позивача в частині заперечень щодо зменшення штрафних санкцій, судом беруться до уваги, але враховуючи всі вищевикладені підстави, співвідношення розміру заподіяних позивачу збитків та заявлених до стягнення сум, явно скрутний фінансовий стан відповідача, а також інтереси обох сторін у справі, господарський суд вважає можливим зменшити розмір штрафних санкцій до 50 %.
Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню частково у сумі 8 987 207,45 грн, з яких 8 021 152,58 грн основного боргу, 506 056,65 грн втрат від інфляції, 150 169,70 грн 3 % річних, 309 828,52 грн пені.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволеним вимогам відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України. Водночас стосовно зменшення розміру пені на 50 %, то судовий збір за стягнення пені, вимоги за якою не задоволені судом покладається на відповідача на підставі ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача.
Керуючись ст. 73-74, 76-77, 123, 129, 233, 236-241, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради (код ЄДР 00185330, вул. Перспективна, 32а, м. Олександрія, Кіровоградська область, 28008) на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз" (код ЄДР 03365222, 25006, м. Кропивницький, вул. Арсенія Тарковського, 67) 8 987 207,45 грн, з яких 8 021 152,58 грн основного боргу, 506 056,65 грн втрат від інфляції, 150 169,70 грн 3 % річних, 309 828,52 грн пені, а також 139 455,54 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення направити сторонам.
Повне рішення складено 02.06.2021.
Суддя Н.М. Коваленко
Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про вебадресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua
Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/sud5013.